Osvita.ua Вища освіта Реферати Психологія Умови формування майбутнього педагога. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Умови формування майбутнього педагога. Реферат

Процеси глобальних змін, що відбуваються на сучасному етапі розвитку як всього українського суспільства в цілому, так і освіти зокрема, вимагають нових підходів і принципів управління навчальними закладами, пріоритетними серед яких стають основи теорії менеджменту як науки про конкурентоздатне професійне управління

Демократизація освітньої діяльності вимагає адекватних змін і в роботі з підготовки керівних кадрів, пошуку і введення інноваційних підходів і технологій щодо формування нових педагогів.

Сьогодні педагогові, важко працювати: змінюються, а точніше, розширюються його функції, ускладнюється роль. Причина цього полягає в тім, що школа з закритої системи перетворилася в складну, відкриту систему. Саме тому процес усвідомлення цього й адаптації вимагає терпіння і часу. А ще – підготовки професійного висококваліфікованого фахівця як у сфері управління, так і в сфері конкретної області, в якій він працює. Адже будь-яка діяльність має "подвійний" предмет роботи: педагог повинен бути і гарним організатором, і гарним фахівцем.

Це означає, що сучасний викладач навчального закладу повинен успішно здійснювати як управлінську, так і педагогічну діяльність, забезпечуючи реалізацію цілей і змісту навчально-виховного процесу і різноманітних форм між-суб'єктних відносин у нових умовах. Реальне положення справ полягає в тому, що більшість педагогічних вузів не готує своїх студентів до можливої управлінської діяльності. Пізніше педагогічне життя виявляє з них найбільш схильних до організаторської роботи, тих, хто має певний авторитет у колективі. Якщо ця людина компетентна у сфері управління навчальним закладом, ми угадали.

Однак, якщо рівень управлінської культури, як компонента даної компетентності, нового директора є недостатнім, не має сенсу говорити про ефективну роботу навчального закладу. Адже саме високий рівень педагогічної культури, що включає в себе знання теорії і процесів викладання, їхніх закономірностей, властивостей, функціонального змісту, видів, форм і методів діяльності, є запорукою результативної діяльності викладача. У педагогічній теорії і практиці вироблені науково обґрунтовані вимоги до сучасного керівника школи. Але сформувати такий ідеал є непростою справою.

При доборі на посаду викладача виникає цілий ряд проблем і труднощів. Серед них:

  • зростання функціональних обов'язків викладача сучасної школи при відсутності належної інформативної і навчально-технічної бази, достатнього фінансування;
  • плинність кадрів через недостатню підготовленість до управлінської діяльності в школі;
  • обставини незалежні від педагога, але такі, що заважають його діяльності, створюють дискомфорт і незадоволення у роботі;
  • відсутність своєчасної та якісної моделі підготовки складу керівних кадрів.

Все це змушує здійснювати пошук конкретних шляхів і засобів підготовки керівних кадрів, які б відповідали сучасним високим вимогам і могли б вирішувати завдання, визначені в законах України, урядових документах про освіту.

Серед найголовніших завдань вищої педагогічної освіти на всіх етапах її розвитку є формування управлінської культури майбутніх педагогів як запорука ефективності діяльності навчального закладу.

Проблеми напрямку і змісту підготовки керівних кадрів навчальних закладів освітлені в роботах багатьох вчених, однак, у результаті аналізу літератури з історії вивчення цієї проблеми виявлено, що вона головним чином розглядається через призму післядипломної освіти. Проблема ж формування культури майбутніх учителів є досить нерозробленою.

Процес формування культури майбутніх педагогів - процес становлення (самостійно або за допомогою інших) мотиваційно-ціннісного відношення до управлінсько-педагогічної культури, засвоєння системи знань про неї, формування навичок управління, результатом якого є високий рівень сформованості цієї якості у фахівця.

Проблеми мотивації становлення сучасного педагога

Педагогічна діяльність в сучасних умовах – це складний процес, складовими якого є правильний вибір мети і завдань, вивчення і глибокий аналіз досягнутого рівня навчально-виховної роботи, система раціонального планування, організація діяльності учнівського і педагогічного колективу, вибір оптимальних шляхів для підвищення рівня навчання і виховання, ефективний контроль. Кожна жива істота, зокрема і людський індивід, несе в собі внутрішній образ своїх життєвих відносин зі світом.

Для людини ці відносини досить різноманітні: відгукуватись на потреби інших людей, відчувати себе частиною природи та ін. Все це різноманітні форми суб'єктивності людини. Діяльність людини, як вважає вона сама, мотивується її власними інтересами і потребами: "Я чиню так, тому що саме цього я хочу", "Я роблю це для себе самого", "Я роблю це для іншого" тощо. А чим же мотивується діяльність сучасного фахівця?

Становлення педагога великою мірою залежить від мотиваційного ядра. Мотиви – це спонукання до діяльності, що пов'язана із задоволенням потреб, в яких виявляється активність суб'єкта, а також визначається його спрямованість. Вони відрізняються одне від одного видом потреби, яка в них виявляється, формами, котрих вони набувають, широтою чи вузькістю, конкретним змістом діяльності, в якій реалізуються.

Складні види діяльності відповідають кільком мотивам, що утворюють систему мотивації. Мотиви розрізняють за їх усвідомленістю. Неусвідомлюваними мотивами є установки і потяги, усвідомлюваними – інтереси, переконання, прагнення. Останні з яких відіграють найбільшу роль у формуванні майбутнього фахівця. Зокрема прагнення не задовольняють інакше, ніж через спеціально організовану діяльність. Якщо людина чітко усвідомлює умови, в яких відчуває потребу, і засоби, які планує використати, то прагнення набувають характеру намірів.

Мрії, пристрасті, ідеали, а отже цінності, що є формами прагнень, теж відіграють не малу роль у формуванні гарного фахівця в певній галузі. У мотивах, як і в меті, передбачається можливе майбутнє. Мотиви та мотивація розглядаються в науці як причини, що визначають вибір спрямованості поведінки і діяльності суб'єкта. В педагогічній діяльності, наприклад, виділяють в першу чергу зовнішні мотиви (наприклад мотив досягнення, престижу роботи у відповідних закладах) та внутрішні мотиви (орієнтація на процес і результат своєї діяльності, особистісно-професійного росту, само-актуалізації).

Специфічним мотивом виступає орієнтація на домінування, мотив влади. Так, виділяють основні ознаки потреби у домінуванні та відповідні їм дії. Ознаками чи потребами в домінуванні є бажання контролювати своє соціальне оточення; впливати на поведінку інших людей та спрямовувати її за допомогою порад, переконання чи наказу; спонукати інших діяти відповідно до своїх потреб та почуттів; схиляти до співробітництва; переконувати інших у своїй правоті.

Вищеназване відповідає певним діям, типу: схиляти, вести, переконувати, умовляти, регулювати, організовувати, керувати, вчити; підкорювати, правити, диктувати умови, судити і т. д. Мотиваційна сфера може бути інтерпретована в термінах центрації за А. Б. Орловим. На його думку, особистісна центрація (егоїстична, бюрократична, конфліктна, авторитетна, пізнавальна, альтруїстична, гуманістична) фахівця (вчителя) є інтегральною та системно утворюючою характеристикою діяльності. Характер центрації визначає стиль, відношення, соціальну перцепцію, в даному випадку, фахівця з певної галузі знань.

Мотиви – це надбання насамперед самого суб'єкта, вони можуть виявлятися як унікальні та глибинні його переживання і це не завжди є зрозумілим для інших, але якщо вони направлені на благо, а тим більше на вдосконалення особистості, то можливі деякі суб'єктивні речі не завадять людині в результаті стати гарним фахівцем і ділитись своїми надбаннями з оточуючими, незважаючи на мінливість сучасного суспільства.

Література

  1. Абульханова К. О., Васина Н. В., Лаптева Л. Г. Психологія і педагогіка. – М., 1998.
  2. Арутюнян Л. А. Ценности в системе социального образа жизни // Арутюнян Л. А. Образ жизни и ценносные ориентации личности. Ереван, 1979. С. 168.
  3. Асмолов А. Г. Психология личности. – М., 1990.
  4. Бех І. М. Духовні цінності в розвитку особистості // Педагогіка і психологія. - 1997. - № 1. – С. 116.
  5. Боришевський М. Й. Духовні цінності в становленні особистості громадянина // Педагогіка і психологія. – 1997. - № 1. – С. 144.
  6. Зимняя И. А. Педагогическая психология. – М. 1999.
  7. Кан-Калик В. А. Учителю о педагогическом общении. – М., 1987.
  8. Кузьмина Н. В. Профессионализм лчности преподавателя и мастера производственного обучения. – М., 1990.


02.04.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!