Osvita.ua Вища освіта Реферати Психологія Розвиток самосвідомості студентів у процесі професійної підготовки. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Розвиток самосвідомості студентів у процесі професійної підготовки. Реферат

Історичний аспект розв'язання проблеми дослідження професійної самосвідомості студентської молоді. Сучасні дослідження розвитку самосвідомості студентів у процесі професійної підготовки

При важливому значенні уявлень про професію та самоаналізу в професійному самовизначенні спеціальних досліджень, спрямованих на вивчення їх особливостей, надзвичайно мало. Так, у радянській психологічній літературі деякі міркування стосовно особливостей професійної самосвідомості у молоді були висловлені в 20-х роках О. О. Смирновим, який розглядаючи питання "фактичних основ вибору професії"", відмічає, що "особистісна відповідність", тобто відповідність, зумовлена фізичними та психічними особливостями тих, хто обрав професію, у більшості випадків має невелике значення [9].

У 80-90-х роках минулого століття різні аспекти цього питання (адекватність самооцінки, співвідношення самооцінки з рівнем домагань і професійних намірів) досліджувались у працях Д. В. Дьоміної, В. В. Єрмоліна, А. М. Кухарчук, Г. П. Рябоконь та ін. В них відмічається, що значно частина студентів-першокурсників різних учбових закладів не уявляє, які вимоги та або інша професія пред'являє до людини такий важливий фактор як відповідність професії особливостям особистості часто враховується не усіма й не завжди правильно. Поряд з цим слід також відмітити, що дані різних авторів по відношенню до особливостей самооцінки нерідко суперечать одне одному.

Так, наприклад, згідно одних досліджень, студенти педагогічних вузів основними показниками своєї професійної компетентності вважають моральні та вольові якості, інші вчені у своїх працях відмічають, що юнаки краще усвідомлюють психофізіологічні властивості, особливості темпераменту [2].

Не було єдності поглядів і на проблему адекватності самооцінки професійно важливих якостей. За результатами деяких праць, студенти усвідомлюють себе достатньо повно й адекватно, результати ж інших авторів свідчать про те, що рівень усвідомлення себе недостатній. Одні автори говорять про те, що першокурсникам властива швидше недооцінка себе, ніж переоцінка, інші в експериментальних дослідженнях встановлюють, що юнаки частіше переоцінюють себе, ніж недооцінюють [1,6].

Дослідження проблеми розвитку професійної самосвідомості студентів у сучасній психологічній науці?

Переважна кількість дослідників продовжує вивчати якості, необхідні для майбутньої професійної діяльності, ступінь їх представлення та особливості самооцінки у студентської молоді, але в нових умовах соціально-політичного, економічного розвитку суспільства [3]. Через те дана проблема знайшла своє відображення не лише в традиційних для неї галузях психології (наприклад, педагогічній, медичній), але й в інших сферах життя (зокрема, економіці, юриспруденції тощо).

У відповідності до професіограми вчителя всі оціночні судження студентів поділяються на наступні групи: педагогічна спрямованість, світоглядна позиція, моральні й вольові якості, дидактичні, перцептивні, організаторські здібності, обізнаність - рівень знань, властивості уваги, особливості зовнішнього вигляду. Крім переліку класифікаційних груп, властивостей і якостей особистості, в таблиці наведено дві групи кількісних показників. До першої групи належать дані, що характеризують оцінку студентами еталонного взірця гарного вчителя, до другої -дані, що характеризують самооцінку професійно важливих якостей студентів педвузу.

Якісний аналіз одержаних результатів дозволив визначити основні структурні елементи змісту самооцінки педагогічних здібностей майбутніх учителів та їх уявлень про педагога - майстра.

Так, основою в самооцінці студентів є не всі перераховані вище якості, а лише дві їх групи:

  • педагогічна спрямованість (інтерес до педагогічної діяльності, любов до дітей: т. п.) - ці якості складають 55,3% від загальної кількості оціночних суджень;
  • моральні якості (чесність, справедливість, гуманність і т. д.) - 32,3% від загальної кількості оціночних суджень.

Зміст же уявлень студентів про ідеального вчителя значно повніший і визначається наступними групами особистісних якостей (структурними елементами):

  • моральні якості - 39,4% від усіх оціночних суджень;
  • педагогічна спрямованість - 15,3%;
  • перцептивні здібності (психологічна спостережливість, розуміння внутрішнього світу дитини і т. п.) - 13,8%;
  • рівень знань (по профілюючих предметах тощо) - 13,4%;
  • світоглядна позиція, дидактичні здібності - по 6,9%;
  • організаторські здібності - 5,8%.

У процесі психологічних досліджень було встановлено, що важливі для педагогічної діяльності якості (перцептивні, дидактичні здібності, вольові якості, особливості зовнішності) не знайшли свого відображення у змісті самооцінки студентів. А це означає, що оціночна характеристика ідеального вчителя у студентів педвузу повніша за їх самооцінку, проте і в ній у повній мірі не відображено весь перелік професійно важливих якостей і властивостей, а саме: експресивно-мовленнєві, комунікативні, сугестивні здібності, педагогічну уяву тощо.

Таким чином, виявлене в дослідженні уявлення майбутніх учителів про еталонний взірець професіонала саме по собі ще не забезпечує відповідного рівня розвитку у них образа "Я" в процесі професійної підготовки. А тому з цією метою необхідно активізувати консультативну роботу з учнями, що обирають професію вчителя, а також проводити спеціальні заняття, спрямовані на активізацію самопізнання та самооцінки професійно важливих якостей у студентів педвузу на основі перш за все порівняння себе з членами групи [4].

Чимала кількість досліджень (Н. В. Самоукіна, М. А. Степанова) присвячена загальним питанням професійно-педагогічної підготовки майбутніх психологів системи закладів освіти. Однак психологічна наука відчуває гострий дефіцит вітчизняних теоретико-експериментальних розробок з проблеми розвитку професійної самосвідомості у майбутніх психологів в умовах навчання у вузі.

Серед не багатьох вчених, хто працює над розв'язанням цієї вузької проблеми, слід відмітити працю І. А. Мартинюк. На її думку, "... ефективність вузівської підготовки майбутнього психолога потребує формування комплексу професійно важливих якостей, пристосованих до фахової діяльності" [7; 4].

Саме за результатами експериментального дослідження було визначено 48 якостей, необхідних для проведення успішної роботи психолога в школі. Згрупувавши виділені якості за критерієм їх змістовної спільності, було одержано 12 груп якостей, котрі поєднуються у комплекс наступним чином:

  • теоретична обізнаність (відкритість для засвоєння нового знання, для сприйняття альтернативних поглядів, високий рівень інтелекту на фоні позитивного фізичного й психічного стану, високий рівень загальної культури, високий рівень професійної мотивації, компетентність, освіченість, різнобічність, розпізнавання будь-якого відхилення від нормального функціонування чи розвитку об'єкта, швидка орієнтація в ситуації);
  • комунікативні якості (вміння встановлювати контакти, виразність мови, вміння розрядити напруженість, вміння керувати самим собою і процесом спілкування, здатність знайти багато реакцій - вербальних і невербальних - на широкий спектр ситуації і проблем, здатність практично вирішувати задачі на контактність, привітність, товариськість, почуття гумору);
  • якості, що характеризують толерантність (альтруїстичність, безумовне прийняття особистості клієнта, вихованість, гуманність, доброта, повага до людини, почуття глибокої любові до дитини, професійний такт, самовладання, стриманість, терплячість);
  • якості, що допомагають зрозуміти внутрішній світ іншої людини (емпатія, чуйність, уважність, проникливість);
  • динамічність поведінки (швидка адаптація у навколишньому середовищі, гнучкість);
  • творчий потенціал особистості (винахідливість, нестандартність мислення, почуття новизни);
  • спостережливість;
  • психологічна інтуїція;
  • сенситивність;
  • позитивне уявлення про образ "Я";
  • потреба в само-актуалізації;
  • оптимізм.

З огляду на надзвичайну складність формування усіх необхідних професійно важливих якостей в умовах вузівського навчання (особистість фахівця вдосконалюється роками) було відокремлено блок якостей, що посіли перші шість рангів, як визначальні (найважливіші) для успішного входження в професійну діяльність.

Для діагностики з кожної групи якостей обиралась одна ключова якість: так, для другої групи визначено комунікативність, для третьої - толерантність, для четвертої - емпатія, для шостої - творчий потенціал.

При цьому не досліджувались:

  • а) перша група якостей, оскільки їх розвитку приділяється у вузівській підготовці основна частина часу та уваги;
  • б) динамічність поведінки, оскільки дана якість обумовлена низкою внутрішніх та зовнішніх умов, що робить надзвичайно складним діагностування.

Аналіз середніх показників розвитку професійно важливих якостей у майбутніх психологів свідчить про те, що у своїй більшості вони відповідають наміченим. Попри це, наявні й такі, що не досягають даних рівнів. Це стосується комунікативної толерантності студентів І та V курсів, здатності до емпатії студентів II, IV і V курсів та творчого потенціалу студентів III і IV курсів.

Зазначені вище результати відсоткової частки осіб із недостатнім рівнем розвитку професійно важливих якостей свідчать про те, що в умовах традиційного навчання професійна самосвідомість майбутніх психологів формується значною мірою стихійно. Через те надзвичайно важливо для розвитку професійно важливих якостей майбутніх фахівців є орієнтація процесу підготовки на максимальне наближення навчання до вимог діяльності.

Тому серед необхідних умов, що стимулюють розвиток професійної самосвідомості, слід відмітити наступні:

  • формування установки особистості на самовиховання та врахування своїх індивідуально-психологічних якостей у процесі виконання учбово-практичних завдань, звернення на себе як суб'єкта діяльності;
  • використання колективних форм пізнавальної діяльності, рольових завдань, у яких завдяки груповій апперцепції здійснюється активне засвоєння необхідних професійних еталонів;
  • організація оціночної діяльності студентів (самооцінка й групова оцінка професійно важливих якостей).

Перераховані вище умови розвитку професійної самосвідомості найповніше, найкраще реалізуються в ході використання активних методів навчання, зокрема, розроблених спеціальних тренінгових програм, побудованих на положеннях вітчизняних і зарубіжних психологів-дослідників, практиків (В. Большакова, П. Вайнцвайга, Т. Василишиної, І. Вачкова, С. Воробйова, В. Клименко, М. Кривко, Ю. Пахомова, Є. Рогова, В. Семиченко, Т. Яценко та багатьох інших).

Висновки. Професійна самосвідомість - невід'ємна складова професійного самовизначення особистості, її зміст полягає в усвідомленні індивідом себе як суб'єкта майбутньої професійної діяльності. Для людини, що вступає в самостійне життя, питання "Ким бути?" водночас є питанням "Яким бути?" І якщо перше питання для студентів учбових закладів є розв'язаним, то друге залишається відкритим.

Саме тому переважна кількість сучасних досліджень спрямована на вивчення професійно важливих якостей - структурних елементів професійної самосвідомості майбутніх фахівців, необхідних для їх подальшої діяльності, на розкриття ступеня представлення цих професійно важливих якостей у студентської молоді, на розробку шляхів розвитку професійної самосвідомості.

Джерела

  1. Брагина В. Д. Представления о профессии и самооценка профессионально значимых качеств у учащейся молодежи // Вопросы психологии. - 1976. - №2. -С. 146-150.
  2. Закиров К. А. Самообразование молодежи. - Казань, 1974. - 86с.
  3. Зеер Э. Ф., Павлова А. М., Садовникова Н. О. Профориентология. - М.: Академический Проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2004. - 192с.
  4. Кагальняк А. И., Ящишин К. Е. Формирование самооценки профессионально значимых качеств будущих учителей // Вопросы психологии. - 1989. - №5. -С. 45-51.
  5. Ковалев А. Г. Самосознание личности. - М.: Просвещение, 1967. - 110с.
  6. Кухарчук А. М. Самооценка студентов в процессе профессионального самоопределения. -Минск: "Народная асвета", 1984. - 154с.
  7. Мартинюк І. А. Розвиток професійно важливих якостей у майбутніх психологів для роботи в школі: Автореф. дис.... канд-та психол. наук: 19.00. 08 / Інститут психології імені Г. С. Костюка АПН України. - К., 2004. - 16с.
  8. Рувинский Л. И. О сущности самовоспитания // Вопросы психологии, 1968. - №5. -С. 12-17.
  9. Смирнов А. А. Психология профессий. - М.: Работник просвещения, 1927. - 44с.
  10. Шавир П. А. Психология профессионального самоопределения в ранней юности. - М.: Педагогика, 1981.


02.04.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!