Osvita.ua Вища освіта Реферати Психологія Патопсихологія: порушення опосередкованої пам'яті. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Патопсихологія: порушення опосередкованої пам'яті. Реферат

Психічна хвороба, змінюючи компоненти пам'яті, по-різному руйнує і мнестичні процеси

Роботами радянських психологів показано, що пам'ять є складною організованою діяльністю, що залежить від багатьох факторів, рівня пізнавальних процесів, мотивації, динамічних компонентів (Л. С. Виготський, А. Н. Леонтьев, П. И. Зінченко й ін.). Тому випливало очікувати, що психічна хвороба, змінюючи ці компоненти, по-різному руйнує і мнестичні процеси. У той час як введення операції опосередкування поліпшує запам'ятовування здорових людей, то в ряду хворих фактор опосередкування стає перешкодою. Цей факт був ще в 1934 р. вперше описаний Г. В. Биренбаум. Досліджуючи хворих різних нозологічних груп за допомогою методу піктограми, вона показала, що хворі втрачають можливість запам'ятовування.

Як відомо, цей метод, запропонований А. Р. Лурія, полягає в наступному. Піддослідний повинний запам'ятати 14 слів. Для кращого запам'ятовування він повинний придумати і замалювати на папері що-небудь таке, що могло б надалі відтворити запропоновані слова. Ніяких записів, позначок буквами робити не дозволяється. Випробувані попереджені, що якість їхнього малюнка не має значення. Точно так само не враховується час виконання цього завдання.

Завдання по методу піктограми може бути виконано двома способами. Перший з них полягає в тім, що зображення являє собою умовну позначку поняття, укладеного в слові. Наприклад, для запам'ятовування слова "розвивати" можна намалювати будь-яку маленьку чи велику фігуру (квадрат, коло) для слова "сумнів" - знак питання. До такого прийому легко удатися, якщо випробувані мають достатній освітній рівень.

При другому способі виконання завдання умовно зображується поняття, менш загальне в порівнянні з заданим; перше повинно служити як би умовним знаком для другого. Наприклад, те ж слово "розвиток" може бути представлене більш вузьким значенням, як "розвиток промисловості", "розумовий розвиток", "розвиток фізичний" і т. д. Зображення будь-якого предмета, зв'язаний з таким менш загальним поняттям, (фабрики, книги, якого-небудь спортивного снаряда), може відігравати роль знака, що умовно позначає поняття "розвиток".

Таким чином, завдання вимагає уміння зв’язати поняття, що позначається словом, з кожним більш конкретним поняттям, а це можливо тільки тоді, коли піддослідний може відвернутися від різноманіття конкретних значень, що містить поняття, яке позначається заданим словом, коли він може затормозити усі частки значення, зв'язані з ним. Іншими словами, виконання цього завдання можливо при визначеному рівні узагальнення і відволікання, дозволяє судити про ступінь узагальненості і змістовності утворених випробуваних зв'язків.

Як правило, здорові піддослідні навіть з неповним середнім утворенням легко виконують завдання. Навіть у тих випадках, коли воно викликає відомі труднощі, досить привести приклад того, як його можна виконати, щоб піддослідні правильно вирішили запропоновану задачу.

Г. В. Биренбаум, що досліджувала за допомогою цього методу порушення понять у душевнохворих, указувала, на основні труднощі інтелектуальної операції при виконанні завдання за методикою піктограм: коло значень слова ширше, ніж те одне, котрим можна позначити малюнок.

Разом з тим і значення малюнка ширше, ніж зміст слова, значення малюнка і слова повинні збігатися лише в якійсь своїй частині. Саме в цьому умінні уловити загальне в малюнку і слові полягає основний механізм активного утворення умовного значення. І хоча ця операція опосередкування виробляється досить легко навіть здоровими підлітками, при патологічних змінах мислення створення таких умовних зв'язків буває утруднено.

Саме завдання створити умовний зв'язок при запам'ятовуванні слова викликає відомих труднощів уже по тому, що в створенні малюнка вкладений момент умовності, що вимагає волі розумових операцій. З іншого боку, умовність малюнка може стати настільки безпредметною і широкою, що вона перестає відбивати реальний зміст слова (Г. В. Биренбаум, Б. В. Зейгарник); умовність малюнка сприяє актуалізації латентних властивостей предметів (Ю. Ф. Поляків Т. К. Мелешко, С. В. Лонгинова).

Проблемі порушень опосередкованого запам'ятовування присвячено роботу Л. В. Петренко. Предметом дослідження було виявлення й аналіз тих різноманітних ланок, порушення яких лежало в основі патології процесу опосередкування, виявлення факторів, "відповідальних" за неможливість використання допоміжних засобів, оперування якими змінює структуру мнестичних процесів і робить їхній специфічно людськими (Л. С. Виготський, А. Н. Леонтьев, А. А. Смирнов).

Нею були досліджені хворі епілепсією (ця група складалася з 2 підгруп - хворих "симптоматичною епілепсією" і хворих "епілептичною хворобою") і хворі з локальними поразками мозку (хворі з дизфункцією медіобазальних відділів лобових часток мозку і хворі з поразкою гіпофіза і прилягаючих до нього областей). Як методичні прийоми була використана методика безпосереднього завчання слів і методика опосередкованого запам'ятовування (поі А. Н. Леонтьеву і Л. Р. Лурія).

Основним результатом роботи Л. В. Петренко було встановлення зниження ефективності опосередкованого запам'ятовування в порівнянні з безпосереднім запам'ятовуванням у визначеної групи хворих - факт, що вступає в протиріччя з результатами, отриманими при дослідженні здорових людей, дорослих і дітей (А. Н. Леонтьев). При цьому в різних груп хворих опосередкована пам'ять порушувалася неоднаково: якщо в хворих симптоматичною епілепсією опосередкування лише до деякої міри сприяло підвищенню результативності запам'ятовування, то в групі хворих епілептичною хворобою введення опосередкування навіть перешкоджало відтворенню; знижувало його продуктивність.

Для пояснення цього явища Л. В. Петренко звернулася до аналізу того, як здійснюється діяльність опосередкування. Головним показником, що дозволив судити про те, у якому ступені використовуються різні засоби, що удосконалюють структуру запам'ятовування, служив аналіз зв'язків, створюваних хворими при дослідженні опосередкованої пам'яті.

Л. В. Петренко виділила дві категорії зв'язків, установлюваних хворими епілепсією при застосуванні методики А. Н. Леонтьева. Перша з них включила зв'язки за значенням, при встановленні яких хворі керувалися об'єктивними властивостями предметів і явищ, їх суспільно зафіксованим значенням. Першим параметром, що утворить зв'язки другого виду, був зовнішній момент - враження випробуваного, на яке впливали або особливості пред'явлення матеріалу, або емоційні суб'єктивні фактори.

Найбільш частим феноменом при помилковому відтворенні в обох групах хворих була назва слів і фраз, що відбивають значення самого використовуваного засобу: відтворення актуалізувало те, що повинно було послужити тільки єднальною ланкою, перехідною моментом від заданого слова до обраної картки і, навпаки, від картки до слова.

Так, наприклад, для опосередкування запам'ятовування слова "прогулянка" випробуваний берет картку, на якій зображене дерево і відтворює: "Дерево, здається, ялинка"; інша хвора для запам'ятовування цього ж слова бере картку з зображенням забору, мотивуючи: "Я завжди гуляю до сусіднього забору", відтворює слово "сусід". Якщо застосувати для викладу процесу опосередкованого запам'ятовування схему А. Н. Леонтьева: А - X - А, де А позначає запропоноване для запам'ятовування слово, X - установлювану для запам'ятовування зв'язок, то виявлялося, що патологічна зміна мнестичних процесів часто приводило до відтворення типу А- X- X чи А - X- Y.

Л. В. Петренко була висловлена гіпотеза, що порушення опосередкованого запам'ятовування, обстежених: груп зв'язано зі своєю структурою порушеної діяльності хворих. Виявлена за допомогою детального експериментального дослідження (за допомогою методики "класифікація предметів", методу виключення, рахунка по Крепелину, дослідження рівня домагань, процесу насичення і т. д.) загальна психологічна характеристика досліджених хворих підтверджує її гіпотезу.

Якщо в хворих симптоматичною епілепсією порушення опосередкування були зв'язані з коливаннями їхньої працездатності, то в хворих епілептичною хворобою вони порозумівалися підвищеною інертністю, гіпертрофованим бажанням відобразити всі деталі. Останні дані відповідають результатам досліджень І. Т. Бжалави і Н. В. Рухадзе, що відзначають, що хворі епілепсією діють на основі заздалегідь фіксованої установки, що носить інертний і інтермодальний характер.


07.04.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!