Osvita.ua Вища освіта Реферати Психологія Психологія старіння: поняття самотності. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Психологія старіння: поняття самотності. Реферат

Поняття самотності. Теоретичні підходи до проблеми самотності. Форми та типи самотності. Економічні та соціальні аспекти самотності в старості

У XX столітті проблема самотності одержало небувалий за значенням філолофсько-етичний статус: у ній побачили один з вічних, фатальних джерел не тільки трагічної безнадійності існування людини, але й процесу всієї історії людства.

Самотність з наукового погляду - одне з найменш розроблених соціальних понять. У демографічній літературі зустрічаються статистичні дані про абсолютне число і питому вагу самотніх людей. Так, у ряді розвитих країн світу (Голландія, Бельгія й інших) самотні люди складають близько 30% населення. У США, за даними на 1986 рік, було 21,2 мільйони самотніх людей. У порівнянні з 1960 роком цей показник виріс у 3 рази. До 2000 року до них, за прогнозами, "приєднаються" ще 7,4 мільйони чоловік.

Дослідження показали, що ніколи не відчувають самотності 70-80% старих англійців, датчан, американців; 50% старих поляків і 30% сербів. У Росії, Україні скарги на самотність займають перше місце. У осіб старших 70 років цей показник досягав 99-100%.

В Україні, відповідно до перепису 1989 року, 10.126 тисяч складають самотні люди, з них 6.805 тисяч - жінки. У цьому полягає специфіка української самотності й пояснюється в першу чергу високим рівнем смертності чоловічого населення і смертності від неприродних причин (підраховано, що кожна третя мати має можливість пережити своїх дітей). Крім того, загальна соціальна і сімейна дезорганізація, відсутність розроблених технологій допомоги самотнім людям перетворює самотність у злоякісну соціальну хворобу.

Кращі розуми людства намагалися зрозуміти чи хоча б наблизитися до розуміння цієї проблеми. Кожний з них тією чи іншою мірою намагався дати відповідь на хвилюючі ці питання. Що це - людське почуття чи його стан, чи дається воно від народження людині чи здобувається, визначається життєвими обставинами? Що це - благо чи зло для людини і навколишніх? Як можна перебороти цей стан, і чи завжди це потрібно робити?

В загальному розумінні самотність – відчуття розриву з оточуючими, боязнь наслідків самотнього способу життя, важке переживання, пов’язане із втратою життєвих цінностей або близьких людей, постійне відчуття покинутості, непотрібності власного існування.

Одинокий (самотній) спосіб життя і самотність – це поняття близькі, але не тотожні.

Самотній спосіб життя – це фізичний стан, який активно обирається самою особистістю в силу своїх характерологічних особливостей і психічного здоров’я. Це перш за все, прагнення відокремитись від оточуючих, бажання захистити свій внутрішній світ, незалежність від вторгнення сторонніх і навіть близьких родичів.

Самотність – це соціальний стан, який відображає психофізичний статус людини, утруднюючи їй зав’язування нових і підтримування старих контактів та зв’язків.

Самотність у старості – це перш за все відсутність родичів, дітей, онуків, подружжя, а також окреме проживання від молодих членів сім’ї.

Наявність сім’ї не вирішує проблеми самотності в старості, так само як самотній спосіб життя не обов’язково призводить до самотності: багато старих людей ведуть активне суспільне життя, спілкуються з рідними та друзями. Необхідно відрізняти ізоляцію від самотності.

Ізоляція – це об’єктивна відсутність суспільних контактів. Самотність – суб’єктивний психічний стан. Самотність не пов’язана з кількістю суспільних контактів, а обумовлена монотонністю спілкування.

У теоретичній спадщині глибокого осмислення проблеми самотності існує кілька підходів, однак гнітюче число моделей самітності не являють собою повного і систематичного пояснення. Більшість теоретичних міркувань про самотність було зв'язано з клінічною практикою чи випливали з уже існуючих теорій.

Отже, теоретичні підходи до проблеми самотності класифікують на наступні групи:

  • психодинамічні;
  • феноменологічні;
  • екзістенціально-гуманістичні;
  • соціологічні;
  • інтеракціоністські;
  • когнітивні;
  • інтимні;
  • теоретико-системні.

Існують різні типи і ступені самотності. Деякі форми можуть стимулювати розвиток самотності і поглиблювати його; в інших же формах чітко виражений руйнівний ефект цього явища.

Проведені розбіжності між типами самотності вимагає ретельного аналізу й особливої уваги до будь-яких різновидів його прояву. Розбіжності між типологіями проводяться згідно трьох основних вимірів:

  • оцінка індивідом його соціального стану,
  • недостатність соціальних відносин
  • тимчасова перспектива, зв'язана із самотністю.

Емоційні характеристики самотності виявляють відсутність позитивних емоцій, таких, як щастя, прихильність, і наявність негативних емоцій, таких, як страхи, невпевненість.

Тип обмеженості визначає природу відсутніх соціальних відносин. Тут вирішальним є збір інформації про значимі для індивіда відносини. Для даного виміру можлива і подальша диференціація на три під-категорії: почуття обмеженості, викликане відсутністю інтимної прихильності, почуття спустошеності і почуття покинутості.

Тимчасова перспектива - третій вимір самотності. Його поділяють на три ступені:

  • ступінь, де самотність переживається як незмінне явище;
  • ступінь, де самотність переживається як тимчасове явище;
  • ступінь, де індивід примиряється із самотністю, вбачаючи причину самотності в інших (своєму оточенні).

Література

  1. Яцемирская Р. С., Беленькая И. Г. Социальная геронтология. - М., 1999.
  2. Александрова М. Д. Проблемы социальной и психологической геронтологии. – Л., 1984.
  3. Сонин М. Л., Дыскин А. Пожилой человек в семье и обществе. – М., 1984.
  4. Холостова Е. И. Социальная работа с пожелыми людьми – М., 2002.


14.03.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!