Osvita.ua Вища освіта Реферати Психологія Формування психологічної готовності викладача в системі ступеневої вищої освіти. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Формування психологічної готовності викладача в системі ступеневої вищої освіти. Реферат

Основою професійної готовності виступає комплексна здібність до діяльності певного типу

Психологія формування готовності до професійної діяльності вивчалася рядом українських дослідників, зокрема: Г. О. Балл, Г. С. Костюк, Є. О. Мілерян, В. О. Моляко, П. С. Перепилиця, М. Л. Смульсон та ін.. Вони прийшли до висновку, що основою професійної готовності виступає комплексна здібність до діяльності певного типу. Г. О. Балл, П. С. Перепелиця в своїх дослідженнях вказують на те, що основу формування готовності до професійної діяльності слід вбачати не в розвитку операційно-технічних умінь та навичок, а в опорі на такий визначальний параметр готовності, як "комплексна здібність". Вона розглядається авторами як утворення, що складається з мотиваційної (схильність до певної діяльності) та інструментальної (інтелектуальні та емоційні механізми регуляції діяльності) сторін.

Значна увага дослідників зосереджена на вивченні процесу професійного становлення майбутнього вчителя, організації психологічної підготовки до педагогічної праці в умовах навчального закладу. З одного боку професіоналізм - це інтегральна якість, властивість особистості, що формується у спілкуванні і діяльності, а з другого – це процес і результат спілкування і діяльності. Вчені вказують на такі прояви готовності педагога: позитивне ставлення до праці, певний рівень оволодіння педагогічними знаннями, вміннями та навичками, самостійність у розв'язанні професійних завдань, моральні риси особистості, розвиток педагогічних здібностей, наявність професійно-педагогічної спрямованості особистості.

О. М. Хлівна вважає, "що формування психологічної готовності повинне здійснюватись шляхом розвитку всіх структурних компонентів даної готовності в умовах спеціально організованого навчання, яке спрямоване не і тільки на оволодіння теоретичними знаннями і практичними уміннями, а й на удосконалення психічних процесів, педагогічних здібностей, творчості".

Автор виокремлює три взаємозв'язаних етапи формування психологічної готовності студентів до співпраці з обдарованими дітьми:

  • етап діагностико-корекційної роботи;
  • етап спеціальної підготовки;
  • етап набуття першого професійного досвіду.

За О. М. Хлівною "результат навчання студентів педагогічних вузів повинен визначатись на кількох рівнях:

  • предметному - засвоєння певної суми знань;
  • операційному - формування вмінь, навичок практичної творчої діяльності;
  • емоційному - формування особистісного ставлення до знань, сприймання їх як власної цінності.

Важливою для виявлення і розуміння психологічних детермінант підготовки майбутніх спеціалістів до професійної діяльності є теорія само-актуалізації (за К. Роджерсом і А. Маслоу).

Дослідження особливостей формування професійної готовності не можливе без аналізу структури самої діяльності, урахування визначального впливу умов протікання професійної діяльності на зміст і структуру готовності спеціаліста до даного виду роботи.

В. О. Моляко зазначає, що "формування психологічної готовності до праці повинне бути спрямоване на професійний рівень діяльності як на певний орієнтир, еталон майбутньої роботи, тобто і сам процес допрофесійної підготовки, тим більше професійної, слід пов'язувати із виконанням не тільки навчальних завдань, а й обов'язково тих, що максимально наближені до реальних виробничих умов.

"Особливий інтерес викликають дослідження, що стосуються шляхів (методів, прийомів) формування готовності студентів і критеріїв (показників) її виміру (оцінювання). "Як довготривалий процес психологічна готовність формується за допомогою низки заходів: моделювання відповідної діяльності, складання професіограм, узагальнення експертних характеристик, дискусій, ігрових методів, лекційних і практичних занять тощо, а також формування готовності до роботи в складних (екстремальних, нештатних) умовах діяльності.

"Цікавою є спроба визначити критерії оцінки фахової і педагогічної готовності студентів, що навчаються в педагогічному закладі. Постановка такого питання була підказана випадками відрахування студентів з недостатньою фаховою підготовкою при утриманні тих, що мали високу успішність в оволодінні спеціальними знаннями і, разом з тим, низьку готовність до педагогічної діяльності.

Для визначення обох рівнів запропоновано 12 показників: чотири для визначення готовності до опанування фаховими знаннями (знання теоретичного курсу, вміння розв'язувати задачі, здатність до успішного оволодіння певною спеціалізацією, ставлення до обраного фаху) і вісім для оптимальної організації педагогічного процесу (рівень володіння методикою навчання, знання психолого-педагогічних засад, здатність до педагогічної діяльності, вміння складати системи завдань для учнів, організовувати їх навчальну діяльність, вміння надати допомогу учням в належному обсязі, самостійно.

Загальним орієнтиром для психолого-педагогічних досліджень проблеми оптимізації навчального процесу в закладах вищого типу постало завдання реального впровадження в практику вузівської підготовки принципу особистісного підходу, засобів стимуляції творчого потенціалу особистості студента, формування здатності до самостійного оволодіння знаннями тощо.

Теоретичною засадою, що мала б забезпечити умови розв'язання висунутих вимог, був обраний принцип діяльнісного підходу, оскільки, лише на базі принципу діяльності, на думку провідних психологів того часу, з'являється можливість досліджувати активність не лише як інтелектуальний розвиток людини, але і розвиток її як особистості.

У відповідності з антропоцентричним, особистісно-орієнтованим підходом до проблеми професійної підготовки майбутніх спеціалістів цей процес розглядається О. П. Федик через "призму вивчення:

  • особистісних характеристик студента в групі, його здібностей і якостей;
  • рівня домагань студента, системи його ціннісних орієнтацій, мотивів, соціальних установок;
  • його міжособистісних стосунків у групі, з метою визначення впливу самооцінки особистості в її професіональному становленні;
  • взаємозв'язку психологічної готовності студента з його професійним становленням.

"Якщо недостатньо підготовлений вчитель спирається лише на знання предмета і методики викладання, то майстер, окрім того, при прийнятті рішення і засобу впливу використовує такі психологічні компоненти системи знань: диференційно-психологічний (особливості засвоєння навчального матеріалу конкретними учнями), соціально-психологічний (особливості роботи учня і класу в цілому) та автопсихологічний (самооцінка своєї діяльності і власних рис).

У всіх випадках майстри досягають значно вищого порівняно з недосвідченими вчителями, розвитку згаданих нами гностичних, проективних, конструктивних, комунікативних та організаційних здібностей". Поєднання власне особистісних якостей (умова) з досконалою технікою реалізації педагогічного процесу (фактор) і є, за висновком автора, визначальними складовими успішності педагогічної діяльності.

Професійне становлення вчителя є складним і тривалим процесом. Однією з умов забезпечення його ефективності виступає формування готовності до педагогічної праці. Оскільки процес оптимізації навчальної роботи студентів педагогічного профілю до певної міри стримується фактом індивідуальних відмінностей за низкою здатностей, які суттєво зумовлюють перебіг і рівень досягнення студентом належного рівня професійної готовності, виникає проблема в попередній оцінці відповідних потенцій майбутнього педагога ще на етапі його до вузівського навчання.

До проблеми прогнозування професійної діяльності спеціаліста звертаються Б. М. Андрієвський, В. А. Богданов, О. О. Бодальов, І. П. Волков, Б. С. Гершунський, І. А. Жданов, Л. Л. Кондрашова, Г. В. Лазутіна, М. М. Обозов, Л. П. Овсянецька, Л. Е. Орбан, Є. І. Пронін, С. В. Приходнюк, Л. А. Регуш, Л. Г. Семушина, Є. С. Смирнова, А. А. Ткаченко та ін. Накопичений досвід дозволяє, на думку окремих авторів, використати з цією метою ряд параметрів кількісного і якісного характеру.

Достатніми, що мають прогностичний зміст, виявляються;", що були визначені свого часу Н. В. Кузьміною в складі поняття педагогічних здібностей (конструктивні, комунікативні, гностичні та організаторські). А також ті, що належать до педагогічної спрямованості (мотиви, інтереси, нахили), рівень загально-педагогічної підготовки (знання, вміння), а також стан здоров'ям І хоча конкретних результатів стосовно прогностичності прийомів, розроблених на базі сформульованих принципів діагностування не наводиться, автор, разом з тим, допускає, що така процедура може бути використана і в практиці вузівського навчання.

В. О. Сластьонін розробив модель сучасного вчителя, яка відображає внутрішню структуру педагогічної професії, проектується та задається вимогами суспільства.

Дана модель включає:

  • Властивості і характеристики соціальної, професійно-педагогічної, пізнавальної спрямованості;
  • Вимоги до психологічної підготовки;
  • Об'єм і зміст спеціальної підготовки;
  • Зміст методичної підготовки по спеціальності.

Аналіз наукової літератури показав неодноразові спроби реалізації "модельного" підходу до створення "нормативного" образу вчителя-професіонала. І. Д. Шпалерчук (1996 р.), вважає за доцільне обмеження всієї сукупності вимог і уявлень про образ вчителя-професіонала двома складовими - рівнем наявності у вчителя певної кількості особистісних рис, з одного боку, професійних - з іншого. Єдність зазначених рівнів повинна стати, на думку автора, основою конструювання "інтегрального образу" вчителя-професіонала.

Конкретним змістом першого рівня, за логікою ініціатора наведеної пропозиції, повинні бути вироблені психологічною наукою знання про механізм становлення таких психічних явищ, як пам'ять, увага, мислення, мотиви, потреби, орієнтації, здібності тощо; другого рівня (професійні риси) педагогічна спрямованість, педагогічна рефлексія, організаційні здібності. Разом з тим підкреслюється, що такі особливості вчителя, як темперамент, психологічний тип, відображаються лише на стилі діяльності і на перебігу спілкування, і тому мають нульове значення для визначення ефективності педагогічної підготовки.

Серед численних чинників існуючих недоліків у системі вузівської підготовки майбутніх вчителів чи не головнішою, на думку дослідників, є проблема створення такої моделі особистості, яка відповідала б реаліям сьогодення, сучасним вимогам, що ставляться до навчання і виховання майбутнього спеціаліста. Стан розробки питання психологічної підготовки в педагогічних вузах в багатьох дослідників викликає серйозне занепокоєння. "Конвеєрне навчання, з орієнтацією на середнього студента, відтворює, на думку вузівських психологів, особистість учителя, який не в змозі вирішувати нестандартні педагогічні завдання розвитку особистості. "Нові вимоги до якості підготовки вчителя знайшли відображення в змістові і формах організації навчально-виховного процесу студентів педінститутів, зокрема, в побудові курсів, спрямованих на формування у студента професійно-творчої підготовки.

Внаслідок зрушень, що позначилися в моделях навчання і підготовки майбутніх спеціалістів, відбуваються суттєві зміни в цінностях, формах, методах освіти, її провідними цінностями стають: гуманізм взаємовідносин, свобода само-прояву, культивування індивідуальності, творчий самовияв і т. п.

Активно розвиваються емоційно-комунікативні способи інтенсивно-ігрового навчання, що забезпечують "корекційний, психорозвиваючий ефект розкриття, культивування і реалізацію особистісно-творчого потенціалу студента в процесі його підготовки до у педагогічної діяльності в певному соціально-творчому мікро-середовищі, в якому доцільно врахувати такі умови: створення атмосфери поваги серед учасників взаємодії; використання досвіду і знань учасників взаємодії; формування творчого, практично орієнтованого мислення; урахування рівня готовності до навчання, активності і самостійності; забезпечення співпраці, співучасті, спів-розуміння педагогів і студентів".

Джерела

  1. Активні форми навчання студентів: Методичні рекомендації. Упорядник Г. А. Цвікальська, О. В. Малін. -К. ІРУМК, 1990.
  2. Балл Г. О., Перепелиця П. С. Формування готовності до професійної праці у контексті гуманізації освіти //Психологічні аспекти гуманізації освіти. Книга для вчителя /За ред. Балла Г. О.. -Київ-Рівне, 1996.
  3. Бочелюк В. Й. Психологічна готовність вчителя до особистісно- орієнтованого навчання: Дис.... канд. психол. наук. -К., 1998.
  4. Долинська Л. В. Проблеми підготовки вчителя-предметника в світлі поглядів Д. Ф. Ніколенка //Психологія. Збірник наукових прць. -К.:НПУ імені М. П. Драгоманова. Випуск4 (7) Д999. -С. 84-91.
  5. Долинська Л. В. Розвиток комунікативних умінь майбутніх вчителів початкових класів //Тези Міжнарод. наук. Костюківських читань "Актуальні проблеми психології: традиції і сучасність. -НДІ психології України. -К., 1992. -Т. 1. -С. 156-157.
  6. Костюк Г. С. Професійне самовизначення як фактор формування особисті. -К.:Рад. школа, 1967. -№3. -С. 17-18.
  7. Кузьмина Н. В. Педагогическое мастерство учителя как фактор развития способностей учащихся //Вопросы психологии. 1984. №1. -С. 20-26.
  8. Левченко М. В. Психологические особенности готовности абитуриентов к ученню в педагогическом вузе.: Дисс... канд. психол. наук. -К., 1976. -150с.
  9. Ліненко А. Ф. Готовність майбутніх вчителів до педагогічної діяльності //Педагогіка і психологія. -К., 1995. №1. -С. 125-132.
  10. Лушин П. В. Психологічна служба педінституту: теоретико-експери-ментальні проблеми //Практична психологія і школа. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. -К., 1993. -С. 15-21.
  11. Максименко С. Д., Щербан Т. Д. Професійне становлення молодого вчителя. -Ужгород: Закарпаття, 1998. -106с.
  12. Методологические проблемы развития педагогической науки /Под ред. П. Р. Аутова и др. -М.:Педагогика, 1985. -236с.
  13. Мешко О. І. Формування готовності шкільних психологів до створення психологічного клімату у педагогічному колективі.: Дис... канд. психол. наук:19.00. 07. -К., 1995. -174с.
  14. Моляко В. А., Смульсон М. Л. Психологическая готовность к труду на современном производстве. -Киев, 1985. -14с.
  15. Моляко В. О. Психологічна готовність до творчої праці. -К.: Знання. 1989. -48с.
  16. Мороз А. Г. Профессиональная адаптация выпускника педагогического вуза: Дисс... д-ра пед. наук. - К., 1983. -430с.
  17. Пенькова О. І. Конативний компонент громадянської свідомості та самосвідомості особистості //Психологічні закономірності розвитку громадянської та самосвідомості особистості /Монографія за ред. М. Й. Боришевського. -К., 2001. -Т. 1. -С. 205-236.
  18. Перепелиця Л. С., Рибалко В. В., Смульсон М. Л. Робота шкільного психолога по визначенню профілю диференційованого трудового навчання //Практична психологія і школа. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. -К., 1993. -С. 120-127.
  19. Побірченко Н. А. Формування особистісної готовності учнів загальноосвітньої школи до підприємницької діяльності. -К.:3нання, 1999. -286с.
  20. Савчин М. В. Педагогічна психологія: Навчальний посібник. -Дрогобич: "Відродження", 1998. -142с.
  21. Сластенин В. А. Формирование личности учителя советской школы в процессе профессиональной подготовки. - М., 1976. -160с.
  22. Смульсон М. Л. Выявление психологической готовности к овладению профессией в УПК //Вопросы психологии. 1985. №5. -С. 92-93.
  23. Федик О. П. Психологічні особливості професійної підготовки студентів до майбутньої спортивно-педагогічної діяльності.: Дис... канд. психол. наук. -К., 1999. -143с.
  24. Хлівна О. М. Формування психологічної готовності до роботи з обдарованими дітьми у студентів педучилища.: Дис... канд. психол. наук:19.00. 0. -К., 1999. -159с.
  25. Хрущ-Ріпська О. В. Психологічні засади формування у студентів педвузу готовності до майбутньої професійної діяльності (на матеріалі музвиховання): Дис... канд. психол. наук. -К., 1999. -183с.
  26. Шпалерук Т. Д. Психологічні аспекти професійної кар'єри вчителя //Українська психологія: сучасний потенціал. Матеріали Четвертих Костюківських читань. 5 вересня 1996.


03.04.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!