Osvita.ua Вища освіта Реферати Психологія Мотивація і фізична активність студентів. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Мотивація і фізична активність студентів. Реферат

Успіх у будь-якій діяльності залежить не тільки від здібностей або від способів досягнення мети, але й від розвитку мотиваційно-потребнісної сфери особистості студента. Він повинен не тільки досягати будь-яких результатів, але й хотіти це зробити

Мотиваційна сфера характеризується рядом понять. В. Г. Асєєв включає в поняття мотивації: "всі види спонукань, мотиви, потреби, інтереси, прагнення, цілі, потяги, мотиваційні установки чи диспозиції, ідеали і т. ін.

До цього часу ми ще не отримали однозначного розкриття таких понять, як "мотив", "потреба". Але ці поняття тісно пов'язані і переплітаються між собою. Визначення структури мотиваційного компонента є однією з найбільш актуальних проблем в області мотивації, тому що від її рішення залежить знаходження ефективних шляхів створення мотиваційного компонента діяльності.

Тому розглянемо такі поняття як "потреба" і "мотив" і їх трактування з точки зору вчених.

Центральною ланкою в формуванні особистості є мотиваційна сфера людини, його потреби, бажання, прагнення, намірів. Потреби вимагають свого задоволення, а це створює необхідність в виникненні і в удосконаленні методів, спрямованих на пошук і знаходження засобів їх задоволення. Для задоволення потреб людина повинна орієнтуватись не тільки в оточуючій дійсності, але і в своїх відношеннях з нею. Засобом такої орієнтації служить переживання людини, які відображають в особливій емоційній формі ступінь задоволення його потреб.

Для того, щоб зрозуміти роль потреб в формуванні особистості, необхідно враховувати, що в процесі життя виникають і розвиваються нові потреби, що приведе до збагачення і ускладнення мотиваційної сфери.

Тут можна виділити два основних шляхи:

  • По-перше, шлях зміни положення в житті, в його взаємовідношеннях з оточуючими людьми. Це породжує потреби, притаманні для кожного віку. Так у дітей молодшого шкільного віку виникає ціла система потреб, пов'язаних з новим положенням школяра; у підлітків - з їх положенням в колективі однолітків; у старших школярів, студентів - з їх майбутнім положенням як членів суспільства.
  • По-друге, формування потреб проходить у зв'язку із засвоєнням нових форм поведінки і діяльності. В процесі формування особистості розвиваються не тільки потреби людини, але і їх співвідношення.

В психології існує два підходи до вивчення проблеми потреб. З одного боку, потреба - це об'єктивна форма задоволення потреб, спрямованих на збереження та розвиток індивіда. З другого боку, потреба - це суб'єктивний стан індивіда, що відображає потребу в будь-чому і представлений конкретними механізмами мотивацій.

Механізми мотивації характеризуються відповідними структурно-енергетичними якостями, можуть бути виражені таким поняттям, як енергія потреби, що, в свою чергу, характеризується спонуканням та направленістю. В психології мотивації можна знайти подібні поняття, наприклад: "сила мотивування" К. Левіна, "результуюча мотиваційна тенденція" Дж. Аткісона, "збуджуюча сила мотиву", яка визначає формально-динамічні характеристики потреб [2,11].

Відчуття потреби в чому-небудь може проходити як під дією суб'єктивного образу, коли "апетит приходить під час їжі", так і під дією актуальної необхідності, коли первинним стає об'єктивний фактор порушення внутрішньої рівноваги.

Потреби характеризуються суб'єктивними і об'єктивними можливостями. Об'єктивна можливість задоволення потреби залежить від зовнішніх умов: положення об'єкта потреби, засобів індивіда і способів дії, направлених на пошук ситуації, сприятливих для задоволення потреб. Суб'єктивна можливість задоволення потреби визначається ступенем готовності індивіда до дії, що виступає в якості повноти і послідовної інформації про можливості задоволення потреб [3,5]. Так за А. Н. Зерниченко та М. В. Гончаровим, потреби входять до поняття мотивації [12].

Дещо іншу думку висловлює Л. І. Божович. Так, за його думкою, потреби і мотиви відрізняються не тільки за змістом і динамічними якостями, але і за будовою - опосередковані, де збуджуюча дія йде від потреби, або опосередковані свідомо поставленою ціллю [5].

А. К. Маркова додержується такої позиції, що потреби входять до складу мотивації [15].

Як було вже зазначено, не існує однієї думки щодо поняття мотиву. Але більшість вчених розуміють під мотивом спонукання до діяльності - такої думки дотримується Роберт Н. Сингер. За Н. В. Елфимовою, мотив - це теж спонукання до діяльності, в який входить когнітивний елемент (елемент потреби) і афективний, який йде від потреби [9,17].

Так, вченими доведено, що мотив, як такий, починає формуватись на початку дошкільного віку. Оскільки для раннього дитинства характерне співвідношення мети та мотиву, то процес визначення мети і її прийняття не розведені [7]. Це значить домінування зовнішньої по відношенню до дитини мети, котра зразу стає мотивами його поведінки.

Безпосередній характер зв'язку мета-мотив в процесі навчання визначає, що мета формуючої дії входить до мотиву, тобто формуюча дія включається в значиму діяльність. При цьому функція спонукання передається безпосередньо від мотиву до мети.

Вчені також виділяють три стадії динаміки мотиваційного процесу. Формування мотиву проходить вже на першому етапі. Друга стадія - це досягнення об'єкта потреби. Третя стадія - задоволення потреби.

Мотиви не є сталими. Вони виникають і розвиваються разом з розвитком потреб та інтересів кожної людини. Це саме можна віднести і до мотивів спортивної діяльності. Так спеціальними експериментальними дослідженнями професор А. Ц. Пуні встановив, що залежно від мотивів спортивної діяльності можуть змінюватись і спортивні показники.

Розвиток мотивів спортивної діяльності - це складний процес, в якому А. Ц. Пуні виділив три лінії спонукання до спортивної діяльності:

  • Перша лінія спонукання звичайно пов'язана з потребою людини, особливо дитини, постійно рухатись.
  • Друга лінія спонукання пов'язана з усвідомленою потребою систематичних планових занять фізичною культурою.

Для першої та для другої лінії розвитку мотивів характерна дифузність інтересів до спортивної діяльності.

Третя лінія спонукання пов'язана з життєвою потребою в конкретному виді діяльності. Але тут на перший план виступає потреба в самій діяльності спочатку без усвідомлення її спортивної суті.

Подальший розвиток мотивів відбувається разом з розвитком суспільних і особистих потреб та інтересів людини. Активність в діяльності розглядається згідно теорії поетапного формування в двох аспектах: мотиваційному і операційному. Що стосується мотиваційної сторони, активність визначається відношенням учнів до предмету діяльності.

Мотиваційна сторона активності утворює три класи мотивів:

  • зовнішні (нагорода або покарання),
  • змагальні (успіх в порівнянні з іншими або із самим собою),
  • внутрішні (під впливом яких побудова і динаміка об'єкта засвоєння розкриваються як поле вільної діяльності особистості, досягається стійкий інтерес до виконуваного завдання) [4,10].

Проведені вченими дослідження дозволяють виділити компоненти мотиваційної діяльності:

  • а) Наявність у суб'єкта мотивів, побуджуючих значиму діяльність;
  • б) Встановлення цільової ієрархії і виділення основної мети дії;
  • в) Встановлення зв'язку мети формуючої дії з мотивом значимої діяльності.

Фахівці вважають: причини спаду інтересу до фізичного виховання зв'язані з тим, що останнім часом втрачено освітньо-виховну спрямованість уроків фізичної культури їх підпорядковано тільки тренувальній меті.

Тому були розроблені наступні методики формування інтересу до занять фізичної культури на основі розглянутих вище категорій:

  • Використання між-предметних зв'язків природознавства і фізичної культури як засобу навчання і виховання, спрямованого на формування системи знань з фізкультури, анатомії, гігієни на основі таких понять, як режим дня, постава, гартування, дихання, практичних умінь та навичок, самостійних занять фізичними вправами.
  • Застосування ігрового методу з метою створення позитивного емоційного фону на вдосконалення рухових умінь і навичок.
  • Використання педагогічного стимулювання для забезпечення інтелектуальної і фізичної активності.

Здійснення між-предметних зв'язків можна зробити шляхом: інформаційно-рецептивним, репродуктивним, дослідницьким, проблемним методом.

Така реалізація між-предметних зв'язків підвищує активність, допомагає оволодіти системою між-предметних знань і навичок з фізичної культури, гігієни, що є необхідною умовою виникнення в них інтересу до занять фізичними вправами - так вважають автори статті " Виховання інтересу до уроків фізичного виховання" Н. Р. Заводович, Е. Г. Скакарчук, С. Б. Мудрик[10].

В. І. Сінченко і С. М. Борщов в статті "Про деякі аспекти формування мотиваційної діяльності школярів на заняттях фізичною культурою" свідчать, що формування мотиваційної діяльності керується ідеєю: від первинного залучення людини до занять фізичною культурою до здобуття високих спортивних результатів [16].

Автори вважають, що провідне місце у формуванні мотиваційної сфери належить родині. Якщо спорт та фізична культура займають провідне місце в родинному вихованні, то мотиваційна сфера діяльності учнів буде більш свідомою і ефективною.

Були зроблені наступні висновки: мотивація змагань з тестової підготовки є великим поштовхом до розвитку необхідних спонукань до занять фізичною культурою.

М. В. Крифалушний вважає, що володіючи педагогічною майстерністю і відповідними знаннями (сучасними методами навчально-виховної роботи, знаннями з інших галузей науки, а також професійними вміннями та навичками з питань загальної й особливо вікової та педагогічної психології) і любов'ю до своєї справи викликає у студентів, інтерес до регулярних занять фізичними вправами, розвиває активність на уроці. Ці аспекти зазначені в його статті "Психологічні основи педагогічної майстерності вчителя фізичної культури" [13].

Автори статті "Організація процесу навчання фізичним вправам з врахуванням типів психологічної установки" В. М. Кучеренко, В. В. Шпитальний вважають, що може здійснюватись на основі теорії установки. Тут установка розглядається як готовність, схильність до діяльності, яка базується на тому, що суб'єкт не в змозі задовольнити потребу, якщо до її реалізації він не підготовлений не лише функціонально, але й психологічно[14].

У проведених педагогічних дослідженнях, спрямованих на підвищення біологічної надійності та психічної стійкості, найбільший ефект досягається за допомогою спортивно-ігрового методу (не включаючи сам ігровий метод).

Література

  1. Асеев В. Г. Мотивация поведения и формирования личности. - М.:Педагогика, 1978. -345 с.
  2. Асмолов А. Г. Личность как предмет психологического исследования. -М.: 1984. -104с.
  3. Бжалова И. Т. Установка и механизмы мозга. -Тбилиси: 1971. -195с.
  4. Божович Л. И. Психологические закономерности формирования личности в онтогенезе// Вопросы психологии. -1976. -№6. -с. 45-54.
  5. Божович Л. И. Личность. Ее формирование в детском возрасте. - М.: 1968. 464с.
  6. Волкова Н. П. Особливості професійної подготовки спеціалістів фізичної культури та спорту для роботи з дітьми молодшого шкільного віку. //Концепція підготовки спеціалістів фізичної культури в Україні. Луцьк.:Надсир'я. -1994. -С. 102-164.
  7. Волков Л. В. Физические способности детей и подростков. - К.: Здоров'я, 1981. -120 с.
  8. Волков Л. В. Физическое воспитание учащихся. -К.: Радянська школа, 1988. -184с.
  9. Елфимова Н. В. Исследование структуры мотивационного компонента деятельности//Вопросы психологии. -1988. -№4. -С. 82-87.
  10. Заводович Н. Р. Сахарчук Е. Г. Мудрик С. Б. Виховання інтересу до уроків фізичного виховання//Концепція підготовки спеціалістів фізичної культури в Україні. Луцьк. ІНадстир'я. -1994. -С. 8-10.
  11. Зациорский В. М. Физические качества спортсмена. -М.: ФиС, 1966. -183 с.
  12. Зерниченко А. Н., Гончаров B. C. Мотивационный процессе, структура личности и трансформация энергии потребностей// Вопросы психологии. - 1989. -№2. -С. 73-81.
  13. Кринфалуший М. В. Психологічні основи педагогічної майстерності вчителя фізичної культури в Україні. Луцьк.: Надстир'я, - 1994. -С. 11-13.
  14. Кучеренко В. М., Шпитальний В. В. Організація процесу навчання фізичними вправами з врахуванням типів психологічної установки //Концепція підготовки спеціалістів фізичної культури в Україні. Луцьк.: Надстир'я, 1994. -С. 25-27.
  15. Маркова А. К. Пути исседования мотивации учебной деятельности школьников. // Вопросы психологии. - 1980. -№5- С. 44-59.
  16. Сімченко В. І., Борщов С. М. Про деякі аспекти формування мотиваційної діяльності школярів на заняттях фізичної культури. // Концепція підготовки спеціалістів фізичної культури в Україні. Луцьк: Надстир'я, - 1994. - С. 24-25.
  17. Robert N. Singer Myths and truths in sports psychology. Harper and Pow Publishers. 1980- 151.


02.04.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!