Osvita.ua Вища освіта Реферати Психологія Гюстав Лебон: психологія натовпу. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Гюстав Лебон: психологія натовпу. Реферат

Прикладом групових течій соціологічного психологізму є психологія натовпу французького вченого Гюстава Лебона (1841-1931)

Він вважає, що сучасна йому цивілізація є продуктом інтелектуальної творчої еліти, але життя європейського суспільства на порозі XX ст. знаменує собою початок якісно нового етапу розвитку: на заміну "ери еліти" приходить "ера натовпу", "ера маси".

Поява мас в нього виступає наслідком таких процесів, як модернізація промисловості, швидка урбанізація та переселення великих груп людей з сіл у міста, розповсюдження засобів масової інформації та посилення їх уніфікуючого впливу, тощо.

Настання "ери натовпу" Лебон розглядає як початок занепаду цивілізації.

У центрі уваги Лебона - констатація очевидного факту, що поведінка людини на самоті або у звичайних умовах суттєво відрізняється від її поведінки в групі людей, у натовпі, де діють сили гіпнозу й навіювання. Він трактує натовп як групу людей, охоплених спільними настроями, прагненнями й почуттями і виділяє такі характерні риси натовпу:

  • зараженість спільною ідеєю;
  • відчуття непоборності власної сили і всемогутності;
  • втрата почуття відповідальності;
  • нетерпимість, догматизм, схильність до навіювання;
  • готовність до імпульсивних дій та бездумного слідування за лідерами, тощо.

Всі натовпи він поділяє на дві великі групи: "різнорідні" (або гетерогенні, типу вуличних натовпів, які збираються стихійно і випадково на місці якоїсь події: аварії, зіткнення машин, нещасного випадку та інше) і "однорідні" (або гомогенні, типу релігійних сект, східних каст або класів).

У натовпах діє закон "духовної єдності", що спричиняє перетворення індивіда, який потрапив у натовп, на безвольний автомат з придушеними раціональними началами, на ірраціональну істоту, яка прагне до негайної некритичної реалізації навіяних їй зовні ідей. Наслідком перебування людини у натовпі є втрата нею індивідуальності, інтелекту, розумових задатків, - тобто її деперсоніфікація, знеособлювання.

У своїй книзі "Психологія соціалізму" (1908) Лебон робить спробу зазирнути у майбутнє, поміркувати над тим, що станеться з соціалізму, якщо політична влада перейде до мас і натовпів.

Найбільш придатною для цього він вважає соціалістичну теорію, яка скерована саме на те, щоб утвердити диктатуру мас. Лебон негативно ставиться до соціалістичних ідей, вважаючи їх псевдонауковими, але одночасно констатує їх велику притягаючу силу для широких народних мас; тому наукова неспроможність більшої частини соціалістичних теорій не зможе запобігти їх торжеству.

Соціалістичний лад, на думку Лебона, буде неминуче встановлений в якійсь одній з західноєвропейських країн, швидше всього в Італії. Перемігший соціалізм - це колективна трагедія: він породить епоху руйнувань, анархії і терору, яка згодом зміниться епохою суворого деспотизму і залізного режиму; почнеться масове винищення людей, а ті, що уціліють, будуть радісно вітати диктатора. Частина народу буде приречена на примусові роботи, практично на рабство. Однак такий лад не зможе існувати довго, він приречений і потягне за собою розвал усього суспільного життя.

Погодьмося, що намальована Лебоном у 1908 р. гіпотетична картина надзвичайно точно відтворила справжні події, які відбувалися після захоплення політичної влади більшовиками в Росії у 1917 р.

Віддаючи належне передбачливості Лебона, не забудьмо його перестороги: слід, щоб хоч одна країна випробувала на собі цей страхітливий режим на науку і навчання всьому людству, бо лише це зможе отверезити інші народи, заражені хворобливою маячнею соціалістичної віри.

Таким чином, головні положення теорій натовпу, групової поведінки та інших подібних їм у межах другої течії соціологічного психологізму полягають у твердженнях, що:

  • основним інструментом пізнання соціальних процесів повинна бути соціальна психологія, яка орієнтується не так на пізнання свідомих вчинків людей, як на неусвідомлені моменти духовного життя;
  • ці неусвідомлені душевні феномени та їх прояви найбільш чітко фіксуються у групових діях і поведінці у натовпі;
  • приналежність людей до певної соціальної групи типу натовпу є достатньою для витворення в них свого роду колективної душі, завдяки якій вони зовсім інакше себе почувають, діють й мислять, аніж кожна людина окремо;
  • знання непривабливої сутності мас і натовпу має стати одним із наріжних каменів практичної політики, яка, володіючи цим знанням, не повинна допустити панування юрби або вміти обмежити її негативні риси.

У своїй праці "Психологія народів і мас" Гюстав Лебон пише: "Ідеї, які правлять народами, терплять дуже довгу еволюцію. Вони повільно з" являються і водночас дуже повільно зникають".

Також, як показові, можна навести наступні думки Г. Лебона:

"Як тільки певна кількість живих істот збереться разом, все рівно, чи буде це череда тварин чи юрба людей, вони інстинктивно підкорюються владі свого вождя. У натовпі людей вождь часто буває тільки ватажком, але, проте, роль його значна. Його воля представляє те ядро, навколо якого кристалізуються і поєднуються думки. Він складає собою перший елемент організації різнорідного натовпу і готує в ній організацію сект. Поки ж це не наступить, він керує нею, тому що юрба являє собою раболіпну череду, що не може обійтися без володаря.

Ватажок звичайний спочатку сам був у числі тих, кого ведуть; він так само був загіпнотизований ідеєю, апостолом якої зробився згодом.

Звичайні ватажки не належать до числа мислителів - це люди дії. Вони не мають проникливість, тому що проникливість веде звичайно до сумнівів і бездіяльності. Найчастіше ватажками бувають психічно неврівноважені люди, напівбожевільні, що знаходяться на границі божевілля. Якою б не була безглуздою ідея, яку вони захищають, і ціль, до якої вони прагнуть, їхнього переконання не можна похитнути ніякими доводами розуму. Презирство і переслідування не справляють на них враження чи ж тільки ще сильніше збуджують їх. Особистий інтерес, родина - ними приноситься в жертву. Інстинкт самозбереження в них зникає до такого ступеня, що єдина нагорода, до якої вони йдуть, - це мучеництво. Напруженість їхньої власної віри додає їх словам величезну силу вселяння. Юрба завжди готова слухати людину, обдаровану сильнішою волею і яка вміє діяти на неї значним чином. Люди в юрбі втрачають свою волю й інстинктивно звертаються до того, хто її зберіг.

У ватажках у народів ніколи не бувало недоліку, але ці ватажки завжди повинні були мати дуже тверді переконання, тому що тільки такі переконання створюють апостолів. Часто ватажками бувають хитрі оратори, що переслідують лише свої особисті інтереси і діють шляхом потурання низьким інстинктам юрби. Вплив, яким вони користаються, може бути і дуже великим, але завжди буває дуже ефемерним. Великі фанатики, що захоплювали душу юрби, Петро Пустельник, Лютер, Савонарола, діячі революції, тільки тоді підкорили її своїй чарівності, коли самі підпали під чарівність відомої ідеї. Тоді їм удалося створити в душі юрби ту грізну силу, що називається вірою і сприяє перетворенню людини в абсолютного раба своєї мрії".

Література

  1. Захарченко М. В., Погорілий О. І. Історія соціології (від античності до початку XX ст.) — К.: 1993.
  2. Овчаренко В. Й., Грицанов А. А. Социологический психологизм. — Минск: 1990.
  3. Поппер К. Открытое общество и его враги, Т. 2. — М.: 1992.
  4. Ручка А. О., Танчер В. В. Курс історії теоретичної соціології.. — К.: 1992.
  5. Соціологія: Матеріали до лекційного курсу (Піча В., Семашко О., Черниш Н.) - К.: 1996.
  6. Соціологія: Конспект лекцій для студентів гуманітарних вузів. - К.: 1992.


24.03.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!