Osvita.ua Вища освіта Реферати Психологія Національна консолідація України: формування стратегії. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Національна консолідація України: формування стратегії. Реферат

Процес формування нової держави, нового суспільства, насамперед, повинен спиратися на об’єднавчу ідею, яка б консолідувала усі здорові сили всього суспільства, і очевидно, що в полі-етнічній державі, якою є Україна, вона повинна сприйматися усіма її громадянами, незалежно від їх етнічних відмінностей

В контексті цього складного процесу, події, що відбуваються в окремих регіонах України, відіграють безперечно, важливу роль. Для аналізу цієї ситуації, розглянемо підхід, який на нашу думку, є найбільш конструктивним і враховує, передусім, відмінності між Західним і Східним регіонами. Ці відмінності не вичерпуються лише домінуванням української мови на Заході, а російської - на Сході. Вони набагато складніші і глибші. Насамперед, вони торкаються типів виробництва (відповідно, землеробство і торгівля - індустрія), світогляду (індивідуалізм - колективізм), віросповідання (католицизм - православ’я).

Україна - як і більшість сучасних держав є країною гетерогенною як в етнічному, так і в мовному відношеннях. Однак, рубежі між етносами і їх мовами далеко не співпадають. Ця гетерогенність сучасної України визначається багатьма факторами, серед яких слід виділити три основні:

  • Культурно-етнографічний: по якому територію України можна розділити на дві основні частини - етнографічно українські області Центра і Заходу (із значними відмінностями між середньоєвропейськими і західними областями); та зона колонізації - Схід і Південь України. Особливе місце займає Крим, де росіяни складають більшість населення, але зберігся і корінний народ - кримські татари.
  • Соціально-історичний: по цьому критерію також можна виділити дві групи областей України: 1) області, які тривалий час входили до складу держав Центральної та Південно-Східної Європи, таких як Австро-Угорщина, Польща, Угорщина, Румунія, Чехословаччина (Закарпаття, Галичина, Волинь, Буковина), і ті, які входили до складу Російської імперії і СРСР до 1939 року (області Східного, Центрального і Південного регіонів, включаючи Крим).
  • Конфесійний фактор, за яким, найбільш суттєвою є грань між православними і греко-католиками (уніатами) перед усім двох західних регіонів України Закарпаття і Галичини.

У відповідності до цих трьох критеріїв, вже можна уявити складність мозаїчної картини ступенів близькості і відносної відчуженості різних територій України, а також їх мов і культур. Перед усім, в цьому плані вирізняються західні області від інших регіонів України, що утворили УРСР в кордонах перед другою світовою війною.

Та навіть самі західні території можна також чітко розділити на чотири різні регіони, в яких спостерігаються наступні яскраво виражені характеристики:

  • Закарпаття - органічна приналежність до кола народів і держав Дунайсько-Карпатсько-Центральноєвропейского регіону - (греко-католицизм);
  • Буковина (Чернівецька область) - входження в Карпато-Дунайське культурне коло - (православ’я);
  • Галичина (Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська області) - традиційно сильні економічні і культурні зв’язки з Польщею - (греко-католицизм);
  • Волинь (Волинська, Рівненська області) - те ж саме, що і для Галичини, але - православ’я2. Слід відмітити, що у вище згаданих регіонах Західної України націоналістичні настрої найбільш характерні для Галичини, потім для Волині, помірковані на Буковині і не характерні для Закарпаття.

Зазначимо також, що західний регіон в цілому є україномовним (при анклавній присутності угорців у Закарпатті, румун на Буковині, поляків у Галичині, незначному поселенні росіян у містах), хоча місцеві діалекти (особливо в Карпатах і Закарпатті), суттєво віддалені від української літературної мови.

В більш загальному формулюванні Західна Україна - це "генератор національних ідеї", зорієнтованої на Європу, а Східна - "економічний базис", історично орієнтований на Росію.

Таким чином, історично склалося так, що Україна - це перехрестя світових цивілізацій які об’єднують у собі різні етнічні і регіональні субкультури, що на думку деяких авторів (С. Хантінгтон) несе в собі потенціальний конфлікт аж до конфлікту культур, націй і цивілізацій.

Та реалії засвідчують і інші приклади. Будучи перехрестям культур, мов і цивілізацій такий регіон України як Закарпаття, демонструє приклад моделі взаємодії західної і східної субкультур в рамках одного регіону. Відмітимо наступні характеристики регіону:

  • Населення Закарпаття полі-етнічне. Згідно перепису населення 1989 р. в Закарпатській області проживає 976,7 тис. (78,4%) українців, 155,7 тис. (12,5%) угорців, 49,5 тис. (4%) росіян, 29,5 тис. (2,3%) румун, 12,4 тис. (1,0%) циган, 7,4 тис. (0,6%) словаків, 3,5 тис. (0,3%) німців, 2,4 тис. (0,2%) євреїв, всього представників більше 70 національностей.
  • Міжетнічні відносини в Закарпатті виділяються своєю традиційною толерантністю, яка багато в чому обумовлена історичними умовами. За останні 100 років населення Закарпаття почергово опинялося у складі п’яти різних державних утворень (Австро-Угорщини, Чехословаччини, Республіки А. Волошина - Карпатської України, Радянського Союзу, незалежної України). У зв'язку з цим етнічна історія регіону характеризується періодами, коли питома вага одних етнічних груп зростала, інших - зменшувалася, що, в свою чергу, віддзеркалювалося на відсутності історичного домінування одного з етносів. Саме тому толерантність міжетнічних стосунків саме в цьому регіоні України дає унікальну можливість для аналізу полі-етнічного середовища, майже в повністю втрачену в таких регіонах як Югославія, Чечня, Близький Схід.
  • Геополітичне положення. Закарпаття розташоване не тільки на межі чотирьох кордонів (Угорщина, Словаччина, Польща, Румунія), але і двох цивілізацій - західної і слов’яно-православної, виконуючи своєрідну роль моста між Європою та Азією. Особливість регіону в тому, що на стику двох цивілізацій "прогресуючий прагматизм Заходу", при взаємодії з героїчною культурою східних слов’ян утворюють тут особливу буферну зону, яка демонструє шлях на співробітництво, взаємовплив і взаємозбагачення націй, релігій і культур.

Саме тут спостерігається мирне співіснування етносів, в тому числі і росіян, з титульною нацією в межах Закарпатської області, оскільки регіон відрізняється специфічними транскордонними умовами, які накладають свій відбиток і на культурно-лінгвістичну ситуацію.

Національна самосвідомість тут має багатогранні коріння. Найбільш очевидний її показник - використання "титульної мови" іншими етносами. Характерно, що "меншини", як і українське населення області, поряд з рідною та державною мовою, володіють, як правило, ще і іншими мовами. В школах, вищих навчальних закладах існує можливість користуватися як рідною мовою, так і вибрати мову іншої національної меншини (угорську, словацьку, румунську), що знімає потенційну міжнаціональну напруженість.

У Закарпатській області функціонують 122 загальноосвітні школи з мовами навчання національних меншин, в тому числі 68 - з угорською, 3 - з російською, 11 - з румунською, 29 - з українсько-угорською, 2 - з російсько-угорською, 2 - з російсько-румунською, 2 - з українсько-словацькою мовами навчання, в яких навчається 30, 9тис. учнів. Крім того 9,1 тис. учнів вивчають угорську мову факультативно: 95 - словацьку, 30 - німецьку. В області працюють 3 єврейські недільні школи. В 100 групах дошкільних закладів виховання ведеться на мовах національних меншин, у тому числі 90 - на угорській, в 7 - на російській, 2 - на румунській, в 1 - на німецькій.

Слід відмітити, що Ужгородський державний університет (УжДУ) на сьогодні є єдиним в Україні, вищим навчальним закладом, де представники національних меншин складають вступні іспити на рідній мові (угорській, російській, румунській, словацькій).

В УжДУ функціонують угорське, румунське, словацьке, німецьке відділення. Крім того, в Мукачівському педагогічному училищі підготовка вчителів початкових класів для шкіл з національною мовою навчання ведеться на угорській мові. У 1996 році на Закарпатті відкрито Закарпатський угорський педагогічний інститут в м. Берегово, в якому зараз навчається 114 студентів. На угорській мові здобувають фахову освіту в окремих групах Мукачівського державного аграрного технікуму, Ужгородського училища культури та Берегівського медичного училища.

Закарпаття відрізняє і мозаїка культур. У місцях компактного проживання національних меншин працює 98 клубних закладів, при яких діє 520 колективів художньої самодіяльності. Серед клубних закладів 82 обслуговують угорців, 7 - румун, 6 - словаків, 3 - німців. Там же працюють 123 бібліотеки з книжковим фондом в 4,4 млн. примірників, в тому числі 3,9 млн. прим. На російській, 435 тис. - на угорській, 13,5 тис. - на румунській, 6,1 тис. - на словацькій, 4,9 тис. - на німецькій мовах.

В області діють російський драматичний театр у м. Мукачеве (єдиний в західному регіоні) та угорський у м. Берегово (єдиний в Україні), в яких працює 74 творчих працівників.

Щорічно проводяться обласні свята і фестивалі угорської, російської, єврейської, румунської, німецької, словацької, вірменської, циганської культур.

За останні шість років в області споруджено і встановлено 45 пам’ятників і пам’ятних знаків на честь відомих діячів культури і важливих історичних подій національних спільнот.

В області ведуться теле- та радіопередачі на угорській, румунській, німецькій, словацькій мовах.. На мовах національних меншин виходить 13 газет, 4 журнали, в т. ч. 6 газет та 4 журнали на угорській і 3 газети на російських мовах.

В області діє 25 громадських об’єднань етнічних груп, в тому числі 8 угорської, 2 російської, 1 польської, 1 вірменської, 3 русинської, 1 румунської, 2 словацької, 1 німецької, 1 єврейської та 5 циганської.

Відмітимо також, що представники національно-культурних товариств краю є членами Дорадчої Ради при Голові обласної державної адміністрації, а ряд з них - членами Комісії з питань мовної політики обласної державної адміністрації. Такий постійний діалог дозволяє разом обговорювати і вирішувати виникаючі міжнаціональні питання.

З великою мірою упевненості можна стверджувати, що на Закарпатті не існує суттєвих протиріч в галузі культури, традицій і менталітету серед населення яке традиційно проживає на цій території, хоча кожна етнічна група зберегла свої рельєфно виражені культурні традиції. Що торкається безпосередньо росіян, то в цьому регіоні вони ніколи не домінували як нація, навіть при Радянській владі, оскільки у дорадянську епоху тут не було духовно-культурної "мікро-цивілізованої єдності", а в радянський період, якщо така єдність і існувала, але вона була розпорошена в більш широкому понятті "радянський народ" і не базувалася на етнічній національній самосвідомості.

Говорячи про роль російського етносу в регіоні, ні в якому разі не слід принижувати значення інших етнічних груп і їх культур, оскільки саме ця мозаїка складає унікальність і багатство як регіону, так і всієї України. Через це, важливо відмітити, що ідеєю, яка може об’єднати взаємовідношення представників не тільки різних етносів, мов, культур і цивілізацій в Україні, повинна стати ідея побудови громадянського суспільства.

В рамках процесу консолідації українського суспільства, на прикладі Закарпаття, росіяни, як і інші національні меншини, вповні можуть не відчувати свою "інородність", а навпаки, усвідомлювати "спільність долі" з українським етносом. Однак основою для такого розвитку процесу може бути тільки формування громадянського суспільства і поглиблення демократизації, тим більше, що членство України в європейських структурах до цього зобов’язує. І Закарпаття, є одним з регіонів України який демонструє приклади європейських норм співіснування націй, мов, культур і цивілізацій.

Ключовим принципом при формуванні етнополітики України, на нашу думку, є визнання поліетнічності та полі-культурності українського суспільства і розгляд даного факту як цінності. Культурне, релігійне і мовне різноманіття суспільства має бути визнаним за позитивний фактор, що забезпечує його духовне багатство, а національні меншини повинні розглядатися як невід’ємна частина суспільства. Разом з цим, ґрунтуючись на факті полі-культурності суспільства, слід визнати, що нормальне, мирне, спокійне життя потребує дотримання додаткових умов. Вони полягають у наступному.

Громадянська єдність, загальна політика інтеграції країни - в соціальному, етнічному, регіональному, правовому планах; створення клімату терпимості та між-культурного діалогу. Завдяки цим принципам кожна етнічна група збереже свою ідентичність, розвине її, збереже свою культуру, мову і традиції, і разом з цим зробить свій внесок в інтеграцію суспільства, в формування єдиної нації.

Література

1. Ю. Н. Пахомов, С. Б. Крымский, Ю. В. Павленко "Пути и перепутья современной цивилизации". - Киев, 1998. - с. 311-312.

2. S. Huntington The Clash of Civilizations? // Foreign Affairs. 1993. Summer. - р. 22,39.


28.02.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!