Osvita.ua Вища освіта Реферати Психологія Відновлення працездатності: психологічні засоби. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Відновлення працездатності: психологічні засоби. Реферат

Актуальність відновлення психофізичної працездатності можна розглядати в двох основних напрямках: економічна віддача і підвищення якості життя працівника

Умови роботи припускають вплив різноманітних несприятливих факторів:

  • шум,
  • вібрація,
  • перепади температур,
  • фізичні і нервово-психічні перевантаження, що граничать зі стресами, що пов’язані з відповідальністю за виконувану роботу.

Довгостроковий вплив цих факторів на організм людини погіршує стан здоров'я і приводить до виникнення різних захворювань, що негативно позначається на виконанні працівниками службових обов'язків і знижує якість життя.

Пропонована система психопрофілактики і реабілітації будується виходячи з особливостей професійної діяльності, і ґрунтується на принципах: індивідуальності, партнерства, єдності психосоціальних та біологічних методів впливу, східчастості і нормалізації.

Схема реабілітації (відновлення) працездатності складається з чотирьох етапів:

Перший етап, психофізіологічна діагностика, припускає вивчення психічних реакцій, обумовлених специфікою праці працівника.

При первинному обстеженні виміряються такі психофізіологічні характеристики, як сенсомоторна активність, латентний період простої слухо-моторної реакції (ЛП ПСМР), латентний період простої зорово-моторної реакції (ЛП ПЗМР), латентний період зорово-моторної реакції вибору (ЛП ЗМРВ); координаційна функція (статичний і динамічний тремор); концентрація і стійкість уваги; діагностується рівень розбіжності між реальним і ідеальним "Я"; здійснюється оцінка нервово-психічної напруги, астенії, зниженого настрою; робиться висновок про перевагу тієї або іншої симптоматики і про ступінь впливу її на професійно значимі якості, що і визначає терміни перебування на реабілітації.

Критерієм оцінки стану пацієнтів служила міжнародна класифікація хвороб десятого перегляду (МКБ), розділ F 43 "Реакція на важкий стрес і порушення адаптації" у якому виділяють наступні діагностичні рубрики:

  • F 43.0 – "Гостра реакція на стрес"
  • F 43.1 - "Пост-травматичний розлад"
  • F 43.2 – "Розлад адаптації".

Другий етап відбудовної терапії, полягає в посиленні різних компенсаторних механізмів і відновленні порушених у працівника фізіологічних функцій. На цьому етапі великого значення набувають різні методи фізіотерапії і ЛФК.

Третій етап реабілітації, відновлення індивідуальної і суспільної значимості працівника, поновлення гармонічних відносин з навколишньою дійсністю.

З цією метою пропонуються використовувати методи психокорекції: поведінкову психотерапію, особисто-орієнтовану терапію, гештальт-терапію, НЛП, Еріксоновський гіпноз, АТ, гіпнотерапію та інші.

Ці методи корекції дозволяють здійснювати наступні програми:

  • Сугестивна програма спрямована на симптоматичний дозвіл, насамперед за допомогою сугестії і раціонального перегляду складної виробничої ситуації.
  • Кризова програма має більш специфічне значення. Це короткострокова психоаналітична орієнтована (динамічна) терапія, яка спрямована як на усвідомлення внутрішньо-особистісних (кризових) проблем, так і на пошук шляхів рішення напружених міжособистісних відносин.
  • Особисто-орієнтована програма має на меті виявлення і усвідомлення внутрішньо-особистісного конфлікту, з'ясування можливих підходів до оцінки ієрархії цінностей шляхом психологічного захисту в конкретної психотравмуючої ситуації.
  • Гештальт-програма спрямована на зняття блокувань вона стимулює процес розвиток людини, реалізацію його можливостей і спрямованість за рахунок створення внутрішньої точки опори й оптимізації процесів саморегуляції.
  • Нейро-лінгвістична програма полягає в програванні психотравмуючих подій минулого, їх емоційному реагуванні, фіксації позитивних переживань у сьогоденні і закріпленні отриманого досвіду шляхом вибудування до майбутнього з наступною екологічною перевіркою.
  • Програма аутотренінгу сприяє оволодінню навичками саморегуляції не тільки в різних емоційно значимих ситуаціях, а насамперед у конкретних виробничих умовах.

Четвертий етап (заключний) – закріплення досягнутих змін і контрольна психофізіологічна діагностика.

Таким чином, такий підхід до реабілітації, сприяє більш ранньому відновленню працездатності, поліпшенню психофізіологічних показників і усуненню наявної симптоматики, зниженню захворюваності з тимчасовою втратою працездатності і попередження передчасного виходу з активної виробничої сфери в найбільш працездатному віці.

Дослідженням ефективності пам'яті у зв'язку з мотивацією професійної діяльності займалися багато як закордонних, так і вітчизняних вчених (А. Н. Леонтьєв, П. И. Зінченко, Т. Д. Середа, С. П. Бочарова, Г. В. Репкіна, П. Б. Невельський, Дж. Міллер, Дж. Сперлінг, А. Ц. Пуні). Ця проблема є досить актуальною й перспективною, як у плані розкриття загальних закономірностей професійної пам'яті у зв'язку з мотивацією діяльності, так й у плані розробки більш ефективних методів розвитку пам'яті професіонала.

Професійна пам'ять людей завжди розвивається у зв'язку з інтересами до певних видів діяльності, цілеспрямованістю та емоційними переживаннями, які супроводжують одержання значимих для особистості результатів діяльності. Відомо, що пам'ять - це саморегулююча система, яка має високу вибірковість. Елементи мотивації зберігаються в довгостроковій пам'яті й направляють короткочасну пам'ять на фіксацію певної (важливої) інформації в відповідних умовах діяльності.

У російській психології концепція розвитку пам'яті у зв'язку з професійною діяльністю одержала особливий розвиток. Дослідження таких вчених, як А. Н. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн, А. А. Смірнова, Б. М. Теплова показали, що протікання різних психічних процесів, у тому числі й мнемічних механізмів пам'яті, істотно залежить від змісту та структури діяльності, від її мотивів і цілей, засобів здійснення.

Мотиви розглядалися у нерозривному зв'язку зі структурою людської діяльності. Відповідно поняття мотив визначалося як те, що спонукує й направляє людську діяльність. В. Г. Леонтьев говорить про мотив, як про системний засіб організації активності людини. Деякі вчені прийшли до висновку, що висока позитивна мотивація може відігравати роль фактора, що компенсує, у випадку недостатньо високих здібностей.

Провідним системоутворюючим фактором у системі людської пам'яті є мотиваціонна спрямованість діяльності. При цьому найважливішим визначальним фактором продуктивність пам'яті в будь-якій конкретній діяльності є вихідний рівень її орієнтації на майбутнє.. Ті ж самі дії будуть спричиняти різні характеристики пам'яті залежно від цільового змісту й орієнтації щодо представленого.

Аналіз вітчизняної та закордонної літератури на тему взаємозв'язку мотивації, структури діяльності та ефективності функціонування мнемічних процесів дозволяє зробити наступні висновки:

  • Мотив - це вирішальний фактор при виборі професії.
  • Успішність професійної діяльності особистості визначається ефективністю функціонування мнемічних процесів, тому що пам'ять зберігає придбаний досвід і забезпечує можливість його подальшого використання.
  • Пам'ять – це саморегулююча система, що володіє високою вибірковістю, яка зв'язана з мотиваційними установками особистості.
  • Мотивація особистості, що включає інтереси, потреби та життєві цілі суб'єкта, є найважливішою рушійною силою, необхідним фактором ефективності пам'яті професіонала.

Існує багато факторів, які впливають на продуктивність праці.

Основні фактори впливу на продуктивність праці - організація робочого місця режим напруження і відпочинку під час роботи забарвлення стін приміщення ставлення до праці.

Вони формують загальний настрій на працю та полегшують або ускладнюють появу трудових зусиль.

Розробляючи критерії професіографічної оцінки (опис характеристик праці) ступеня нервового напруження в процесі праці, користуються характеристиками, які відображають напруження сенсорного апарату, вищих нервових центрів, що забезпечують функції уваги, мислення, регуляції рухів.

На сьогодні складено спеціальні таблиці класифікації праці за ступенем нервово-емоційного напруження, в основу яких покладено такі показники:

  • інтелектуальне та емоційне навантаження;
  • тривалість зосередженого спостереження;
  • кількість об'єктів одночасного спостереження, що є виробничо-важливими;
  • кількість сигналів на годину;
  • темп;
  • нас активних дій;
  • необхідність самостійного пошуку пошкоджень;
  • монотонність праці;
  • напруження зору;
  • точність виконання роботи;
  • змінність;
  • режим праці та відпочинку.

Ступінь працездатності визначається також типом нервової системи. Сильний тип має найбільшу працездатність, слабкий - незначну.

Працездатність залежить від таких факторів, як вік, здоров'я людини, стать, навички у роботі, санітарно-гігієнічні умови тощо. Певною мірою на неї впливають і мотивація, і моральні та матеріальні стимули.

Подовжити стійку працездатність можна за рахунок:

  • оптимального рівня напруги психофізіологічних функцій,
  • комфортними умовами праці,
  • правильним поєднанням режимів праці та відпочинку,
  • проведенням фізкультурних пауз та емоційного розвантаження,
  • використанням спеціальних психофармакологічних засобів чи тонізуючих напоїв,
  • спеціальним інформуванням людини про результати її діяльності,
  • наглядом і контролем за її роботою.

Комфортні умови забезпечують, крім високої працездатності, добре самопочуття; при цьому не виникають небезпечні напруги компенсаторних систем організму; здоров'я людини не погіршується довгий час.

Відомо, що на працездатність, продуктивність праці, на життєдіяльність загалом впливає відпочинок. Відпочинок може бути двох типів - активний і пасивний.

Активний відпочинок - це, наприклад, заняття спортом, туристичні поїздки, походи в ліс, подорожі, плавання в басейні тощо. Саме активний відпочинок сприяє підвищенню працездатності, поліпшенню психічного стану особистості, настрою.

Пасивний відпочинок - перегляд кінофільмів, слухання музики, сидячи, лежачи, читання книг тощо. Особливим, але обов'язковим, видом такого відпочинку є сон.

Відомо, що неспокійні ночі, неприємні сновидіння з переживанням жахів, небезпек, страху, коли життя ніби висить на волоску, а сили немає щоб дати відсіч - все це негативно позначається на стані людини, а відповідно на активності її життєдіяльності.

На працездатність людини впливають і пори року. Наприклад, зниження працездатності спостерігається весною, особливо у працівників з нервово-емоційним перенапруженням.

Література

1. Александровский Ю. А. Пограничные психические расстройства. -М.:Медицина, 1993-4000с.

2. Александровский Ю. А. Динамика психогенных расстройств во время и после завершения чрезвычайной ситуации // Психотерапия и психофармакотерапия – 2001. -№1. -С. 34.

3. Кабанов М. М. Реабилитация психических больных. - Л: Медицина, 1985-216с.

4. Пушкарев А. Л., Домороцкий В. А., Гордеева Е. Г. Посттравматическое стрессовое расстройство: диагностика, псифармакотерапия, психотерапия. – М.: Издательство Института психотерапии, 2000-128 с.

5. Шестопалова Л. Ф. Реабилитация больных с посттравматическими стрессовыми расстройствами: принципы и подходы к психокоррекционной работе // Архив психиатрии. - 2001. - Т. 4, № 27. -С. 83-86.

6. Хаустова Е. А. Некоторые аспекты реабилитации лиц, связанных с безопасностью движения // Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології у світлі концепції розвитку охорони здоров’я населення України. - 2001. -С. 147-151.


27.03.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!