Osvita.ua Вища освіта Реферати Психологія Вікові психологічні особливості сприймання художньої літератури. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Вікові психологічні особливості сприймання художньої літератури. Реферат

Сприймання художньої літератури залежить також і від вікових особливостей читачів

У кожному віці людини присутні свої психолого-педагогічні особливості навчально-пізнавальної діяльності, і при ознайомленні з питанням особливостей сприймання студентами художньої літератури не варто забувати про це.

Художні твори, з якими знайомляться студенти, викликають у них далеко більше асоціацій, ніж в учнів. Переважна їх більшість уже сприймає художні твори в єдності змісту і форми.

Студенти переживають складний період юності, а юність – це завжди вік шукань, схвильованих роздумів, високих устремлінь і поривань, вік інтенсивного формування світогляду. У цей час особливо загострена увага до внутрішнього світу людини, до навколишнього життя, а тому й студенти прагнуть і вміють заглиблюватися у внутрішній світ персонажів.

Великою популярністю у студентів користуються ті літературні твори, в яких ставляться важливі моральні проблеми людського буття, психологічне осмислення взаємовідносин людини з суспільством, порушення питання про моральні норми, сімейні стосунки тощо. У художній літературі юнаки й дівчата шукають відповіді на ті проблеми, які їх найбільше хвилюють, осмислюючи і своє місце в житті.

Вони намагаються перевести художній твір у площину понятійних узагальнень, абстрактних ідей, внаслідок чого словесно-художні образи частково руйнуються, частково витісняються.

Психологами доведено, що інтенсивність естетичного розвитку (як і музикального слуху) у кожному віці відзначається своїми особливостями. Найбільше можливостей для цього дає сенситивний, тобто найсприятливіший період, коли найяскравіше виявляється глибина і сила сенсомоторних реакцій, здатність дітей до того, чи іншого навчального предмета, тієї чи іншої діяльності.

Якщо для розвитку мовлення найсприятливішим є вік людини одного до п'яти років, то для літературного - від тринадцяти до п'ятнадцяти, математичного – від п'ятнадцяти до двадцяти. Отже, від того, на якому рівні проводитимуться уроки літератури у шостих – восьмих класах, значною мірою залежатиме ставлення майбутніх студентів до літератури. Естетична глухота, своєрідний дальтонізм сприйманні художньої мови є частіше наслідком навчання, ніж природним результатом генетичної основи, яка закладена у кожній людині.

Н Молдавською було проведено експеримент за допомогою "методу зрізів", а отримані дані допомагають визначити вікові особливості читацького сприймання у старших класах. В результаті було виявлено досить низький рівень сприймання літературного твору учнями 10 (11) класів: "Эти "наивные читатели" не чувствуют особой художественной концентрированности жизненного материала, являющейся результатом строжайшего отбора фактов действительности, которые, будучи включенными в композиционно-образную структуру произведения, становятся уже средством выражения поэтической идеи, целой системы идей" [4; 56].

Автор вказує на можливість виправлення даної ситуації у 8 (9) класі. "Качественный анализ ответов восьмиклассников, в частности, свидетельствует об известном "переходном" положении этого возраста в литературном образовании.

То, что подавляющее большинство учащихся 8 класса в восприятии рассказа остались в границах сюжетного построения, свидетельствует о том, что изучение литературных произведений в этом классе необходимо строить так, чтобы под руководством учителя, а потом и самостоятельно, восьмиклассники особенно пристально вглядывались в структуру художественного образа, как малого, так и большого, чтобы развивали необходимые для этого пристальность взгляда, умение проникнуть в глубину поэтического обобщения, в существо поэтической идеи.

Для читающих и воспринимающих "по объекту" изображения нужны специально предусмотренные развивающие средства обучения чтению, которое вело бы их к полному и глубокому восприятию объекта в форме художественного изображения. Процент таких читателей довольно высок, и если в 8 и даже в 9 классе можно еще надеяться на известное продвижение в их литературном развитии при условии целой системы индивидуальных заданий и упражнений, то в 10 классе едва ли можно что-либо сделать" [4; 56].

Крім певних типологічних закономірностей у формуванні художніх інтересів читачів, які зумовлюються їх віковими особливостям, є і такі закономірності, що диктуються іншими факторами – соціальними, національними і навіть зональними.

Темпи розвитку і кількісних і якісних їх показників залежать також від статі. На основі педагогічних експериментів, проведеного колективом інституту художнього виховання Академії педагогічних наук, встановлено, що високими науковими критеріями оцінки художніх творів дівчата у 2 - 3 рази більше, ніж хлопці, хоч, правда, у різних зонах процентне співвідношення якісного приймання мистецтва між хлопцями і дівчатами далеко не однакове: наприклад, для Баку – Тбілісі – 71%, для Москви – 57%, для Мурманська – Архангельська – 20%, для Ташкента – Алма-Ати – 16%.

У п'ятому класі література є улюбленим предметом у 10% хлопців і 25% у дівчат, у десятому класі – у 7% хлопців і 41% дівчат. Таким чином, у хлопців з роками навчання інтерес до художньої літератури зменшується, у дівчат навпаки. Частково це пояснюється професійною орієнтацією учнів. Є також свої особливості у розвитку художньої культури студентів з міських і сільських шкіл.

Тож, спілкуючись із твором художньої літератури, студенти повинні бути максимально уважними, читати вміло, кваліфіковано, проникати глибоко у суть книги, повсякчас розвивати уяву для повного осягнення непростого художнього слова.

Джерела

  1. Антонов А. В. Сприймання та розуміння тексту. - К.: Знання, 1977. - 48с.
  2. Загальна психологія: Підруч. для студ. вузів/С. Д. Максименко, В. О. Зайчук, В. В. Клименко. – Вінниця: Нова Книга, 2004. - 704с.
  3. Макарова Л. І. Основи психології і педагогіки. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 116с.
  4. Молдавская Н. Д. Опыт изучения читательского восприятия старших школьников//Восприятие учащимися литературного произведения и методика школьного анализа. – Л., 1972. – С. 28-56.
  5. Неділько В. Я. Методика викладання української літератури в середній школі: Підр. для студ. ун-тів і пед. ін-тів. – К.: Вища школа, 1978. - 248с.
  6. Никифорова О. И. Психология восприятия художественной литературы. - М.: Книга, 1972. - 154с.
  7. Пасічник Є. А. Українська література в школі. – К.: Рад. школа, 1983. – 319с.
  8. Психологія: Підручник/ Ю. Л. Трофімов, В. В. Рибалка, П. А. Гончарук та ін. - К.: Либідь, 2000. - 558с.
  9. Синиця О. І. Особливості сприймання учнями художньої літератури//Література учить жити. – К.: Рад. школа, 1968. - С. 53-65.
  10. Степанишин Б. І. Викладання української літератури в школі: Метод. посіб. для вчителя. – К.: РВЦ Проза, 1995. - 255с.
  11. Чепелева Н. В. Психологія читання тексту студентами вузів. – К.: Либідь, 1990. - 100с.
  12. Шапар В. Б. Психологічний тлумачний словник. – Х.: Прапор, 2004. – 640с.
  13. Якобсон П. М. Психология художественного восприятия. - М.: Искусство, 1964. - 86с.


02.04.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!