Osvita.ua Вища освіта Реферати Психологія Емоційна лабільність особистості: психологічні особливості. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Емоційна лабільність особистості: психологічні особливості. Реферат

У рефераті розглядається актуальна, але недостатньо розроблена проблема – психологічні особливості емоційної лабільності особистості. Наведено результати дослідження особливостей зв’язку емоційної лабільності особистості з її індивідуально-психологічними характеристиками

Надмірно виражена емоційна лабільність особистості може негативно позначатися на ефективності її діяльності, ускладнювати відносини з оточенням, оскільки особистість стає імпульсивною, реактивною. Тому вивчення психологічних особливостей емоційної лабільності особистості постає як важлива проблема.

Згідно з П. Фрессом [25], емоційна нестійкість є головною характеристикою емоційності. На думку вченого, така нестійкість характеризується чутливістю людини до емоціогенних ситуацій. У свою чергу, емоціогенна ситуація залежить від відношення між мотивацією та можливостями людини [25].

Емоційна лабільність характеризується нестійкістю емоційного фону, його залежністю від зовнішніх обставин, частою зміною настрою навіть при незначній зміні ситуації: від піднесеного з відтінком добродушності, ейфорії до дисфоричного з незадоволенням, злобою, агресією [6].

Аналіз основних теорій вітчизняних та зарубіжних психологів щодо визначення агресії дозволив нам дійти висновку, що агресія (як поведінковий прояв) – це поведінка, яка характеризується спрямованістю, по-перше, на заподіяння шкоди неживим об’єктам, по-друге, на здійснення дій, які спричиняють шкоду (фізичну, моральну чи матеріальну) живим істотам, котрі мають мотивацію уникнення такого ставлення.

Водночас, як свідчить аналіз теоретичних джерел, агресія, як властивість особистості:

  • по-перше, виступає як мотиваційна тенденція, внутрішнє спонукання до здійснення агресивних дій;
  • по-друге, відображає відносно стабільну готовність до агресивних дій в різних ситуаціях за наявності потенційно агресивного сприймання та потенційно агресивної інтерпретації як стійкої особистісної особливості світосприйняття і світорозуміння;
  • по-третє, характеризується наявністю деструктивних тенденцій у відносинах з іншими людьми.

Н. Левітов [11], зокрема, пов’язує емоційну нестійкість з нестійкістю настроїв та емоцій. А на думку Л. Славіної [22], емоційна нестійкість пов’язана з "афектом неадекватності", що проявляється у підвищеній образливості, замкненості, негативізмі, впертості. Слід зазначити, що А. Басс та А. Дарка розглядають образу як заздрість та ненависть до оточуючих за справжні та вигадані дії, а негативізм – як опозиційну манеру в поведінці від пасивної протидії до активної боротьби проти встановлених звичаїв і законів [18].

На думку Є. Ільїна [6], образа, як емоційна реакція на несправедливе ставлення до особистості, з’являється тоді, коли страждає почуття власної гідності, коли людина усвідомлює, що її принижують. Дж. Гілфорд розглядає емоційну нестійкість як легку збудливість, песимістичність, стурбованість, коливання настроїв [6].

Ще А. Лазурський [10] вказував, що нестійкість емоції проявляється в тому, що спочатку вона може бути інтенсивною, але потім швидко послаблюється, і, нарешті, припиняється, переходячи в спокійну байдужість. Якщо ж емоції у людини легко збудливі, то попередня емоція дуже швидко змінюється іншою. Тобто, на думку вченого, відбувається швидка та різка зміна емоцій і настроїв, властива людям істеричного типу.

Отже, лабільність емоцій характеризується тим, що людина швидко реагує на зміну ситуацій.

К. Платонов та Л. Шварц [14] дають такі характеристики емоційно нестійких людей: вони мають підвищену емоційну збудливість та схильні до частої зміни емоційних станів. Л. Баданіна [1] розуміє під емоційною нестійкістю інтегративну особистісну властивість, що відображає схильність людини до порушення емоційної рівноваги. На її думку, до показників цієї властивості необхідно долучити підвищену тривожність, фрустрованість, страхи, нейротизм.

Я. Рейковський [19] вважає, що у деяких осіб емоційна стійкість проявляється через їх низьку емоційну чутливість. А Е. Мілерян [17] зазначає, що під емоційною стійкістю необхідно розуміти, по-перше, несприйнятливість до емоціогенних факторів та, по-друге, здатність контролювати й стримувати астенічні емоції.

Вчені [4; 5] розрізняють стенічні та астенічні емоції (у залежності від енергетизуючого впливу):

  • стенічні емоції підвищують життєдіяльність, збільшують силу й енергію людини;
  • астенічні емоції знижують життєдіяльність, зменшують силу й енергію людини.

Е. Кіршбаум та А. Єремеєв [7] дотримуються думки, що позитивні емоції підвищують психічну активність, забезпечують "налаштованість" на вирішення певного завдання. Негативні емоції, частіш за все, знижують психічний тонус, обумовлюють здебільш пасивні способи захисту. Водночас деякі негативні емоції можуть активно посилювати захисні можливості організму, в тім числі й на фізіологічному рівні (підвищення м’язового тонусу, артеріального тиску, збільшення в’язкості крові тощо) [6].

В. Смирнов та А. Трохачов [24] вважають, що під емоційною стійкістю можна розуміти константність психічних та рухливих функцій в умовах емоціогенних впливів. Як зазначає Є. Ільїн, не існує "загальної" емоційної стійкості. До різних емоціогенних факторів ця стійкість буде різною [6]. Тому, на його думку, правильніше було б говорити не про емоційну стійкість, а про стійкість особистості до конкретного емоціогенного фактора.

Окремі вчені [15] пов’язують з емоційною стійкістю надійність діяльності. На їхню думку, емоційна стійкість – це властивість темпераменту, що дозволяє надійно виконувати цільові завдання. Ця стійкість забезпечується оптимальним використанням резервів нервово-психічної емоційної енергії.

Слід зазначити, що для багатьох вчених головним критерієм емоційної стійкості є ефективність діяльності в емоціогенній ситуації. Так, Я. Рейковський визначає емоційну стійкість як здатність емоційно збудженої людини зберігати певну спрямованість своїх дій, адекватне функціонування та контроль над вираженням емоцій [19].

Аналіз джерел переконує, що в психологічній літературі ще мало досліджуються психологічні особливості емоційної лабільності особистості.

Наша мета: вивчити психологічні особливості емоційної лабільності особистості залежно від її статі. В дослідженні брали участь студенти Київського державного університету харчових технологій віком від 18 до 23 років: 96 жінок та 81 чоловік.

Використовувались такі методики:

  • 1) опитувальник А. Басса та А. Дарки для діагностики агресивності, агресії та ворожості;
  • 2) Фрайбурзький особистісний опитувальник для діагностики індивідуально-психологічних характеристик, які мають першорядне значення для процесів соціальної адаптації і регуляції поведінки;
  • 3) особистісний опитувальник – Інтерперсональний діагноз Т. Лірі для діагностики міжособистісних відносин і властивостей особистості, істотних при взаємодії з іншими людьми;
  • 4) опитувальник рівня само-актуалізації особистості;
  • 5) методика Г. Айзенка "Психічні стани особистості".

Для вивчення ситуаційних чинників вербальної агресії особистості було змодельоване три критичні ситуації у двох варіантах:

  • з провокацією у формі вербальної агресії з боку чоловіка;
  • з провокацією у формі вербальної агресії з боку жінки.

Згідно з коефіцієнтом кореляції Пірсона, було виявлено прямий значний зв’язок загального сумарного балу за шкалою прояву вербальної агресії з показником вербальної агресії за опитувальником А. Басса та А. Дарки (К=0,301, де p<0,01).

Для вивчення ситуаційних чинників фізичної агресії особистості також було змодельоване три критичні ситуації у двох варіантах:

  • з провокацією у формі фізичної агресії з боку чоловіка;
  • з провокацією у формі фізичної агресії з боку жінки. Згідно з коефіцієнтом кореляції Пірсона, наявний прямий значний зв’язок загального сумарного балу за шкалою прояву фізичної агресії з показником фізичної агресії за опитувальником А. Басса та А. Дарки (К=0,302, де p<0,01).

У нашому дослідженні, відповідно до результату коефіцієнта кореляції Спірмена, з’ясувалося, що у жінок існують прямі значущі зв’язки емоційної лабільності з:

  • 1) депресивністю (К=0,83, де p<0,01);
  • 2) невротичністю (характеризує рівень невротизації особистості; високі оцінки відповідають вираженому невротичному синдрому астенічного типу із значними психосоматичними порушеннями [16; 23]) (К=0,66, де p<0,01);
  • 3) дратівливістю (К=0,65, де p<0,01);
  • 4) образою (К=0,56, де p<0,01);
  • 5) спонтанною агресивністю (високі оцінки свідчать про підвищений рівень психопатизації, що створює передумови для імпульсивної поведінки [16]) (К=0,50, де р<0,01);
  • 6) ворожістю (за А. Бассом та А. Даркою: реакція, що розвиває негативні почуття та негативні оцінки людей і подій [18]) (К=0,48, де p<0,01);
  • 7) агресивністю як властивістю особистості (К=0,47, де p<0,01);
  • 8) реактивною агресивністю (високі оцінки свідчать про високий рівень психопатизації, що характеризується агресивним ставленням до соціального оточення та вираженим прагненням домінувати [16; 23]) (К=0,35, де p<0,01);
  • 9) негативізмом (за А. Бассом та А. Даркою: опозиційна манера в поведінці від пасивної протидії до активної боротьби проти звичаїв та законів [18]) (К=0,35, де p<0,01);
  • 10) вербальною агресією (за А. Бассом та А. Даркою: вираз негативних почуттів як через форму (крик, вереск), так і через зміст словесних відповідей (прокляття, погрози) [18]) (К=0,34, де p<0,01);
  • 11) фрустрацією як психічним станом (К=0,30, де p<0,01).

Отримані результати свідчать, що жінкам з високим рівнем емоційної лабільності можуть бути притаманні такі психологічні характеристики, як депресивність, невротичність, дратівливість, спонтанна агресивність, образа, ворожість, агресивність (як властивість особистості), реактивна агресивність, негативізм, вербальна агресія, фрустрація (як психічний стан).

За коефіцієнтом кореляції Спірмена з’ясувалося, що у жінок спостерігаються зворотні значущі зв’язки емоційної лабільності з:

  • товариськістю (К=-0,56, де p<0,01);
  • врівноваженістю (К=-0,36, де p<0,01);
  • альтруїстичним типом міжособистісних стосунків (К=-0,34, де p<0,01);
  • дружелюбністю (К=-0,33, де p<0,01);
  • прагненням до само-актуалізації (К=-0,30, де p<0,01).

Згідно з К. Роджерсом [20], кожна людина є унікальною, неповторною особистістю, здатною до само-актуалізації, розвитку здібностей. Вчені визначають само-актуалізацію як прагнення людини якомога повніше виявити, розвинути і реалізувати свої можливості, прагнення особистості бути тим, ким вона може бути [12]. Якщо індивід не здійснює того, до чого схильний, то виникає незадоволення, неспокій, тривога [4].

Згідно з Г. Олпортом [13], необхідно прагнути до виявлення таких властивостей особистості, як потенціал особистісного зростання, самореалізації. Л. Коган [8] визначає самореалізацію як свідомий, цілеспрямований процес розкриття й упредметнення сутнісних сил особистості в її соціальній діяльності. А на думку І. Кона [9], самореалізація відбувається через працю та спілкування.

До цінностей особистості, що само-актуалізується, відносять такі: істина, добро, краса, цілісність, не роздвоєність, життєвість, унікальність, досконалість, здійснення, справедливість, порядок, простота, легкість без зусилля, гра, самодостатність [12]. Надання переваги цим цінностям вказує на прагнення до гармонійного буття і здорових відносин з людьми, далеке від бажання маніпулювати ними у своїх інтересах.

Отже, можна сказати, що у жінок з високим рівнем емоційної лабільності такі психологічні характеристики, як товариськість, врівноваженість, альтруїстичний тип міжособистісних стосунків, дружелюбність, прагнення до само-актуалізації, перебувають на низькому рівні.

Розглянемо результати дослідження стосовно чоловіків.

Згідно з коефіцієнтом кореляції Спірмена, з’ясувалося, що у чоловіків існують прямі значущі зв’язки емоційної лабільності з:

  • 1) депресивністю (К=0,60, де p<0,01);
  • 2) невротичністю (К=0,51, де p<0,01);
  • 3) дратівливістю (К=0,50, де p<0,01);
  • 4) ворожістю (К=0,48, де p<0,01);
  • 5) реактивною агресивністю (К=0,43, де p<0,01);
  • 6) підозрілістю (недовірливо-скептичним типом міжособистісних стосунків) (К=0,43, де p<0,01);
  • 7) спонтанною агресивністю (К=0,41, де p<0,01);
  • 8) агресивністю як властивістю особистості (К=0,41, де p<0,01);
  • 9) вербальною агресією (К=0,35, де p<0,01).

Результати дослідження показали, що чоловікам з високим рівнем емоційної лабільності можуть бути притаманні такі психологічні характеристики, як депресивність, невротичність, дратівливість, ворожість, реактивна агресивність, підозрілість (недовірливо-скептичний тип міжособистісних стосунків), спонтанна агресивність, агресивність як властивість особистості, вербальна агресія.

Згідно з коефіцієнтом кореляції Спірмена, у чоловіків спостерігаються зворотні значущі зв’язки емоційної лабільності з:

  • альтруїстичним типом міжособистісних стосунків (К=-0,54, де p<0,01);
  • прагненням до само-актуалізації (К=-0,48, де p<0,01);
  • товариськістю (К=-0,46, де p<0,01);
  • дружелюбністю (К=-0,30, де p<0,01).

Отже, у чоловіків з високим рівнем емоційної лабільності на низькому рівні перебувають такі психологічні характеристики, як альтруїстичний тип міжособистісних стосунків, прагнення до само-актуалізації, товариськість, дружелюбність.

Аби з’ясувати ситуаційні чинники вербальної та фізичної агресії, учасники дослідження були поділені на групи:

  • 1) група 1, що має тенденцію (67 жінок) та група 2, що не має тенденції (29 жінок) до вибору вербальної агресії до чоловіка, що провокує вербальну агресію;
  • 2) група 3, що має тенденцію (58 жінок) та група 4, що не має тенденції (38 жінок) до вибору вербальної агресії до жінки, що провокує вербальну агресію;
  • 3) група 5, що має тенденцію (51 чоловік) та група 6, що не має тенденції (30 чоловіків) до вибору вербальної агресії до чоловіка, що провокує вербальну агресію;
  • 4) група 7, що має тенденцію (34 чоловіки) та група 8, що не має тенденції (47 чоловіків) до вибору вербальної агресії до жінки, що провокує вербальну агресію;
  • 5) група 9, що має тенденцію (36 жінок) та група 10, що не має тенденції (60 жінок) до вибору фізичної агресії до чоловіка, що провокує фізичну агресію;
  • 6) група 11, що має тенденцію (56 жінок) та група 12, що не має тенденції (40 жінок) до вибору фізичної агресії до жінки, що провокує фізичну агресію;
  • 7) група 13, що має тенденцію (48 чоловіків) та група 14, що не має тенденції (33 чоловіки) до вибору фізичної агресії до чоловіка, що провокує фізичну агресію;
  • 8) група 15, що має тенденцію (21 чоловік) та група 16, що не має тенденції (60 чоловіків) до вибору фізичної агресії до жінки, що провокує фізичну агресію.

Згідно з результатами одно-факторного дисперсійного аналізу, виявлено різницю у рівні емоційної лабільності залежно від ситуаційних чинників. У таблиці наведено результати дослідження.

Таблиця. Різниця у рівні емоційної лабільності у осіб залежно від ситуаційних чинників

Групи

Кількість осіб

Середнє

 

Стандартне відхилення

Стандартна
помилка

F-критерій

Рівень
значущості

1

2

67

6,22

1,52

0,19

19,435

0,0001

29

4,79

1,32

0,25

3

4

58

6,00

1,63

0,21

2,539

0,114

38

5,47

1,50

0,24

5

6

51

5,84

1,58

0,22

5,234

0,025

30

5,10

1,06

0,19

7

8

34

5,82

1,71

0,29

1,844

0,178

47

5,38

1,21

0,18

9

10

36

6,22

1,73

0,29

4,342

0,040

60

5,53

1,47

0,19

11

12

56

6,14

1,58

0,21

6,917

0,010

40

5,30

1,51

0,24

13

14

48

5,83

1,67

0,24

4,109

0,046

33

5,18

0,95

0,17

15

16

21

5,57

1,50

0,33

0,000

0,990

60

5,57

1,44

0,19

 

Отже, стосовно вербальної агресії, з’ясувалося:

  • у жінок емоційна лабільність здебільш сприяє виборові вербальної агресії до чоловіка, що провокує вербальну агресію (де p<0,0001);
  • у чоловіків емоційна лабільність не сприяє виборові вербальної агресії до жінки, що провокує вербальну агресію;
  • у чоловіків емоційна лабільність переважно сприяє вибору вербальної агресії до чоловіка, що провокує вербальну агресію (де p<0,03).

Стосовно фізичної агресії було з’ясовано:

  • у жінок емоційна лабільність сприяє виборові фізичної агресії до чоловіка (де p<0,05) та до жінки (де p<0,02), що провокують фізичну агресію;
  • у чоловіків емоційна лабільність не сприяє виборові фізичної агресії до жінки, що провокує фізичну агресію;
  • у чоловіків емоційна лабільність сприяє виборові фізичної агресії до чоловіка, що провокує фізичну агресію (де p<0,05).

Відтак емоційна лабільність може сприяти агресивним проявам особистості, але при цьому необхідно враховувати певні ситуаційні чинники.

Дослідження зарубіжних психологів [2; 3] також свідчать, що в багатьох випадках ситуаційні фактори впливають на агресію більше, ніж певні риси особистості. Так, Р. Берон та Д. Річардсон вказують, що зовнішні детермінанти агресії – це ті особливості середовища чи ситуації, які можуть підвищувати ймовірність її виникнення.

Вчені [21] зазначають, що реакції людей обумовлені переважно поточними ситуаціями і змінюються відповідно до зміни зовнішніх умов. Л. Берковіц [2] розробив програму досліджень сигналів до агресії. Він припускає, що люди (і навіть предмети) можуть ставати посиланнями для виникнення агресії, якщо між ними та агресією встановлюється повторний асоціативний зв’язок. На думку вченого, якщо вони набули такого значення, то це може стимулювати агресивні реакції людини, котра була розгнівана чи іншим способом підготовлена до агресії [2]. Такі посилання, за Л. Берковіцем, стануть зовнішніми детермінантами агресивної поведінки.

Висновки:

1) У жінок виявлено прямі значущі зв’язки емоційної лабільності з депресивністю, невротичністю, дратівливістю, спонтанною агресивністю, образою, ворожістю, агресивністю як властивістю особистості, реактивною агресивністю, негативізмом, вербальною агресією, фрустрацією як психічним станом.

2) У жінок виявлено зворотні значущі зв’язки емоційної лабільності з товариськістю, врівноваженістю, альтруїстичним типом міжособистісних стосунків, дружелюбністю, прагненням до само-актуалізації.

3) У чоловіків виявлено прямі значущі зв’язки емоційної лабільності з депресивністю, невротичністю, дратівливістю, ворожістю, реактивною агресивністю, підозрілістю (недовірливо-скептичним типом міжособистісних стосунків), спонтанною агресивністю, агресивністю як властивістю особистості, вербальною агресією.

4) У чоловіків виявлено зворотні значущі зв’язки емоційної лабільності з альтруїстичним типом міжособистісних стосунків, прагненням до само-актуалізації, товариськістю, дружелюбністю.

5) Емоційна лабільність може сприяти агресії особистості, проте слід враховувати певні ситуаційні чинники.

6) Стосовно вербальної агресії. У жінок емоційна лабільність у більшій мірі сприяє виборові вербальної агресії до чоловіка, що провокує вербальну агресію. У чоловіків емоційна лабільність не сприяє вибору вербальної агресії до жінки, що провокує вербальну агресію. У чоловіків емоційна лабільність переважно сприяє виборові вербальної агресії до чоловіка, що провокує вербальну агресію.

7) Стосовно фізичної агресії. У жінок емоційна лабільність сприяє виборові фізичної агресії до чоловіка та до жінки, що провокують фізичну агресію. У чоловіків емоційна лабільність не сприяє виборові фізичної агресії до жінки, що провокує фізичну агресію. У чоловіків емоційна лабільність сприяє вибору фізичної агресії до чоловіка, що провокує фізичну агресію.

Знання психологічних особливостей емоційної лабільності може стати в нагоді при створенні ефективних засобів психокорекції для запобігання вибору агресивних способів поведінки. Плануємо продовжити дослідження індивідуально-особистісних та ситуаційних чинників агресії особистості.

Література

1. Баданина Л. П. Соотношение психологических и нейропсихологических коррелятов эмоциональной неустойчивости у младших школьников: Автореф. дис. …канд. наук. – СПб., 1996.

2. Берковиц Л. Агрессия: причины, последствия и контроль: Пер. с англ. – С. -Пб.: Прайм-Еврознак, 2001.

3. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия: Пер. с англ. – С. -Пб.: Питер, 1998.

4. Занюк С. С. Психологія мотивації та емоцій / Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки. – Луцьк, 1997.

5. Изард К. Э. Психология эмоций: Пер. с англ. – С. -Пб.: Питер, 1999.

6. Ильин Е. П. Эмоции и чувства. – С. -Пб.: Питер, 2001.

7. Киршбаум Э. И., Еремеева А. И. Психические состояния / Дальневост. ун-т. – Владивосток, 1990.

8. Коган Л. Н. Цель и смысл жизни человека. – М., 1984.

9. Кон И. С. В поисках себя. Личность и ее самосознание. – М., 1984.

10. Лазурский А. Ф. Очерк науки о характерах. – М.: Наука, 1995.

11. Левитов Н. Д. О психических состояниях человека. – М., 1964.

12. Маслоу А. Психология бытия: Пер. с англ. – М.: REFL - book, 1997.

13. Олпорт Гордон В. Личность в психологии. - М.: Ювента, 1998. – 375 с.

14. Платонов К. К., Шварц Л. М. Очерки психологии для летчиков. – М., 1948.

15. Плахтиенко В. А., Блудов Ю. М. Надежность в спорте. – М., 1985.

16. Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии: Учеб. пособие / Под общ. ред. А. А. Крылова, С. А. Маничева. – СПб.: Питер, 2002.

17. Психологический отбор летчиков / Под ред. Е. А. Милеряна. – Киев, 1966.

18. Реан А. А. Психология изучения личности: Учебное пособие. – С. -Пб.: Изд-во Михайлова В. А., 1999.

19. Рейковский Я. Экспериментальная психология эмоций. – М., 1979.

20. Роджерс К. Взгляд на психотерапию. Становление человека. – М.: Прогресс, Универс, 1994.

21. Росс Л., Нисбетт Р. Человек и ситуация. Уроки социальной психологии: Пер. с англ. – М.: Аспект Пресс, 1999. – 430 с.

22. Славина Л. С. Дети с аффективным поведением. – М., 1966.

23. Словарь-справочник по психодиагностике / Сост. Л. Ф. Бурлачук, С. М. Морозов. – С. -Пб.: Питер Ком, 1999. – 528 с.

24. Смирнов В. М., Трохачев А. И. О психологии, психопатологии и физиологии эмоций // Чувства, влечения, эмоции / Под ред. В. С. Дерябина. – Л., 1974.

25. Экспериментальная психология / Под ред. П. Фресса, Ж. Пиаже. – М.: Прогресс, 1975. – Вып. 5.


01.03.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!