Osvita.ua Вища освіта Реферати Психологія Медичне страхування: соціально-психологічні проблеми. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Медичне страхування: соціально-психологічні проблеми. Реферат

Для успішного розвитку страхового бізнесу страхові компанії повинні вивчати психологію страхування, попит та потреби населення у сфері медичного обслуговування

Первинне значення поняття "страхування" пов’язане зі словом "страх". Ще в часи первісного ладу люди відчували страх за збереження свого життя та майна, за можливість його втрати або знищення у зв’язку зі стихійним лихом, пожежами, крадіжками чи іншими непередбаченими небезпеками. Аби оберегти своє майно, себе та інших від небажаних життєвих ситуацій, отримати підтримку в складну годину, людина створила систему страхування.

У певному значенні той чи інший страх людини фіксує ступінь значимості для неї відповідної життєвої цінності. У людини виникає страх тоді, коли вона відчуває можливість втрати чого-небудь, що їй притаманне, необхідне і бажане. Таким чином, страх можна розглядати як цінність, але цінність "афективно значиму", взяту в ракурсі суб’єктивної внутрішньої події. Тобто страх – це загроза для реалізації відповідних цілей [1, с. 3 – 12].

Поряд з тим, страх виконує оцінно-захисту функцію. Він повідомляє людині про небезпеку, спонукає шукати шляхи його подолання, активізує інстинкт самозбереження. Оцінка ситуації як небезпечної призводить до активізації пристосовувальних дій, захисних механізмів та інших форм адаптивної активності, які мають усунути джерело потенційної небезпеки [2, c. 148 – 152].

Проте люди віддають перевагу жити зі страхом за здоров’я, а не прагнуть захистити себе від можливих захворювань та матеріальних витрат на їхнє лікування за допомогою механізмів медичного страхування. Такий висновок випливає на основі нижченаведених думок, аналізу реальних фактів, даних соціологічних досліджень та існуючих проблем, вирішення яких забезпечить успішний розвиток медичного страхування зокрема та страхового ринку взагалі.

Здоров’я і життя – найцінніше благо людини, тому ціннісна орієнтація на здоров’я мала б корелюватися зі страхом за здоров’я і активізувати саму ціннісну орієнтацію на хороше здоров’я. Згідно з соціологічними дослідженнями, здоров’я як цінність входить до першої п’ятірки найважливіших цінностей. Людина, однак, легковажно ставиться до свого здоров’я. Для більшості людей воно є, перш за все, інструментальною цінністю, з допомогою якої досягаються інші життєві, переважно матеріальні блага.

Розуміння людиною здоров’я як інструментальної цінності зменшує відчуття страху за його втрату. Сьогодні більшість громадян переймається саме соціальними та матеріальним проблемами. Згідно з теорією потреб психолога А. Маслоу, незадоволення фізіологічних потреб викликають у людини страх за своє існування, страх бідності. Задоволення потреб безпеки та збереження здоров’я, особливо особистого, відсувається на другорядні позиції.

Для людей з економічно та соціально розвинутих країн страх бідності не є виражений, оскільки вони переймаються вже задоволенням соціальних потреб та потреб у визнанні, повазі і "борються" зі страхами, які виникають при не задоволенні цих потреб. А потребу у збереженні здоров’я та страх за своє здоров’я громадяни розвинутих країн долають за допомогою медичного страхування, яке має досить розвинуту систему захисту інтересів людини у цій сфері. Медичне страхування, страхування здоров’я та життя – є найпоширеніший вид страхування у світі.

Побутує думка, що вагомий вплив на негативне, менш свідоме ставлення людини до власного здоров’я спричинила саме медицина, її сучасні досягнення, нові способи оберігання здоров’я (у тім числі й медичне страхування), які притупляють страх перед хворобою та смертю. На українському страховому ринку, наприклад, сегмент страхування життя сягає лише 0,5%.

Страхування – система економічних відносин, яка включає сукупність форм і методів формування цільових фондів грошових коштів та їх використання на відшкодування збитків при різних умовах (ризиках), а також при наданні допомоги громадянам при настанні певних подій в їх житті.

Медичне ж страхування забезпечує громадянам, у разі виникнення страхового випадку, одержання медичної допомоги за рахунок нагромаджених коштів і фінансування профілактичних заходів. Воно призначається для компенсації громадянам витрат на медичну допомогу та інших витрат, пов’язаних із підтриманням здоров’я, зокрема й відвідування лікарів, амбулаторним лікуванням, придбанням медикаментів, лікуванням у стаціонарі, отримання стоматологічної допомоги тощо. Об’єктом медичного страхування є життя і здоров’я громадян, а також майнові інтереси, пов’язані з витратами на отримання медичної допомоги.

Ринок медичного страхування на сьогодні в Україні поступово розвивається. На ньому діє близько 60 страхових компаній, які мають відповідні права. Проте реально працює тільки 8 чи 10 компаній. За оцінками експертів, обсяг платежів із добровільного медичного страхування зростає щороку у 1,5-1,6 рази і в найближчому майбутньому така динаміка зберігатиметься [3, с. 1].

Основними причинами повільного розвитку медичного страхування в Україні можна відзначити такі:

  • не існує попиту з боку фізичних та юридичних осіб на послуги страхових компаній,
  • нема серйозної конкуренції між страховими компаніями через низку об’єктивних причин, що робить наразі цю сферу суспільних відносин не досить привабливою і перспективною з інвестиційної та економічної точки зору [4, с. 1].

Негативно впливають на розвиток цього виду страхування економічна нестабільність в країні, низька якість та складні умови життя, нерозвиненість інфраструктури страхового ринку, високі страхові тарифи при низьких доходах населення, економічна слабкість страхових компаній, недосконалість законодавчої та нормативно-правової бази, наявність тіньового ринку медичних послуг, розквіт хабарництва і незадовільний рівень лікарської етики, низька зацікавленість суб’єктів системи охорони здоров’я в розвиткові страхової медицини, низька платоспроможність більшості населення [5]. За оцінками різних досліджень, тільки 3% населення має змогу скористатися страховими послугами.

Суб’єктивні фактори теж не сприяють розвитку медичного страхування. Це – недостатній професіоналізм кадрів; слабке використання сучасних, маркетингових концепцій ведення бізнесу; порівняно вузький діапазон ризиків, що страхуються.

Прагнучи збільшити кількість своїх клієнтів, а отже й прибуток, страхові компанії повинні формувати попит у населення на свої страхові послуги. При дослідженні ринку страхових послуг в сьогоднішніх не досить сприятливих умовах необхідно вивчати ціннісні орієнтації потенційних клієнтів, структури загроз та страхів, що викликають найбільше занепокоєння у людини, виявляти чинники, що впливають на прийняття рішення людини щодо страхування, з’ясовувати причини, що визначають поведінку та установки реальних і потенційних клієнтів страхових компаній.

Вивчення цих аспектів можливе за допомогою знань страхової психології – галузі економічної психології, яка вивчає психічні процеси та викликану ними поведінку людей в перебігу усвідомлення, оцінки, аналізу і в результаті формування в їхній свідомості потреби (установки) участі в процесі страхування.

Страхування передбачає постійні стосунки між суб’єктами суспільства, які постійно перебувають під дією психологічних процесів. При цьому всі суб’єкти страхування мають свою психологію, яка й визначає кінцевий результат їх взаємодії. В процесі успішної взаємодії клієнта і страхової компанії досягається результат – клієнт купує страховий поліс, а страхова компанія гарантує захист клієнтові й повинна отримувати прибуток. Потреба в психологічних дослідженнях постає тому, що складні суспільні процеси і наявність великої кількості страхових компаній змушують констатувати і вирішувати одну з основних проблем – як реалізувати свої страхові послуги? [6, с. 54].

Та не лише страховим компаніям, а для зростання будь-якої фірми вкрай необхідно знати: хто є їх потенційними клієнтами, чому саме вони є їх клієнтами, який процес продажу або надання послуг ефективний, а який ні і чому. Страхові компанії повинні орієнтуватися не на миттєві результати, а на послідовну роботу, обдуману її організацію та аналіз. Вони повинні вивчати цінності та потреби клієнтів, їхні бажання щодо страхових послуг, уміти розпізнавати й прогнозувати незадоволені потреби та задовольняти попит. У процесі роботи з клієнтами страхові компанії повинні також спиратися на ієрархію потреб людини.

Таким чином, весь стратегічний план розвитку страхової компанії повинен будуватися на розумінні поведінки клієнтів. Всю роботу потрібно починати із з’ясування того, що є головним і цінним для клієнта, який страховий захист він може і хоче собі придбати, якими є його реальні потреби і реальні можливості. Саме в цьому й полягає головне завдання та напрямки розвитку психології страхування.

При розробці своїх послуг страхові компанії повинні також враховувати особливості національного менталітету. За роки монополії Держстраху і в період становлення ринку страхових послуг у "середньостатистичного" українця склалося загалом негативне ставлення до страхування. Це відрізняє його від громадян економічно розвинених країн, де поліс медичного страхування є невід’ємним елементом соціального статусу. У нашого населення ще спостерігається недовіра, яка сформувалась у суспільстві після знецінення в результаті інфляції коштів, вкладених в страхові поліси Держстраху. Крім того, в Україні діє майже три десятки обов’язкових видів страхування, аналогів яким не існує у світовій практиці.

Населення не поспішатиме витрачати кошти на підтримку свого здоров’я за допомогою медичного страхування, доки у нього не з’явиться в цьому потреби або її усвідомлення. До того, ж чимало людей ставиться досить обережно до того, щоб платити за якісь послуги наперед, оскільки не має гарантій щодо страхових виплат, проте надбало негативний досвід взаємовідносин із страховими компаніями.

Європейський Союз серед п’яти основних принципів будь-якого страхування ставить на перше місце саме наявність високої довіри. Мабуть, саме тому англійське слово "insurance", яке перекладається як страхування, походить від слова "sure" – впевненість. Громадянину з розвиненої країни медичне страхування дає впевненість у тому, що він вигідно вклав свої кошти задля захисту власного здоров’я і життя.

Для більшості українців страхування в сьогоднішніх економічних умовах – недоцільність та певний страх втратити свої гроші. Недовіра населення до страхування, яка підкріплена систематичним невиконанням державою взятих на себе зобов’язань, – чи не головна проблема у розвитку вітчизняного страхового ринку.

За результатами загальнонаціонального опитування соціологічною службою Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова у червні 2003 року, на сьогодні лише 10,7% українців довіряє страховим компаніям (див: www. marketing. vc).

Проведене автором статті соціологічне дослідження у Львові у вересні 2003 року (вибірка N=400, випадкова, репрезентативна) виявило основні чинники, які спонукають українців страхуватися (див. таблицю 1). Якби була можливість, 45,40% від загальної кількості респондентів купили б страховий поліс. Водночас обґрунтувати своє рішення придбати страховий поліс змогло тільки близько половини опитаних. Це засвідчує необізнаність населення з перевагами медичного страхування.

Таблиця 1. Причина купівлі страхового поліса (у відсотках)

Запитання: "Чому б ви придбали страховий поліс?"

Гарантiя надання медичної допомоги

47,25

В разi необхiдностi скористався (-лась)

20,88

Вiдчуття захищеностi

14,29

Це вигідно

5,49

Меддопомога надаватиметься кваліфікованими лікарями

5,49

Менше доведеться платити при отриманні меддопомоги

4,4

Краще потроху сплачувати за майбутні медичні послуги

4,4

Захворіти можна в будь-який момент

3,3

Інше

2,2

 

(Сума відсотків перевищує 100, оскільки респонденти мали змогу зазначати кілька варіантів відповідей).

Згідно з даними соціологічної служби Центру ім. О. Разумкова, головною причиною небажання страхуватися громадяни, які не мають страхового полісу, назвали саме недовіру до страхових компаній.

Основні причини:

  • недовіра вітчизняним страховим компаніям (55,8%);
  • нестача коштів – 23,8%.

Практично кожний п’ятий (19,1%) з опитаних засвідчив негативне ставлення до послуг недержавних пенсійних фондів, мотивуючи свою позицію тим, що "гроші будуть розкрадені".

Згідно з даними львівського соціологічного дослідження, лише 8,05% опитаних однозначно зазначили, що не бажають страхуватися. Аж 46,55% не визначились. Основні причини відмови страхуватися наведені в таблиці 2.

Таблиця 2. Причина відмови купити страховий поліс (у відсотках)

Запитання: "Чому ви не купуєте страховий поліс?"

Брак грошей та знань щодо сум страхових внесків

30

Неусвідомлення  потреби у  медичному страхуванні

25

Не створено системи медичного страхування

13,33

Брак досвіду спілкування з страховими компаніями

10

Недовіра до системи  медичного страхування

18,33

Поліс не забезпечить високої якості медичної допомоги

5

Страхування – справа держави

1,67

 

(Сума відсотків перевищує 100, оскільки респонденти мали змогу зазначати декілька варіантів відповідей).

Цими даними можуть скористатися страхові компанії при плануванні стратегії інформування населення про медичне страхування, проаналізувавши неточності у знаннях населення або моменти, які не відповідають дійсності щодо медичного страхування у їх свідомості.

Події 1990 – 1993 років ще довго позначатимуться на ставленні населення до страхування як до ненадійного і непрозорого механізму. Тільки надійність страхової компанії, тобто гарантії виконання нею зобов’язань перед клієнтом, можуть забезпечити довіру населення.

Експерти зазначають, а маркетингові та соціологічні дослідження підтверджують їхню думку, що невисокі темпи зростання клієнтури страхових компаній пов’язані не лише з низьким рівнем прибутків населення та вартістю страхових послуг. Відзначається низький рівень загальної культури медичного страхування, як і страхування загалом.

Нестача доступних інформаційно-аналітичних матеріалів про діяльність страхових компаній та непродумана реклама страхових послуг обумовлюють непоінформованість переважної більшості населення про переваги страхування, його правила. Згідно з даними соціологічного дослідження, що проводилося у Львові, 53,91% опитаних поверхово ознайомлені з медичним страхуванням, 28,49% – не ознайомлені з ним зовсім, тоді як "добрі" і "дуже добрі" знання мають в сумі лише 16,48% респондентів (1,12% не визначились щодо даного питання).

Брак позитивної інформації про медичне страхування, його переваги підтримує недовіру у людей старшого покоління, які мають негативний досвід страхування в часи СРСР, а також неможливість формування досвіду страхування у населення віком 20 – 40 років, яке на сьогодні й може стати найактивнішим споживачем страхових послуг. Проте ці дані свідчать, що страхові компанії мають над чим працювати в інформаційному та просвітянському плані.

Страхові компанії повинні, перш за все, визнавати проблему недовіри до їхньої діяльності як одну з основних проблем розвитку страхового ринку загалом. Задля формування довіри населення до страхування страхові компанії повинні ретельно вивчати свою потенційну клієнтуру за допомогою соціально-психологічних досліджень, пропонувати цікаві страхові послуги, економічно стимулювати людей до страхування.

Клієнти довірятимуть страховій компанії, яка знає їх потреби та проблеми та бере участь у їх вирішенні, пропонуючи різні варіанти послуг. При такій співпраці у клієнтів виникає симпатія до страхової компанії, а це є запорукою довготривалих ділових відносин. Тому страхові компанії мають дотримуватися концепції соціального маркетингу, згідно з якою приховані потреби клієнтів є комерційними можливостями страхової компанії щодо пропозиції нових страхових послуг, котрі у повному обсязі задовольнятимуть потреби клієнта.

Страховим компаніям варто розробляти тематичні блоки щодо висвітлення переваг страхування в засобах масової інформації, здійснювати просвітницьку та роз’яснювальну роботу серед населення, спрямовану на надання повної та об’єктивної інформації про страхові послуги [7].

Вони повинні привертати увагу законодавчих та виконавчих органів, громадськості до проблем медичного страхування як одного з механізмів захисту права людини на здоров’я та медичну допомогу; здійснювати проекти з громадськими організаціями, які мають спільну з страховими компаніями мету. З свого боку, держава має створити механізм надання гарантій повернення вкладених коштів та створення гарантійного фонду в разі банкрутства страхової компанії – це забезпечить довіру населення до страхових компаній у довгостроковому плані.

Висновки. Можна констатувати наявність негативної страхової психології у населення України. Фінансова нестабільність, кволий розвиток медичного страхування супроводжується недовірою до страхових компаній з боку населення. Без повернення довіри українців до страхових інститутів не може бути встановлений цивілізований страховий ринок в країні. Сама тільки наявність достатніх коштів у населення не забезпечить появи бажання страхуватися. Більшість громадян не усвідомлює необхідності та потреби у страхуванні.

Для успішного розвитку страхового бізнесу страхові компанії повинні вивчати психологію страхування, попит та потреби населення у сфері медичного обслуговування. Своїм потенційним клієнтам вони повинні пропонувати розв’язання їх конкретних проблем зі здоров’ям та задоволення потреб щодо медичної допомоги, а не просто рекламувати свої послуги.

Література

1. Собкин В. С., Марич Е. М. Опыт структурного анализа ценносних ориентаций родителей дошкольников // Вопросы психологии. -2003. -№1, с. 3 – 12.

2. Петрунько О. Психологічні функції страху у житті людини // Психологічні перспективи. - 2003. - Випуск 4. -с. 148 – 152.

3. Медичне страхування дешевшає // Український дiловий тижневик "Галицькі контракти". - 2003. - №4 (сiчень).

4. Тітенко Л. У Стандарті надання медичної допомоги – одна зі складових медичного страхування // Медична газета "Здоров’я України". -2002. - №3.

5. Барановський О. Про великі проблеми маленького ринку // "Дзеркало тижня". - 2003. - 9 серпня.

6. Воробьев Г. Психология рынка // Управление персоналом. – 2000. -№ 8. – с. 34 – 36.

7. Бзовецька А. О. Інформаційне забезпечення громадськості щодо страхової медицини. // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. "Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи". - 2002. -№543 - с. 187 – 193.

8. www. politik. org. ua


29.02.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!