Osvita.ua Вища освіта Реферати Психологія Тотальна психологічна залежність та її чинники. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Тотальна психологічна залежність та її чинники. Реферат

У повсякденному житті людина все частіше зустрічається з таким явищем, як психологічна залежність

Наркоманія та алкоголізм уже стали "класичними" проблемами нашого суспільства. Втеча від реальності за допомогою комп’ютерних ігор, Інтернету також набирає обертів. Все більшого поширення набувають нетрадиційні для нашого народу релігійні течії та духовна практика, фанатичної відданості жадає від своїх служителів багаторівневий маркетинг.

Залежність – одне з базових переживань людини. Вона посідає важливе місце в її психічному житті.

У рамках психічної норми існує цілий спектр форм залежності – батьків і дітей, подружжя, членів команди в бізнесі чи спорті, учнів та вчителів тощо. Проте коли психологічна залежність сягає патологічних меж – людина втрачає здатність критично мислити, співвідносити своє життя з цінностями однієї авторитетної особистості чи групи, руйнує надзвичайно важливі для неї сімейні та соціальні зв’язки тощо.

У пошуках відповіді на запитання, з яких причин доросла, освічена людина поступово піддається тотальній психологічній залежності, ми дійшли висновку, що виникнення цього явища обумовлюють переважно такі групи чинників:

  • чинники індивідуальності (ослаблене "Я");
  • чинники середовища (інформаційне забруднення);
  • чинники навмисного впливу (деструктивний контроль свідомості).

Розглянемо докладніше умови індивідуального розвитку, що можуть спричиняти виникнення тотальної психологічної залежності на різних етапах онтогенезу.

Психоаналітики вважають, що головним у залежній поведінці є не імпульс до саморуйнування, а дефіцит адекватної інтерналізації батьківських фігур і, як наслідок, порушення спроможності до самозахисту [2, с. 18]. К. Хорні вбачає причини базисної тривоги в дітей у прямому або непрямому підпорядкуванні, байдужості, непевній поведінці, бракові уваги до індивідуальних потреб дитини, невміле їх спрямування, приниження тощо. А головне – це відчуття дитиною прихованої облудності дорослих, тяжкого відкриття, що любов батьків, християнське милосердя, чесність, шляхетність тощо можуть бути удаваними [9].

Екстремальними формами відносин батьків і дітей є депривация і симбіоз. В одному випадку батьки ігнорують дитину і позбавляють її своєї любові, а в іншому – пригнічують своєю опікою та надмірним контролем. На думку С. Ільїної, як депривация, так і симбіоз не тільки вкрай шкідливо впливають на образ "Я" та картину світу дитини, а й створюють психологічну базу, формують особливу перцептивну підготовку для різних видів вторгнення – фізіологічного, сексуального, психологічного [2].

Щоразу, коли дитина приносить у жертву свої важливі потреби, почуття, уявлення на догоду очікуванням, страхам чи педагогічним принципам батьків – розпочинається психологічне насильство над нею [6].

Перелічені чинники спонукають дитину шукати правди і захисту поза рідним домом. А це означає, що для неї підвищується ризик потрапити під деструктивний вплив.

У дитинстві на виникнення тотальної психологічної залежності може вплинути некомпетентність батьків, їхнє незнання психологічних особливостей дітей, бажання "зробити" або дуже зручну для себе дитину, або дуже щасливу. Зазвичай це знаходить свій вияв у вигляді гіперопіки з придушенням будь-якої ініціативи та вольової регуляції сина чи дочки. А іноді у вигляді вседозволеності, що взагалі не припускає формування в дитини здатності до вольових дій.

Сформований у дитинстві синдром залежності, який характеризується повною відкритістю меж індивідуальності, маніпулятивним стилем стосунків, ненаситною афіліативною потребою, вимагає шукати об’єкт задоволення і часто знаходить його в особі лідера тоталітарної секти.

У зрілому віці людина теж не гарантована від виникнення психологічної залежності. Тут маємо низку об’єктивних причин.

По-перше, людина відрізняється від усіх інших істот тим, що не змушена відтворювати видові зразки поведінки. А це означає, що вона робить власний вибір, тривожиться, сумнівається в собі та в інших.

По-друге, поряд з природними потребами, поведінка дорослої людини визначається цілим рядом специфічних психологічних потреб:

  • у служінні і керівництві (Э. Фромм);
  • в афіліації та у владі (Х. Хекхаузен);
  • потреби в безпеці, у приналежності, у повазі, самовираженні (А. Маслоу);
  • в уяві, судженні і символізації (С. Мадді).

При задоволені цих потреб важко виробити критерії істини. Доведена до гіпертрофованих розмірів комбінація з перелічених потреб виступає одним із психічних механізмів тотальної психологічної залежності. Прагнення людини реалізувати ці потреби може привести її до духовної традиції чи духовної практики, де вона зможе втамувати свій духовний голод. Або до тоталітарної секти, лідери якої уміло маніпулюють певними потребами людини.

Протягом усього життя в людини можуть з’являтися кумири, авторитети. Це може бути шанований вчитель, улюблений письменник, лідер молодіжної групи, високий професіонал, філософ, мудрець... Кумир, як правило, відображає актуальні завдання особистісного розвитку фаната. Але після розв’язання людиною особистих завдань "старий" кумир втрачає значення в її житті. З’являється нове захоплення, нова авторитетна особистість.

Так відбувається в нормальних обставинах. У патологічних же умовах людина "залипає" на свого кумира, втрачає себе, живе не своїм життям, а розігрує чужу їй роль.

Аналіз психотерапевтичної практики та спеціальної літератури приводить до впевненості, що без впливу зацікавлених осіб тотальна психічна залежність не виникає. Існують методи деструктивного контролю свідомості, за допомогою яких відбувається індокринація.

Класичною стала модель Р. Дж. Ліфтона "роздвоєння особистості", яка пояснює, як відбувається індокринація. Роздвоєння полягає в поділі системи власного "Я" на дві незалежно функціонуючі цілісності. Справа в тому, що поведінка, необхідна для тоталітарної групи і яка винагороджується нею, настільки відрізняється від попереднього "Я", що звичайного психологічного захисту недостатньо для життєвого функціонування. Таким чином, усі думки, переконання, дії, почуття і ролі, пов’язані з перебуванням у деструктивному культі, організуються в незалежну систему, "часткове Я", котре цілком узгоджується з вимогами даної групи, але відбувається це не за вільним вибором особистості, а як інстинктивна реакція самозбереження в майже нестерпних психологічних умовах.

Ф. Зимбардо пропонує соціально-психологічну модель "обернення за допомогою переконання". Відповідно до цієї моделі, члени культу занурені в групу і заохочуються до дій, що деіндивідуалізують індивіда, змушують відчути силу групи, до якої він належить.

Конвей і Зігельман висунули гіпотезу, що культове обернення є результатом розрахованого маніпулювання інформацією, а це призводить до інформаційного перевантаження. Вони запропонували докази й того, що культи підвищують уразливість відносно інформаційного перевантаження шляхом маніпулювання навколишнім середовищем новачка: несподівані зміни в дієті, що включають зменшення кількості протеїну; недостатній сон; ізоляція, переїзд у незнайоме місце; постійна емоційна та фізіологічна стимуляція; запрограмовані "дитячі" соціальні контакти.

Медитація та інші подібні до гіпнотичних методики, застосовувані культами, викликають дезорієнтацію "узагальненої орієнтації в реальності", що, згідно з думкою багатьох колишніх культистів, спричиняє занепад розумових процесів [1].

Специфіку сучасної соціальної ситуації існування людини визначають чинники інформаційного суспільства:

  • агресія мас-медіа та велика кількість слабо контрольованих контактів, навала проблем, таких як екологічна, демографічна, сексуальна тощо;
  • атавізми тоталітарного режиму в масовій свідомості, готовність до покори;
  • психологічна неграмотність населення як передумова піддатливості фаховому сугестивному тиску зацікавлених осіб;
  • неможливість приховати фахові секрети від нечесних ділків (за гроші будь-хто може одержати відомості про сучасні ефективні психотехнології);
  • брак ефективно діючих громадських соціальних інститутів психогігієни та психопрофілактики тощо.

У зв’язку з переліченими факторами виникає проблема забезпечення інформаційно-психологічної безпеки особистості.

До соціально-психологічних чинників, що справляють безпосередній вплив на інформаційно-психологічну безпеку особистості, Г. Ложкін відносить:

  • деформацію системи норм;
  • неадекватну оцінку національних, культурних та історичних традицій;
  • появу нових засобів впливу на свідомість;
  • деструктивну роль нетрадиційних конфесій;
  • ослаблення найважливіших соціокультурних інститутів держави – системи науки, освіти, культури;
  • брак сформованих психологічних механізмів захисту від маніпулятивних впливів у переважної частини всіх прошарків населення [3, с. 79].

З усього цього випливає, що нова, інформаційна епоха та суперечливі процеси трансформації нашого суспільства вимагають нових підходів до забезпечення безпеки життєдіяльності людини.

Необхідна розробка нових методів психологічної допомоги, спрямованих на подолання тотальної психологічної та культової залежності, системи профілактичних заходів у вихованні дітей, юридичної оцінки таких явищ, як психічна агресія, психологічне насильство та деструктивний контроль свідомості.

Література

1. Волков Е. Н. Основные модели контроля сознания (реформирования мышления). Журнал практического психолога. 1996, №5. С. 86 - 95.

2. Ильина С. В. Влияние пережитого в детстве насилия на возникновение личностных расстройств. Вопросы психологии. 1998. -№6. С. 65 – 74.

3. Ложкин Г. В. Информационно-психологическая безопасность личности. Персонал. -2002- №3. С. 78 – 81.

4. Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы. М.: Смысл, 1999.

5. Психология и лечение зависимого поведения. Под ред. С. Даулинга. Пер. с англ. Р. Р. Мурзатина -М.: Независимая фирма "Класс", 2000.

6. Соколова Е. Т., Николаева В. В. Особенности личности при пограничных расстройствах и соматических заболеваниях. М.: Svr- Аргус, 1995.

7. Фромм Э. Бегство от свободы. М.: Прогресс, 1990.

8. Хассен С. Освобождение от психологического насилия: деструктивные культы, контроль сознания, методы помощи. -СПб.: Прайм-Еврознак, 2001.

9. Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность. М.: Педагогика, 1986. Т. 1.

10. Хорни К. Ваши внутренние конфликты. М.: С. 33.

11. Maddi S. The search for meaning/ Eds. WJ Arnold, M. M. Page. Lincoln: University of Nebraska Press, 1971. P. 137 – 186.

12. Ліщинська О. Чинники тотальної психологічної залежності // Соціальна психологія. - 2004. - № 3 (5). - C. 145-149.

13. www. politik. org. ua


28.02.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!