Osvita.ua Вища освіта Реферати Психологія Психогігієнічні аспекти гуманізації освітньої діяльності. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Психогігієнічні аспекти гуманізації освітньої діяльності. Реферат

У рефераті визначаються психогігієнічні аспекти гуманізації освітньої діяльності у вищій школі у зв’язку з практичними потребами і запитами суспільства

У рефераті окреслюються статус, функції та роль певних психогігієнічних аспектів та розглядається модель якостей випускника вищого навчального закладу, який повинен сприяти розкриттю інтелектуального творчого потенціалу майбутніх фахівців. Йдеться також про перспективи досліджень в галузі гуманізації вищої освіти.

На сучасному етапі розвитку українського суспільства проблема гуманізації вищої освіти стала надзвичайно актуальною. У найзагальнішому контексті під гуманізацією розуміють визнання людини як особистості, її права на свободу, реалізацію її спроможностей, утвердження блага людини як провідного критерію суспільних відносин [1, с. 74].

Істотні зміни в системі політичних і суспільних відносин в Україні, викликані об’єктивними тенденціями їх вдосконалення та соціально-економічними перетвореннями, висувають як життєво необхідну вимогу розбудови вищої освіти на гуманістичних засадах. У зв’язку з цим постали й нові проблеми психогігієнічного забезпечення та вдосконалення умов розумової праці. Для вирішення цих проблем необхідно вивчати психофізичні можливості людини в тісному зв’язку з соціальним та особистісним розвитком, а також потребу підвищення відповідальності індивідуума за його дії та вчинки. Таке вивчення має сприяти глибокому розкриттю творчого потенціалу студента й активізації його саморозвитку [2, с. 1].

Отже, метою здійснених досліджень було визначення психогігієнічних аспектів гуманізації освітньої діяльності у вищій школі у зв’язку з практичними запитами й потребами суспільства на сучасному етапі його трансформації. Завданнями досліджень було: встановити статус, функції та роль психогігієнічних аспектів гуманізації освітньої діяльності у вищій школі; визначити нові ідеї, підходи та принципи організації навчального процесу у контексті гуманізації вищої освіти; розглянути модель якостей випускника вищого навчального закладу, яка сприяє розкриттю інтелектуального творчого потенціалу майбутніх фахівців; окреслити перспективи подальших досліджень проблем гуманізації навчання в умовах вищої школи.

Період навчання у вузі – це підготовка до трудової діяльності, яка у найближчому майбутньому повинна стати для людини основним джерелом існування та засобом особистісної самореалізації. Саме цей час у мотиваційному плані докорінно відрізняється від шкільного навчання. Тому психогігієнічне забезпечення гуманістично зорієнтованої професійної підготовки студентів вимагає поновленого обґрунтування освітнього процесу, розробки відповідних інноваційних підходів, методів, технологій. Необхідно також визначити засоби психопрофілактики, аби усунути (чи хоча б зменшити) вплив факторів, які негативно впливають на психіку людини, й активізувати дію тих, що стабілізують та розвивають її.

Формування світогляду, що базується на ставленні до людини як до найвищої цінності, стимулювання гармонійного розвитку й прояву творчого потенціалу особистості в праці – основа гуманізації сучасної освіти. Але вона може залишитися набором добрих намірів, якщо на практиці не вживати заходів для поліпшення стану здоров’я молодих людей, що навчаються у вищій школі.

Аналіз свідчить, що розвиток системи вищої освіти багатьох країн світу передбачає формування об’єктивних передумов для розвитку активної, творчої та гармонійної особистості, її духовних і моральних засад за допомогою освіти, надання необхідної допомоги в навчанні, заохочення та мотивацію навчання протягом усього наступного життя. Така стратегія за своїм змістом співпадає з положенням доповіді Туринської групи Європейського фонду освіти "Переосмислення розвитку сфери управління у новій Європі" [3]. Виходячи з її постулатів, суспільство зобов’язане піклуватися про забезпечення якісної освіти усіх видів і надати можливість громадянам вільно обирати такий вид освіти, який найбільше відповідає їх природі [4, с. 165 – 166].

Згідно з Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті [5] та основними нормативно-правовими актами у сфері освітньої діяльності підготовка фахівців нової генерації повинна будуватися на нових, сучасних ідеях та підходах до організації навчального процесу.

Вони мають системно втілювати такі основні принципи:

  • гуманізація освіти, єдність навчання і виховання, залучення студентської молоді до духовних цінностей, формування цінностей загальнолюдської моралі;
  • свобода вибору та відповідальність за результати освітньої діяльності, професійне самовизначення особистості, що забезпечує відповідну само-детермінацію навчання студентів, актуалізує внутрішню мотивацію, розвиває потребу у свободі творчості, автономності, самоуправлінні та само-корекції, забезпечує толерантність по відношенню до особистості студента;
  • відкритість та демократичність освітньої діяльності, доступність навчання для будь-якого громадянина з врахуванням рівня його до-вузівської та індивідуальної підготовки;
  • випереджальний характер навчання на основі психодіагностики й корекції поведінки особистості;
  • органічний зв’язок з національною та світовою культурою, історією, традиціями;
  • регуляція психофізіологічних станів людини за різними напрямками на основі знань, нагромаджених у психофізіології, психології та фізіології праці, педагогіці, валеології, медицині, гігієні, екології, ергономіці й інших науках;
  • взаємодія з вузами, що здійснюють підготовку фахівців гуманітарного, економічного і лінгвістичного профілів у зарубіжних країнах;
  • самопізнання з метою встановлення у себе нових якостей, характеристик, поглибленого осмислення властивостей і станів особистості студента;
  • використання важелів відповідальної поведінки студентів у процесі навчання у вузі;
  • духовно-моральний пошук власної життєвої позиції, індивідуально-колективна відповідальність за дотримання умов і досягнення результатів у процесі освітньої діяльності.

Реалізація цих принципів забезпечує досягнення повної корпоративної згоди в управлінні навчально-виховним комплексом сучасного вищого навчального закладу, сприяє формуванню професійно зрілих фахівців нового покоління.

Успішність процесу гуманізації може бути забезпечена на основі формування системи особистісних якостей людини, що дозволяє їй стати активним учасником гуманістично спрямованих перетворень в сучасному суспільстві. Психогігієнічні заходи в цьому процесі сприяють збереженню і зміцненню нервово-психічного здоров’я студентів, гармонізації їхнього особистісного розвитку. Визначальний шлях вирішення цієї проблеми пов’язаний з оптимізацією фізкультурно-оздоровчої діяльності. При цьому педагогічному керівництву варто враховувати вплив цього виду діяльності на активізацію процесів самопізнання, самореалізації, морального вдосконалення особистості, освітньої активності студентів.

При розробці моделі якостей випускника вищого навчального закладу чільну увагу слід приділити загально-гуманітарній підготовці, яка базується на високих вимогах до майбутніх фахівців. Особистісні характеристики повинні сприяти розкриттю творчого потенціалу студента, формуванню інтересів і мотивів його діяльності, вихованню потреб цілеспрямованої комунікативної взаємодії викладача і студента.

Залучення студентів до вирішення актуальних проблем суспільного життя, зв’язок нової інформації з раніше набутими знаннями потребує ефективного співробітництва та взаємодії між науково-педагогічним колективом і студентами.

Виходячи з сучасних уявлень, можна виділити кілька комунікативних методів, що можуть використовуватися у навчальному процесі:

  • Комунікативні методи, спрямовані на стимулювання когнітивних процесів (вирішення проблемних завдань, використання ролевих та ділових ігор тощо).
  • Комунікативні методи, які передбачають використання інтерактивних форм та прийомів навчання, що враховують інтерес, мотивацію студентів до навчальної та науково-дослідницької діяльності.
  • Комунікативні методи, побудовані на моделюванні та імітації реальних чи віртуальних ситуацій.
  • Комунікативні методи, що передбачають чітку взаємодію викладача вищої школи у межах малої творчої групи студентів за принципом єднання індивідуумів з різним креативним та інтелектуальним потенціалом.

При використанні названих комунікативних методів роль та функції викладача полягають у наступному:

  • Він є носієм необхідної для студентів інформації за фахом при вивченні нового матеріалу.
  • Науково-педагогічний працівник виконує функції спостерігача, коли студенти працюють в малих творчих групах, та надає їм індивідуальну консультаційну допомогу.
  • Викладач є консультантом у випадках, коли студенти працюють над певним проектом, ситуаційною вправою і потребують порад та рекомендацій щодо змісту завдань.
  • Викладач при здійсненні науково-педагогічної діяльності повинен бути психологом та психофізіологом, визначати настрій, самопочуття й активність студентів, уміти за допомогою педагогічних і психологічних прийомів підтримувати високий рівень їх фізичної та розумової працездатності.

Ця роль викладача вищої школи входить до основного переліку вимог щодо гуманізації суб’єкт-суб’єктних відносин у сучасному вузі. Вона потребує від науково-педагогічного працівника глибоких знань з психології, педагогіки, психофізіології, валеології, психогігієни, певного досвіду практичного використання ефективних методів оптимізації навчального процесу.

Інакше кажучи, це одна з найскладніших та найвідповідальніших функцій викладача вищої школи. Не дивно, що К. Гельвецій ще 1773 року писав: "Наука про людину у всьому її обсязі є неосяжною, її вивчення – справа тривала й важка. Людина є модель, виставлена для її розгляду різними художниками: кожний бачить певні її сторони, але ніхто ще не сприймав її в цілому" [6].

Вирішення цієї проблеми – справа, безумовно, майбутнього. Але вже нині над нею мають замислюватися як представники психологічної, психофізіологічної та педагогічної науки, так і безпосередньо науково-педагогічні працівники.

Важливою складовою гуманізації навчальної та наукової діяльності у сучасному вузі є управління організацією підготовки студентів до професійно-творчої діяльності, яка є системою, що містить три основні компоненти: наукову та професійну творчість, навчально-пізнавальну діяльність, поза-навчальну діяльність. Реалізація цих складових сприяє формуванню творчої самостійності особистості майбутніх випускників вузу.

На основі оцінки індивідуальних показників навчального циклу (за Д. Колбом) встановлено основні типи студентів за способом свого навчання. Вони такі: приблизно у 50 відсотків студентів-менеджерів у порівнянні зі студентами-психологами домінує асиміляційний стиль навчання, для якого характерним є сполучення навчальних фаз активного експериментування і рефлексивного спостереження. Такі студенти краще за інших адаптовані до розуміння широкого діапазону інформації та пере-трансформації її у стислу логічну форму.

Такий стиль важливий для інформаційної, виробничої та наукової кар’єри. Майже четверта частина студентів-психологів належить до категорії "генератор ідей". Такі студенти добре пристосовані до розгляду конкретних ситуацій з різних точок зору. Вони більше спостерігають, ніж діють, їм імпонують ситуації, що потребують розробки широкого діапазону ідей – як у випадку "мозкової атаки" (брейнстормінг).

З точки зору встановлення позицій (ставлення) до лідерства студентів-менеджерів і студентів-психологів можна виділити два напрямки, які отримали високу вагомість: "стратегія не виділятися і мати рівні стосунки з усіма" (вагомість відповідно 0,38 та 0,34) та "подобається бути лідером" (відповідно 0,30 та 0,33).

Про лідерські позиції студентів-менеджерів Донецького інституту управління свідчать позитивні результати їх участі у конкурсах стосовно вирішення проблем працевлаштування в межах України.

Гуманізація освітньо-виховної діяльності корпоративного вищого навчального закладу сприяє координації та синергії спільних зусиль і дій, мотивації досягнення кращих результатів у навчальній та науково-дослідній діяльності протягом усього періоду навчання. При такому підході створюються необхідні умови для самовдосконалення, саморозвитку, самонавчання, самоактуалізації та саморегулювання наукової діяльності професорсько-викладацького складу і студентів.

Висновки:

1. Психогігієнічне забезпечення гуманізації освітньої діяльності у вищій школі виступає провідною сполучною ланкою між психологією, фізіологією, психофізіологією, педагогікою, валеологією, медициною, гігієною, екологією і спрямоване на збереження та зміцнення фізичного, психічного й духовного здоров’я людини в їх єдності і взаємозумовленості.

2. Невід’ємною складовою гуманістичної орієнтації освітнього процесу у вищій школі й необхідною передумовою підвищення ефективності підготовки професійно зрілих і здорових фахівців нового покоління є реалізація принципів комплексного психогігієнічного забезпечення навчально-виховного комплексу вузу з переважною орієнтацією на послідовну реалізацію принципу "свобода – вибір – відповідальність" у всій роботі навчального закладу, організації навчально-пізнавальної та фізкультурно-оздоровчої діяльності студентів, що служить передумовою їх особистісного зростання й успішного професійного становлення.

3. Перспективи подальших досліджень у цьому напрямку полягають у необхідності повнішого розкриття ролі соціального оточення (зокрема, особистості викладача) у професійному становленні студента, системному розкритті й цілісному практичному втіленні психогігієнічних, психолого-педагогічних і духовно-світоглядних аспектів гуманізації вищої освіти на сучасному етапі трансформації суспільства в Україні.

Література

1. Тинний В., Колечко В. Ідеї гуманізму в сучасній педагогіці //Вища школа, 2002. – №2 – 3. – С. 72– 78.

2. Носков В. І. Основи психогігієнічного забезпечення гуманістично орієнтованої професійної підготовки студентів //Автореф. дис. доктора психол. наук. – Київ, 2002. – 30 с.

3. Тимошенко І. І., Соснін О. С. ХХІ століття: освіта протягом усього життя //Економіка й управління, 2000. – №4. – С. 39 – 49.

4. Каддафи М. Зеленая книга. – К.: Феникс, 2003. – 160 с.

5. Національна доктрина розвитку освіти //Освіта України, 2002. – Квітень, 23.

6. Гельвеций К. А. О человеке, его умственных способностях и его воспитании. – М., 1938.

7. http://www. politik. org. ua


01.03.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!