Osvita.ua Вища освіта Реферати Психологія Застосування вогнепальної зброї: психологічний аспект. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Застосування вогнепальної зброї: психологічний аспект. Реферат

У рефераті розглянуто аспекти психології сприйняття ситуації застосування вогнепальної зброї на ураження

В епоху становлення нових соціальних відносин у суспільстві, розвитку процесів демократизації та гуманізації соціального середовища у працівників правоохоронних органів виникають невідомі раніше соціально-психологічні проблеми стосовно виконання своїх функціональних обов’язків. Одна з найгостріших – проблема застосування вогнепальної зброї на ураження (далі – ЗВЗУ). З одного боку, вона має адміністративно-правовий характер, а з іншого – суто професійний.

Означена проблема досліджувалася фахівцями-психологами у зв’язку з процесом професійної підготовки працівників міліції (А. Волоков, А. Столяренко, А. Буданов, В. Андросюк, Л. Казміренко, Г. Юхновець, Ю. Лапутіна та інші), формуванням готовності до дій в екстремальних умовах (Н. Завалова, В. Бодров, Л. Гримак, В. Понаморенко, Л. Дика та інші), розв‘язанням внутрішньо-особистісного конфлікту, який часто виникає під час знешкодження людини, що скоює злочин (В. Малічевський).

У науковій літературі, особливо в зарубіжній, досить широко розкрито тему формування готовності до дій за екстремальних обставин. Існує досить великий блок досліджень, пов‘язаних з реабілітацією військовослужбовців, які діяли в екстремальних умовах. Багато приділялося уваги й професійно-психологічній підготовці працівників міліції. Але проблематика психологічної підготовки міліціонерів до дій в умовах застосування вогнепальної зброї на ураження лишається й досі чистим аркушем.

Традиційно цей аспект діяльності працівників правоохоронних органів розглядався крізь призму правових відносин (А. Перушин, Ю. Баулін, В. Глущенко та інші), а також формування готовності до дій в екстремальних умовах та діяльності за таких обставин (В. Коломієць, В. Леферов, В. Медведєв та інші).

Ситуація застосування вогнепальної зброї на ураження належить до складної системи соціально-психологічних відносин. У них відображені особливості процесів, які розгортаються в суспільстві, особливості взаємодії субкультурних прошарків суспільства, проблеми особистісного становлення працівника міліції, змістових елементів його свідомості, які забезпечують сприйняття ситуації застосування вогнепальної зброї на ураження.

Зрозуміло, що діяльність працівника міліції в цій ситуації формується на мотиваційних та ціннісних характеристиках особистості міліціонера, його культурних і релігійних орієнтаціях, і, зрештою, на індивідуальних особливостях соціальної перцепції. Ці елементи психічного в подальшому починають формувати предмет діяльності і мотиваційну сферу працівника міліції, на яких ґрунтується ефективність професійної підготовки та ефективність діяльності в реальних умовах [2]. Тому психологічна підготовка до дій в ситуації ЗВЗУ повинна ґрунтуватися саме на цих елементах, які організовують та інтегрують в єдину цілісність професійні знання, навички та досвід працівника правоохоронних органів.

Сприйняття закономірностей суспільного життя, особливою частиною якого є застосування вогнепальної зброї, не залежить від того, на якому рівні воно здійснюється на основі образу даної ситуації в свідомості конкретного індивідуума. Тому ми поставили завдання виявити образ ситуації застосування вогнепальної зброї на ураження в свідомості працівника міліції і перевірити ефективність соціально-психологічного тренінгу "Готовності до ЗВЗУ". Оскільки таке дослідження має прикладний характер, то образ ситуації ми розкриваємо через призму ефективності діяльності в ситуації ЗВЗУ.

Завданнями нашого дослідження, в даному, випадку є:

  • виявити мовні еквіваленти факторів, які впливають на ефективність діяльності працівників міліції в ситуації ЗВЗУ;
  • виявити особливості сприйняття ситуації ЗВЗУ працівниками міліції, які застосовували вогнепальну зброю на ураження в реальних умовах;
  • виявити особливості сприйняття ситуації ЗВЗУ працівниками міліції, які не застосовували вогнепальну зброю на ураження;
  • провести порівняльний аналіз образів ситуації працівників міліції, які застосовували і не застосовували вогнепальну зброю на ураження;
  • провести порівняльний аналіз образу ситуації ЗВЗУ групи, яка проходила соціально-психологічний тренінг "Готовності до ЗВЗУ", і групи, яка його не проходила.

Для з’ясування образу ситуації ЗВЗУ було відібрано 67 працівників міліції, які застосовували вогнепальну зброю на ураження. Виявлення мовних еквівалентів відбувалося на основі співбесід та експертної оцінки.

Серед факторів, які негативно впливають на ефективність діяльності в ситуації ЗВЗУ, працівники міліції назвали такі фактори:

Фактори відповідальності:

  • Страх зазнати карної відповідальності.
  • Страх, що керівництво різко негативно реагуватиме на факт застосування вогнепальної зброї.

Морально-етичний та релігійний фактори:

  • 1. Відчуття провини.
  • 2. Страх заподіяти гріх.
  • 3. Страх зазнати кари Господньої.
  • 4. Відчуття провини та сорому перед товаришами.
  • 5. Побоювання, що не відповідаєш образові мужнього чоловіка.
  • 6. Відчуття того, що повинен побороти себе і влучити в людину.

Професійний фактор:

  • 1. Невпевненість у правомірності застосування вогнепальної зброї.
  • 2. Погане володіння навичками стрільби та пересування.
  • 3. Неможливість передбачити поведінку злочинця.
  • 4. Невпевненість в "законності" професійного обов‘язку.

Соматично-психологічний фактор:

  • 1. Відчуття внутрішнього напруження.
  • 2. Всеохоплюючий страх.
  • 3. Пригніченість волі.
  • 4. Інтенсивні переживання.
  • 5. Пригніченість.
  • 6. Відчуття розгубленості та самотності.
  • 7. Бажання втекти.
  • 8. Зміни у відчутті часу.
  • 9. Неприємні відчуття в сонячному сплетінні.
  • 10. Напруження в плечах, шиї та руках.
  • 11. М‘якість ніг.
  • 12. Шум у голові та незрозумілі відчуття.
  • 13. Агресія і злість.
  • 14. Різноманітні відтінки страху (страх вбити, страх померти, страх вистрілити).
  • 15. Жалість і до себе, і до злочинця.
  • 16. Відчуття, що не можна застосовувати вогнепальну зброю проти людини.
  • 17. Над-концентрація на об‘єкті небезпеки, тобто на злочинцеві або на його зброї.
  • 18. Незнайомі раніше стани.

Найширшим за обсягом характеристик, як бачимо, є соматично-психологічний фактор. Всі ці фактори є семантичною характеристикою суб‘єктивного простору застосування вогнепальної зброї на ураження, в якому відображаються функціональні стани, відчуття, очікування, перцептивні процеси, рівень самоконтролю, професійна готовність та когнітивна оцінка ситуації. При визначенні цих факторів ми свідомо уникали позитивного або негативного оціночного навантаження на семантичне значення, тому що один і той же фактор у різних людей може мати різний зміст і визначатися різними когніціями та, відповідно, здійснювати різний вплив на ефективність діяльності.

Наприклад, релігійні відчуття, з одного боку, можуть призвести до зменшення шкоди, яка завдається злочинцю, що відповідає основним принципам гуманізму та орієнтації на суспільну корисність адміністративно-правової діяльності. З іншого боку, ці відчуття можуть призвести до повного гальмування діяльності співробітника міліції, результатом чого може стати невиконання обов‘язку або навіть загибель самого працівника.

Виявлені мовні значення факторів, які впливають на ефективність діяльності в ситуації ЗВЗУ, дали нам можливість використовувати ці показники для вивчення ступеня усвідомлення суб‘єктивної картини подій та для оцінки ефективності психологічного тренінгу з підготовки працівників міліції до дій в ситуації ЗВЗУ. На основі цих мовних значень було складено анкету.

Мовні еквіваленти факторів, які впливають на ефективність діяльності в ситуації ЗВЗУ, були використані для порівняння образу ситуації працівників міліції, які застосовували вогнепальну зброю на ураження, і тих, хто її не застосовував. У даному випадку при порівнянні образів ситуації ЗВЗУ використовувалася оцінка кожної позиції факторів, які впливають на ефективність діяльності в ситуації ЗВЗУ від 1 до 10 балів.

Назва

 Застзбр.

 Не заст.

збр.

1

Страх, що керівництво та контролюючі органи будуть негативно реагувати на факт застосування вогнепальної зброї

3,6

7,2

2

Страх зазнати "кари Господньої"

2,9

4,8

3

Відчуття провини та сорому перед товаришами

6,7

3,1

4

Інтенсивні переживання (незрозумілі за змістом)

8

4

5

Погане володіння навичками стрільби та пересування

4,1

7,8

6

Зміни у відчутті часу

4

2,1

7

Побоювання, що не відповідаєш образу мужнього чоловіка

5,6

6,7

8

Невпевненість у правомірності професійного обов‘язку

6,6

3,1

9

Над-концентрація на об‘єкті небезпеки, тобто на злочинцеві або його  зброї

5,8

2,3

10

Невпевненість у правомірності застосування вогнепальної зброї

4,7

2,4

11

Відчуття самотності та розгубленості. Відчуття того, що не можна застосувати вогнепальну зброю проти людини. Жалість до себе або злочинця

3

3,6

12

Неможливість передбачити поведінку злочинця

7,8

4,1

13

Відчуття внутрішнього тремтіння та напруження (неприємні відчуття в сонячному сплетінні, напруження в плечах, шиї, руках, м‘якість ніг, шум у голові та незрозумілі і незнайомі стани)

6,9

2,5

14

Страх скоїти гріх

6

6,8

15

Пригнічення та страх (глобальний, смерті, поранення, вбити, стріляти)

4,6

3,4

16

Пригніченість волі, бажання втекти, розгубленість

4,5

5,6

17

Агресія та злість

6,8

4

18

Відчуття того, що повинен перебороти себе і влучити в людину

2,8

7,1

19

Страх зазнати карної відповідальності

3,8

7,2

20

Відчуття провини

4,8

3,1

 

У результаті було отримано дані, відображені в таблиці 1. У ній наведено середньоарифметичні показники оцінки факторів, які впливають на ефективність застосування вогнепальної зброї у групи, яка застосовувала вогнепальну зброю на ураження, і у групи, яка її не застосовувала.

Група працівників, яка діяла в умовах ЗВЗУ, оцінила як найбільш важливі і впливові фактори соматично-психологічні та морально-етичні. Отже, можна вважати, що професійний фактор і фактор відповідальності в екстремальних умовах ситуації ЗВЗУ переходять на другий план свідомості, а дії виконуються автоматично в межах засвоєних знань та професійних навичок. Це свідчить, що в ситуації ЗВЗУ у працівника міліції починає формуватися моральне, етичне, релігійне та особистісне значення предмета дії, чого не було в процесі навчання. Таким чином, актуальним предметним змістом ситуації ЗВЗУ стають соматично-психологічний і релігійний фактори.

Іншим результатом цього дослідження є те, що при традиційній системі підготовки працівників міліції до дій в ситуації ЗВЗУ, навички та знання, які формуються у працівників міліції в процесі підготовки, організуються в неадекватну психологічну систему дій у зв‘язку з тим, що індивідуальні уявлення, установки і знання, які обумовлюють особистісний досвід, не відповідають реальності бою. Таким чином, працівник міліції, який потрапив у ситуацію ЗВЗУ, змушений самостійно створювати новий зміст своєї діяльності, навіть за умови, що він має стійкі рухові навички застосування вогнепальної зброї, пересування та навички адміністративно-правової оцінки ситуації.

Порівняльний аналіз оцінки факторів, які впливають на ефективність діяльності в ситуації ЗВЗУ лабораторної та контрольної груп, на початку експерименту відбувався за критерієм Стьюдента. Різниця між контрольною та лабораторною групами несуттєва й ці результати можна поширювати на всю генеральну сукупність, оскільки розрахункове значення критерію менше за теоретичне при рівні достовірності 95%. В експерименті брало участь 100 працівників міліції: 50 осіб контрольної групи і 50 – лабораторної. Отже, ми можемо вважати оцінки факторів контрольної та лабораторної груп однорідними.

При аналізі відмінностей оцінки факторів, які впливають на ефективність застосування вогнепальної зброї на ураження, з’ясувалося, що різниця між показниками лабораторної групи після навчання і групи працівників міліції, які мали досвід застосування вогнепальної зброї на ураження, несуттєва (0,075); причому результати можна поширити на всю генеральну сукупність (t<0,95;49>=2,00 розрахункове значення критерію значно більше за теоретичне).

При аналізі відмінностей показників груп на початку навчання, лабораторної та контрольної груп після експерименту та показниками реальної групи, яка застосовувала вогнепальну зброю, було встановлено, що відмінності між показниками лабораторної групи після навчання й реальної групи від середніх показників до експерименту з проходження "Тренінгу готовності до ЗВЗУ" суттєві. Про це свідчить середня різниця (у першому випадку 0,53; у другому – 0,605), причому перевірка достовірності результатів дає можливість поширити висновки на всю генеральну сукупність (розрахункове значення критерію значно більше за теоретичне).

Це дає підстави стверджувати, що за час участі у соціально-психологічному "Тренінгу готовності до ЗВЗУ" лабораторна група суттєво змінила своє ставлення до факторів, які впливають на ефективність застосування вогнепальної зброї на ураження і у своїх оцінках наблизилася до показників групи, яка застосовувала вогнепальну зброю в реальних умовах.

Різниця між показниками контрольної групи і середніми показниками на початку експерименту несуттєва (0,02), проте поширити висновок на всю генеральну сукупність не можна, оскільки різниця недостовірна. Ці висновки підтверджують наше припущення про те, що традиційні методи бойової підготовки лише обмежуються формуванням певних необхідних навичок, але не створюють цілісної структури усвідомлення "образу ситуації" і, відповідно, предмету дії, який відображає особистісний зміст застосування вогнепальної зброї на ураження.

При аналізі груп факторів, які впливають на ефективність застосування вогнепальної зброї на ураження (фактор відповідальності, морально-етичний та релігійний фактори, професійний фактор, соматично-психологічний фактор) були одержані такі результати.

Оскільки розрахункові значення критерію для фактора відповідальності, морально-етичного та релігійного факторів і соматично-психологічного фактора значно більші за теоретичне, відмінності між контрольною та лабораторною групами суттєві й ці результати можна поширювати на всю генеральну сукупність. Для професійного фактора різниця між показниками контрольної та лабораторної груп недостовірна (розрахункове значення критерію менше за теоретичне). Отже, для даного фактора як генеральної сукупності ніяких висновків зробити не можна. Аналіз даних здійснювався за критерієм Стьюдента (t<0,95;49>=2,00).

Результати проведеного дослідження дали можливість виявити образ факторів, які впливають на ефективність застосування вогнепальної зброї на ураження, що дає можливість отримати певний стандарт для оцінки достовірності сприйняття ситуації ЗВЗУ працівниками міліції, які не застосовували вогнепальну зброю на ураження. Даний факт дає змогу використовувати ці показники в процесі професійно-психологічної підготовки, для проведення реабілітації пост-стресових синдромів, які часто виникають після застосування вогнепальної зброї на ураження, та профілактичної роботи з працівниками міліції.

Було також підтверджено ефективність соціально-психологічного "Тренінгу готовності до ЗВЗУ", що дає можливість використовувати його в процесі професійно-психологічної підготовки працівників міліції як ефективного методу підготовки до дій в ситуації ЗВЗУ.

Отримані результати можуть стати основою для продовження досліджень в даній галузі, а саме для виявлення особливостей поведінки як злочинців, так і працівників міліції в ситуації ЗВЗУ, для розробки нових методик і технік психологічної підготовки до дій в умовах високої моральної, соціальної та правової відповідальності.

Література

1. Андросюк В. Г., Казміренко Л. І., Кондратьєв Я. Ю. та інші. Юридична психологія. – К.: Ін Юре, 2000. – 112 с.

2. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М.: Политическая литература. – 1975. – 356 с.

3. Малічевський В. І. Психологія застосування вогнепальної зброї на ураження: деякі соціокультурні та практичні аспекти. // Наукові записки. - Вип. 2. – Остог. – 2001. – С. 191 – 195.

4. http://www. politik. org. ua


04.03.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!