Osvita.ua Вища освіта Реферати Психологія Психічний розвиток дошкільнят через ігрову діяльність. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Психічний розвиток дошкільнят через ігрову діяльність. Реферат

У рефераті розглянуто ігрова діяльність як засіб психічного розвитку у дошкільному віці

Гра – явище соціальне за своїм походженням та змістом, вона є історичним утворенням зумовлена розвитком суспільства, його культури. Це особлива форма життя дитини в суспільстві, у яких діти в ігрових умовах виконують роль дорослих, відтворюючи їхнє життя, працю та стосунки. Характеризуючи гру дошкільнят звернуло увагу на її роль і характер.

Якщо в ранньому дитинстві центральним моментом гри був предмет та способи дії з ним, то тепер виходить а перший план людина. Мотиви гри закладені в самому її змісті. Дитину цікавить не стільки результат, скільки сам процес. Також є і прагнення до певної мети, розмови, стосунки з іншими людьми. Усе це зумовлює результативність гри, яке виражається не в матеріальних, а у пізнавальних, емоційних надбаннях, що накопичується дитиною в ході ігрової діяльності.

Гра є засобом відображення навколишньої дійсності, способом освіти діяльність та взаємини дорослих у доступній для дитини формі. Зміст ігрових дій визначається тими практичними завданнями, що їх розв’язують дорослі для досягнення певної мети. При цьому іграшки та інші різноманітні предмети зміняють об’єкти.

Гра завжди будується згідно з певними правилами. Гра на цьому етапі смислово-бічна за своєю суттю, що істотно впливає на розвиток дитячої психіки. Досвід використання символів, заміна одних об’єктів іншими допомагає в майбутньому оволодівати соціальними знаками. Розвиток символічної функції формує класифікаційне сприймання, суттєво розвиває змістовну сторону інтелекту та інші суто людські якості.

Гра сприяє розвитку довільної уваги та пам’яті дитини. В умовах гри діти краще зосереджуються та більше запам’ятовують. Вона позитивно сприяє на розвиток інтелекту; у грі дитина вчиться узагальнювати предмети та дії, добирають потрібні слова.

Цікаво, що діти цього віку цілком захоплюються грою, водночас не ототожнюючи її з дійсністю. Гра поступово змінюється й наприкінці дошкільного періоду сягає високого рівня розвитку. Існує 2 фази розвитку гри. Для 1 (3-5 років) характерне відтворення логіки реальних дій людей, і змістом гри є предметні дії. На 2 (5-7 р.) моделюються взаємини між людьми. Суттєву роль у психічному розвитку дошкільнят відіграють також різні види продуктивної діяльності (малювання, ліплення і т. д.).

В. П. 69. Любов і дружба в юнацькому віці.

Рання юність від 14-15 до 18 р. – це період завершення фізичного дозрівання організму завершальний етап початкової соціалізації особистості.

У період ранньої юності продовжується процес переорієнтації спілкування з дорослих на ровесників. В його основі лежить суперечлива взаємодія двох потреб – у відособленні та в належності до певної групи. Якщо перша реалізується передусім через прагнення до емпенсипації - відвод дорослих, то друга – у взаєминах з однолітками.

Юнацькі мрії про кохання відображають насамперед потребу в емоційному темпі, душевній близькості, розумінні. Як правило, вони не співпадають із чуттєвістю, зумовленою статевим дозріванням. Різко посилається потреба в індивідуальній інтенсивній дружбі. Помітно активізується між-статеві взаємини розширюється сфера дружніх стосунків розвивається нагальна потреба в коханні, з’являються серйозні захоплення, багато-хто розпочинає статеве життя.

Заохочуючись, юнаки досить вірно називають почуття, що виникає, дружбою; водночас вони відчувають сильний, позбавлений тонкого психологічного змісту, еротизм як вираження біологічної сексуальної потреби. Юнаки часто перебільшують фізичні аспекти сексуальності, а деякі намагаються відсторонитися від них.

У таких випадках, зазвичай, психологічним захистом слугує аскетизм чи інтелектуалізм. Замість того, щоб навчитися контролювати прояви своєї чуттєвості, вони прагнуть цілком відмовитися від них: аспекти – тому, що чуттєвість "Брудна" - нецікава.

Юнаки, як і підлітки, іноді схильні наслідувати один одного і самоутверджуватися в очах однолітків за допомогою дійсних чи уявних "перемог". Не лише у середніх, але й у старших класах легкі закоханості нагадують епідеміт: як тільки з’являється одна пара, відразу закохуються всі інші. Причому багато хто захоплюється однією і тією є найпопулярнішою в класі дівчиною. Здатність до інтимної юнацької дружби і романтичного кохання, що розвивається у цьому віці, позначиться і в майбутньому дорослому житті, визначають важливі сторони розвитку особистості, моральне самовизначення і те, кого і як буде любити вже доросла людина.

П. П. 33. Індивідуальний підхід у вихованні.

Потреба індивідуального підходу зумовлена тим, що будь-який вплив на дитину переломлюється через її індивідуальні особливості. Необхідною умовою успішної індивідуальної роботи є вивчення індивідуальної особливості учня.

Щоб впливати на особистість, треба її знати. Передусім важливо встановити довірливість, доброзичливість між педагогом і дітьми, які найбільш потребують індивідуальної роботи виховної. Зробити це часом нелегко, бо учні нерідко ставляться підозріло до педагогів. Велике значення при цьому має авторитет виховання, знання ним вихованців. Така робота повинна бути систематичною, спрямовуватися не лише на проведення бесід з конкретного приводу, а на перед продуманих профілактичних розмов та інших заходів з вихованцями.

В індивідуальній виховній роботі осмислюють і визначають термін педагогічного впливу і розрахований він на отримання очікуваних результатів негайно. В одних випадках реагують на вчинок одразу, в інших – детально аналізують його і лише тоді вирішують.

Методика індивідуального виховного впливу залежить від індивідуальних особливостей учня і його психологічного стану, темпераменту. В кожному конкретному випадку слід створити педагогічну ситуацію, яка б сприяла формуванню позитивних якостей чи усуненню негативних. Індивідуальний виховний вплив здійснюють через вплив педагога на учня.

Вплив на вихованця педагогом здійснює наодинці з ним або в присутності учнів, батьків, педагогів. В ці роботі необхідно передбачити координування впливів на учня педагогів, батьків. Така координація здійснюється за умови щоденного аналізу результатів виховного впливу, обміну думками з питань життя.

В індивідуальній виховній роботі використовують позакласне читання, колекціонування, гру на музичних інструментах, вишивання, малювання. Індивідуальні форми роботи нерідко пов’язують з груповим і фронтальним.

Позакласне читання має на меті формування в учнів здорових читацьких інтересів, вироблення культури читання.

Колекціонування позитивно впливає на загальний розвиток учнів, навчальну діяльність і поведінку, розширення кругозору, виховує цілеспрямованість і наполегливість. Ефективність масових, групових та індивідуальних форм виховання зростає за умови, що вони проведені у певну систему, пов’язані між собою і допомагають одна одному.

Виховні заходи з учнями 1-4 кл. у школах доцільно організовувати до 19 год. З 5-9 кл. – не пізніше 20 год., з 10-12 кл. – 21 год.


21.03.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!