Osvita.ua Вища освіта Реферати Психологія Консолідація українського суспільства. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Консолідація українського суспільства. Реферат

У рефераті розглянуто національні інтереси як важливий чинник згуртування національно-патріотичних сил

Аксіомою є те, що Україна перебуває у стані переходу від імперської структури до незалежної держави, від тоталітарної до демократичної системи, в стані державотворення, що вимагає формування відповідного державотворчого світогляду.

Особливістю цього перехідного етапу є відсутність сконсолідованої нації, і, як наслідок, не маємо і загальнонаціональної еліти, що негативно позначається на політичному житті та економічній ситуації в країні. Українське суспільство розколоте у своєму ставленні до таких життєво важливих фундаментальних питань, як:

  • незалежність,
  • ринок,
  • приватна власність,
  • демократія,
  • форми державного устрою та територіальної організації,
  • мова,
  • державна символіка,
  • національна безпека.

На цій основі існує і, в умовах наближення президентських виборів, наростає політичне протистояння. Йде холодна громадянська війна. Особливо небезпечним є те, що колір влади закріплюється за територіями. Існує "український захід - український схід", "український центр - український південь". Викликає занепокоєння і та обставина, що український електорат непатріотично ставиться до незалежності.

Специфіка сучасної ситуації в Україні полягає в тому, що державотворчий процес відбувається в умовах денаціоналізованого населення. Якість людського матеріалу сформована століттями залежності. Їх характерними рисами є відчуття меншовартості українства, угодовство, ослабленість волі і зневіра. Важливою рисою української ментальності є прагнення особистої свободи без належного прагнення до державності.

В перехідний період нація формується заново. І ми зараз маємо справу з несформованою українською нацією, з несконсолідованим народом. Ця теза є ключем для розуміння соціально-політичної ситуації в Україні. Державотворення може бути успішним тільки на основі консолідації нації (нації не тільки у вузькому, етнічному, а в державницькому розуміння). Творення держави і творення нації - взаємопов’язані процеси. Без творення нації, її консолідації на нашій території може бути держава, навіть незалежна, але чужа.

Значної шкоди на шляху згуртування національно-патріотичних сил, консолідації суспільства завдає політична отаманщина, що терзала душу українського народу не одне століття. Адже не є таємницею, що Давньокиївська держава значною мірою тому стала здобиччю зовнішніх ворогів, що була ослаблена чварами князів, козацька Гетьманська держава занепала внаслідок внутрішньої боротьби за гетьманську булаву, Українська Народна Республіка була повалена через невміння лідерів різних угрупувань поставити національні інтереси вище соціальних та особистих. І сьогодні, напередодні президентських виборів, бачимо як рвуться до влади люди, які представляють (у кращому випадку) інтереси вузьких груп, а переважно - самих себе.

Тому успішне державотворення можливе тільки на основі зміни суспільної свідомості, глибокого перетворення українського духу. І головне тут не зміна зовнішніх обставин, а зміна внутрішніх властивостей українців. Інакше державні і недержавні владні та управлінські українські структури не будуть ефективні. Прикладами тут можуть слугувати державотворчі (та націотворчі) процеси в Чехії, Естонії, Литві тощо.

Нинішня політична ситуація вимагає від нас пошуку спільного, об’єднуючого елементу в ім’я утвердження незалежності в усіх сферах життя країни. Найголовніше завдання для нас сьогодні полягає в установленні довіри народу до влади, влади - до народу, людини - до людини. Лише злагода дасть нам змогу побудувати нову, вільну, суверенну, цивілізовану державу.

На наш погляд, необхідна цілісна концепція громадянської злагоди в Україні, що ґрунтувалася б на ідеях відмови від насильства і передбачала б розв’язання політичних, економічних, національних, екологічних, релігійних, моральних проблем суспільства на шляхах громадянського миру. Політичні партії, суспільні рухи та громадські організації, як одна із складових цієї концепції, могли б покласти на себе обов’язок визнати ненасильство своїм моральним обов’язком перед суспільством, перед сучасними та майбутніми поколіннями людей.

Згуртування національно-демократичних сил України можливе лише за умови усвідомлення специфіки сучасної соціально-політичної ситуації в суспільстві та об’єднання розпорошених нині в численних та цілком безпорадних в суспільному житті країни карликових партій та у деяких громадських організаціях патріотичних сил України навколо великої справи національного державотворення.

Політичним і соціально-психологічним механізмом національного державотворення є національні інтереси - інтегральний вираз інтересів усіх членів суспільства, що реалізується через політичну систему. Вони поєднують інтереси кожної людини, суспільства в цілому. При цьому маються на увазі інтереси не взагалі громадян, які належать до даного суспільства, а кожного громадянина, зокрема, інтереси національних, соціальних, політичних груп та інтереси держави. До національних інтересів України належить і суверенна, незалежна, соборна, демократична Україна, характерними рисами якої є громадянське суспільство, правова держава, економічний і політичний плюралізм, ідеологія і мораль, що базуються на національних та вселюдських цінностях, повага до прав людини.

Національні інтереси містять в собі значні консолідуючі можливості. Їх носієм, як правило, виступає вся партія чи її більшість. Національна ідея поширюється на економічну, політичну, духовну та етнічну сторони національного життя. Маючи на увазі необхідність поєднання національного з вселюдським, слід враховувати певну специфіку, що притаманна національному. Йдеться, передовсім, про проблеми рідної мови, про розвиток прогресивних національних, побутових та культурних традицій, відновлення духовних цінностей, власне, про національне відродження України.

Вищесказане, зрештою, й становить мету, національну концепцію розвитку платформи національної злагоди, основу національних пріоритетів, які формуються елементами політичної системи, де чільне місце належить державі. З цієї точки зору, національні інтереси є основною ланкою політичної системи, основою для функціонування інших її елементів - держави, громадських об’єднань, політичних партій та громадян. З іншого боку, ці інтереси формуються всіма складовими елементами політичної системи.

Мистецтво політичної, державницької дії полягає в тому, щоб зіставити політичні (владні) інтереси, професійні та інші на основі національного компромісу і національної злагоди, визначення шляхів боротьби за реалізацію національних (загальнонародних) інтересів. Саме держава має за мету як найточніше виразити національні інтереси, тобто інтереси всього суспільства, вирішувати соціальні і національні суперечності та забезпечувати права людини. Важливим видається і уміння знайти для кожної людини місце у складному механізмі влади та політичної системи, щоб вона стала активним суб’єктом розбудови нової України. Це і є головним сенсом усіх національних інтересів та всякої дійсно національної політики.

Національний поступ України має опертися на соціалізацію та демократизацію суспільства, створення умов для максимального задоволення станових інтересів, реалізації групових та особистих можливостей. Рівність перед законом, можливість широкого політичного представництва різних верств населення, вертикальний зв’язок та взаємодія партій і організацій з тими, кого вони представляють, соціальна та державна орієнтованість цих партій - саме в цьому полягають головні чинники цього процесу. І тут як ніколи важливо досягнути оптимальної взаємодії держави і суспільства, центру і регіонів, уряду і партій. Власне, така злагодженість і взаємо-підтримка є головною передумовою побудови незалежної соборної держави.

Ідея національної єдності повинна бути сьогодні в центрі державотворчого процесу. Важливим консолідуючим чинником є відчуття громадянства України як держави, яка однаково дбає про всіх своїх синів та дочок, не розділяючи їх за національною, соціальною, расовою, релігійною чи іншою ознакою. Це об’єктивний процес, який варто постійно підтримувати і розвивати, маючи в основі ідеали свободи, братерства, поваги до священних прав людини та громадянина. Необхідно всіляко зміцнювати прогресивні, власне національні сили і сили самої української держави, забезпечувати демократію і національну свободу проти будь-якої диктатури, тоталітаризму та колоніалізму.

Насамкінець зауважимо, що деяка частина українського народу з його великою історією та героїкою національно-визвольної боротьби ще й досі не зуміла зробити належних висновків і елементарно зрозуміти, що втрата своєї національної державності відкрила б шлях у довготривалу рабську залежність і що єдиною гарантією свободи народу та людської особистості є національна незалежність та державний суверенітет України.

І поки всі верстви, групи українського суспільства не усвідомлять цієї національної вимоги і не покладуть її у підвалини українського державотворення, над Україною звисатиме небезпека її шматування між "добрими" сусідами, руйнування, неволя.


04.03.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!