Osvita.ua Вища освіта Реферати Релігієзнавство Життя християнської родини. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Життя християнської родини. Реферат

У наші дні ми довідуємось про швидкий занепад суспільства, і зокрема родинного життя. Загальна криза, яку переживає суспільство – моральний та духовний занепад – негативно вливає на стан родинного життя, руйнує авторитет батьків, породжує недовір’я між членами сім’ї

Родина, яка повинна бути непохитною основою суспільства і будувати міцне високоморальне суспільство, піддалася моральному і духовному занепаду.

Християнська родина кинута в систему злих сил цього світу, які постійно атакують її як ззовні, так і зсередини.

У наші дні потрібні християнські родини – батьки і матері, сини і дочки – які в покорі й тиші проводили б християнське родинне життя. Тоді таке зразкове життя стане прикладом для багатьох родин у світі. В наші важкі часи християнській родині важко виконувати таке завдання.

Багато неблагополучних сімей потребують допомоги, бо сім’ї кинуті в бурхливе море життя і потопають.

Людина не відчуває себе щасливою у сучасному світі, їй весь час чогось треба. Вона хоче се собі підкорити, а сама себе знищує.

Щоб зберігати християнську родину треба назад повернутися до Божого устрою.

Як небесним тілам Бог дав сталі закони, так і людям дав закони або заповіді, згідно з якими вони повинні жити.

Заповіді Божі – це дорога до нашого спасіння.

У щоденному житті людина має справу з законами держави, яких не дозволено порушувати; із знаками руху на дорозі, під час переходу. Ці заборони спрямовані на те, щоб не пошкодити здоров’ю людини. Усі вони для нашого добра.

Оскільки Бог дуже любить нас, то дав такі норми, перестороги, поради, вказівки – Божі Заповіді, які навчають нас, як робити добрі діла і остерігатися зла та допомагають осягнути щастя.

Бог дав людям Заповіді не для того, щоб вони мучились, а щоб допомогти їм у тілесному і духовному вдосконаленні. Заповіді покликані допомогти людям та оберігати їх у земній мандрівці до Бога.

Зробити щасливою людину може один Бог, тому дав 10 Заповідей, які мають стояти на сторожі нашого щасливого життя на землі й у вічності. Дотримування Заповідей – це найпростіша і найпевніша дорога до вічності, тому Христос навчав: «Як хочеш увійти в життя, додержуй Заповідей!» (Мт. 19:17). Хто береже Заповіді, той завжди уникатиме всяких гріхів. Коли б забракло хоча однієї Заповіді, то поступово зруйнувалося б усе життя людини. Люди, що відкинули Бога, стали моральними жебраками.

Божі Заповіді є для всього людства моральним законом, тобто постійним і завжди зобов’язуючим правилом людських вчинків. Вони є досконалі й вічні, як Сам Бог. У християнських родинах цінують і шанують Божі Заповіді.

Божа Заповідь. Шануй свого батька й матір свою, щоб тобі було добре, щоб ти довго прожив на Землі». (Вихід 20:12).

Ця заповідь нормує відносини між людьми.

На ній будуються відносини в родині, між батьками і дітьми. Батьки, даючи дітям життя, є учасниками Божими у справі продовження людського роду і тим самим є для дітей першими заступниками Божими на землі, тому їм належить пошана.

В кожній християнській родині вчать дітей шанувати батьків – це любити, поважати, а найголовніше – слухати батьків. Обов’язок дітей – виявляти батькам зовнішню почесть, любов і послух.

Любов до батьків діти виявляють не тільки на словах, але й на ділі, у щоденному житті, а особливо в час їх хвороби чи старості.

Наш національний пророк Т. Шевченко писав:

«Бо хто матір забуває,
Того Бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають»

Родини звертають увагу дітям, що Бог благословляє послушних і добрих дітей. У випадках, коли батьки покинули своїх дітей напризволяще, ними не цікавляться і їх не виховують, діти, не можуть виконувати умов заповіді. Але у своєму серця не повинні мати до них ненависті, а бути їм вдячними за те, що вони дали їм життя і молитися за їхнє навернення.

Батьки звертають увагу дітям на те, що потрібно шанувати старших людей. Бо старість уже сама по собі є гідна пошана. В Святому Письмі пишеться: «Перед сивим волоссям мусиш підвестись і особу старого шанувати (Левит 19:32). Вчити дітей, щоб вони привітно розмовляли з старшими.

Поступалися місцем у транспорті, при потребі допомагали і радо прислухалися до їх корисних порад, ставились з великою увагою, з розумінням і терпеливістю, з любов’ю і милосердям, бо того вимагає від них Бог. У кожній родині вчать дітей поважати вчителів, бо вони не тільки навчили їх писати, читати, рахувати, але й передають їм свої знання, виховують їх і готують до самостійного життя. Навчаючи і виховуючи учнів, вчитель вкладає у нього часточку своєї душі, тож за це він мусить бути вдячним.

Виявляти належну пошан вчителем, це шанувати Бога. Який дав їм цього вчителя.

У кожній християнській родині є святе Письмо, молитовник. Перша молитва є розмова дитини з Небесним Отцем – це перші кроки християнського виховання, що здійснюються в сім’ї. Через молитву дитина отримує перші поняття про Бога.

Родинний дім – е перша, елементарна виховна школа, яка дає дитині азбуку життя.

Християнське виховання закладає основи моралі і характеру майбутнього життя дитини. Воно дає дитині напрям - дороговказ, ідеал життя, облагороджує безсмертну душу і її сили – розуми і волю.

Батьки, що не забезпечують дитині християнського виховання змалечку, пізніше пожинають плоди безбожництва і різних аморальних вчинків дітей.

Розбійник засуджений на смерть просив, що хоче ще раз розмови з матір’ю. Коли мати прий1шла, він ударив її з цілою силою в обличчя і сказав: «Якщо ти була б виховала мене добре, а не розпускала, я не був би засуджений до шибениці». Це був останній злочин нещасного, але його слова варто запам’ятати.

Під впливом засобів масової інформації т бульварної преси надзвичайно зросла агресивність нашої молоді. Ніхто не може вирішити навіть елементарної суперечки без бійки. Підліток може загинути навіть за те, що на когось не так подивився. Умови життя, його беззмістовність приводять окремих людей до зневіри, розпачу. Бійка, намова до бійки, розбудження ненависті є гріхами проти заповіді «Не убий». Тому у родинах вчать дітей, щоб вони були обережні своїх словах, ділах, поведінці.

Людське життя – це цінний дар, даний нам Богом. Господь Бог проголошує Себе абсолютним Господарем життя людини, яка створена на Його образ і подобу. Тому людське життя набуває святості і недоторканості. Бог є «оборонцем невинного».

Не має такого випадку в житті, коли самогубство було б дозволене. До самогубства часто призводить брак віри в Бога, неморальне життя, надмірне вживання алкоголю та різних наркотиків. Тому батьки пильнують своїх дітей, щоб вони не побачили або не почули вдома чогось такого, що могло б принести шкоду їхньому здоров’ю.

Звичайно вживання алкоголю починається під тиском ровесників. Втягання в цю звичку може бути ознакою слабкості, але вона погана й тим, що шкідлива для здоров’я і часто приводить до втрати контролю над собою.

Тому, батьки, вчать своїх дітей тренувати в собі мужність і відповідати «Ні, дякую». Пояснюють дітям, що слово алкоголь в перекладі з арабської мови означає делікатний злий дух.

Звертають велику увагу на те, з ким їхні діти товаришують, як проводять вихідні дні.

У християнських родинах батьки боронять своїх дітей від гріха.

Духовний зріст їхніх дітей залежить не лише від вчителів, а перш зав все від їх самих.

Християнські родини виховують своїх дітей дусі святої віри. «Пошану здобувайте собі поведінкою без докору, любов – пожертвуванням для добра дітей, послух – розумними приказками» – так говорив Андрій Шептицький.

Батьки ніколи не допускають до ворожнечі вдома. Виховують своїх дітей в почуттях справедливості, вчать дітей говорити тільки правду; не дозволяють дітям говорити злого про кого не-будь.

У сім’ях плекають такі чесноти, як милосердя. Доброта, щирість, точність, справедливість, патріотизм.

У сімейному вихованні батько є авторитетом і вчителем, взірцем у всьому. Мати у вихованні - це перша вихователька, це ідеал дитини.

Християнська родина не тільки знає Заповіді, але і зберігає їх.

Головне, щоб людина ходила Божими стежками, щоб не зійшла з них і не загубилася, бо без них нема доступу до неба. Людина не може бути щасливою без Бога, бо щастя лише у Бозі.

Читаючи Святе Письмо і заглиблюючись у зміст Заповідей Божих, приходимо до висновку, що вони є настільки досконалі, що неможливо там нічого відняти, ні додати. Вони досконалі, бо Бог досконалий.

Було б добре, якби у кожній родині був клич «Повернення до Божих Заповідей».

Сподіваюсь, що від сьогодні ми назавжди запам’ятаємо собі, що Заповіді – це основа нашого життя. Вони торкаються всіх справ нашого особистого, родинного, суспільного життя. Бути християнином треба крізь і завжди. Що посіємо тут на землі – те й зберемо колись у вічності.

Отже, християнське виховання опирається на Євангельських цінностях, має свої норми і виховує для «нової землі і нового неба».


14.07.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!