Osvita.ua Вища освіта Реферати Психологія Війни ХХ століття: прояви психологічної боротьби. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Війни ХХ століття: прояви психологічної боротьби. Реферат

Багато полководців давнини дуже добре розуміли важливість та значимість духовної, моральної сили своєї армії

Психологічний вплив на супротивника багато полководців давнини вважали таким же важливим засобом, що сприяв досягненню перемоги над супротивником, як і самі війну. При цьому вони надавали великого значення свідченням про моральний стан військ противника. Саме в давнину появляються перші епізодичні спроби впливу на ворога погрозами, залякуванням для ослаблення бойових можливостей супротивника.

До ХІХ ст. психологічний вплив на противника і свої війська мав у більшості випадків релігійні форми ("боротьба за істинну віру"). Засобами впливу на протидіючі сили в цих випадках було в основному розповсюдження усних і рідше письмових повідомлень. Розвиток друкарства, тобто розвиток матеріальної бази ведення психологічної боротьби, дозволив воєнним теоретикам і полководцям знайти немало оригінальних ідей ослаблення духовного потенціалу противника у війні. Наполеон свого часу про роль газет сказав: "Чотири газети зможуть причинити ворогу більше зла, аніж стотисячна армія".

В основу своєї праці "Про війну" К. Клаузевіц кладе моральний елемент. Він уперше серед теоретиків розглядає війну як боротьбу за деморалізацію супротивника. До прямих причин окупації Прусії французами, він відніс: відсутність геніальності, солідна посередність у всьому і "дефіцит в моральних імпульсах".

Широкі можливості цілеспрямованого впливу на мільйонні маси населення дав бурхливий розвиток засобів друку у ХІХ ст., а також розвиток радіо у першій половині ХХ ст. Тим самим преса і радіо перетворилися в потужну зброю, яка стала використовуватися у збройній боротьбі.

Уперше системне застосування пропаганди як зброї психологічної боротьби широко відмічено в період Першої світової війни 1914-1918 рр. Затягування війни вимагало посилення психологічного впливу як на супротивника, так і на свої війська і населення. При штабах воюючих армій стали створюватись відділи і підрозділи, які були призначені для організації і ведення психологічної боротьби із супротивником.

Англійці у цьому питанні діяли більш організовано і цілеспрямовано. Вони не тільки показали приклад координації воєнно-політичних заходів з пропагандою, а й стали широко використовувати досягнення технічних засобів пропаганди. Перевагу було віддано друкованій продукції: газетам, листівкам, різного виду листам і плакатам, які видавалися великими тиражами.

В Англії у жовтні 1918 року було надруковано 5,36 млн. різних листівок. Швидкість підготовки і розповсюдження листівок характеризується таким чином: через 48 годин вони попадали в руки німецьких солдат після підготовки тексту у Лондоні. Спочатку листівки розповсюджувалися із використанням літаків. Найдешевшим способом розповсюдження листівок стали повітряні кулі. В 1918 році для розповсюдження листівок було виготовлено спеціальні агітаційні снаряди та міни.

Ефективний вплив на солдат супротивника мали газети, штат яких складався із великої кількості професійних журналістів. Газети були майстерно виконані: поряд із заголовком розміщувався портрет Кайзера і навіть проставлялася їх ціна. Видавались вони щоденно і достатньо великими тиражами: від 250 до 500 тис. примірників. Також видавався журнал "Війна в ілюстраціях" і видавались різноманітні інформаційні бюлетені. В цей же період стали готуватися і видаватись воєнні фільми про становище на фронтах.

Участь Росії у пропагандистській війні була обмежена тому, що вона була слабкіше підготовлена у технічному відношенні. У свою чергу Німеччина також вела психологічну війну проти країн Антанти. Листівки розкидались із німецьких літаків і дирижаблів як на західному, так і на східному фронтах. Отже, Перша світова війна стала першою війною, в ході якої цілеспрямовано використовувалися технічні засоби для деморалізації військ і населення супротивника.

В ході цієї війни стали формуватися спеціальні підрозділи пропаганди. Спеціальна техніка і засоби розповсюдження друкованої агітації стали поступати на озброєння цих підрозділів. Напередодні Другої світової війни публіцисти і пропагандисти всіх країн сходилися на думці, що пропаганда як спосіб психологічної боротьби буде відігравати у майбутній війні одну із вирішальних ролей. Уже в 1933 році у Німеччині була прийнята 5-річна програма розвитку радіомовлення на інші держави. Спеціально сформовані радіостанції вели передачі на Ельзас-Лотарингію, Бельгію, Данію, Чехословаччину і Австрію. Радіостанція в Зезені вела радіомовлення на 12 мовах.

Найбільшого розмаху психологічна війна набула в роки Другої світової війни. Масштаби її дії, прийоми і способи ведення розширилися. Технологічні передумови ведення психологічної війни стали принципово новими. На початок Другої світової війни протидіючі коаліції володіли досвідом ведення психологічної боротьби. На цей час Німеччина мала потужний орган ведення психологічної війни - міністерство пропаганди, Англія - міністерство інформації.

Новий, широко розповсюджений засіб масової інформації - радіо дозволило вести психологічну війну в ефірі. Радіо було здатне не тільки об'єднувати у визначений і дуже короткий час мільйони людей в один колектив слухачів, а й систематично впливати на їхню свідомість. Німці поряд з передачею по радіо останніх нових, практикували регулярні огляди радіокоментарів сухопутних військ, воєнно-морських сил, авіації. Фронтові репортажі з передової, з борту субмарин і бомбардувальників (що знаходилися в момент передачі над територією супротивника) давали сильний ефект. Такі радіопередачі пізніше американці назвали "найкращою і найдосконалішою" війною нервів".

Протидії пропаганді супротивника на цивільне населення в Німеччині приділялася велика увага. Тільки за перший рік Другої світової війни більш, ніж 1500 німців було відправлено в концентраційні табори, тюрми або на виправні роботи за прослуховування закордонних радіостанцій. При веденні психологічної боротьби широко застосовувалися в роки Другої світової війни і нові технічні досягнення.

Метод синхронного радіомовлення на частотах, які використовувала Німеччина був відпрацьований радянськими спеціалістами. Це дозволило втручатися безпосередньо в передачі німецького радіо. Радіослухачі в Німеччині несподівано в ході передачі новин могли почути схвильований крик "Брехня!". Потім могло було бути передане "правдиве повідомлення" про ту чи іншу подію. При цьому міг імітуватися голос Гітлера чи Гебельса6. Воюючі сторони в ході війни широко використовували різноманітні фотомонтажі і фотосерії.

Для ведення психологічної боротьби і пропаганди широко використовувалося кіно. З 1933 р. по 1945 р. в Німеччині було видано 1363 повнометражних фільмів, не рахуючи короткометражних випусків кіно-новин і документальних фільмів. Авіація союзників на кінець війни систематично бомбардувала кіностудію в Берліні. Для продовження психологічної обробки населення і армії німці були змушені перемістити кіновиробництво на кіностудії Амстердаму, Будапешту і Риму. У Другій світовій війні для ведення психологічної боротьби на фронтах, у військах всіх воюючих країн були створені підрозділи психологічної боротьби і пропаганди. Вони були оснащені технічними засобами психологічного впливу, які відповідали тому часу.

На момент нападу на Радянський Союз у збройних силах Німеччини було 19 рот пропаганди:

  • 12 - в сухопутних військах,
  • 4 - у військово-повітряних силах,
  • 3 - у воєнно-морських.

У 1943 р. таких рот стало більше 50. Крім цього, для роботи з місцевим населенням, кожна із трьох груп армій ("Північ", "Центр", "Південь") мала по спеціальному батальйону пропаганди. Офіцерів пропаганди в батальйонах займалися питаннями психологічної підготовки як своїх солдат, так і питаннями "духовного поневолення" населення на окупованій території. Ці батальйони займалися виданням газет на мові тих народів, які проживали на окупованій території, веденням радіо-пропаганди, з використанням захоплених радіо-станцій, розповсюдженням і показом кінофільмів. До квітня 1943 р. чисельність підрозділів пропаганди вермахту досягла 15 тисяч чоловік.

Друга світова війна показала велике значення психологічної боротьби в сучасних війнах. З самого початку психологічні операції і пропагандистські дії передували збройному вторгненню. Пропагандистські зусилля супротивної сторонами в різні періоди війни, незалежно від обстановки, яка складалася на фронтах, направлялися на підтримання бойового духу своїх військ і свого населення, а також і на війська супротивника і його населення з метою послаблення їхніх морально-психологічних якостей. При цьому інтенсивність психологічної боротьби на фронтах і в тилу не знижувалась, а постійно нарощувалась.

Локальні війни і воєнні конфлікти другої половини ХХ століття підтвердили, що для досягнення успіхів у тій чи іншій кампанії, крім воєнної переваги, необхідна морально-психологічна перевага над противником. Та з супротивних сторін, яка зможе переконати основну масу населення країни або навіть цілого регіону в правоті своєї справи, має більше шансів на успіх. Тільки за перші 1,5 року війни в Кореї із збройних сил США дезертирували 47 тис. чоловік. Це примусило керівництво збройних сил США переглянути своє відношення до ведення психологічної боротьби. І це при умові, що в армії США з серпня 1949 року діяла настанова FM-33-5 "Ведення операцій психологічної війни".

Основними методами ведення психологічної війни в Кореї залишилася друкована пропаганда, усне радіомовлення і радіо-пропаганда. Наочна агітація, у зв'язку з особливостями віддаленого театру воєнних дій використовувалась в меншій мірі. 1-а група радіотрансляції і видання листівок американської армії випускала в середньому біля 20 млн. листівок в тиждень, а 1-а рота гучно мовних установок і видання листівок 8-ї армії близько 3,5 млн. листівок. У перші три дні бойових дій в Кореї американці розповсюдили 100 млн. листівок. Для радіо-пропаганди широко використовувались мобільні військові (12 радіопередавачів відділу "психологічної війни" 8-ї армії) радіостанції і цивільні радіопередавачі (19 передавачів, які працювали на коротких і середніх хвилях в містах Сеул, Тегу, Пусан, Токіо).

Усна пропаганда американцями велась при допомозі гучномовних установок, які були змонтовані на різних засобах пересування. Досвід психологічної війни, який був набутий в Кореї дозволив внести суттєві корективи в настанову FM-33-5. Організаційних зміна зазнали штатні структури органів психологічної війни. Управління психологічної війни в 1955 році було перетворено в управління спеціальних методів війни. Використовуючи оновлену концепцію спеціальних методів війни Сполучені Штати до вторгнення у В'єтнам почали готуватися завчасно у воєнному і в ідеологічному плані. За рік до вторгнення в Сайгоні було побудовано: широкомовну воєнну радіостанцію, потужний телевізійний центр і чотири передаючі станції. Війська забезпечувались портативними телевізійними приймачами.

Серед мирного населення було розповсюджено 3,5 тис. телевізорів. Телевізори були встановлені у багатьох школах і читальнях. До 80% місцевого населення в 1971 році могло дивитись телепередачі. За роки війни обсяг радіо-пропаганди на в'єтнамській мові було збільшено в 7 разів. На територію, яка контролювалася Національним фронтом звільнення Південного В'єтнаму, було розповсюджено десятки тисяч найпростіших транзисторних приймачів з фіксованою частотою, на якій велися передачі "Голосу Америки".

Ефективність психологічної боротьби підтверджується тим, що за час бойових дій на американську сторону добровільно перейшло коло 250 тисяч в'єтнамців. У В'єтнамі для збору, обробки і накопичення інформації була здійснена спроба створення єдиної глобальної інформаційної системи для ведення психологічної війни (PAMIS). З цією метою стали широко застосовуватись ЕОМ.

Підсумки в'єтнамської війни дали можливість спеціалістам ведення психологічної війни зробити висновки про те, що психологічні операції можуть бути успішними лиш тоді, коли вони носять тотальний характер, плануються і проводяться завчасно і комплексно, направлені не тільки проти противника, а й проти населення і збройних сил нейтральних і дружньо настроєних до супротивника держав. Тотальність психологічних акцій, узгодженість з підготовкою і ходом наступальних операцій щільно увійшли в практику американського командування.

Ряд офіційних осіб висловили думку про те, що американці зазнали поразки у В'єтнамі в той період, коли втратили підтримку у населення власної країни і світової спільноти. З використанням набутого досвіду були підготовлені і проведені психологічні операції для забезпечення захоплення Гренади (1982 р.), Панами (1989 р.). При цьому для формування суспільної думки широко використовувались засоби масової інформації. У вісімдесятих роках більше 75 країн світу мали власне радіомовлення для закордонних слухачів із загальною тривалістю програм близько 3000 годин на добу.

Наприклад, інформаційне агентство США (ЮСІА) у своєму штаті в цей час налічувало більше 12 тисяч співробітників. "Служба інформаційних центрів" агентства об'єднувала більше 300 американських пропагандистських центрів у 111 країнах світу. Агентство щоденно публікувало близько 400 тисяч примірників листівок і брошур на 50 мовах, які розповсюджувались у 115 країнах світу.

Головний канал радіо-пропаганди - "Голос Америки" мав 41 передавач на території США і 61 передавач за кордоном, які транслювали передачі на 38 мовах. 2082 телецентри в 94 країнах світу ретранслювали американські телепередачі.

Психологічна боротьба в цих конфліктах набула нових рис завдяки цілеспрямованій координації діяльності засобів масової інформації і відповідних структур військового відомства. Для того часу були характерні такі особливості психологічних операцій: тісна взаємодія військ спеціального призначення і військ для проведення психологічних операцій, а також комплексний морально-психологічний вплив на місцеве населення і військовослужбовців супротивних сторін.

Для вирішення завдань психологічної війни у збройних силах США та інших держав була передбачена велика кількість спеціальних формувань для проведення психологічної боротьби, стратегічного і тактичного призначення. Група підрозділів проведення операцій стратегічного призначення у збройних силах США може включати декілька батальйонів, для проведення психологічних операцій, а також для роботи серед населення і проведення спеціальних підривних акцій. При цьому є в наявності можливість для швидкого повітряного перебазування в будь-який район планети.

Підрозділи психологічної війни тактичного призначення можуть використовуватися централізовано і придаватись об'єднанням і з'єднанням. Зазвичай вони оснащені багато-численною звукомовною технікою, радіотехнікою і поліграфічними комплексами. Озброєні вони агітаційними бомбами, снарядами, авіаційними контейнерами, повітряними кулями. Технічна база цих формувань може забезпечити випуск мільйонів листівок на добу, багатьох радіо-, звуко- і телепередач. При цьому передбачається використання своїх штатних засобів і місцевих телерадіомереж і поліграфічної бази.

Підрозділи психологічної війни спеціально готуються і для локалізації виступів великих груп людей, повстанців, партизан у різних регіонах земної кулі. У період підготовки і ведення бойових дій в зоні Перської затоки в рамках стратегічної психологічної операції (ПеО) проводився широкий комплекс заходів. Безпосередньо для їх використання були задіяні 352-ге командування і 96-й батальйон для роботи з цивільним населенням, 8-й батальйон із складу 4-ї групи психологічних операцій. На озброєнні вони мали всі вище перераховані технічні засоби.

Для ведення психологічної боротьби використовувалися технічні засоби, які були розміщені на території сусідніх держав. З початком активних дій операції "Буря в пустелі" 66 груп спеціалістів, використовуючи звукомовні засоби, здійснювали тактичну підтримку командирів частин і підрозділів сухопутних військ переконуючи іракських солдат здаватися в полон. Ці групи були виділені із складу 6-го і 9-го батальйонів ПеО командування спеціальних операцій сухопутних військ і із 5-ти рот ПеО управління резерву сухопутних військ. У Перській затоці США і їх союзники нав'язали міжнародним засобам масової інформації своє бачення розвитку події. Цьому сприяло те, що до 70% міжнародної інформації здійснювали американські інформаційні агентства.

Основними формами психологічного впливу на супротивника, його збройні сили і населення були радіо- і телебачення, усна та друкована пропаганда. В Перській затоці, так як і у В'єтнамі радіо-пропаганді була приділена велика увага. Біля 150 тис. дешевих транзисторних приймачів з фіксованими частотами командування багатонаціональних сил за допомогою авіації і кочівників розповсюдило серед військовослужбовців Іраку. В зоні Перської затоки знайшов застосовування новий вид відео-пропаганди з використанням відеокасет, які розповсюджувалися в сусідніх з Іраком країнах. Вміле залучення іракської опозиції сприяло успіху друкованої пропаганди. Всього за час операції на позиції іракської армії було скинуто 30 млн. примірників листівок. До розповсюдження листівок залучалися ВПС і артилерійські частини морської піхоти США.

Ефективність усної пропаганди може бути підтверджена таким прикладом. За допомогою змонтованої на гелікоптері гучномовної установки (потужністю 2700 ват) вдалося схилити до здачі в полон батальйон іракської армії, який обороняв острів в затоці Кувейт. Ефективність психологічної війни проти Іраку підтверджується даними опитування військовополонених. Понад 90% із них бачили листівки, більше 80% вірили їм, на 70% вони вплинули на прийняття рішення про здачу в полон, 80% опитаних слухали радіопередачі супротивника.

В тому, що в деяких з'єднаннях і частинах з самого початку наземної фази війни дезертувало 20-40% особового складу, основна заслуга належить організаторам і виконавцям психологічних операцій. "Препарувати" будь-яку війну тяжко. Особливо психологічну війну. Ця війна має глибоке коріння: вона черпає сили у минулому, частково з національної політики, соціально-економічних відносин у країні, менталітету народу, ставлення до армії і т. д.

Досвід ведення психологічних операцій свідчить про те, що чим сильніше протистояння противника, тим воно ефективніше. Однак там, де відповідні органи управління працюють активно, а супротивні сторони мають приблизно однакові технічні засоби, ведення психологічних операцій стає важкою і проблематичною справою. В сучасних умовах використання засобів масової інформації змінило умови психологічної війни, збільшило можливості її ведення і впливу на кожну сім'ю, дім, казарму. За даними закордонних соціологів, середній англієць проводить біля телевізора 12 років із 70-річного життя; середня сім'я в США присвячує телепередачам більше 7 годин на добу; 95% японців дивляться телепередачі щоденно.

Якщо ефективність дії різних видів зброї порівняно неважко передбачити, то успіх тої чи іншої психологічної операції у більшості випадків буде опиратися на технічну оснащеність підрозділів ПеО.

Елемент випадковості буде прямо залежати від організаційних заходів, які проводяться відповідними органами управління. Інтенсивність і масованість психологічної боротьби у війнах ХХ століття зумовили підвищення значення морально-психологічного фактору.

В числі причин, які зумовлюють підвищення значення морально-психологічного фактора, важливе місце займає ведення розвинутими країнами організованої і систематичної інформаційної боротьби з використанням мобільних і оперативних засобів масової інформації.

Психологічні операції є при цьому складовим елементом цієї боротьби. Тому закономірна постановка питання про розвиток промислового виробництва, яке забезпечить необхідними технічними засобами армію, населення і засоби масової інформації.

Література

1. Геродот. История в девяти книгах. - Л., 1972. - С. 600.

2. Наполеон. Избранные произведения. - М., 1941. - С. 351.

3. К. Клаузевиц. О войне. 5-е изд. - М., 1951. - С. 496.

4. Беглов С. И. Внешнеполитическая пропаганда. Очерк теории и практики. - 2-е изд., доп. - М., 1984. - С. 375.

5. Итоги второй мировой войны (выводы побежденных). - М., С. - Пб.: Полигон, 1998. - С. 634.

6. Токов Е., Косюк А. Психологические операции вооруженных сил США в войнах и военных конфликтах ХХ века // Зарубежное военное обозрение. -1997. - №6. - С. 12-17.

7. Там само.

8. Зайнуллин Р. Х. Средства массовой информации и идеологическая борьба в современных войнах // Военная мысль. -1978. - №5, - С. 16-30.

9. Вказ. робота Е. Токова, А. Косюка.

10. Панов В. В. Современное вооружение в войне. - М., 1994. - С. 284.


28.03.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!