Osvita.ua Вища освіта Реферати Психологія Психологія спорту: методи та функції. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Психологія спорту: методи та функції. Реферат

Функції спортивних психологів. Методи спортивної психології

Функції спортивних психологів

Чим займаються спортивні психологи? Термін "спортивний психолог" використовується тут у широкому змісті, включаючи всіх кваліфікованих фахівців, які працюють у даній сфері, незалежно від їх базової освіти. Разом з тим у деяких країнах на використання терміна "психолог" накладаються певні обмеження.

У самому загальному виді спортивні психологи вирішують три основні задачі:

1. Дослідження.

Вони необхідні для розуміння суті психічної регуляції діяльності в різних видах фізичних вправ і спорту. Проводяться наступні типи досліджень: теоретичні й емпіричні, базові і прикладні, лабораторні і природні, кожен з який вносить вклад у формування системи спортивно-психологічних знань.

2. Освіта.

Психологія спорту - важливий навчальний предмет у професійній освіті майже будь-якого фахівця сфери спорту. Можна говорити про три основні категорії людей, що одержують спеціальну підготовку в області спортивної психології:

  • а) на академічному рівні - студенти, що спеціалізуються в психології, спортивних чи науках фізичному вихованні;
  • б) на професійному рівні - тренери, спортивні організатори, керівники, адміністратори, а також психологи, що обрали психологію спорту своєю вузькою спеціалізацією;
  • в) спортсмени і фізкультурники.

3. Практична робота в спорті.

Тут спортивні психологи виконують дві головні функції:

  • по-перше, займаються діагностикою й оцінкою психологічних особливостей тих, хто займається (наприклад, виявленням таланту чи оцінкою мотивації спортсменів),
  • по-друге, у співробітництві з іншими значимими людьми реалізують вплив на тих, хто займаються, а також здійснюють психологічне консультування, допомагаючи всім учасникам спортивної діяльності в дозволі різних проблемних ситуацій.

Методи спортивної психології

У сучасній теорії і практиці спорту ментальний тренінг (від англ. теntаі - розумовий, психічний) розглядається як цілісна система методів психологічної підготовки спортсменів до змагань, використовувана в процесі систематичного виховання і самовиховання спортсмена. Тому зміст понять "психологічна підготовка" (ПП) і "ментальний тренінг" (МТ) у вітчизняній спортивній психології у відомому змісті тотожно. Традиційна для психології спорту система методів морально-вольової підготовки спортсменів у системі ментального тренінгу доповнюється ауто-генною, ідеомоторною, сюжетно-рольовою розумовою підготовкою спортсменів, методами розумової репетиції змагань, а також різними методами ауто- і гетеровнушень, методиками медитації й ін. (див. нижче).

Ментальні методи психотренінгу (ММП) нині підкріплені використанням тренерами і спортсменами аудіовізуальної апаратури, комп'ютерних методів введення інформації у свідомість, підсвідомість і безпосередньо в мозок спортсменів, застосуванням електронних технічних засобів для організації біологічного зворотного зв'язку в процесі МТ. Однак які б не були високі успіхи електронної комп'ютерної техніки і створення відео- і аудіо-сеансів МТ, самим головним і основним інструментом психотренінгу залишається психіка і мозок спортсменів і їхніх тренерів. Психіка і мозок діючого спортсмена для вченого, що вивчає особистість спортсмена, - тотожні поняття.

Мозок людини є універсальним психобіокомп’ютером, здатним миттєво обробляти величезний масив інформації обсягом рівносильному числу Зірок у видимій частині Всесвіту. Відзначимо також і те, що по сучасним науковим даним мозок нормальної людини завантажений лише на 7-9% своєї природної енергії інформаційної потужності, а в спортивній діяльності ще менше.

Методи ментального психотренінгу корисні для мобілізації схованих у мозку, у психіці, в організмі людини ще не реалізованих функціональних можливостей розвитку людини як виду Hото sapiens, на що і спрямував кіокушин-кан карате Канчо Хацуо Рояма.

Нижче приводиться короткий огляд деяких методів ментального тренування (МТ), застосовуваних у сучасній загальній і спеціальній психологічній підготовці спортсменів до змагань.

Ауто-генне тренування (АТ)

В основі існуючих методів АТ лежить механізм самонавіяння (психічного само-впливу), уперше вивчений у практичних цілях французьким аптекарем Е. Куе на початку XX століття, вперше застосований у лікарській практиці німецьким терапевтом І. Шульцем у 1930-х роках, вперше застосований у практиці вітчизняного спорту Л. Н. Радченко при підготовці борців до змагань у 1962 р.

Самонавіяння є умовою, підвищення активності процесів саморегуляції станів. Як критерій ефективності АТ звичайно береться рівень психом’язової релаксації, досягнутий суб'єктом у процесі вправ АТ. Таким чином, саморегуляція в АТ реалізується за допомогою ауто-комунікації між "Я" суб'єкта і частинами його тіла ("не-я"), сприйманими суб'єктом як суб-особистості або елементи внутріособистісної сфери. Техніка і процедури АТ докладно описані в спортивно-психологічній літературі в роботах Л. Н. Радченко, Л. Д. Гіссена, А. Т. Філатова, В. Л. Марищука, Е. Генова, Г. Д. Горбунова, А. В. Родіонова й ін.

Ідеомоторне тренування (ІТ)

В основі ідеомоторного тренування лежить "загадковий ефект" зв'язку думки і рухів. Представлення про рух якимсь образом тісно зв'язано із самим рухом. Образ руху (представлення про рух) викликає сам рух, що виявляється в ідеомоторних актах – мікро-рухах м'язів, відповідальних за виконання даного руху в цілому. Ідеомоторні акти були відомі вченим ще в XVII столітті, але експериментально стали вивчатися лише наприкінці XIX століття.

Перші експериментальні дослідження, проведені М. Шаврель, Дж. Маренням, Д. Мендєлєєвим, а в спорті - П. Ф. Лесгафтом, А. Ц. Пуні, Р. С. Абельською, А, А. Бєлкіним, Г. Д. Горбуновим, П. В. Бувдзеном і ін., показали, що чим яскравіше і повніше представляє людина бажаний рух, тим легше і точніше він відтворюється в реальній спортивній діяльності. На основі ІТ у 1970-і роки виник новий метод ментального психотренінгу, який одержав назву "уявної репетиції" майбутнього змагання.

Уявна репетиція (МР)

Як пише В. П. Некрасов зі співробітниками, "оптимальний психічний стан не є подарунком долі. Потрібна систематична робота над собою для того, щоб уміти керувати своїми емоціями і почуттями, знімати вплив психологічного вантажу тимчасових невдач, остраху майбутньої діяльності". Цій меті найкраще відповідає метод уявної репетиції, широко використовуваний у практиці психологічної підготовки спортсменів високої кваліфікації.

Прикладом ефективності цього методу може служити психологічна підготовка відомого німецького тенісиста Бориса Беккера, що, починаючи з 14-літнього віку, годинник "прокручував" в уяві уявні картини його майбутніх зустрічей із зірками світового тенісу в положенні лежачи після перегляду чергового відеозапису за участю зірок тенісу. Метод уявної репетиції успішно використовується для адаптації психіки спортсменів до умов майбутнього змагання в сполученні з ментальним відео-тренінгом (перегляд відеозаписів змагань).

Ментальний імаго-тренінг (ВЕРБ)

Метод імаго-тренінгу (образ, зображення) заснований на функціях продуктивної (творчої) уяви, що дозволяє спортсменові створити у своєму розумі потрібну картину майбутніх дій, представити себе в бажаному образі, спроектувати цей образ у майбутнє, вжитися в нього. Для цього й існують імаго-тренінг і його групові варіанти психодрама і соціодрама, які допомагають зобразити і пережити себе тим, ким бажаєш, перевтілитися в образ. Дані методи широко практикуються в сценічній підготовці акторів. Існує велике число психотехнічних вправ для імаго-тренінгу.

Спортсмен багато в чому подібний акторові, що очевидно для артистичних видів спорту, наприклад, акробатики, футболу, гімнастики, синхронного плавання, фігурного катання на ковзанах і ін.... Однак неталановитому, акторові не допоможуть ніякі закони творчості. Але ці закони допоможуть обдарованому акторові виявити талант і розвинути його".

Відомо, наприклад, що світовий рекордсмен по спортивному плаванню Марко Спитц використовував у своєму імаготренінзі образ стрибучого зі стартової тумбочки тигра, а інший рекордсмен світу австралієць Холландер (800,1500 м в/с) ототожнював себе у своєму ментальному тренуванні і на змаганнях з образом маленької рибки, яка лякливо тікає від бажаючої проковтнути її акули.

Відомий спринтер Джессі Оуене, прозваний "чорною кулею" (світовий рекорд у бігу на 100 м - 10,2 сек. на Берлінській Олімпіаді 1936 р.), використовував образ кулі, яка вилітає зі стартового пістолета. Вживаючись в обраний образ, спортсмен розгальмовував свої сховані функціональні можливості, демонструючи вищі спортивні результати. Прийнята "маска-образ" створює спортсмену ефект "психологічного захисту" і робить його недосяжним для суперників вже на старті.

Психотренінг вольової уваги (ГШВ)

До цієї групи методів ментального тренінгу відносяться традиційні прийоми і вправи на концентрацію уваги, розвиток пам'яті, навичок тактичного мислення, прийняття рішень, корекцію самооцінки й ін. У психології спорту існує велика наукова література по методах ментального тренінгу довільної і вольової уваги, розроблених і опробуваних у практиці спорту вищих досягнень (Р. М. Найдиффер, Дж. Салмел, А. Ц. Пуні, Г. Д. Горбанів, Б. Н. Смирнов і ін.) Систематичний опис психотехнічних вправ для психотренінгу процесів уваги спортсменів можна знайти в роботі Н. В. Цзена й О. В. Пахомова "Психотехнічні ігри в спорті" (М.: ФиС, 1985).

Методи гіпнозу (МГ)

Дана група методів відноситься до спеціальних методів інтенсивної психологічної підготовки спортсменів до конкретних змагань. Гіпноз оперує станом трансу, у який спортсмен вводиться за допомогою вселяння. Застосування цих методів у спорті обмежено, оскільки багато спортсменів і тренерів не бажають піддавати психіку спортсменів гіпнотичному впливу, побоюючись, що останні втратять почуття самодостатності і виникне підсвідома залежність спортсмена від хвиль гіпнолога. Однак для мобілізації резервних можливостей у спорті методи гіпнозу, як показали експерименти зі спортсменами і космонавтами, досить ефективні, але їхнє використання вимагає високої професійної підготовки психолога (гіпнолога). Крім того, мається, наприклад, ефект звикання.

Дані методи застосовуються лише за згодою спортсмена і тренера, що також обмежує сферу їхнього застосування в спорті. Систематичне використання гіпнозу в ментальному тренуванні спортсменів у нашій країні почав у 1970-х роках психолог У. В. Кузьмін. Потім ці ж методи успішно застосовували на збірних командах СРСР А. Т. Філатов, А. В. Олексіїв, Г. Д. Горбанів, І. П. Волков і інші спортивні психологи. Однак до цього часу немає методичних публікацій за результатами застосування цих методів, що утрудняє їхній аналіз і подальше впровадження в спорт без побоювань зашкодити психіці спортсменів. Більший оптимізм вселяють методи неформального гіпнозу, розроблені американським психологом Мілтоном Еріксоном (1900-1980).

Медитаційні методи (ММ)

Ментальний психотренінг спортсменів за допомогою медитаційних методів є новим і нетрадиційним для вітчизняного спорту в порівнянні з вищеописаними методами. Причиною непопулярності цієї групи методів є їхня ірраціональність, орієнтація на релігійні доктрини східних духовних навчань і окультну практику їхнього застосування. Проте не можна заперечувати корисність цих методів, їх високу психологічну ефективність при правильному використанні.

Медитативні техніки ментального тренінгу ще з древніх часів використовувалися в практичній йозі, у духовних практиках перших християн, у навчанні дзен- і чань-буддистів, і підготовці спортсменів до змагань у різноманітних видах східних єдиноборств. В останні роки ці методи почали застосовуватися й у спортивній практиці при підготовці кваліфікованих спортсменів до відповідальних змагань (В. В. Шлахтер).

Відомий американський спортсмен і психолог Р. М. Найдиффер у статті "Трансцендентальна медитація" (1988) відзначає, що за допомогою медитаційних методів спортсмен може швидко відновлювати свій біоенергетичний потенціал, легко керувати своєю увагою і психічним станом, досягати ясності мислення в критичних ситуаціях змагальної боротьби й ін. У статті описується техніка медитаційних вправ для спортсменів.

Ментальний відео-тренінг (ВМ)

Це досить популярна нині техніка ментальної психологічної підготовки спортсменів, здійснювана з використанням відеозаписів ігор і спортивних змагань. Перегляд відеозаписів змагань дозволяє спортсменам навіч побачити власні помилки і промахи на змаганнях, краще вивчити своїх суперників, підвищити рівень власної саморегуляції станів.

Психологічні ефекти психотренінгу досягаються в цьому методі шляхом групового перегляду й обговорення в груповій дискусії з приводу тих або інших демонстрацій у фільмі дій або комунікативних актів спортсменів. Залучення в групову дискусію активує комунікативний потенціал спортсменів, змушує коректувати ауто-комунікативні процеси за допомогою візуальних картин і представлень, почерпнутих з відеофільмів. У практиці спорту бували випадки, коли правильний підбір відеофільму і його перегляд напередодні змагань, забезпечував команді перемогу і додавав психічних сил спортсменам.

Макетне моделювання дій

Даний метод найбільш популярний у тактичній підготовці спортігровиків, які програють різні тактичні варіанти своїх можливих дій у майбутніх змаганнях на макеті реального ігрового поля, на якому кольоровими фішками представлені гравці своєї і чужої команди.

Аналогічний тактико-психологічний тренінг здійснюють учасники в спортивному туризмі, використовуючи карту місцевості майбутніх змагань.

Література

  1. Практикум по спортивній психології / За редакцією І. П. Волкова. – С. -Пб., 2002. – 228с.
  2. Спортивна психологія / За ред. Коваленка Р. В. – М., 1994.


25.03.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!