Osvita.ua Вища освіта Реферати Релігієзнавство Містичні погляди на світ. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Містичні погляди на світ. Реферат

Люди сприймали процес життя у виді накопичення подій, а дійсність керувалася деякими силами. Міфи створювали картини світу виходячи з фантастичних ідей, абстрагованих понять про космос, простір і час. Чотири сторони світла і три шари (рівня) світобудови - небо, земля і пекло давали в сумі священну сімку. Космос представлявся виниклим з хаосу, боги, поміщені на небо, ініціювали обряди

Містика (від гр. слова таїнство) – це віра в надприродне, божественне, зверхчутливе, віра в можливість безпосередньо спілкування людини з «надприродними силами» невід'ємний елемент усіх релігійних вірувань.

В минулому природа досліджувалася силою розуму, а досвіди ігнорувалися. Наукові узагальнення будувалися на початкових узагальненнях, і в барвистих картинах світу мирно вживалися реальність і вимисел, що зараз здається несумісним з мудрістю древніх. Однак багато чого в представленнях древніх містиків було вірним і сучасні люди, так чи інакше, часом повертаються до того, що здавалося смішним і безглуздої ще десятиліття назад.

Древні мислителі часто виявлялися містиками і по-своєму шукали єдине в різноманітті навколишнього світу. Так Фалес ототожнював з "душами" діючі у світі сили. Наприклад, на його думку, магніт має душу, тому що він притягає залізо. Фалес учив, що всі знання треба зводити до єдиної основи - душі.

Більш цього, древні люди сприймали процес життя у виді накопичення подій, а дійсність керувалася деякими силами. Міфи створювали картини світу виходячи з фантастичних ідей, абстрагованих понять про космос, простір і час. Чотири сторони світла і три шари (рівня) світобудови - небо, земля і пекло давали в сумі священну сімку. Космос представлявся виниклим з хаосу, боги, поміщені на небо, ініціювали обряди.

Раціональні знання древніх, що включали в себе астрономічний, календарно-астрономічні і математичні представлення, біологічні, медичні, географічні, історичні зведення вигадливо перепліталися з вимислами. З тих далеких часів прийшла ідея про те, що зірки керують долями людей і назви знаків зодіаку разом з назвами сузір'їв, відтіля йде ідея філософського каменю й еліксиру життя (починаючи з олімпійського нектару), відтіля ідеї про безліч життів і життя після смерті. Не можна сказати, що абсолютно усі заперечується сьогодні.

Картина світу, що почали створювати Галілей і Ньютон, а завершили Фарадей, Максвелл і Ейнштейн, відбиває погляду, що йдуть ще зі стародавності. Так, доведено, що атомне ядро складається з безлічі електронів, а відкриття квантової теорії і дискретності, механістична картина світу потерпіла нищівний удар. Експерименти в області фізики високих енергій змінили представлення про світ.

Слід зазначити, що зараз уже неможливо підрозділити науки на фізику, біологію, хімію і так далі. Зв'язки їх очевидні і на макро і на мікро рівні. Синтез картини світу створив видатний учений В. И. Вернадський. Біосфера - філософське узагальнення природничих наук, всотало в себе новітні досягнення наукової думки і стало фундаментом для нових досліджень. У цьому навчанні знайшли відображення ідеї Дарвіна про еволюцію видів, ідеї Ейнштейна про єдність простору, часу і матерії, зв'язок періодичного закону з закономірністю біологічної міграції атомів, ідеї квантової механіки про відмінність руху макрооб'єктів і мікрооб'єктів.

У сучасному світі наука і наукове представлення про світ є як би основою всього того, на що спирається сучасна людина. Тому дуже важливо зрозуміти, яке місце в сучасній картині світу займають ненаукові знання. Іноді їх тлумачать як навала антинауки і т. д., хоча ці поняття приходять до людей зі стародавності. Але людський дух метається в пошуках істини і не тільки помиляється, але і "блукає".

Розум різноманітний, і тому не слід зарозуміло відкидати ці лінії пошуку, що не сполучаються з науковими представленнями про світ, тому що вони мають багатотисячну традицію і додають яскраві фарби в сучасну картину світу. Побудова Каббали, тексти Біблії і Корана, віра й астрологія - виконані і збережені в століттях. Це не наука, але інші форми освоєння світу, відвертатися від який було б нерозумно.

І в наші дні ми зіштовхуємося із ситуаціями, про які говорив зверхраціоналіст Л. Вітгенштейн, що затверджував, що схильність до містичного випливає з того, що наука залишає наші бажання невиконаними.

Світ цілісний, але не монотонний. Він не являє собою суцільну, безлику й однорідну пустелю формул, теорем, аксіом і доведеності усього. Світ цілісний і володіє багатою внутрішньою організацією, динамічної і вічно мінливої.

Скептики заявляють, що ніяких інший світів не існує, матеріалісти говорять, що наші дослідження цих чи світів планів незбагненні і зайві, що повинні приступати до пізнання метафізичного поки не довідаємося всіх законів фізичного. Містики думають, що особливо в сучасний період епохи необхідне знання про інші життя, крім фізичного, про їхній взаємозв'язок з фізичною будівлею людини.

Сучасна картина світу - результат довгого розвитку людського суспільства. Покоління за поколінням входили в життя, спираючи на традиції, емпіричний досвід, міфи і релігію. Міфи, магія, окультна практика, передача досвіду особистим шляхом, крупиці "наукоподібних" знань - усе це стало першоджерелами утворення представлень про світ. Від палеоліту до античності накопичувалися передумови наук, що згодом створять сучасну картину світу. І в ній є місце і науковим і поза науковим знанням, тому що увесь світ складає багатолику картину, у яку включений не тільки навколишній світ, але і людина, його розум, його ідеї й ідеали. Таким чином, представлення древніх містиків знайшли своє місце в сучасній картині світу.

Сьогодні існує багато релігійних напрямків розвиненої містики, які так чи інакше впливають на людське самоусвідомлення в цьому світі.

Церква сайєнтології. Слово "сайєнтологія" в перекладі означає "науковчення". Коротко зупинимося на проблемі співвідношення науки і релігії. Ми звикли вважати їхні співвідношення взаємо запереченням, хоча в дійсності справа набагато складніша. Майже всі сучасні релігії прагнуть використати наукові досягнення у власних цілях. Особливо це добре помітно в сфері медицини.

В СІЛА неодноразово з'являлися самозвані лікарі духовних і фізичних захворювань, які твердять, що нібито вони досягли гармонії у єднанні розуму і віри, науки і релігії. Так, ще 1875 р. засновано церкву Християнської науки. У 20—40-х роках нашого століття поширилося вчення "святого отця", який регулярно інсценував сеанси "чудесного зцілення". Керівник лабораторії психологічних досліджень у Лос-Анджелесі винайшов "прилад" під назвою "аль-фа-вимірювач", який нібито допомагає тому, хто звернеться до нього за допомогою, досягти успіху в житті, позбавитися від стресів, пізнати всі таємниці буття.

Те, що подібні "цілителі" мали певні успіхи, є цілком закономірним, якщо врахувати, що зростають "зі швидкістю злітаючої ракети", за виразом американських експертів, алкоголізм і наркоманія. Кваліфікована медична допомога, в тому числі психотерапевтична, що необхідна при подібних захворюваннях, коштує досить дорого й є доступною далеко не кожній людині.

От вони й звертаються за допомогою до "наставників" і "цілителів", які навіюють їм віру в благополучний кінець усіх хвороб, а разом і віру в успіх, не бентежачись з того, що вірогідність як першого, так і другого більш ніж сумнівна.

Зазначимо, що ідея лікування за допомогою містичних заклинань та магічних дій не змогла б довго утриматися в історії суспільства, якби так чи інакше не підтверджувалася випадками "чудесних зцілень", що вимагає з'ясування їхньої природи. Річ у тому, що практика психотерапії, лікування гіпнозом, навіюванням, яка сьогодні набула значного поширення і серйозних наукових обґрунтувань, пояснювалася свого часу "месмеризмом", тобто псевдонауковими, спіритуалістичними доказами. Інакше у XVIII ст. і не могло бути, коли наука про людину робила тільки перші кроки.

Суть психотерапевтичного впливу полягає в тому, щоб пацієнт виступав не як пасивний об'єкт зовнішнього (фізичного, фармакологічного тощо) впливу, а міг би мобілізувати на боротьбу з хворобою всі свої внутрішні сили, глибинні регулятивні можливості центральної нервової системи, не досить вивчені й сьогодні.

Ще донедавна гіпнотичне навіювання виявлялось найбільш ефективним, якщо воно проводилось від імені надприродних сил і утвердження волі всесильного бога, служило "граничною" підвалиною для надії, переконання, віри й уповання.

На цих же підвалинах тримається світогляд "церкви сайєнтології", яка прагне синтезувати дві речі: основи природничонаукових знань у галузі психології та психотерапії й релігійні уявлення. Це дозволяє використовувати релігійні забобони і нечітку свідомість людей, обтяжених власними психологічними слабостями.

Водночас сайєнтологічна церква, що виникла внаслідок певних віянь, заслуговує на детальніший розгляд притаманних їй властивостей, як одна з найбільших і найвпливовіших організацій нетрадиційної релігійності.

Засновник "церкви сайєнтології" Лафаєт Рональд Хаббард народився 1911 р. в американському штаті Небраска. В роки другої світової війни він був мобілізований у воєнно-морський флот і брав участь у Філіпінській кампанії. Після демобілізації він пробував свої сили на літературній ниві, опублікувавши кілька фантастичних романів. Однак прибутки від цієї діяльності не задовольнили колишнього морського офіцера, і 1949 р. на лекції в Нью-Йорку він, за свідченням часопису "Тайме Мегезін", заявив: "Смішно писати, одержуючи пенс за слово. Коли хтось дійсно хоче заробити мільйон доларів, то кращий шлях — заснувати власну релігію".

Десь через рік було опубліковано книгу Л. Р. Хаббарда "Діанетика: наука про душевне здоров'я". Мозок представлений у цій книзі як хороша лічильна машина, котрій потрібний правильний детектор, який допомагає виліковувати психози, неврози і підвищувати "коефіцієнт інтелектуальності".

В книзі роз'яснювалося, що діанетика володіє психотерапевтичною технікою, за допомогою якої можуть бути вилікувані всі неорганічні захворювання мозку і всі психотерапевтичні хвороби. Одночасно з виходом "Діанетики" Хаббард зумів організувати широку мережу психотерапевтичних сеансів, обіцяючи корінне поліпшення і удосконалення духовних здібностей.

Проте Хаббард не зупиняється на організації банальних лікувальних сеансів, оточуючи їх глибокодумними розмірковуваннями й ритуалами, повними позаземної таємниці. Через чотири роки у Вашингтоні з'являється Основоположна церква, створена послідовниками Хаббарда, яких західна преса того часу характеризувала як "групу псевдонаукових містичних фанатиків".

Зупинимося на теорії Хаббарда, що являє собою суміш уривчастих відомостей про комп'ютерну технологію з поверховим уявленням про буддизм та індуїзм і з практикою східних релігійних наставників (гуру). Згідно з теорією, можна відкрити єдину причину психозів, неврозів, насильств і розладу в соціальному житті, а також — у не житті.

Причина полягає у невмінні управляти роботою власного мозку, нерозумінні його "божественної сутності". Кожна подія в житті індивіда, згідно з Хаббардом, нібито вкладається в мозаїчну структуру головного мозку. Неприємні події, невдачі, страхи, розчарування тощо не вписуються повністю в цю структуру, випадають з неї і з-під влади індивіда, але опісля виявляються у формі ірраціональної поведінки, що не відповідає ситуації.

Лікування передбачає виявлення таких подій (вульгаризована техніка психоаналізу), потім їх локалізацію шляхом виявлення "електропсихометра" або "Е-вимірювача" Хаббарда, їхніх відбитків "енграм" і, нарешті, нормалізацію розумової діяльності, емоцій, волі.

Створений Хаббардом прилад ("Е-вимірювач") складається з гальванометра, здатного фіксувати електропровідність шкіри, що змінюється від певного стану індивіда, і батарейки, з'єднаної з двома бляшанками, що пацієнт бере в руки. Для досягнення мудрості, хорошого здоров'я і найвищої духовної досконалості застосовуються сеанси "обробки" або "прослуховування".

При цьому людина сідає навпроти інструктора і з'єднується з "Е-вимірювачем". Інструктор ставить різні запитання, пов'язані з минулим людини, яка на них відповідає. Вважають, що різке відхилення стрілки засвідчує крайнє збудження клієнта, викликане "усвідомленням" умов, за яких вона колись дістала психічну травму. Ці відкладені в свідомості колишні хворобливі досвіди, душевні потрясіння Хаббард назвав "енграмами".

Для їх усунення прослуховувач (інструктор) повторює запитання, доки прилад не покаже, що реакція стала "нормальною" і відповідь не пов'язана з хворобливим станом психіки. Оскільки у житті людини є чимало складностей, то така практика може розтягуватися на багато місяців і навіть років. Сама людина без допомоги сайєнтологічної церкви, мовляв, не здатна ні зрозуміти джерело "енграм", ні позбавитися їх. Вони отруюють її душевне здоров'я.

Хаббард постійно твердить, що виходить із суто наукових методів. Однак він жодного разу не зміг представити достовірних доказів. Звичайно, в деяких випадках подібні сеанси, особливо спочатку, справляють благотворний вплив на стан людини: вона відчуває душевний спокій, позбавляється колишньої нервовості, невиразного неспокою тощо.

Тому наше завдання й полягає в тому, щоб пояснити механізм дії подібних процедур. Зазначимо, що маніпуляції послідовників Хаббарда відтворюють розроблену 3. Фрейдом теорію психоаналізу, але в граничне спрощеній і вульгаризованій формі. Йдеться про розуміння несвідомого, про душевні травми, про причини неврозів, про вплив дитячих переживань на психіку дорослої людини й т. п. Головне полягає в тому, що Хаббард так чи інакше відтворює принципову схему сеансів психотерапії, практиковану.

Фрейдом і його послідовниками: вишукування причин неврозу, виведення колишнього досвіду на рівень свідомого, терапію словом. Тому в тих випадках, коли сеанси клінічно показані для певного захворювання, вони неодмінно справлять благотворний вплив.

1955 р. Хаббард проголосив себе пророком вчення про "тетана", особливого духа, який після смерті людини переселяється до іншого тіла, і про "тета", духовну першооснову руху і розвитку неживої матерії.

Це, безперечно, відкрите опошлення буддизму, його складної релігійної доктрини. З нього Хаббард бере, вульгаризуючи при цьому, одне з центральних положень — уявлення про вічне переселення душ, або ін-карнацію. Використання буддизму пояснюється не тільки тим, що він на той час входив у моду, а й тим, що вчення про інкарнацію дозволило надати тривіальній психотерапевтичній практиці космічні виміри.

Справді, енграми почали тепер вважатися не просто психічними травмами, набутими у буденному земному існуванні, а душевними рубцями, надбаними за усі минулі втілення "тетана". Тим самим "Е-вимірювач" набуває принципово нового значення — не як скромний інструмент врятування "одноразового" людського існування, а як єдиний спосіб ліквідації в усьому Всесвіті болючих наслідків коловороту "тетанів".

Керівники "Церкви сайєнтології" запрошують віруючих особисто випробувати їхню цілющу дію. Вони уникають виступів з критикою інших релігійних течій, а від людини, що прилучається до її "лікувальних програм", не вимагають розриву із своєю колишньою вірою. Віротерпимість пояснюється місіонерськими міркуваннями. Віровчення, догматика не відіграють в сайєнтологічній церкві вирішальної ролі, це лише вихідний пункт для атаки на людську свідомість, для якої застосовується витончена психотехніка.

У повсякденній діяльності церква сайєнтології — це воєнізована організація, з ретельно відпрацьованою технікою вербування, жорсткою ієрархічною структурою, деспотичними порядками, покликаними утримувати паству в межах казарменої дисципліни. Вербуванням нових "пацієнтів" займаються спеціально підготовлені місіонери. Людині, яку вдається зацікавити, пропонують на вибір різноманітні програми Церкви.

Всі вони платні, перші шість сеансів звичайно коштують 70 доларів. Дальші "прослуховування" значно підвищуються в ціні. Прибутки приносить продаж "Е-вимірювача" — по 800 марок за одиницю (його собівартість 60 марок) і продаж творів Хаббар-да, що принесло 1979 р. церкві тільки у ФРН 15 млн марок (за повідомленням журналу "Штерн"). Крім того, керівництво "церкви сайєнтології" експлуатує своїх рядових членів, примушуючи їх працювати на свою користь безкоштовно або за гроші. В результаті Церква володіє величезними коштами. 1959 р. Хаббард придбав у Англії розкішний маєток, який спочатку належав індійському магараджі, і переніс туди свою штаб-квартиру.

1977 р. за свій будинок у Голлівуді він заплатив 5,5 млн доларів, в Кліу-тері (Флоріда) придбав розкішний готель, перетворений у тренувальний центр для інструкторів найвищого рангу. 1983 р. американський журнал "Тайм" писав, що власність "церкви сайєнтології" становить понад 280 млн доларів.

Л. Хаббард нібито володіє особистим майном у 7 млн доларів. Одним з його придбань е флотилія океанських кораблів. Лідери сайєнтології заявляють про більш ніж 4 млн своїх послідовників, про 22 церкви і 100 місій у 33 країнах. Близько мільйона послідовників є прямими членами церкви, вони регулярно роблять внески, відвідують різноманітні курси і "класи", поширюють книги і брошури Хаббарда, вступають у контакти з її центрами, сподіваючись надолужити здоров'я, купують сайєнтологічну літературу, користуються препаратами на зразок таблеток діанезину, які нібито підвищують життєвий тонус.

У січні 1986 р. Л. Р. Хаббард помер, але історія однієї з найчисленніпшх і найскандальніших сект нашого часу на цьому не закінчилась. Його нащадки, які, прагнучи слави й наживи, продовжують експлуатувати створену ним організацію, — типовий продукт кризових процесів, що відбуваються у сучасному суспільстві.

Саме це спричиняє діяльність прихильників сайєнтології і в Україні, котрі поки що організаційно не визначилися.

Щось подібне до сайєнтології лягло в основу руху фанатичних послідовників "Білого братства", або так званого вчення "Юсмалос", що передбачає Божественну програму фохатизації Землі (фохата — світлова енергія кванта). Автор-конструктор всього цього — киянин Юрій Кривоногов, він же пророк Юоан Свамі, твердить, що це "наука про Світло, про устрій Світу, всієї Системи Світобудови, про Любов Господню, про Перетворення і фохатизацію людства... " Мовляв, вчення включає: "уявлення про Верховну Особу Бога, новий часовий виток, у який входить планета Земля, перевтілення Божественних Монад, прийдешнє, тонкий ангельський світ, перетворення землян, розкриття Закону Вічності, мікроструктуру аури людини, діагностику стану душі й тіла, езотеризм Кос-мічно-Божественної програми Юсмалос" тощо.

Для обернених у віру Кривоногова людей сучасне суспільство взагалі не існує, бо, за настановою їхнього "пророка", складається лише з "хулителів-безбож-ників", які тільки й думають, щоб швидше знищити найсвітліше божество юсмаліан — Марію Деві Хрис-тос. Марія Деві — в миру М. Цвигун — лікар-терапевт за фахом, приєдналася до вчення, залишивши сім'ю і ставши дружиною Ю. Кривоногова. Вони зібрали до 2-х тисяч активних членів братства, які почали проводити діяльність антисуспільного спрямування. Вона була припинена правоохоронними органами, а після суду керівників братства було засуджено.

Віра багаї — релігія послідовників Багаулли, ім'я якого перекладається як "Слава Господа". Виникнувши 1844 р. в Ірані, ця релігія сьогодні об'єднує до семи мільйонів чоловік, котрі живуть у 232 країнах і за географічною поширеністю посідає друге місце у світі після християнства. Багаїстську літературу перекладено приблизно на 800 мов світу.

Засновником основних положень Віри багаї вважається ширазький торговець Алі Мухаммед, який 22 травня 1844 р. створив так звану Декларацію Баба, де проголосив початок нової ери в історії людства. Слово "Баб" на арабській значить "ворота", тобто Баб заявив про себе як про ворота нової ери світу і всесвітнього братства. Його місія — випередити появу іншого, більш вагомого Посланця, який об'єднає всі народи й установить на Землі справедливий і вічний мир.

Через сорок днів у Баба з'явилися послідовники, які почали поширювати його вчення по Персії, підготовляючи людей до приходу того, кого відкриє Бог. Послідовниками Баба стають кілька відомих вчених і авторитетних релігійних діячів. Це викликало незадоволення правлячої верхівки, яка почала переслідувати бабітів. Самого Баба було страчено 9 липня 1850 р.

Через два роки після страти Баба у бабітів з'явився лідер під ім'ям Багаулла. Він народився 1817 р. в одній з найвідоміших сімей Тегерана. З дитинства Багаулла був оточений багатством, комфортом і розкішшю. Як твердять його прихильники, свої надзвичайні знання він одержав від природи, а не від вчителів і книг. Дуже любив птахів, дерева, квіти і віддавав перевагу життю за містом, а не в палаці.

Багаулла витрачав гроші не на задоволення, а на допомогу бідним. Його дружина також походила з багатого роду, але подвір'я їхнього палацу завжди було відкрите для бідних. Історія життя і проповідницької діяльності засновника Віри багаї стверджує, що бідні люди прозвали Багауллу і його дружину "Батьком і Матір'ю бідних".

Багаулла активно підтримував бабітів і за це врешті-решт опинився у в'язниці. Саме там йому було явище, яке відкрило йому, що він — "Той, Кого відкриє Бог", той "Посланець", про прихід якого пророкував Баб.

Публічне проголошення, що Багаулла є Помазан-ником усіх релігій, що Віра його належить всьому людству, що новий день займається над історією цивілізації, було зроблено вже після його звільнення у Багдаді, в саду Різван, протягом дванадцяти днів, з 21 квітня по 2 травня 1863 р.

Цей період увійшов в історію як свято Різван, яке кожний рік відзначається прихильниками багаїзму у всьому світі на перший, третій і дев'ятий день травня.

Подальший шлях Багаулли знав як злети, так і падіння, як визнання його вчення, так і неприйняття.

Після того як 29 березня 1892 р. Багаулла помер, залишивши після себе більше 100 книг, головною з яких є "Кітаб-і-Агдас" ("Найсвятіша Книга", бл. 1872 р.), його послідовникам було проголошено духовний заповіт. В ньому старший син Помазанни-ка — Абдул-Баха — призначався Головою Віри багаї і єдиним інтерпретатором вчення Багаулли. Абдул-Баха займався активним місіонерством у всіх куточках світу.

В вересні 1911 р. відбувся його перший виступ у лондонській церкві Сіті Темпль. Протягом наступних років Абдул-Баха мандрує по Європі й Америці, пропагуючи вчення Багаї. З його ім'ям пов'язується боротьба за збереження єдності вчення Багаї, з початком побудови адміністративної структури Багаї.

Певну оригінальність мають віровчення і культ Багаї. В них центральне положення займає принцип єдності людства. В ході свого соціального розвитку людство проходить різні стадії, подібно до того, як людське тіло проходить різні етапи фізичного розвитку. За стародавніх часів люди жили ізольованими сімейними групами.

Згодом ці групи перетворилися на племінні одиниці, з яких вийшли міста-держави, а потім і нації. Світова єдність, вчить Багаулла, є останньою стадією соціального розвитку людства на його шляху до зрілості.

Світова єдність стосується кожного, жодна людина не може залишитися поза нею. При цьому єдність, до якої йде людство, є єдністю у її розмаї, в межах якої, як вчить Багаулла, будь-яка група людей може знайти найкращий вираз своїх прагнень та ідеалів. В той же час кожна група, кожний народ можуть використовувати здобутки, спадщину й ідеали інших.

Єдність світу буде досягнута, коли кожна окрема людина визнає єдність людства як центральний духовний принцип сьогодення. Ця єдність не буде введена якоюсь могутньою групою зверху, а поступово розвиватиметься в людській свідомості доти, доки люди не визнають, що "світ — єдина країна і всі люди — її громадяни" (Багаулла).

Послідовники Віри багаї вірять, що всі великі релігії світу божественні за походженням. Всі вони були повідомлені Богом в його Об'явленнях, в різних місцях і в різний час. Жодна епоха, вважають багаї, не, залишалася без керівництва Бога, який керує через ' своїх Посланців, їх поява на Землі — подія настільки: рідкісна, що людству відомо лише кілька імен: Кріш-[ на, Мойсей, Зороастр, Будда, Ісус, Мухаммед, Баб, Багаулла.

Кожний з них створив релігію і надихнув до розвитку самостійну цивілізацію. Сучасний при-: хильник багаї описав єдність Пророків так: "Вчення Мойсея як бутон, вчення Христа — квітка, вчення Багаулли — плід. Як квітка не вбиває бутон, так і плід не губить квітку. Вони не руйнують, не протистоять одне одному... Кожне нове Одкровення є втіленням попереднього. Вони лише різні стадії єдиної Релігії".

І Багаї шанують засновників всіх світових релігій і вважають Святі книги цих релігій священними. Багаулла вважається ними останнім за часом Пророком Бога на Землі. Його місія — реалізувати єдність релігій світу. Віра, вчить він, є найперший фактор миру і дійсного прогресу людства. Між нею і наукою існує, гармонія. Істинна віра і істинна наука не суперечать одна одній.

Перша — необхідний помічник у духовному зростанні, а друга — засіб матеріального прогресу. Сучасники піддавали знущанню і запереченню не лише засновників релігій, а й піонерів науки. Тому, за Багауллою, істинна цивілізація стане можливою лише тоді, коли людство усвідомить необхідність як релігії, так і науки.

На думку багаї, кожна людина має право вирішувати самостійно, звертатися чи ні їй до Бога. Усякій індивідуальності притаманна найвища духовна природа, яку необхідно розвивати для того, щоб пізнати Бога і любити Його.

Але кожна людина має й іншу природу — фізичну, тваринну, Багаулла вчить, що тіло людини повинно підпорядковуватися її душі. Найвища радість людини — в духовному, а не фізичному задоволенні. Якщо людина весь Час робить погане, то це означає, що її тваринна натура розвинута в ній більше, ніж духовна. Такій людині необхідно з допомогою інших, більш духовних людей, розвивати свою вищу натуру.

Духовне, душа не розпадається зі смертю людини, як її тіло. Вона, звільнившись від тіла, продовжує свій розвиток і шлях до Бога. "Рай" і "Пекло" — в Вірі багаї певні стани, серед яких перший — це наближення до Бога, а другий — відхід від Нього.

З основних положень віровчення випливають і моральні принципи Віри багаї. Вони вимагають від віруючого справ, а не слів. Багаулла не сприймає ас-кетизму і дозволяє людині використовувати всі життєві блага, які надані Богом. Головний моральний принцип цієї релігії — побудувати власне життя на основі Віри багаї і демонструвати цей приклад іншим людям. Якщо ж людина не захоче слухати багаї, то за неї необхідно тільки молитися, залишивши її на власному шляху до Бога.

У Вірі багаї відсутні професійні служителі культу. Кожний багаї є вчителем своєї релігії і вважає за свій обов'язок розповсюджувати вчення. Звідси інше найважливіше положення Багаулли — необхідність загальної початкової освіти: всі чоловіки і жінки повинні бути освіченими. До того ж має сенс набувати знання тих мистецтв, наук, ремесел, які можуть принести людям користь і покращити життя на Землі.

На незнанні дуже часто базуються забобони і марновірства. Оскільки люди різняться між собою здібностями і талантами, освіта повинна переслідувати ціль повного розвитку природних даних людини з тим, щоб досягти творчого співробітництва між ними. Тло такого співробітництва може бути лише духовне, але Багаулла вказує і на деякі конкретні кроки, які необхідно здійснити на шляху до загального мирного розвитку: ліквідація контрасту багатства і бідності як в середині націй, так і між ними, створення світової спільноти і світового парламенту на основі справедливої участі всіх народів, створення світового федеративного уряду, забезпечення загальних прав народів і відсіч агресії, встановлення міжнародної світової мови, яку, поруч з рідною, будуть вивчати в школі, вибір єдиної системи світового письма, встановлення загальної грошової системи тощо.

Багато уваги в етичній доктрині Віри багаї приділяється проблемам сім'ї та вихованню дітей. До заборон на аскетизм, професійне відправлення культу Багаулла додав заборону на вживання алкоголю, наркотиків, азартні ігри позашлюбні зв'язки, крадіжки, гомосексуалізм, жорстоку поведінку з тваринами, а також заборону обдурювати, сповідати гріхи, кремацію, жебрацтво, професійне невступання в шлюб, злослів'я, работоргівлю, вбивства і поцілунки рук. Цим він, на думку багаї, приніс з собою закони Нової Ери, а також скасував деякі з них, що стали на заваді єдності людства і розвитку цивілізації.

Певну цікавість викликають свята, обряди і звичаї Віри багаї. Одна з найяскравіших рис, притаманних життю багаї, — гаряче бажання поділитися своєю вь рою з усяким її шукаючим. Іншою унікальною особливістю цього життя є Адміністративний Порядок, що дозволяє кожному чоловікові, жінці, дитині стати частиною єдиної Всесвітньої общини багаї і взяти участь в розповсюдженні Віри на місцевому, національному і всесвітньому рівнях (так звані піонери).

Згідно з духовним заповітом Абдул-Бахи, його старшого онука, Шогі Еффенді призначено Охоронцем Віри багаї. Він повернувся до місця, де жив і був похований Абдул-Баха, де знаходяться склеп Багаулли і могила Баба.

Тут Охоронець повинен був захистити Віру від розподілу і розколів, які в минулому вичерпали духовні сили багатьох віровчень. При Оборонстві Шогі Еффенді Віра багаї стала розповсюджуватися в нових країнах, багаїстська література була перекладена на багато мов світу. Його літературна спадщина включає в себе історію першого століття ери багаї обсягом 181 тис. слів, надруковані листи —, це ще близько 300 тис. слів тексту, Шогі Еффенді написав тисячі листів окремим особам, групам, комітетам, місцевим і національним Духовним Радам.

Просвітницька діяльність першого і єдиного Охоронця Віри багаї була перервана раптовою смертю у відносно ранньому віці. Його вдова написала найбільш вичерпану працю про чоловіка — книгу "Безцінний скарб", що нараховує 450 стор.

Згідно з положеннями віровчення багаї, Охоронець Віри повинен призначити свого наступника з числа своїх нащадків.

Оскільки дітей у Шогі Еффенді не було і не знайшлося людини, яка відповідала б високим моральним вимогам, у 1963 р. створено виборчий орган — Всесвітній Дім Справедливості. Після вивчення священних текстів було оголошено, що "Того, Кого відкриє Бог", вже не буде. З того часу усі питання вирішуються Всесвітнім Домом Справедливості — верховним і центральним органом Віри, який знаходиться на горі Кармель у місті Хайфа (Ізраїль).

1968 р. ВДС оголосив про створення Континентальних Колегій Радників — по три для Африки і обох Америк, по одній для Європи і Австралії, які зобов'язувалися працювати з Національними Духовними Радами. Обиралися вони на національних з'їздах під час свята Різван. В спокійній і молитовній обстановці учасники виборів таємно заповнювали бюлетень без усякого зовнішнього тиску, впевнені у правильності власного вибору. Хто б не був обраний, всі учасники голосування неодмінно щиро приймають обранця.

Багаїстські консультації одночасно є процесом духовного злиття їхніх учасників і практичним методом прийняття рішень, адаптованим до здібності людини до спільних дій. 'З допомогою принципу погоджування, уміння проводити консультації багаї уможливлюють пошуки істини, необхідної для розв'язання тяжких завдань, висувають нові ідеї.

Свобода висловлювати власні погляди відповідно до своєї совісті є істотною рисою багаїстських зборів, але її повинні використовувати помірковано, ввічливо і без приниження іншої думки.

У багаїстському календарі 19 місяців по 19 днів в кожнім, всього це дає 361 день, і тому між 18 і 19 місяцями розміщуються 4 або 5 "вставних" дні. Баб назвав місяці відповідно до епітетів Бога. Щодо багаїстської доби, то вона починається і закінчується із заходом сонця.

У багаїстському році 9 свят, під час яких припиняється усяка робота. Три з них встановлені на пам'ять про Декларацію Багаулли, один — на пам'ять про Декларацію Баба. Два інших присвячені дням народження Баба і Багаулли, ще два встановлені в пам'ять про їх кончину. Дев'яте свято — Новий рік.

На початку кожного місяця багаїстами проводяться досить незвичні збори, які мають, головним чином, адміністративний характер. В цей час місцева Духовна Рада радиться з своєю общиною, знайомить її з планами, вислуховує побажання з питань, що мають загальний інтерес.

Ці збори називають святом Дев'ятнадцятого дня, який складається з трьох частин. У першій частині співають, читають і декламують обрані місця з Писань багаї. У другій частині звітують про діяльність Духовної Ради та її комітетів, а також комірника, після чого всі переходять до трапези, яка, залежно від ситуації, може складатися з склянки води або солідного обіду.

У зв'язку з швидким поширенням Віри багаї по всьому світі передбачається будівництво в усіх континентах Будинків Поклоніння, які будуть репрезентувати міжнародну спільноту багаї. Вона вбачає себе як неурядову організацію, що тісно співпрацює з ООН на шляху забезпечення миру на Землі, прав людини і повного економічного та соціального розвитку народів нашої планети.

Громада багаї організована в 1990 р. і в Україні. У 1999 р. Національні Духовні Збори багаї України були зареєстровані, а проповідницька діяльність зводиться до просвітительської роботи через залучення як своїх, так і закордонних місіонерів. Багаї проводять зустрічі, лекції, консультації, збори, на яких розповсюджують історію і теорію Віри багаї, відповідну віровчальну літературу і популярні видання. Віруючі багаї, яких нараховується біля 10000 проживають майже в усіх областях України. Найбільші громади в містах Київ та Дніпропетровськ.

Отже, розглянуті історія і сучасність релігійних об'єднань в Україні дають можливість дійти висновку щодо їх багатоконфесійності. І тому нині, в умовах незалежної, демократичної держави відкрилися сприятливі можливості для дієвого екуменізму різних церков і релігійних об'єднань.

Мета його в Україні полягає в тому, щоб на засадах релігійної моралі, утвердження соборності українських земель сприяти українській громадськості в активній участі в розбудові економічного, політичного і духовного процвітання українського народу, відкинувши внутріконфесійні чвари, релігійну нетерпимість до представників інших релігій або індиферентних щодо релігії невіруючих людей.

Усе вищерозглянуте ще раз підкреслює наскільки непростий шлях проходить людство до усвідомлення своєї ролі в цьому житті. Містичні підходи – один з напрямків самоусвідомлення.

Добре це чи погано, коли люди приймають містичні тлумачення того чи іншого явища і процесу? Гадаємо, що це також має право на життя, адже тільки у порівнянні може народитися щось близьке до істини і до самоусвідомлення.

Література

  1. Балагушкин Е. Г. Критика современннх нетрадиционних религий. Истоки, сущность, влияние на молодежь. — М., 1983.
  2. Брайчевський М. Ю. Утвердження християнства на Русі. — К., 1989.
  3. Бхакти Веданта Сват Пробхунада. Бхагавад-гита — как она єсть. — Л., 1991.
  4. Велесова книга: Легенди: Міти. Думи. Скрижалі буття українського народу. — К., 1995. — Кн. 1—4.
  5. Григулевич Й. Р. Пророки "новой истиньї". — М., 1983.
  6. Гуревич П. С. Нетрадиционнне религий на Западе й восточные религиознме культи. — М., 1985.
  7. Дорошенко Д. Короткий нарис історії християнської церкви. — Вінніпег, 1970.


24.07.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!