Osvita.ua Вища освіта Реферати Психологія Роль спілкування у формуванні особистості. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Роль спілкування у формуванні особистості. Реферат

У рефераті подано відомості про психологічні особливості юнацького та старшого юнацького віку

Спілкування відіграє важливу роль у формуванні особистості. Але особистість, як ми знаємо, на різних етапах розвитку розвивається по-різному. Таким чином, що випливає етапом у нашій роботі буде аналіз розвитку особистості в юнацькому віці з обліком, що спілкування є ведучим видом діяльності. Психологія юнацького старшого юнацького віку - один з найстарших розділів вікової психології (сьогодні її більш точно називають психологією розвитку), Л. С. Виготський наприкінці 1920-х років, справедливо помітив, що загальних теорій у ній набагато більше, ніж твердо установлених фактів, як у закордонної, так і у вітчизняній психології.

Поряд з різними закордонними теоріями і концепціями, що розглядали юнака такими, як біогенетична теорія Стенлі Хол (1884-1923), Арнольд Гезелл (1880-1961); концепція персонологічної (особистісної) орієнтації Едуард Шпрангер (1882-1963), Шарлотта Блер (1893-1982); Жан Паже (1896-1980) - специфіка юнацького мислення; психоаналіз Зиґмунда Фрейда (1856-1939); неофрейдизм Ерік Еріксон (1902-1982), важливий внесок у розуміння юнацької психології вніс представник гештальтпсихології Курт Левін (1890-1947).

Він виходив з того, що людське поводження є функція, з одного боку, особистості, з іншого боку - навколишнього середовища. Властивості особистості і властивості середовища взаємозалежні. Як дитина не існує поза родиною, так і ці суспільні інститути не існують окремо від взаємодіючих з ними і завдяки їм індивідів.

Єдність і взаємодія їх особистісних компонентів Левін називає життєвим чи психологічним простором. Поводження юнаків визначається, насамперед, маргінальністю (проміжністю) їх положення. Специфічність соціальної ситуації, особливо студентів 1-2 років навчання і життєвого світу виявляється й у психіці, для якої типові внутрішні протиріччя, невизначеність рівня домагань і таке ін.

Достоїнство концепції Левіна полягає в тому, що він розглядає юність як соціально-психологічне явище, зв'язуючи психічний розвиток особистості зі зміною його соціального стану. Однак, ставлячи життєвий світ дитини в залежність від його безпосереднього оточення, мікро-середовища, Левін залишає в тіні його суспільне соціальної детермінанти. Він не уточнює також вікових граней періоду маргінальності, зокрема розходжень між підлітком і юнаком, і індивідуально-психологічних варіацій процесу розвитку. Тим часом невизначеність вікового статусу далеко не завжди означає також невизначеність рівня домагань і ціннісних орієнтацій.

Емпірична перевірка теорії Левіна англійським психологом Джоном Бамбаром (1973) показала, що поняття юнацької маргинальності занадто розпливчасте І не пояснює конкретних варіацій, психіки і поводження юнаків. Альтернативні теорії юнацького віку аналізують різні сторони розвитку-фізичний розвиток, розумовий розвиток, формування самосвідомості, зрушення в структурі спілкування, мотиваційні процеси і т. п. розглядалися і у вітчизняній психології. Цим займалися такі психологи як Виготський Л. С. (1889-1960), Божович Л. І. (1908-1981), Леонтьєв А. Н. (1093-1979), Ельконін Д. Б. (1904-1984) і ін.

Ельконін Д. Б. (1971) розглядав юнацький вік з позиції культурно-історичної теорії і провів їхній психологічний аналіз. У даному віці ведучою стає учбово-професійна діяльність (хоча спілкування як і раніше залишається ведучим), завдяки якій у студентів формуються визначені пізнавальні і професійні інтереси, елементи дослідницьких умінь, здатність будувати життєві плани і виробляти моральні ідеали, самосвідомість. Внутрішній світ особистості, її воля, позаучбова діяльність, ініціатива (а не тільки уміння "підкорятися нормам"), дружба, любов випадають з її як щось несуттєве, другорядне, хоча, перераховане вище є дуже значимим у цьому віці і впливає на подальший розвиток особистості.

Аналіз психологічних праць, що ми по праву відносимо до числа класичних, дав нам можливість намалювати "загальний портрет" студента. Але, з обліком НТР, змінилася соціальна ситуація, що, у свою чергу, змінила інтереси, ідеали і саму особистість сьогоднішнього студента. З закордонних авторів ми зупинимося на представниках гештальтпсихології Курта Левіна (1890-1947).

Достоїнство концепції Левіна полягає в тому, що він розглядає юність як соціально-психологічне явище, зв'язуючи психічний розвиток особистості зі зміною його соціального стану (що невід'ємно зв'язане зі спілкуванням). Однак, ставлячи життєвий світ студентів в залежність від його безпосереднього оточення, мікро-середовища, Левін залишає в тіні його суспільне соціальні детермінанти. Невизначеність вікового статусу далеко не завжди означає також невизначеність рівня домагань і ціннісних орієнтацій (також нерозривно зв'язаних зі спілкуванням).

Що стосується точки зору представника вітчизняної психології Д. Б. Ельконіна, те спілкування включене в систему суспільно-корисної діяльності. У середині цієї діяльності відбувається оволодівання здатністю будувати відносини і розвиватися. Але, поряд з цим, внутрішній світ особистості, дружба, любов випадають, у даній концепції, як щось несуттєве.


04.04.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!