Osvita.ua Вища освіта Реферати Релігієзнавство Русь та запровадження на ній християнства. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Русь та запровадження на ній християнства. Реферат

Охрестившись сам, Володимир приложив усіх старань, щоб поширити християнство якомога в своїх землях. Задумавши зблизити свою державу з Візантією, приодягнути її блиском візантійської культури і слави, він натурально мусив бажати приподобити якомога свої землі до візантійського життя

В чорноморських грецьких містах, так само на Подунав’ю християнство почало поширювати ся вже в перших віках, і звідти заносило ся в наші сторони, через купців і всякий мандрівний люд. Нема сумніву, що вже в ІХ віці християнська віра стала ширити ся в головніших містах України, де було багато такого мандрівного люду, й захоплювала вищі верстви громадянства. Знаємо, що в 860-х роках вислані на Русь грецькі духовні охрестили багато людей, так що на Русь вислано потім осібного владику для всіх руських християн. В першій половині Х ст. згадується церква святого Ілі в Києві на Подолі — в трактаті Ігоря з греками, і серед Ігоревої дружини в тім же трактаті згадується Русь християнська і Русь поганська. На княжім дворі і в кругах боярських було чимало християн, і не дивно було, що й жінка Ігорева, княгиня Ольга охрестилася теж.

В Києві оповідали потім, що вона їздила хреститися до Царгороду. І послав своїх послів в різні краї — оглянути ті різні віри. Посли вертаються і оповідають, що найбільше їм сподобалася грецька віра; бояри теж кажуть, що мабуть таки грецька віра найкраща, коли на сю віру перейшла Ольга, що була наймудріша з усіх людей". Володимир постановляє охреститися, але не хоче просити греків, щоб прислали йому для цього духовних, а зачіпає їх іншим способом: іде на Корсунь, здобуває і посилає до візантійського цісаря Василя й його брата Костянтина, що правили в двох, аби видали за нього цестру, бо інакше піде й на Царгород.

Цісарі відповідають, що не можуть видати цестри за поганина - хіба як вихреститься Володимир відписує їм, що радо охреститься, бо знає вже християнську віру й сподобав її собі. Тоді цісарі посилають цестру свою Ганну до Володимира в Корсунь. Володимир одначе ще не похочує хреститись; але захорував на очі, і цезарівна Ганна намовила його, аби скоріше хрестився, щоб подужати. Охрестившись, виздоровів справді, повінчався з цесарівною і забравши грецьких духовних з Корсуня, поїхав до Київа — хрестити киян і всю землю. В сїм оповіданню задержало ся тільки дещо з дійсних подій.

Під той час, коли розпочалися переговори про шлюб Володимира з цесарівною, він саме кінчив роботу свою коло відбудовання держави. Задумуючися над тим, як би скріпити цю державну будову і свою вдасть над нею, та й взагалі владу київського великого князя, він рішив пошукати на це способу у Візантії. Візантія й її столиця Константинополь, або Новий Рим, як його називали, в очах тодішнього світу були вінцем блиску, культури, слави, могутності, так само як перед тим Старий Рим цісарів римських. Різні творці нових держав, які повставали в тодішніх часах, шукали способу приодягнути себе і свою вдасть блиском і славою сього світового огнища, і для того заходились поріднитися з візантійським цісарським двором, дістати звідти клейноди—знаки своєї влади, якусь корону, убрання цісарські. Записки цісаря Константина, сучасника Ігорового, згадують, що володарі хозарські, угорські та руські й іньших народів часто звертаються до візантійських цісарів, випрошуючи собі за яку-небудь прислугу візантійської корони, чи уборів цісарських, або просять видати за них царівну візантійську, або оженити якогось царевича у них. Так було і з Володимиром.

Притоку дали до того самі цісарі. Притисла їх біда, збунтувався їх воєвода, Варда Склір, і приступив з військом до самого Константинополя. Цїсарі, не маючи помочи, звернулися до Володимира, просячи помічного війська від нього. Володимир згодився, але захотів, щоб цїсарі видали за нього свою цестру, та й ще мабуть прислали йому корону і убрання цісарські. Є пізнїйший переказ про цісарський вінець присланий з Царгорода до князя Володимира, котрим його короновано; цей переказ зв’язується з короною московських царів, званою Мономаховою шапкою, і розуміють тут Володимирового правнука Мономаха, також Володимира на ймення. Сама та Мономахова шапка мабуть пізнїйша, про те переказ про присланнє грецької корони з Царгорода іде мабуть від того Великого Володимира і тільки потім перейшов на його однойменного правнука, як близшого предка московських князів.

Володимир послав цісарям шість тисяч війська і воно помогло погромити бунтівників, та й потім зісталося там на службі. Але як минулася біда, цїсарі почали відтягатися від того, що пообіцяли Володимирови. Для візантійського цісаря вважалося дуже великою ганьбою видати свою цестру за варварського володаря, за якого греки вважали київського князя дарма, що він хрестився. Тоді Володимир ударив в болюче місце Візантії — на її кримські володіння. Туди з давна вже руські князі простягали руки, і в попередніх трактатах Греки раз-у-раз убезпечалися, щоб Русь не воювала їх кримських городів.

Тепер Володимир пішов і обложив столицю кримських володінь Візантиї — Херсонес, або як у нас його звали—Корсунь. Місто було кріпке, обгороджене сильними мурами і трудно було його взяти. Але зрадив один Костянтин, сказавши Володимирову, як перейняти воду — без води Корсуняне мусіли піддатися. Цісар не міг їм дати помочи, бо в Візантії знову піднялося повстання й інші війни. Володимир опанував Корсунь і з ним цілий Крим. Щоб вернути собі ці краї, цїсарі мусили сповнити дані Володимирові обіцянки: вислали царівну Ганну до Корсуня, там відбулося весілля її з Володимиром, і той віддав по сім Корсунь Грекам «за віно, за царівну".

Серед сих подій непомітно проминуло саме охрещення Володимира; не знати, де це сталося, в Корсуні, чи в Киіві, а інші казали, що в Василеві, теперішнім Василькові коло Києва. Одна звістка каже, що похід Володимира на Корсунь стався на третїй рік по його охре-щенню, і це дуже правдоподібно, що він охрестився ще перед походом. При хрестї прийняв імя Василя—по імені свого швагра цісаря Василя.

Охрестившись сам, Володимир приложив усіх старань, щоб поширити християнство якомога в своїх землях. Задумавши зблизити свою державу з Візантією, приодягнути її блиском візантійської культури і слави, він натурально мусив бажати приподобити якомога свої землі до візантійського життя. З другого ж боку, як добрий політик міг він розуміти, як зв’яже його землі поширений в них нової віри з її блискучим обрядом, виробленими формами, міцно організованим духовенством, і зв’язана тісно з церквою книжність, освіта і артистична творчість. Міг міркувати, як скріпить політичні зв’язки таке розширення цієї нової церкви й духовенства з княжої руки, під її охороною і опікою. Така державна церква як по інших землях так і тут мусила стати союзником і помічником політичної влади, княжої держави, скріпляти своїми впливами їі вагу і значіння—так як то й стало ся.

Літопис оповідає, що Володимир, вернувшись з кримського походу до Києва, казав понищити ідоли — статуї богів поганських, що стояли на горі, коло княжого двору: одні порубати, інші спалити, а ідол Перуна казав прив’язати коневі до хвоста й так тягнути з гори на ріку, а люди мали йти й бити його палицями «на поругання", потім вкинути в Дніпро й не давати йому ніде пристати до берега.

Понищивши ідолів, казав. усім людям прийти другого дня на ріку, аби ніхто у не важив ся не послухатися. і Люде посходилися, сказали їм розібратися, війти до води, а попи стояли на березі й читали хрещальні молитви, і так охрещено ціле місто гуртом. Так оповідає літопицець, і подібно справді мусіло статися в Києві та по нинішніх більших містах; мабуть тільки не так нагло і несподівано: певно, наперед толковано оце таки людям дещо про нову віру, тим більше що й перед тим були вже по більших містах священики й могли проучувати людей.


08.07.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!