Osvita.ua Вища освіта Реферати Психологія Злочинність неповнолітніх: психологічні особливості. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Злочинність неповнолітніх: психологічні особливості. Реферат

Як свідчить статистика, понад 70% злочинів неповнолітні вчиняють у групі

Враховуючи неповноту статистичної інформації (окремі учасники групових злочинів не притягаються до кримінальної відповідальності або ж залишаються невідомими правоохоронним органам), можна стверджувати, що вчинення злочину підлітком-одинаком - швидше виняток, аніж правило, але і в таких випадках завжди наявний вплив на неповнолітнього правопорушника найближчого соціального оточення, групи з антисоціальною спрямованістю, до якої він належить чи належав раніш.

Слід особливо відзначити, що участь у групі і співучасть у вчиненні злочину звичайно не співпадають. Не виключена також різниця ролі, виконуваної в групі та при вчиненні конкретного злочину, що необхідно враховувати у роботі з неповнолітніми.

Проведені дослідження свідчать, що злочинні групи неповнолітніх і молоді виникають, переважно, на основі неформальних груп або "груп дозвілля". Це пов'язано з такими елементами підліткової психології, як підвищена схильність до навіювання та наслідування, несталість емоційно-вольової сфери, орієнтованість на групу (конформізм), домінування потреби у спілкуванні з однолітками та переоцінка значимості їх схвалення, некритичність оцінки своїх переваг і недоліків та ін.

Звичайно, криміногенну значимість мають не перераховані вікові особливості самі по собі, а їх зміст та спрямованість. Соціальні властивості особистості у підлітків ще тільки починають формуватись. Окрім вже зазначеної недостатньої самокритичності при оцінці своєї поведінки, у них може бути навіть знижена здатність до вибірковості свідомих дій. Але особливу увагу слід приділити домінуючій у цьому віці потребі в спілкуванні та схильності до групування. Саме тут підлітки мають можливість виявити себе та самоствердитись як особистість.

За даними психологічних досліджень учасників злочинних груп неповнолітніх та молоді первісне об'єднувало:

  • сусідство по будинку - 30,4%,
  • проживання на одній вулиці - 24,8%,
  • спільне навчання та робота - 1б%.

Їх анти-суспільна спрямованість зумовлювалась необхідністю задоволення потреби в спілкуванні при наявній вузькості, обмеженості інтересів (їх примітивізмі), невмінні організувати своє дозвілля, що посилюється комплексом об'єктивних причин та утрудненнями у нормативному проведенні часу. Повнокровне спілкування з однолітками в офіційному середовищі для підлітків, які опинилися в психологічній ізоляції, заміщається асоціальним. Анти-суспільна група стає референтною, завдяки чому негативний вплив її посилюється, а вікові особливості набувають викривлених форм: підвищена емоційність виявляється у нестриманості, потреба самоствердження - у брутальності, цинізмі тощо.

Неповнолітні учасники анти-суспільних груп, як правило, не здатні проявити себе та утвердитися в групах, діяльність яких є соціально-корисною, вони поступово втрачають зв'язки з колективами, до яких формально належать, перестають орієнтуватись на їх ставлення, не цінують їх думку. Близько 70% з них вчаться погано чи посередньо, 40% - порушують дисципліну, 37% - раніш вже вчиняли проступки та правопорушення; наявні також конфліктні стосунки у сім'ї та школі. Загострюються такі риси характеру, як жорстокість, агресивність, нахабство, підступність (до 45% обстежених), що серед законослухняних підлітків зустрічаються значно рідше.

Це наочно свідчить про порушення процесу соціалізації та моральну деформацію і призводить до спроби самоствердження серед подібних собі, в тому числі - через вчинення правопорушень. Група, у свою чергу, впливає на своїх учасників, прищеплює їм анти-суспільні погляди і установки, заохочує до злочинного способу життя - відбувається активний процес "перевиховання". Звичайно, не кожен важковиховуваний підліток вступає у конфлікт із законом, але взаємозв'язок цих явищ очевидний.

На кожному етапі формування злочинної групи неповнолітніх можливий поворот її до позитивного розвитку, але для цього необхідні певні умови, відповідна зміна умов функціонування. Полишена напризволяще, "дозвільна" група з великою ймовірністю може стати криміногенною, вчинюючи спочатку малозначні протиправні дії, спричинені бешкетуванням, пустощами, а потім - правопорушення і злочини.

У процесі переростання анти-суспільної групи неповнолітніх у злочинну у ній відбуваються важливі зміни:

  • зменшується кількість учасників;
  • зростає питома вага осіб з негативними соціально-моральними характеристиками (непрацюючі, раніш засуджені та ін.);
  • склад групи стає більш різнорідним за соціальним становищем;
  • учасники все більше часу проводять у місцях кримінального забарвлення;
  • методи керівництва групою змінюються з демократичних на авторитарні.

Попередження групової злочинної діяльності неповнолітніх та молоді значною мірою залежить від зусиль працівників правоохоронних органів. Але вивчення практики свідчить, що у цій роботі є істотні недоліки. Так, з 132 груп, які перебували на обліку, лише стосовно 14,2% здійснювались спеціальні заходи по їх роз'єднанню та переорієнтації, і тільки в половині випадків відбулися позитивні зміни.

Основними причинами низької ефективності є:

  • індивідуально-профілактична робота здійснюється формально, без врахування особливостей особистості неповнолітніх та молоді, їх зв'язків, специфіки групування, положення в групі і т. ін.;
  • відсутня цілеспрямована робота щодо групи, яка стала для підлітка референтною, на яку він орієнтується, думку якої особливо цінує;
  • недостатньо надається допомога в адаптації до життя, налагоджуванні позитивних зв'язків і стосунків.

Література

1. Васильев В. Л. Юридическая психология. — С. -П6., 1997.

2. Вуджек Г. Тренировка ума. — С. -Пб., 1996.

3. Климов Е. А. Основы психологии. Уч. для вузов. — М., 1997. 4-Лезер Ф. Тренировка памяти. — М., 1990.

5. Немов Р. Психология. Кн. 1, 2, 3. — М., 1998.

6. Основи психології / За ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. — К., 1995.

7. Практическая психология / Под ред. М. К. Тутушкиной. — С. -Пб., 1998.

8. Рубинштейн С. Основы общей психологии. — С. -Пб., 1998.

9. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. — М., 1989. — Т. II. — С. 95.


14.04.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!