Osvita.ua Вища освіта Реферати Психологія Політична ідентичність старшокласників України. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Політична ідентичність старшокласників України. Реферат

У рефераті висвітлюються результати емпіричного дослідження особливостей політичної ідентичності українських старшокласників в сучасних умовах

З’ясовано, що схильність до політичної ідентифікації найвиразніше виявляється за шкалами: "культурна ідентифікація", "включеність у політичне життя країни" та "орієнтація на власний політичний вибір". За результатами дослідження виокремлено три основні групи учнівської молоді за критерієм вираженості політичної ідентифікації: з високим, середнім та низьким рівнем.

Постановка проблеми

Політична ідентифікація є формою політичної соціалізації особистості. Індивід засвоює певну систему політичних, ідеологічних знань, сприймає настанови, цінності суспільства, ототожнює себе з певними нормами та взірцями групової поведінки – так відбувається взаємодія, включення індивіда в політичну систему держави.

Метою цього процесу є його адаптація до певної системи, становлення як громадянина. Отже, політична ідентифікація сприяє формуванню політичної свідомості особистості, раціональної орієнтації в політичному житті, самостійного політичного мислення та політичної поведінки.

Особливий інтерес становить дослідження феномена політичної ідентифікації в юнацькому віці, оскільки саме в цей період, на межі шкільного та після-шкільного періодів, відбувається самовизначення особистості, становлення громадянської позиції. "В юнацькому віці відбувається динамічне формування моральної свідомості, ціннісних орієнтацій та ідеалів, стійкого світогляду, громадянських якостей особистості.

Саме на період ранньої юності (15 – 18 років) припадає виникнення такого особистісного новоутворення, як самовизначення. Воно характеризується усвідомленням суб’єкта себе як члена суспільства й конкретизується у новій, суспільно значимій позиції" [1; 2].

Методика та організація дослідження

Дослідження проводилося 20 – 30 жовтня 2003 року за репрезентативною вибіркою. В ньому взяли участь 2003 респонденти – 1002 старшокласники і 1001 студент вищих навчальних закладів з усіх областей України та АР Крим.

Схема проведення дослідження передбачала кілька послідовних кроків. Спочатку, на основі аналізу наукової літератури, ґрунтуючись на дослідженнях А. Брушлинського, Л. Божович, А. Донцова, А. Журавльова та інших [3], було виокремлено індикати політичної ідентичності особистості.

Вони виявилися такими:

  • 1) усвідомлення приналежності до певної країни та її культури;
  • 2) усвідомлення індивідом себе як суб’єкта політичного життя;
  • 3) спрямованість (мотиваційна й операційна) на політичну участь;
  • 4) критичне ставлення до досягнень і проблем спільноти;
  • 5) ціннісні орієнтації;
  • 6) ідеологічні орієнтації;
  • 7) оптимістичне бачення перспектив.

Далі, на основі емпіричних даних, отриманих у допоміжному дослідженні, було розкрито семантичне наповнення кожного індикату, тобто з’ясовано поле значень для всіх показників та розроблено опитувальник для виявлення й оцінки основних тенденцій політичної ідентичності старшокласників.

До опитувальника, крім названих індикатів, увійшла оцінка себе, образу "Я":

  • а) за різних форм правління (авторитарної, тоталітарної й демократичної);
  • б) в різних статусних позиціях (лідер, активний член організації, не належить до жодної суспільно-політичної організації).

Наступний крок – проведення пілотажного опитування. Первинні емпіричні дані вивчалися за допомогою кореляційного і факторного аналізу. В результаті було виокремлено 5 значущих факторів (груп показників) політичної ідентичності особистості.

Аналіз та інтерпретація змістового наповнення кожної групи дозволили назвати їх так:

  • 1) "Включеність – невключеність до політичного життя країни" (шкала включеності);
  • 2) "Ідентифікація з культурними цінностями суспільства" (шкала культурної ідентифікації);
  • 3) "Орієнтація на власний політичний вибір – делегування функцій політичного вибору" (шкала орієнтації на власний вибір);
  • 4) "Ідентифікація з цінностями європейської демократії – неготовність до прийняття цінностей європейської демократії" (шкала ідентифікації з демократичними цінностями);
  • 5) "Мобілізаційна – автономна активність" (шкала прагматичної залученості).

На основі отриманих даних було розроблено соціально-психологічний тест-опитувальник для визначення основних тенденцій політичної ідентифікації старшокласників. Він складається з п’яти шкал, репрезентованих в 50 судженнях. Кожна шкала складається з 10 індикаторів.

За розробленою методикою проведено емпіричне дослідження, основна мета якого – з’ясувати переважні тенденції політичної ідентифікації українських старшокласників. Тобто йшлося про з’ясування того, чи виявляють старшокласники схильність, прагнення, готовність до політичної ідентифікації, чи, навпаки, демонструють відхід, небажання приєднуватись, ідентифікуватися.

Зрозуміло, що за допомогою опитувальника важко виявити, чи ідентифікація відбувається насправді. Адже "знімається" власне когнітивний аспект, залишаючи емоційну складову поза увагою. Проте в цій роботі й не ставилося завдання дослідити емоційний компонент процесу політичної ідентифікації молоді.

Варто додати, що дослідження когнітивного компонента дозволяє виявити міру усвідомлення політики як соціального об’єкта, систему знань про неї і включає "... пізнання процесів та явищ суспільно-політичної дійсності; рівень володіння поняттями, які окреслюють політичну систему суспільства; глибину обізнаності з політичними ідеологіями, концепціями і поглядами; знання про закономірності функціонування політичної системи та взаємозв’язки між її складовими" тощо [4]. Отже, на когнітивному рівні "політика стає фактом осмислення, роздумів, рефлексії як об’єкт суспільного життя та чинник можливих змін як в особистому життєвому просторі, так і в соціумі загалом" [5].

За результатами апробації, в якій взяли участь 197 респондентів віком від 16 до 18 років (серед них 85 юнаків та 112 дівчат), було виявлено основні тенденції політичної ідентифікації учнів старших класів.

Аналіз та інтерпретація емпіричних даних дозволили виявити та визначити ступінь вираженості основних тенденцій політичної ідентичності старшокласників.

Розглянемо результати детальніше, за кожною тенденцією окремо.

Схильність до політичної ідентифікації найвиразніше виявилась за шкалою культурної ідентифікації. Так, у 35% старшокласників ця тенденція виражена яскраво (сильно). Їм властиве почуття поваги до національних звичаїв, традицій, культурної спадщини, творчості українських поетів, письменників, композиторів. Крім цього, вони відчувають прив’язаність до державної території. Для них важливо володіти українською мовою та спілкуватися нею. Водночас викликає занепокоєння, що досить велика частка опитаних (24,9%) мало ототожнює себе з культурними цінностями суспільства.

Цікавим виявився розподіл відповідей щодо залученості до політичного життя країни. 31% опитаних продемонстрував вербальну налаштованість, бажання бути включеним в суспільно-політичний простір. Ці респонденти готові стати учасниками молодіжних рухів, громадських організацій, підтримувати певні політичні партії, поділяти їх ідеї. Такі дівчата і юнаки цікавляться політикою, стежать за подіями суспільно-політичного та економічного життя. Вони вірять, що можуть впливати на перебіг політичних подій.

Варто підкреслити, що показник включеності в політичне життя негативно корелює зі шкалою мобілізаційної активності. Це дає підстави припустити, що активність шкільної молоді в суспільно-політичній сфері є відносно незалежною від впливу політичних сил. Їхня участь не обумовлюється зовнішніми факторами, а є результатом самовизначення. Зауважимо, що, за результатами досліджень М. Дмитрієвої [5], показники когнітивного розвитку політичної активності можуть бути досить високими, а поведінкові (дієві) практично нульовими. Тому реальна політична залученість юнацтва може бути значно нижчою, ніж задекларована в ході нашого дослідження.

Водночас 31% респондентів не бажає долучатися до діяльності тих чи тих політичних рухів, громадських і молодіжних організацій. Ці старшокласники не виявляють інтересу до політики, не аналізують політичних подій. Вони дотримуються думки, що від них особисто нічого не залежить. Тож ця частка опитаних продемонструвала неготовність до політичної участі.

Констатовано також досить високу налаштованість (майже 27% респондентів) на здійснення власного політичного вибору. Ця частина школярів має особисту точку зору, власні переконання. Вони прагнуть бути як суб’єктами свого життя, так і власного політичного вибору. Воночас 13,2% старшокласників проявили схильність підпорядковуватися та делегувати, перекладати функцію політичного вибору на інших. Вони б воліли, щоб хтось інший (держава, лідер, вчителі, батьки) вирішував за них, що і як потрібно робити та брав на себе відповідальність за те, що відбувається в суспільному житті.

Дещо меншою виявилась готовність старшокласників ідентифікуватися з цінностями європейської демократії. Тільки 16,8% виразно ототожнюють себе з ними, тоді як 21,3% опитаних – слабко. Мабуть, такі дані можуть опосередковано свідчити, що ці цінності в українському суспільстві є для молоді скоріш декларативними, а не реально існуючими.

Аналіз даних, отриманих за результатами всеукраїнського опитування, дозволив з’ясувати наступне.

За критерієм вираженості схильності до політичної ідентифікації випробовувані поділяються на три основні групи: з високим ступенем вираженості, середнім та низьким. Частка тих, хто виявив стійке прагнення та готовність до політичної ідентифікації, складає лише 9,7%, тоді як тих, хто проявив "відхід", небажання ідентифікуватися – 66%. Решта респондентів (24,2%) становить групу так званих середняків: вони не виявляють яскраво виражених тенденцій політичної ідентифікації.

Висновки. За результатами дослідження виокремлено три основні групи учнівської молоді за критерієм вираженості політичної ідентифікації: з високим рівнем політичної ідентифікації (майже 1/10 частина опитаних), середнім (приблизно 1/4 частина респондентів) та низьким рівнем (майже 3/4 старшокласників).

Отже, найчисельнішою є група, в якій рівень політичної ідентичності низький. Це свідчить, що політична ідентичність сучасних старшокласників сформована недостатньо, а тому актуалізується необхідність її розвитку – цілеспрямованого, із залученням всіх засобів та форм громадянської, політичної освіти.

Література

1. Божович Л. И. Этапы формирования личности в онтогенезе // Вопросы психологии. – 1978. – № 2, № 4.

2. Антоненко В. В. Особливості становлення патріотичних настанов старшокласників // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С. Д. – К., 2003. – Т. V. – Ч. 5. – С. 13.

3. Психология индивидуального и группового субъекта / Под ред. А. В. Брушлинского, М. И. Воловиковой. – М.: ПЕР СЭ, 2002. – 368 с.

4. Карковська Р. Формування політичної свідомості особистості крізь призму психологічних основ громадянства // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С. Д. – К., 2003. – Т. V. – Ч. 5. – C. 149.

5. Дмитрієва М. В. Місце політичного ціннісного рівня в структурі індивідуальної свідомості сучасної молоді // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С. Д. – К., 2003. – Т. V. – Ч. 5. – С. 124.

6. Скнар О. Особливості політичної ідентичності старшокласників // Соціальна психологія. - 2004. - № 5 (7). - C. 90-94.

7. www. politik. org. ua


02.03.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!