Osvita.ua Вища освіта Реферати Психологія Лідерські здібності та соціальна креативність підлітків. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Лідерські здібності та соціальна креативність підлітків. Реферат

У рефераті викладено сучасні теоретичні підходи до проблеми креативності, здійснено аналіз зв’язку лідерських здібностей і соціальної креативності, вивчено взаємозв’язок лідерських здібностей і соціальної креативності поле-залежних і поле-незалежних підлітків

Основна мета освіти - підготовка молодого покоління до майбутнього, до появи нових можливостей у житті та їх раціонального використання. І саме креативність допомагає ефективно реалізувати цю мету. Виховання творчого ставлення до дійсності, розвиток уміння знаходити оригінальне рішення в нестандартній ситуації – такі завдання вирішують психологи і педагоги у всіх країнах світу.

За відносно короткий час в суспільстві відбуваються суттєві зміни. І людина має ефективно реагувати на них. Однак дуже часто вона не буває готова до цього. Для адекватного ставлення до змін особистість має у повній мірі використовувати свій творчій потенціал, розвивати креативність.

Креативність – це здатність постійно змінюватися, проявляти власну неповторність. Коли людина виражає власну унікальність через креативність, то відчуває повноту життя, усвідомлює його сенс.

Кожна людина неповторна, це безперечно. Але для багатьох існує проблема: як виразити власну унікальність, як подати себе світові? Поведінка осіб, схильних до шаблонів, є заздалегідь "запрограмованою". Внаслідок цього людина відчуває безглуздя свого існування, яке обумовлюється протестом проти норм, вимог суспільства.

При вивченні проблеми соціальної креативності необхідно, передусім, визначити її критерії. А вони випливають з визначення творчої поведінки. Творча поведінка, звісно, характеризується без-оціночним ставленням до життя. Творча людина не сприймає життєвих ситуацій як добрі або не дуже, не оцінює їх за якимись критеріями, а сприймає їх як проблемні, котрі необхідно вирішувати. Отже, креативність розглядається, на відміну від багатьох традиційних підходів, не як інтелектуальна, а як особистісна характеристика.

Мета дослідження - вивчити взаємозв’язок лідерських здібностей та соціальної креативності з точки зору когнітивного стилю "поле-залежність – поле-незалежність" підлітків. Передбачається вирішення таких завдань:

  • вивчити сучасні теоретичні підходи до проблеми креативності;
  • проаналізувати зв’язок лідерських здібностей і соціальної креативності у школярів 11-х класів;
  • вивчити взаємозв’язок лідерських здібностей і соціальної креативності поле-залежних і поле-незалежних підлітків 16 - 17 років.

Гіпотеза: існує залежність між лідерськими здібностями і соціальною креативністю поле-залежних і поле-незалежних підлітків 16 - 17 років.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

  • вивчено особливості соціальної креативності в підлітковому віці;
  • розглянуто соціальну креативність у взаємозв’язку з лідерством поле-залежних і поле-незалежних підлітків.

Для творчого самовираження особистість має оволодіти культурними нормами. Це, з одного боку, гарантує те, що творче самовираження здійснюватиметься в певних культурно заданих межах і не завдасть суспільству шкоди, не руйнуватиме його основ. З іншого боку, в творчому самовираженні використовуються в якості основи культурно вироблені засоби.

Якщо завершення процесу особистісного розвитку характеризується засвоєнням культурно заданих зразків, то це веде до глухого кута – стерео-типізації, шаблону. Якщо ж таке засвоєння є лише етапом розвитку, після якого відбувається вільне і гнучке творче використання засобів для вираження власної індивідуальності, то воно відкриває широкі можливості для особистісного зростання.

Перші культурно задані засоби самовираження, які опановує дитина, належать, на думку О. Яковлевої, до сфери почуттів. Вираження себе – це вираження своїх почуттів, які стосуються певної події чи ситуації. Людські почуття – це суб’єктивна оцінка об’єктивних подій. Кожна реакція людини на життєві події емоційно забарвлена і обумовлює індивідуальність реакції.

Якби не було такого емоційного забарвлення реакцій, то переживання і реакції нічим не відрізнялися б від реакцій запрограмованого комп’ютера. Але переживання почуття і його вираження, на думку О. Яковлевої, речі різні. Для того, аби вираження почуття могло бути проявом істинної індивідуальності людини, воно має бути адекватним, тобто відповідати ситуації і, в першу чергу, самому почуттю. А це зазвичай якраз і не є результатом сучасного навчання. Якщо вираження почуття не відповідає самому відчуттю, то це свідчить про можливість внутрішніх конфліктів.

О. Яковлева розглядає креативність як особистісну характеристику, але не як певний набір особистісних рис, а як реалізацію людиною власної індивідуальності. Кожна людина неповторна, унікальна, вона вносить у світ щось нове, таке, чого раніше не було. Тому прояв індивідуальності є творчим процесом.

На думку О. Яковлевої, характеристики креативності непредметні, тобто не передбачають наявність продукту (матеріального чи ідеального), процесуальні, бо креативність розглядається як процес прояву власної індивідуальності.

О. Яковлева виокремлює такі процесуальні характеристики креативності:

  • а) креативність розкривається в процесі суб’єкт-суб’єктної взаємодії;
  • б) креативність у певній формі завжди адресується іншій людині [5 - 9].

Такі характеристики логічно ґрунтуються на уявленні про креативність як реалізацію власної індивідуальності. Людина проявляє свою індивідуальність в процесі міжособистісного спілкування (прямого чи опосередкованого), тому креативність певною мірою є репрезентацією своєї індивідуальності іншому.

Численні визначення лідерства стосуються винятково процесу міжособистісної взаємодії. Лідерство характеризується, насамперед, звертанням до людини і має безпосереднє відношення до механізму людських взаємин. Людина, яка володіє високими лідерськими здібностями, здатна зробити процес міжособистісної взаємодії більш цілеспрямованим, більш ефективним і, що не менш важливо, викликати в учасників відчуття осмислення того, що відбувається. До того ж, ця взаємодія може бути організована практично в кожній предметній діяльності.

Оскільки високі лідерські здібності є особливою обдарованістю, то до них доцільно застосовувати такі загальні положення:

  • домінуюча роль внутрішньої мотивації;
  • дослідницька творча активність, яка виражається в окресленні і вирішенні проблем;
  • можливість досягнення оригінальних рішень;
  • можливість прогнозу і передбачення;
  • здатність створювати ідеальні еталони, які забезпечують високі естетичні, моральні, інтелектуальні оцінки.

Та всі ці загальні положення відображаються в лідерських здібностях через те, що належать вони до сфери суб’єкт-суб’єктних відносин. Внутрішня мотивація спрямована, в першу чергу, на іншу людину, тобто на виявлення і використання нею особливостей власної індивідуальності.

Лідер допомагає виявити і проявити власну індивідуальність іншим через свою індивідуальність. Отже, виявлення і прояв власної індивідуальності одночасно є:

  • а) психологічною характеристикою лідерських здібностей;
  • б) характеристикою креативності [5 - 9].

Одним з різновидів індивідуального стилю є когнітивний стиль. Його можна віднести до індивідуального чи, в термінах В. Мерліна, до індивідуального стилю операцій, який визначає можливість використання когнітивного стилю в характеристиці креативності [4].

Когнітивний стиль є формально-динамічною, інструментальною характеристикою діяльності, яка відображає індивідуальні переваги в способах опрацювання інформації. Тому він більше пов’язаний з якісною стороною пристосовного ефекту, що визначає соціальну рівноцінність його полюсів.

Так, когнітивний стиль поле-залежності – поле-незалежності характеризує індивідуальні відмінності в схильності до впливу контексту. Встановлено, що при орієнтації на зовнішні джерела інформації людина відчуває переважно вплив контексту, і тому вирішення перцептивних завдань, які передбачають, наприклад, виокремлення фігури з фону, супроводжується значними труднощами. Ці особливості характеризують один полюс стилю – поле-залежність. Протилежний полюс – поле-незалежність – відображає орієнтацію на внутрішні джерела інформації, що проявляється у контрастних стосовно поле-залежності особливостей: меншій схильності до впливу контексту та легкості вирішення завдань на кшталт "фігура і фон".

Серед специфічних рис когнітивного стилю, які дещо відрізняють його від традиційного розуміння індивідуального стилю діяльності, необхідно відзначити його універсальність. Завдяки цьому когнітивний стиль може використовуватися для характеристики стійких індивідуальних особливостей як когнітивної, так і афективної сторін поведінки в різних ситуаціях.

Так, стосовно стилю "поле-залежність – поле-незалежність" встановлено, що індивідуальні переваги, виявленні в перцепції, зберігаються і в настановленнях, потребах, міжособистісному спілкуванні, схильності до певних видів психопатології тощо. Широкий аспект проявів поле-залежності – поле-незалежності в різних сферах життєдіяльності дозволяє назвати їх стилем життя і припустити, що когнітивні стилі можуть відображати структуроутворюючі риси особистісної організації.

Націленість на відображення суттєвих сторін індивідуальності визначає внесок когнітивних стилів у дослідженні пізнання, яке, згідно з В. Колгою, вивчалося залежно від особистості людини, яка пізнає [2 - 3]. Справді, використання цієї характеристики пізнавальної діяльності може мати особливе значення у зв’язку з проблемами профорієнтації, з використанням сучасних технічних засобів навчання, виробленням різних моделей навчально-виховного процесу – скрізь, де ставиться завдання створення умов для найповнішого розкриття "соціально-ціннісної" неповторності кожної особистості (Б. Ананьєв) [1].

Особливості підліткового віку визначаються конкретними соціальними обставинами, насамперед – зміною місця дитини в суспільстві, зміною її позиції при вступі в нові відносини зі світом дорослих, світом їх цінностей, що визначає новий зміст її свідомості.

У підлітків є кілька можливостей для відчуття власної індивідуальності, креативності. Одна з них – розвиток своєї особистості за зразком та подобою особистості дорослої людини, оскільки саме дорослий в очах дитини володіє самостійністю, лідерськими здібностями і соціальною креативністю. Тому перше, чого прагне підліток, це показати собі та оточуючим, що він вже не дитина. Для того, щоб відважитися на самостійні вчинки, підліток мимоволі переконується, що він має на це право, бо він вже дорослий.

Старший підлітковий вік, на нашу думку, створює певні передумови для успішного розвитку соціальної креативності і лідерських здібностей.

Для емпирічного дослідження когнітивної структури лідерських здібностей і соціальної креативності підлітків вибірку склали 17 підлітків 16 - 17 років. Для визначення когнітивного стилю "поле-залежність – поле-незалежність" в індивідуальній роботі використовувався тест Г. Віткіна (6 завдань). В процесі дослідження школярам пропонувалася картка з зображенням еталонної фігури, яку необхідно запам’ятати. Потім картка вилучалася і по черзі демонструвалися зображення, в яких ця фігура була "прихована". Учні повинні були знайти і окреслити її контур. Показником ступеня поле-незалежності використовувався індекс правильно вирішених завдань з врахуванням їх складності і часу вирішення.

Можна виокремити дві групи респондентів. Підлітки, які в результаті дослідження одержали, порівняно з однокласниками, нижчі результати дослідження, вважалися поле-залежними. Для них характерними були тривалість окреслення замаскованої фігури і помилки у визначенні її частин, а також відмови від рішення. Такі школярі відрізнялися й способом запам’ятовування еталонної фігури: для цього їм необхідно було намалювати її кілька разів. Багато поле-незалежних розбивали фігуру на знайомі елементи і аналізували її форму. Поле-залежні ніби "втрачали" фігуру в момент експерименту. У поле-незалежних знайомство з еталоном потребувало менше часу і відбувалося без замальовування.

В результаті дослідження спостерігалася різниця в запам’ятовуванні стимульної фігури. Одна група витрачає більше часу на її запам’ятовування, ніж інша. Респондентів, які в середньому витратили на виконання завдання менше середнього часу знаходження стимульної фігури (tн. серед.) було зараховано до групи поле-незалежних. Поле-залежні ж витратили на виконання завдання вище середнього часу (tн серед=8,934).

Отже, когнітивний стиль визначає спосіб опрацювання людиною інформації і впливає на особливості використання нею різних стратегій при виконанні завдань. Когнітивний стиль "поле-залежність – поле-незалежність" - це один з аспектів, завдяки якому вчитель може створювати програми з урахуванням індивідуальних особливостей школярів. Вчителі мають використовувати інформацію про когнітивні стилі як стимулятор для осмислення індивідуальності, а не як основу для навчання учнів у групах.

Для вивчення лідерських здібностей використовувалися дві ігрові проби. Учням не повідомляли справжню мету завдань, вправи подавалися як розминка. При виконанні ігрових проб виникала групова взаємодія, і для досягнення спільних цілей кілька підлітків узяли на себе управління діями всіх учасників (виник процес лідерства). Результати вправ ми порівняли з інформацією, яку отримали за допомогою спостереження за дітьми педагогів і батьків. Тому для діагностики лідерських здібностей підлітків ми використовували й тест "Схильність до лідерства".

В результаті опитування вчителів було встановлено, що кілька учнів є постійними лідерами в класі, один з яких – офіційний лідер (набрали максимальні бали з тесту "Схильність до лідерства", виявили високу активність в "ігрових пробах"). Батьки відзначили додатково 10 учнів, які виявляють активність, лідерські здібності в інших, позашкільних видах діяльності (отримали високі бали з тесту "Схильність до лідерства", не перебирали на себе роль лідера).

З’ясувалося, що чимало респондентів володіє лідерськими здібностями, які проявляються переважно в позашкільній діяльності – це неформальні лідери. В якості "яскравих" лідерів було відзначено трьох учнів. Можливо, хтось з дітей ще не став лідером, але проявив при виконанні завдань лідерські здібності, зміг управляти діями однокласників. Психолог може допомогти такому підліткові розвинути лідерські якості, запропонувати вчителям використовувати у спільних справах класу соціальні здібності того чи іншого учня, які досі були приховані.

Методика "Визначення соціальної креативності особистості" (Є. Туник) за допомогою самооцінки поведінки в нестандартних ситуаціях життєдіяльності дозволяє визначити рівень соціальної креативності. В бланку відповідей було запропоновано за 9-бальною шкалою провести самооцінку власних особистісних якостей або частоту їх виявлення в заданих ситуаціях життєдіяльності.

У всіх підлітків творчий потенціал різний. Підлітки з високими лідерськими здібностями володіють високим творчим потенціалом. Спільною його характеристикою є яскраво виражена пізнавальна потреба. Серед характерологічних особливостей – ініціативність, наполегливість, несхильність до шаблонів. У підлітка з високими лідерськими здібностями процес розвитку особистості відбувається інтенсивніше, а особистісно-індивідуальні особливості виражені яскравіше і проявляються раніше. Ці особливості одержали назву "психосоціальної чуйності" (загострене почуття справедливості, яке випереджає моральний розвиток, висока емоційна чутливість, почуття особистої відповідальності).

Розглянувши креативність як особистісну характеристику, ми відзначили, що розвиток особистості сприяє розвиткові соціальної креативності. Отже, найбільшим ефектом володіють програми, які основною умовою розвитку креативності вважають розвиток особистості підлітка. У підлітків з високим рівнем креативності сформовані найважливіші характеристики особистості: позитивне ставлення до себе і навколишнього світу, розвинена особистісна рефлексія.

На основі експериментальних результатів дослідження ми зробили висновок, що становлення соціальної креативності яскраво проявляється в старшому підлітковому віці. Підлітки, які володіють поле-незалежним стилем, проявляють високі лідерські здібності і є лідерами в групі. Підлітки з когнітивним стилем "поле-залежність" володіють лідерськими здібностями, але здебільш є лідерами в позашкільній діяльності. Рівень лідерських здібностей як у поле-залежних, так і поле-незалежних респондентів залежить від виявлення ними соціальної креативності. Підлітки-лідери з когнітивним стилем "поле-незалежність" в більшій мірі соціально креативні, ніж їхні ровесники, які володіють протилежним стилем.

Отже, наша гіпотеза підтвердилася: існує залежність між лідерськими здібностями і соціальною креативністю в когнітивній структурі особистості підлітків 16 - 17 років. Вирішення цієї проблеми має велике значення для вивчення саморозвитку і само-актуалізації підлітків.

На основі експериментально дослідження були зроблено такі висновки:

1. Виявлений в експерименті взаємозв’язок соціальної креативності і когнітивного стилю "поле-залежність – поле-незалежність" може розглядатися як важливий фактор розвитку креативності в старшому підлітковому віці. Вироблення моделі формування і розвитку соціальної креативності в підлітковому віці має здійснюватися з врахуванням когнітивного стилю "поле-залежності – поле-незалежності" учнів.

2. Результати проведеної нами роботи будуть корисними для формування спеціалізованих методів з метою: розкриття індивідуальних якостей, здібностей, потенціалу підлітків; виховання у підлітків уміння проявляти свою індивідуальність, власне сприйняття проблеми, ситуації в різних сферах діяльності; стимулювання творчої активності при вирішенні різних завдань; створення оптимальних умов для прояву інтелектуальної і творчої активності з врахуванням когнітивного стилю підлітків.

3. Вибудовуючи діяльність у процесі навчання більш зручним, оптимальним способом для особистості підлітка, ми сприяємо успішнішому виконанню як творчої, так і інтелектуальної діяльності.

4. Поле-залежні і поле-незалежні учні застосовують індивідуальний стиль операцій в ході вирішення різних завдань, у тому числі й креативних.

5. Для розвитку соціальної креативності поле-залежний і поле-незалежний когнітивний стилі є рівноцінними. Різниця в успішності виконання різних видів діяльності виявляється залежно від корисності того чи іншого стилю для певної діяльності.

6. Рівень лідерських здібностей як у поле-залежних, так і поле-незалежних респондентів залежить від виявлення ними соціальної креативності. Отже, підлітки-лідери з когнітивним стилем "поле-незалежність" в більшій мірі соціально креативні, ніж їх однолітки, які мають протилежний стиль.

За результатами дослідження ми охарактеризували форми організації співпраці психологів і педагогів в межах довгострокових цільових програм, адресованих старшим підліткам для розвитку соціальної креативності і лідерських здібностей. Своєю інформаційною цінністю дослідження може бути корисним як при побудові актуальної нині узагальненої теорії креативності, так і при виробленні різних варіантів системи розвиваючого навчання.

Проведене дослідження взаємодії особистісних і когнітивних якостей підлітків в моделі експериментального визначення рівня соціальної креативності дозволило виокремити найбільш інформативні психологічні характеристики, які відрізняються в групах школярів з більш чи менш вираженими лідерськими здібностями. З врахуванням цих особливостей старшого підліткового віку може бути вироблена розвиваюча програма, спрямована на розвиток творчого потенціалу підлітків.

Література

1. Ананьев Б. Г. Избранные психологические труды. – Т. I, II. – М., 1980.

2. Колга В. А. Когнитивные стили как критерий школьной зрелости // Тезисы республиканской конференции "Формирование школьной зрелости ребенка". – Таллин, 1982.

3. Колга В. А. Возможные миры когнитивных стилей // Тезисы научно-практического семинара "Когнитивные стили". – Таллин, 1986.

4. Мерлин В. С. Очерк интегрального исследования индивидуальности. – М., 1986.

5. Яковлева Е. Л. Психологические условия развития творческого потенциала у детей школьного возраста // Вопросы психологии. – 1994. – № 5. – С. 37 - 42.

6. Яковлева Е. Л. Психологические основы развития творческого потенциала личности школьника // Развитие творческого потенциала личности школьника. – М., 1996. – С. 6 - 16.

7. Яковлева Е. Л. Развитие творческого потенциала личности как цель образования // Мир психологии. – 1996. – № 2. – С. 145 - 151.

8. Яковлева Е. Л. Развитие творческого потенциала личности школьника // Вопросы психологии. – 1996. – № 3. – С. 28 - 43.

9. Яковлева Е. Л. Эмоциональные механизмы творческого потенциала // Вопросы психологии. – 1997. – № 4.

10. http://www. politik. org. ua


29.02.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!