Osvita.ua Вища освіта Реферати Психологія Психологічні особливості майбутніх вчителів. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Психологічні особливості майбутніх вчителів. Реферат

У рефераті подано відомості про психологічні особливості студентів і закономірності їх становлення як майбутніх вчителів

Розвиток психологічної готовності студентів до професійної діяльності обумовлений всією системою навчально-виховної роботи вищої педагогічної школи. Разом з тим цей розвиток залежить від правильних уявлень про педагогічну діяльність і про навчання як про щось, що забезпечує можливість здійснення життєвого покликання.

Склалася думка, що становлення майбутнього вчителя відбувається в межах часу навчання його в педагогічному навчальному закладі. Але студент приходить сюди вже з певними знаннями, сформованими вміннями, із певними уявленнями про професійну діяльність, які склалися протягом попереднього періоду життя (дитячий садок, школа, сім'я).

Ще в ранньому дитинстві в, сім'ї, "закладається духовна основа життя: любов до життя і до людей, довіра до оточуючого світу, оптимізм щодо себе і інших, почуття обов'язку, відповідальності " (8). Це складає гуманістичну складову структури особистості вчителя. В дошкільному віці модель педагогічної поведінки дорослих актуалізується в сюжетно-рольових іграх; у догляді за молодшими братиками і сестричками набувається певний виховний досвід; засвоюється зміст соціально-рольових функцій вихователя.

Особливо важливий період для засвоєння дитиною фрагментів педагогічного досвіду дорослих є навчання в школі. Саме тут формується уявлення про особливості педагогічної діяльності, відбувається становлення відношення до професії вчителя. Для молодшого школяра вчитель не тільки авторитет, а для більшості - "ідеал". Саме в шкільному віці, в процесі спілкування з учителем закладаються основи побудови моделі " Я - ідеальне " майбутнього вчителя. Все це сприяє тому, що студент-першокурсник має власний проект майбутньої професійної діяльності і поведінки, своє бачення професії "учитель".

Професійне ж учіння має сприяти осмисленню уявлень про педагогічну діяльність, які сформовані на власному досвіді вчорашнього старшокласника, "наближати його до когнітивної моделі педагогічної науки"; професійне учіння повинне перевіряти відомі ідеї, знайомі питання, узагальнювати, уточнювати у новому світлі, давати їм нове бачення.

Розвиток особистості студента, а значить, і його психологічної готовності до професійної діяльності, на різних курсах має деякі особливі риси (8):

  • Перший курс: адаптація до умов вузівського навчання; залучення до студентських форм життя.
  • Другий курс: найбільш напружена учбова діяльність студентів, загальна підготовка.
  • Третій курс: початок спеціалізації, подальший розвиток і поглиблення професіональних інтересів студентів.
  • Четвертий курс: перше реальне знайомство зі спеціальністю в період проходження практики; переоцінка студентами багатьох цінностей життя і культури.
  • П'ятий курс: формування чітких практичних настанов на майбутню сферу діяльності.
  • Педагогічна практика - "важлива соціально-психологічна умова і педагогічний засіб професійної підготовки майбутнього вчителя".

Саме на практиці студент вперше пробує себе в новій статусно-рольовій позиції вчителя, намагається відповісти на непрості питання про свої можливості і бажання; практика - це початок (чи продовження) професійного самовизначення, поле для ствердження і розвитку "Я - професійне" майбутнього вчителя. Якщо із студентів 2-3 курсів 18,2% ідентифікували себе із соціальною роллю "вчитель", то із старшокурсників - 65,8% (8, ст. 278).

Після педагогічної практики підвищується самооцінка готовності до самостійної роботи в школі. Педагогічна практика впливає і на відношення студентів до педагогічної професії. Це відношення є суперечливим і залежить від конкретних переживань дії студентів. Треба відзначити той факт, що відношення до педагогічної професії погіршилося у 18,4% студентів, а в 12,1% - стало ще більш невизначеним.

Педагогічна практика - це перше професійне випробування студента, практична перевірка правильності ідентифікації її "Образу-Я" з образом професіонала. Уявлення особистості про себе як про професіонала, ступінь ідентифікації її образу "Я" з образом професіонала виступає як результат дії мотивації й слугує індикатором мотиваційної сфери особистості, що обусловлює ставлення до професійної діяльності

Виділено такі форми ідентифікації:

  • контрастно-позитивна (повне співпадання в оцінюванні Я-реальне, Я-ідеальне і Я-професійне. Неадекватне усвідомлення себе і значення професійної діяльності).
  • перспективно-позитивна (повне співпадання в оцінюванні Я-реальне і Я-ідеальне, Я-професійне і Я-ідеальне. Ідеалізоване бачення себе як професіонала)
  • перспективно-негативна (співпадання в оцінюванні Я-професійне і Я-ідеальне при неадекватному оцінюванні Я-реальне і Я-професійне та Я-ідеальне і Я-реальне. Деформація у адекватності оцінок і самоконтролю в професійній діяльності та життєвих ситуаціях)
  • проміжна (порушення ідеального усвідомлення себе і професійного образу, що є результатом не тільки неадекватної самооцінки, але розходження усвідомлення цілей і засобів професійної діяльності із власними можливостями людини) (9).

Проте нерідко "Я-ідеальне" і "Я-професійне", "Я-реальне" і "Я-професійне" стають суперечливими, породжують внутрішньо-особистісні конфлікти, які супроводжуються заниженням професійної самооцінки, втрати інтересу до професії вчителя. Саме в такій ситуації студент-практикант потребує підтримки зі сторони методистів, вчителя зі стажем і т. д., бо на уявлення студента про себе ("Я-ідеальне") істотно впливає оцінка його як вчителя керівника педагогічної практики (8).

"Я-концепція" - складна динамічна система уявлень людини про саму себе. На сьогоднішній день формування позитивної "Я-концепція" є пріоритетне завдання вищої школи.

Під "Я-концепцією" майбутнього вчителя розуміють складну динамічну систему уявлень студента про себе як особистість і суб'єкта навчально-професійної діяльності, яка включає в себе взаємопов'язані і взаємозумовлені компоненти:

  • "Образ - Я" - розкриває неповторність само-сприйняття через фіксацію студентом певної соціально-рольової позиції і установок щодо себе"
  • "Становлення - Я" - визначається самооцінкою професійно-педагогічних здібностей і особистісних якостей, рівнем ауто-симпатії і самоповаги, характером очікуваного ставлення до себе від оточуючих;
  • "Вчинок - Я" - спрямований на самопізнання і самовдосконалення власного "Я" або прояв певної захисної дії у випадку "посягання" на цінність і цілісність сформованого уявлення про себе (8, ст. 268).

Позитивну "Я- концепцію" майбутнього вчителя характеризують такі показники: висока когнітивна складність і диференційованість "Образу-Я", професійно-рольова ідентифікація, наявність власне особистісних компонентів у структурі уявлень про себе, внутрішня цілісність і узгодженість між модальностями "Я-реальне", "Я - ідеальне", "Я-професійне", відносна стійкість і стабільність уявлень про себе як особистість і майбутнього вчителя. (8, ст. 269).

Позитивна "Я- концепція" є умовою і результатом успішного його професійного становлення як майбутнього вчителя. Наявність в "Образі-Я" майбутнього вчителя конструктів, які вказують на його професійно-рольову ідентифікацію (Я- майбутній вчитель, Я - вчитель-практикант і т. д.) орієнтує його на необхідність підтвердити уявлення про професійно-орієнтоване власне "Я".

Навчання студента в навчальному закладі характеризується розвитком його "Я-концепції": спостерігається зміна "Образу-Я" майбутнього вчителя в напрямку когнітивної ускладненості і диференційованості, перевага моральних суджень, зміна зовнішніх оцінних орієнтирів на внутрішні, зростання кількості професійно-рольових конструктів.

Водночас у багатьох студентів спостерігається затримка професійно-психологічної адаптації, зниження загальної самооцінки і ставлення до себе, прояв загального високого рівня тривожності, що заважає самоствердженню і самореалізації себе як майбутнього вчителя. Це пояснюється особливостями індивідуального розвитку студентів, а також недоліками в організації навчально-виховного процесу.

Шляхом модифікації змісту інформації, що вивчається, і методики його викладання можна ефективно впливати на особистість студента, удосконалювати різні сторони його готовності до професійно - педагогічної діяльності:

  • мотиваційну (вироблення у студента позитивного відношення до професії вчителя; стійких намірів присвятити себе педагогічній діяльності; розвиток установки на вивчення математичних дисциплін як важливого фактора професійного становлення майбутнього вчителя;
  • морально-орієнтаційну (формування морального обліку професіонала, загальнолюдських цінностей, які складають основу педагогічної етики; забезпечення єдності моральної і професіональної культури вчителя; розвиток почуття національної гідності і т. д.);
  • пізнавально-операційну (розвиток інтелектуальних функцій аналізу і синтезу, математичних узагальнень, порівнянь, формування логіки, алгебраїчного і педагогічного мислення; розширення професійного кругозору, вироблення і закріплення професійно педагогічних умінь і навичок);
  • емоційно-вольову (розвиток цілеспрямованості, працелюбності, настирності в досягненні поставленої мети і т. д.);
  • психофізіологічну (виховання впевненості в своїх силах, намаганні доводити почату справу до кінця, здібності довільно управляти своєю поведінкою і поведінкою інших, професійної працездатності);
  • оціночну (вироблення умінь критично оцінювати рівень своєї професіональної підготовки, математичної культури, розвиток потреби в самоконтролі, само-корекції і самооцінці).

Література

  1. Є. М. Іванова. Основи психологічного вивчення професійної діяльності, М., 1987.
  2. Є. А. Климов Як вибирати професію. М., 1984.
  3. Гуревич К. М. Професійна придатність і основні властивості нервової системи. М., 1970.
  4. Робоча книга соціолога. Г. В. Осипов, М. Н. Руткевич та ін., М., 1983.
  5. Климов Є. А. Людина як суб'єкт праці і проблеми психології // Вопросы психологии, 1984, №4.
  6. Кузьмина Н. В. Очерки психологии труда учителя. Психологическая структура деятельности учителя и формирование его личности. Изд-во Ленинг. ун-та, 1967.
  7. Щербаков А. И. Психологические основы формирования учителя в системе высшего педагогического образования. Л., "Просвещение", 1967.
  8. Навчальний процес у вищій педагогічній школі (за загальною редакцією ак. О. Г. Мороза)., Київ, 2001.
  9. Вірна Ж. П. Професійна ідентифікація: побудова і валідизація тесту кольорових відношень (для діагностики усвідомлення професійного образу) // Практична психологія та соціальна робота, 2002, № 3.
  10. Л. В. Кондрашова, Моральна психологічна готовність студента до вчительської діяльності, Київ, "Вища школа", 1987.
  11. Смирнова Е. Э. Пути формирования модели специалиста с высшим образованием. -- Л.: Изд-во Ленинг. ун-та, 1977.
  12. Основы педагогики и психологии высшей школы (под редакцией ак. А. В. Петровского), М., 1986.
  13. Николаенко Д. Ф., Шкиль М. И. Становление учителя. --К.: Общ-во "Знание" УССР, 1986.
  14. Кузьмина Н. Ф. Очерки психологии труда учителя. Психологическая структура деятельности учителя и формирование его личности. - Л., ЛГУ, 1967.
  15. Дьяченко М. И., Кандибович Л. А. Психологическая проблема готовности к деятельности. - Минск: БГУ, 1976.
  16. Моляко В. О. Психологічна готовність до творчої праці. - Київ, "Знання", 1989.
  17. Моляко В. А. Техническое творчество трудовое воспитание. - Москва, Знание, 1985.
  18. Моляко В. А., Смульсон М. Л. Психологическая готовность к труду на современном производстве. - Киев, 1985.
  19. Линенко А. Ф. Готовність майбутнього вчителя до педагогічної діяльності // Педагогіка і психологія, № 1, 1995, ст. 125-132.
  20. Хрущ-Ріпська О. В. Психологічні засади формування у студентів педвузу готовності до майбутньої професійної діяльності. Київ, 1999.


02.04.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!