Osvita.ua Вища освіта Реферати Психологія Психологічна культура як явище. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Психологічна культура як явище. Реферат

Сутність психологічної культури. Складові психологічної культури. Чинники формування психологічної культури

Цікавим й навіть дивним є той факт, що загального визначення такого поняття як "психологічна культура" не включено до жодного психологічного словника [10]. Втім, відсутність загального поняття певною мірою компенсується наявністю визначень психологічної культури в окремих сферах, у тому числі визначення "психологічної культури педагога" намагається дати у своїй роботі А. Б. Орлов.

Він стверджує, що "подлинная психологическая культура учителя предполагает культуру его убеждений, переживаний, представлений и влияний, проявляющуюся в отношении к самому себе и к учащимся. Такая культура является результатом постепенного преодоления и изживания невротических (т. е. иллюзорных) компонентов собственного внутреннего мира в разного рода психотерапевтических по своей сути практиках" [11].

Таким чином, психологічну культуру можна уявити собі, як сукупність переконань, переживань, уявлень про самого себе й педагогічного впливу. Як бачимо, навіть у визначенні психологічної культури може бути віддзеркалений внесок педагогів. Проте надане визначення має недостатньо окреслені контури й не розкриває сутності психологічної культури.

Психологічна культура може бути розкрита в трьох головних аспектах, що їх виділяє Колмогорова Л. С.:

  • у гносеологічному аспекті;
  • у процесуальне-діяльному аспекті;
  • у суб'єктивно-особистісному аспекті [8].

Гносеологічний аспект включає у себе норми, знання, цінності, символи, значення. Якщо мова йде про норми, то це саме культурні норми, які має засвоїти людина. Під знанням тут розуміється психологічне знання. Цінності співвідносяться з уявленням про ідеал, про бажане й тим самим складаються значну частку телеології людини. Засвоєння загальноприйнятих цінностей, їх пізнання й переломлення у свідомості людини є важливою складовою включення людини у культурний розвиток суспільства.

Під символами розуміють культурний засіб поєднання зі світом за допомогою знаків. Значення розкривається шляхом трактування цих символів. В цілому гносеологічний аспект розкриває психологічну культуру як культуру віддзеркалення в людині того комплексу, який у своїй сукупності зветься "досвідом усього людства". Від культури сприйняття цього досвіду залежить орієнтування людини в світі, у якому вона живе.

Наступним важливим аспектом є процесуально-діяльний. Головним напрямом цього аспекту є вирішення питання про зміст тієї активності, яка лежить в основі освоєння культури [8]. Звісно, що будь-яке освоєння включає у себе усі потрібні характеристики діяльності, починаючи від мотивації діяльності через процеси й операції її здійснення до результатів й подальшої їх оцінки.

Освоєння культурного простору - це той процес, який може скеровуватися педагогами. Принаймні, вони намагаються це робити. Одним з досягнень на цьому шляху слід вважати винахід проблемного підходу, відповідно до якого діяльність має носити проблемний характер. Зрозуміло, що усі складові діяльності повинні мати певний рівень культури.

Третім важливим аспектом, який розкриває сутність психологічної культури, є суб'єктивно-особистісний аспект. Він включає до свого складу:

  • культуру спілкування,
  • мови й мовлення,
  • поведінки,
  • культуру почуттів,
  • культуру мислення тощо [8].

Культура спілкування передбачає засвоєння певних вмінь, без яких повноцінне та якісне спілкування неможливе. Інакше кажучи, це вміння взаємодіяти з іншою людиною за допомогою вербальних та невербальних засобів. Культура мови - надзвичайно актуальна сучасна проблема. Річ у тім, що мова є досить динамічною категорією. І часто мова змінюється у зв'язку із подальшим розвитком суспільства, глобалізація якого призводить до певної глобалізації у мовному просторі. Жодна сучасна мова не може позбутися того впливу, який на неї оказує так званий прогрес.

Сам по собі процес інтернаціоналізації мов та їх взаємопроникнення начебто веде й до їх збагачення, проте він є прямим шляхом до спрощення мови. Тому коли ми боремося за чистоту мови, тим самим ми намагаємося хоч якось затулитися від впливу цього процесу. Крім того, значною проблемою є культура мовлення - тобто вербальної взаємодії із співрозмовником. Треба не тільки вміти чітко формулювати й висловлювати власну думку (це вміння ведення монологу), але й вміти сприймати думки співрозмовника (вміння ведення діалогу), й вміти слідкувати за думками кількох співрозмовників одразу (вміння ведення полілогу).

Культура поведінки загалом є нормативно-регулятивною категорією, хоча визначальними тут можуть бути й особистісні якості. Дуже складним розділом є культура почуттів, бо надзвичайно важко звести у певні рамки й межі те, що формується на несвідомому рівні і знаходить прояв у вигляді емоцій. Емоційний стан людини, хоча й може бути керованим, проте застосовувати його може у такому вигляді далеко не кожна людина.

Культура мислення - надзвичайно важливий аспект особистісної культури. Вона передбачає свідому організацію власного мислення й надзвичайну самоорганізацію людини взагалі. Інакше кажучи, культура мислення є передумовою для формування того, що називається особистісною культурою. Загалом, визначальним серед трьох наведених головних аспектів психологічної культури не можна назвати жоден з них, оскільки вони є невід'ємними компонентами цього явища на тому рівні, який розглядається.

Складові психологічної культури

Складові психологічної культури визначені Колмогоровою Л. С. наступним чином:

  • психологічна грамотність;
  • психологічна компетентність;
  • ціннісно-смисловий компонент;
  • рефлексія;
  • культуротворчість [8].

Першим рівнем психологічної культури є психологічна грамотність. Климов Є. А. приділяв йому особливу увагу, стверджуючи, що "минимальный необходимый уровень психологической культуры -психологическая грамотность" [7]. Що ж розуміється під цим словосполученням? Насамперед, під психологічної грамотністю розуміють увесь той комплекс психологічних знань, вмінь та навичок, що їх напрацювала психологічна наука до сучасного часу; людина, яка претендує на психологічну грамотність, має володіти цим комплексом, її психологічний кругозір має також постійно розширюватися, щоб людина перебувала в курсі сучасних поглядів науки.

Психологічна компетентність - це зовсім інший рівень розвитку психологічної культури. Займаючись дослідженнями інтелекту, зокрема його психологічними феноменами, Холодна М. А. сформулювала таке визначення компетентності: "Компетентность - это особый тип организации предметно-специфических знаний, позволяющий принимать зффективные решения в соответствующей области деятельности" [13].

Як бачимо, щоб отримати власне поняття психологічної компетентності достатньо вказати, що відповідною діяльністю є психологічна діяльність. Але може виникнути питання: якщо психологічна грамотність передбачає володіння комплексом ЗВН, то чим вона відрізняється від психологічної компетентності? Ключовим словом, яке відрізняє компетентного фахівця від грамотного, є слово "ефективність".

Грамотна людина знає, розуміє й застосовує, а компетентна - може застосовувати свої знання ефективно. Як бачимо, тут на визначальні позиції виведено результативність застосування психологічних знань. Щоправда, певної шкали для визначення цієї результативності не розроблено. Ціннісно-смисловий компонент охоплює сукупність особистісно-значимих й особистісно-цінних спрямувань, ідеалів, переконань, точок зору, відносин, вірувань в області психології людини, його діяльності, взаємовідносин з оточуючими.

Таким чином, ціннісно-смисловий компонент віддзеркалює внутрішній світогляд людини, що знаходить себе у продуктивному ціле-покладанні та наданні життю людини певного особистісного сенсу. При цьому, звісно, рівень зазіхань людини буде залежати від рівня її психологічного розвитку. Четвертою складовою психологічної культури є рефлексія.

Під рефлексією у цьому напрямі розуміють відслідковування цілей, процесу та результатів власної діяльності по присвоєнню психологічної культури, а також усвідомлення тих власних внутрішніх змін, які при цьому відбуваються.

П'ятою складовою психологічної культури є культуротворення. Це пояснюється тим, що людина не тільки є творінням чи продуктом культури, але й сама виступає у ролі її творця. Об'єктами психологічної творчості виступають образи, цілі, символи, поняття, дії, відношення, цінності й переконання. Створюючи їх, людина збагачує культуру, як у глобальному сенсі, так й власну.

Чинники формування психологічної культури

Психологічна культура формується під впливом кількох чинників. Переважна їх більшість може бути віднесена до зовнішніх. На суспільному рівні до них слід віднести: економічні; соціальні; етнічні; релігійні тощо. Вказані чинники формують певний базовий рівень психологічної культури (як частки загальної культури), на який кожна людина орієнтується, знаходячись у цьому суспільстві, та надбудовує вже власну психологічну культуру (так би мовити, індивідуальний рівень).

Індивідуальний рівень психологічної культури визначається наступними чинниками:

  • базовий рівень психологічної культури суспільства;
  • педагогічний вплив;
  • вплив батьків;
  • вплив однолітків або колективу;
  • власна психологічна діяльність.

Серед зазначених чинників слід відзначити, що власна психологічна діяльність (і надбання через неї власного психологічного досвіду) є найважливішим для формування того, що зветься особистістю, але цей чинник, нажаль, є найменш впливовим.

Найбільший вплив має базовий рівень психологічної культури суспільства, оскільки він визначає усі подальші чинники. Педагогічний вплив та вплив батьків знаходяться приблизно на однаковому рівні. Вплив колективу або однолітків, який є найменш контрольованим, може розглядатися як один з найголовніших (але слід пам'ятати, що й він визначається впливом попередніх трьох чинників й незначним власним досвідом) [2]. Саме власний психологічний досвід робить людину індивідуальністю.

Літepaтуpa

  1. Анисимов О. С. Психологические особенности педагогического мышления в системе высшего образования. (http://www. voppsy. ru/1987/876/87606. htm).
  2. Газман О. С. Воспитание: цели, средства, перспективы. Новое педагогическое мышление. - М., 1989.
  3. Голева З. В., Данилевич А. К. Творческая реализация профессиональных функций в педагогическом процессе. (http://www. voppsy. ru/1987/876/87606. htm).
  4. Гринько О. В. проблема формирование профессионально-перцептивной культуры специалиста // Вестник ПГЛУ 1, 2004.
  5. Демина Л. Д., Ральникова И. А., Лужбина Н. А. Психологическая культура как фактор становления профессионала. (http://psy. tsu. ru/problems psy. php).
  6. Исаев И. Ф. Профессионально-педагогическая культура преподавателя. - М., 2002.
  7. Климов Е. А. Введение в психологию труда. - М., 1988.
  8. Колмогорова Л. С. Становление психологической культуры личности как ориентир современного образования. (http://bspu. ab. ru/journal/pedagog/pedagog 3/atl4h).
  9. Мажара Г. П. Психологизация образования - условие и критерий его развития, (http://vlad-sadovsk. chat. ru/magazin4/articlel. htm).
  10. Марасанов Г. И. Культура как психологическое понятие. (http://psychol. ras. ru/cont/marasan. htm).
  11. Орлов А. Б. Психология личности и сущности человека: парадигмы, проекции, практики: пособие для студентов психологических факультетов. - К., 1995.
  12. Симанова Т. А. Психолого-акмеологическая характеристика личности профессионализма (http://psy. tsu. ru/problems_psy. php).
  13. Холодная М. А. Психология интеллекта: парадоксы исследования. - М., 1997.


02.04.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!