Osvita.ua Вища освіта Реферати Психологія Вплив гендерних та сімейних цінностей на особистість. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Вплив гендерних та сімейних цінностей на особистість. Реферат

У рефераті розглянуто трансформацію гендерних та сімейних цінностей і її вплив на самореалізацію особистості

В умовах глобалізації гендерні аспекти соціального поділу, стереотипи суспільства стосовно статевої диференціації підлягають перевірці та переосмисленню. Чоловіки і жінки прагнуть змінити стереотипне ставлення до себе, яке обмежує їхні можливості, не дає проявити свій творчий потенціал й уникнути психологічної травматизації через те, що їх власний стиль статевої поведінки не співпадає з вимогами оточення.

Проблеми зміни гендерних ролей та цінностей, самореалізації особистості набули нового бачення в умовах глобалізації. Гендерна проблематика знайшла своє відображення у дослідженнях Ш. Берна, С. Бем, О. В. Бойко, Є. П. Ільїна, Д. Бразерса та інших.

Глобалізаційні процеси трансформують культуру і спосіб життя людей, відбувається девальвація цінностей, у тому числі сімейних та гендерних. Різні соціальні ролі служать для реалізації різних цінностей. Катаклізми сьогодення призводять до непотрібності, неефективності певних ролей, а, отже, й цінностей. Виникає викривлена соціальна система і викривлена система цінностей.

Пристосовуючись до сучасних умов глобалізації, особистість повинна мати достатні внутрішні ресурси, оволодіти такими механізмами самореалізації: самопізнання, здатність до прийняття рішень у напрямку майбутнього, готовність до змін, вміння приймати альтернативні рішення, досліджувати й ефективно використовувати свої ресурси, нести відповідальність за здійснений вибір.

Сьогодні відбувається процес становлення "нової" сім’ї, у якій стосунки між батьками з самого початку будуються за принципами товариськості, а не за принципом "хто головний?". Він складний і хворобливий, оскільки нові ролі чоловіка та жінки ще недостатньо засвоєні.

Риси, які були свого часу пристосовані до минулих соціальних умов, у нових не відповідають потребам людини. Так обережність, довірливість, поміркованість поступилися місцем ініціативності, здатності до ризику, агресивності. Багато релігійних норм ("не чини перелюбу", "поважай батька і матір своїх"), пов’язаних з забезпеченням сімейного осередку, втратили своє значення.

Роль сім’ї стала менш вирішальною: якщо колись вона була ключовою економічною одиницею, то в сучасному суспільстві трудове життя людини проходить за межами дому. Виховання дитини більшою мірою теж проходить поза сім’єю. Крім того, функціональна база тих чи інших норм, спрямованих на укріплення повної сім’ї, виявилась сьогодні розмитою. Іде експериментування: старі цінності піддаються випробуванню, виникають такі, що відхиляються від традиційних.

Наша культура патріархальна: ми живемо у чоловічому світі, створеному чоловіками за своїми мірками. Жінка у цій культурі – дещо невизначене, ірраціональне чи недостатнє. Невипадково, З. Фрейд вважав, що комплекси жінок пов’язані з відчуттям ущербності її тіла у порівнянні з тілом чоловіка [3; 225].

У ділових стосунках патріархальна культура нашого світу також настирливо вимагає знеособлення статі, а насправді це означає, що чоловічі норми поведінки визнаються універсальними зразками, яким повинні слідувати і чоловіки, і жінки [3; 236].

Практично у всіх до-індустріальних суспільствах наголос робився на народженні та вихованні дітей як на головному завданні жінки, найважливішій її функції і найбільшому джерелі задоволення. В останні роки така перспектива все більше ставиться під питання, по мірі того як росте кількість жінок, які відкладають дітонародження чи повністю відмовляються від материнства заради кар’єри поза домом [2]. Сьогодні жінка "шукає" себе.

У ХХ ст. з’являються "нові" жінки і нові стреси: стреси ділових жінок, які відчувають на собі тиск двох чинників:

  • чоловічого шовінізму, який змушує жінку знову і знову доводити оточуючим свою компетентність, право займати дане місце;
  • суспільної свідомості, яка, як і раніше, вважає, що жінка повинна з повнотою віддачі грати всі свої ролі (керівника, матері, дружини, господарки).

Складність переключень не може бути порівняна з жодним чоловічим стресом.

Змінюються і чоловічі ролі. Здавна існував і подовжує існувати так званий образ "Крутого мачо", в психологічному образі якого: а) відсутність жіночих рис, б) успіх, незалежність, в) принципова самотність. У ньому втілена мрія маленького хлопчика – робити те, що хочеш, коли, як і скільки хочеш [3; 227].

Нові моделі мужності також з’являються у ХХ ст., коли суспільство дозріває до ідеї рівності статей. Сьогодні ж його вимоги до чоловіка стали більш неузгодженими: з’явились нові моделі "мужності", у яких присутні рішучість і лагідність, цілеспрямованість і виконання ролей творця, годувальника, лицаря одночасно, відсутність шкідливих звичок і наявність явних ознак мужності. Чоловік повинен не лише добувати і забезпечувати, але ще й розуміти жінок і дітей, бути гнучким у стосунках та уважним у деталях.

У ситуаціях, коли чоловіку важко підтримувати стандарт чоловічої ролі або прояву жіночих моделей поведінки (турботи, співпереживання), яких немає у його репертуарі або є, але заборонені чоловічою роллю, виникає чоловічий гендерно-рольовий стрес.

А. Адлер запровадив поняття "чоловічого протесту", під впливом якого чоловік боїться видатися жіночним, і тому прагне виглядати якомога більш мужнім, маскулінним. Гендерно-рольовий конфлікт відображається і у внутрішньо-особистісній сфері, і в міжособистісній. Його проявами є тривожність, депресія, зниження самооцінки, стрес. У сімейних стосунках страждає інтимність, знижується задоволеність відносинами, постають питання влади та контролю, виникають епізоди фізичного та сексуального насилля та ін.

Чи можна за таких умов, обставин, стереотипів, конфлікту цінностей, ролей говорити про самореалізацію особистості?

А. Маслоу стверджує, що людина прагне і може досягти свого розквіту, якщо діє відповідно до своїх можливостей та домагань, індивідуального досвіду та глибинних чуттів. Радість, любов, творчість – це той потенціал, який дрімає у кожному, незалежно від його статі [1, 150].

Концепція само-актуалізації допомагає зрозуміти, чому далеко не всі чоловіки і жінки досягають рівня само-актуалізації. Цю причину А. Маслоу назвав "комплексом Іони" – страхом успіху, який перешкоджає самореалізації. На заваді само-актуалізації чоловіків часто стають стереотипні очікування щодо істинної маскулінності. Оскільки, вияв доброти, чуйності, ніжності чоловік часто змушений гальмувати, бо вбачає в цьому втрату чоловічої ролі. То ж не дивно, що саме у батьківських ролях чоловіки частіше залишаються нереалізованими.

Концептуальні принципи гуманістичної психології дають можливість зіставити світ чоловіків і жінок з погляду само-актуалізації статей у різних сферах діяльності. Керуючись постулатами А. Маслоу, К. Роджерса, можна констатувати той факт, що переважна більшість жінок недостатньо реалізована у професійній та громадсько-політичній діяльності, оскільки їхній вибір часто диктується зовнішніми обставинами.

Лише для невеликого відсотка жінок їхня діяльність: чи то домогосподарство, чи соціальна активність є, з погляду гуманістичної психології, підґрунтям для особистісного зростання та кроком до найповнішої актуалізації "Я". Чимало жінок, зіткнувшись зі стереотипними установками щодо слабкої статі, опускають руки, стаючи рабинями обставин, начальства, чоловіка чи дітей, на відміну від людей, які за характеристиками К. Роджерса, повноцінно функціонують.

Статево-рольові упередження, нав’язані у дитячі роки, визначають особистісні диспозиції у подальшому житті. Жертвами таких упереджень стають як жінки, так і чоловіки. Орієнтація на статево-типізовані моделі поведінки суттєво звужує простір особистісного розвитку, обмежує сфери індивідуальної самореалізації людини.

Література

1. Говорун Т., Кікінеджі О. Стать та сексуальність: психологічний ракурс. Навч. пос. – Тернопіль: Навч. книга, 1999. – 384с.

2. Инглхарт Р. Постмодерн: меняющиеся ценности и изменяющиеся общества // http://www. sociology. mephi. ru/docs/polit/html/ingl. htm

3. Маркова О. Ю. Гендерные измерения современного общества // Отчуждение человека в перспективе глобализации мира. Сб. статей. Выпуск I / Под ред. Маркова Б. В. , Солонина Ю. Н. , Парцвания В. В.  – СПб.: Изд-во "Петрополис", 2001. – С. 100-236.


21.03.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!