Osvita.ua Вища освіта Реферати Релігієзнавство Розвиток школи церковного співу в Манявському Скиті. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Розвиток школи церковного співу в Манявському Скиті. Реферат

Манявський Скит - чоловічий Хресто-Воздвиженський чоловічий монастир в селі Манява (Богородчанський район, Івано-Франківська обл.). Засновниками монастиря у 1608 році стали вихованці Афону Йов Княгиницький і Іван Вишенський

Вже перші ігумени Манявського Скиту, Іов і Феодосій велику увагу приділяли церковному співові. З "Житія Іова" - настоятеля скиту знаємо про "болгарський улейний спів". Наступник Іова Княгиницького ігумен Феодосій сам був творцем гимнографічних співів, один з яких "Аллилуйя" 3 гласу дійшов до наших днів в двох Манявських Ірмолоях 1684 і 1731-1733 років. Феодосій (†1629) - диякон, ігумен Манявського Скиту, деякий час був дияконом буковинського монастиря Путна.

Музикознавець проф. Ю. Ясиновський припускає, що путянський знавець болгарського співу Феодосій Зотик (Зонара) і ігумен Манявського Скиту - та ж сама особа. Правдоподібно, за час ігуменства цього Феодосія зародилася ідея створення школи церковного співу.

Про функціонування тут школи церковного співу з виразною орієнтацією на болгарський наспів добре засвідчують згадувані вже три нотолінійні Ірмолої, що були створені у Манявському Скиті. Збереглося ще декілька Ірмолоїв, котрі собою нагадують манявське походження, наприклад Ірмолой середини XVII століття (НД 103), "по преданію", переписаний у Манявському Скиті, як це стверджував жертводавець пам'ятки Фаддей Левицький. Це підтверджується і записами на полях рукопису, в яких мовиться про його передачу у 1803 році "do wiesi Maniawy" та приналежність до "Ecclesia Maniaviensis"- тобто Манявській церкві. Подібну легенду про походження з Манявського Скиту носить також Ірмолой кінця XVIII століття (ПЕТР. 209), в якому є запис "З Скиту".

Школа церковного співу Манявського Скиту виховувала не лише кадри для своїх власних потреб. Вихованці Скиту дуже часто діяли у навколишніх містах, містечках та селах, де не лише підтримували дух святого Православ'я, плекаючи церковний спів, але й вчили дітей співати в церквах, і з цією метою часто переписували нотолінійні Ірмологіони, в яких в певній мірі відображалися традиції скитського співу. Збереглося декілька таких пам'яток, створених в далеких околицях. Це передовсім два Ірмолої Симеона Бронницького (F-301 і Рук. 86).

У рукописі "Рук. 86" зберігся титульний аркуш, з якого стало відомо, що він переписаний у 1726 році в м. Богородчани при церкві Успенія Пресвятої Богородиці. В іншому, гірше збереженому рукописі Симеон Бронницький занотував, що він сам створив художні прикраси в цій книзі. Нотолінійні Ірмологіони були створені і у містечках Тисмениці, Лисці, Загвіді.

Збереглося декілька пам'яток, які були в ужитку в навколишніх селах і містечках: Горохолина, Гринівка, Іваниківка, Кривець, Старі Богородчани, Грабовець, Глибока. Сьогодні всі ці села належать до Богородчанського району Івано-Франківської області. Майже всі книги писані чіткою і гарною каліграфією, мальовничо оздоблені орнаментом, багаті на співочий репертуар, мають вказівки на різні наспіви - скитський, острозький, київський, болгарський, сербський, грецький та інші. Всі ці факти ще раз підтверджують, що разом з Манявським Скитом, Святу Православну віру ревно оберігали від чужих зазіхань довколишні міста і села.

Вплив культури церковного співу Манявського Скиту охоплював і значно ширші території, що добре підтверджується розповсюдженням "скитського наспіву". Не можна забувати і про те, що Скит постійно підтримував зв'язки з найважливішими центрами розвитку Православного церковного співу: Перемиською та Львівською Єпархіями. В умовах тодішньої Галичини три найбільші осередки церковного співу (Перемишль, Львів і Манявський Скит) культивували його по різному.

Львів та його Успенське Братство запозичував новітні надбання Заходу і пристосовував їх до місцевих умов і православного обряду. Перемишль твердо тримався давніх форм церковного православного співу. А Манявський Скит забезпечував вплив новітньої хвилі з поствізантійської мистецької культури, дякуючи діяльності відомої тоді школи "болгарського наспіву". Така тісна взаємодія забезпечувала рівновагу й збереження основ самобутності української церковної музики. Саме в таких умовах формувався Галицький розспів, коріння котрого найбільше переплетені з традиціями Школи церковного співу Манявського Скита.

Український нотолінійний Ірмолой є багатожанровим збірником духовних піснеспівів, до якого входять молитви з різних Богослужінь. Сама назва "Ірмолой", або "Ірмологіон" походить від терміну "ірмос", що в перекладі з грецької мови означає "пісня величальна", або "гімн".

Як вже згадувалось вище, відкриття і перші дослідження Манявських Ірмолоїв належать болгарській дослідниці музикознавцю Є. Тончевій. А перше оформлення і упорядкування Ірмолоїв Манявського Скита в єдиний Каталог українських та білоруських Ірмологіонів здійснив професор Львівської Державної консерваторії, музикознавець Ю. Ясиновський, фундаментальна праця котрого має титул "Українські та білоруські нотолінійні Ірмолої 16-18 століть", видана у Львові в 1996 році.

Серед понад тисячі описів Ірмолоїв, що сьогодні зберігаються по музеях, архівах, чи приватних збірках в усіх кінцях світу, автор подає також опис трьох нотолінійних Ірмолоїв, створених у Манявському Скиті в XVII-XVIII століттях, що сьогодні знаходяться в Бухаресті.

Коротко ознайомимось з описами цих Ірмолоїв, згідно послідовності років видання, умовно назвемо їх "перший", "другий" і "третій".

"Перший" манявський Ірмолой був створений в 1675-1676 роках, в Каталозі під № 239, містить в собі 305 аркушів, частина текстів писана грецькою мовою кириличними буками, в грецьких текстах зустрічаються вставки. В орнаментиці переважають рослинні мотиви. На титульному аркуші зберігся напис: "Ірмологіон сиріч Гимнослов содержай в себі церковния пінія по преданію преподобнаго отца нашего Іоана Дамаскина і прочих святих отец.

В святой общежительной обителі Скитской в літо 7184, року 1676 місяца апріля 5 дня". В даному Ірмолої знаходимо також "Передмову к боголюбивому півцу" (стр. 3-4), Воскресні співи Октоїха з вказівкою "болгарского напіва": "Господи возвах", Догматики, стихири Богородичні, подобні стихирам (стр. 7-48), вибрані стихири на свята: Собор Архістратига Михаїла, Введення во храм Пресвятої Богородиці, свт. Миколаю, Різдво Христове, св. ап. Петру і Павлу, на Успеніє Пресвятої Богородиці "Богоночальним мановенієм", з вказівкою "болгарского напілу", та піснеспіви інших свят.

На сторінках 93-99 знаходимо "Бог Господь" та воскресні тропарі на вісім гласів, знову ж з вказівкою "напіву болгарського", далі - піснеспіви полієлею, величанія окремим празникам і святим, (стр. 118-120), "Всякоє диханіє "з вказівкою" києвскоє", інший варіант цього співу з грецьким текстом, тропарі "Покаянія отверзи ми двері" (стр. 124-128), Літургія св. Іоана Златоуста, де Трисвяте написане грецьким текстом "Агіос о Феос", празничне "Єлици во Христа хрестистися", на Воздвиження Чесного Хреста - "Кресту Твоєму", Аллилуйя 8-ми гласів, Херувимські пісні з грецьким текстом, "Достойно єсть" на вісім гласів, Євхаристичний канон, Запричасники (стр. 147-198).

Крім того, Великопісні піснеспіви: Літургія Преждеосвящених Дарів, молитви вечірні. Від сторінки 240 до 261 - Задостойники Дванадесятих празників. Гортаючи Ірмолой, постійно зустрічаємо вказівки:"напівкиївський, болгарський, скитський, волоський, грецький" і ін.

"Другий" Ірмолой Манявського Скита побачив світ у 1684 році. Сьогодні в Каталозі під № 252. Складається з 418 аркушів. Подібно як в попередньому Ірмолої, частина текстів писана грецькою мовою киричними буквами. Орнаментика, заставки та ініціали - в основному плетінка і рослинні мотиви. На мініатюрах зображені св. Іоан Дамаскин (стр. 10), преподобні Антоній і Феодосій Печерські, препод. Іов і Феодосій Скитські та ін.

На стр. 144 - зображення Манявського Скиту. В "Передмові до боголюбивого півца" згадані скитські ігумени Іов і Дорофей. (стр. 4-8): "Сия книга Ірмолой напіву болгарського, содержащая в себі пінія святия обителі нашея скитскія. За благословенієм і ізволенієм пречеснаго о Христі Господина отца нашего ігумена ієромонаха Дорофея. Року Божого 1684 місяца априля дня 2 совершися. Варнава, послушник Свято Скитский" (стр. 10). Зміст цього Ірмологіону багато чим нагадує зміст попереднього: "Бог Господь" і тропарі на 8 гласів, полієлей, особливі піснеспіви Дванадесятих празників, Літургія св. Іоана Златоуста, св. Василія Великого, Преждеосвященних Дарів; та ін.

Однак серед вказівок бачимо наспіви: київський, болгарський, скитський, острозький, волинсьий, волоський, грецький. Серед піснеспівів нововведеного острозького наспіву - "Блажен муж" на стор. 414, а волинського наспіву - задостойник на Літургії Василія Великого "О Тебі Радується" (стр. 232).

Під № 720 в Каталозі знаходимо "третій" Ірмологіон Манявського Скита, який датується 1731-1733 рр., має 312 аркушів, орнаментика, заставки та ініціали - рослинні мотиви друкованого типу, 24 мініатюри; на стр. 34 зображений цар Давид з псалтерієм, малював Амвросій; на стр. 9 - копія гравюри Почаївського друку 1651 року.

Запис 1769 року ігумена Манявського Скиту Ісаії, який надав двом монахам Волощини Кирилу і Симеону, після відвідин Скиту, право вільного переїзду на батьківщину (стр. 312, писано польською мовою). На початку книги - вказівки: "От Устава скитскаго расположеніє; подобаєт відати о сем... " тут згадані скитські ігумени Іов і Феодосій, які запровадили болгарський наспів у Манявському Скиту (стр. 2, 3). До сторінки 11 продовжуються Богослужбові вказівки.

На стр. 48 - піснеспіви св. рівнап. кн. Володимиру. Подібно, як і в попередніх двох Ірмологіонах в цьому також поміщені тропарі та стихири на різні свята, порядок богослужінь Пісної та Квітної Тріодей, та ін. Вказані наспіви: болгарський, скитський, волоський, грецький. Вперше зустрічається гімн Амвросія Медіоланського "Тебе Бога хвалим" крім того - степенні-антифони, іпакої, прокимни, але без нот.

Опис змісту цих трьох Скитських "Болгарських" Ірмологіонів дає можливість визначити основні складові частини співочо-духовного репертуару, а саме:

1. Восьмиголосий цикл на "Господи воззвах", стихир на стиховнях, а також на "Хвалітех", серед них - Догматики, Богородичні і подобні з Богослужіння Октоїха.

2. Такий сам цикл стихир з Мінеї.

3. Восьмиголосий цикл "Бог Господь", тропарі воскресні.

4. Піснеспіви та молитви Полієлея (тільки духовний текст, без нот).

5. Піснеспіви Дванадесятих празників і великих святих, середніх також і приспіви 9-ої пісні канонів.

6. Піснеспіви трьох Літургій:

  • св. Іоана Златоуста;
  • св. Василія Великого;
  • Літургія Преждіосящених Дарів.

7. Ірмоси (канони) воскресні і празникам.

8. Піснеспіви з Пісної та Квітної Тріодей.

Ці особливі частини є стійкими - вони повторюються в усіх трьох рукописах. Однак серед перечислених в трьох Ірмологіонах частин, особливе місце займає частина 6а - піснеспіви з Літургії св. Іоана Златоустаго. А тому що в цю частину включені піснеспіви грецькою мовою, хоч і написані кирилицею, дає підставу вважати всі три Скитські Ірмологіони двомовними - слов'яно-грецькими. І все ж переважає в Ірмологіонах мова слов'янська. До грецького репертуару належать: Трисвяте, Херувимські пісні, Достойно єсть. Двомовними можна назвати "причасні", - під нотами підписаний і грецький, і слов'янський текст.

Особливу цікавість викликають піснеспіви з позначенням "Скитський наспів". Тексти цього наспіву переважно з Літургії. Найпоширенішим є "Достойно єсть" (зі слов'янською підтекстовкою), і той сам спів з грецьким текстом - Аксіон естин; у поодиноких випадках "Іже Херувими", "Милость мира", задостойник "О Тебі радується". І тільки один раз серед Скитських наспівів зустрічаємо не літургійний жанр - "Благословен єси Господи"- на полієлеї.

У Манявських Ірмолоях на особливу увагу заслуговує репертуар грецького та волоського напівів. І все ж найбільше піснеспівів позначено вказівкою "напів болгарський". Це дає змогу ще раз переконатися, що саме цей наспів стався основою Галицького розспіву і домінував в церковній співочій практиці не тільки у Манявському Скиті, але й майже по усій Галичині.


03.01.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!