Osvita.ua Вища освіта Реферати Психологія Психологія створення сім'ї. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Психологія створення сім'ї. Реферат

У рефераті розглянуто шлюбно-сімейні настановлення молоді як умову вибору здорового способу життя

Сім’я відіграє велику роль у житті як окремої особистості, так і суспільства в цілому. Будучи важливим елементом соціальної ситуації розвитку кожної людини, сім’я забезпечує як особистісний розвиток кожного її члена зокрема, так і відіграє значну роль у формуванні патогенних ситуацій і психічних порушень.

Психологічно здорова особистість може бути вихована тільки у відповідному оточенні. Отже, вивчення впливу шлюбно-сімейних чинників на вибір способу життя є важливим кроком у розробленні програми психологічної допомоги у виборі підростаючим поколінням здорового способу життя.

Здоровий спосіб життя є однією з форм життєздійснення, зорієнтованого на розвиток, збереження і відтворення фізичного, соціального та особистісного здоров’я [4]. В контексті шлюбно-сімейних відносин, вибір здорового способу життя – це вибір членами сім’ї такої форми сімейної взаємодії, яка б спрямовувалася на розвиток особистості кожного, розвиток сім’ї як системи, психологічного благополуччя родини.

На цей вибір безпосередньо впливають соціальні настановлення людини, що виявляються в ієрархії ціннісних орієнтацій. Серед конструктивних соціальних настанов, що підвищують якість життя людини, провідними є настанови на здоров’я, сім’ю, кохання тощо [4].

Психологічне здоров’я тісно пов’язане з поняттям психологічного благополуччя, яке є одним з основних елементів психічного здоров’я, буття особистості, що може виступати критерієм розрізнення понять норми та не-норми.

В тлумаченні цього поняття дослідники ще не знайшли спільної мови. Найцікавішими серед останніх напрацювань є, на нашу думку, підхід С. Ryff [7], яка, узагальнюючи концепції і підходи до розуміння проблеми психологічного благополуччя, виокремлює шість незалежних компонентів психологічного благополуччя, а саме:

  • наявність позитивного ставлення до себе і минулого життя (само-прийняття);
  • наявність мети і предмета, що забезпечують сенс життя (мета у житті);
  • здатність відповідати вимогам, що пред’являє повсякдення (володіння ситуацією);
  • наявність відчуття тривалого розвитку і самореалізації (персональне чи особистісне зростання);
  • наявність піклування і довірчих стосунків з іншими (позитивні емоції у стосунках);
  • здатність формувати власні судження (автономія).

Якщо співвіднести ці виміри з концепцією особистості А. Маслоу, то, вочевидь, само-актуалізація особистості є тим основним стрижнем, навколо якого будується психологічне благополуччя.

Отже, під психологічним благополуччям розуміється не лише психічне і фізичне здоров’я особистості, але й реалізація цією особистістю себе, своїх потенцій і можливостей.

Однією з базових психологічних потреб, що визначають психологічне здоров’я і благополуччя, є потреба в коханні, прихильності. Сімейна сфера – це необхідна ланка успішного функціонування особистості, а самореалізація в ній є передумовою психологічного здоров’я. Отже, шлюбно-сімейні настановлення, входячи до структури життєвих настановлень особистості, є чинником вибору способу життя, а встановлення і підтримання гармонійних сімейних взаємин – неодмінна складова здорового способу життя.

Шлюбно-сімейні настановлення формуються з раннього дитинства, в процесі соціалізації. На цей процес безпосередньо впливає батьківська сім’я, вона ж опосередковує пізніші впливи зовнішнього соціального оточення.

Взагалі, сім’я є основним елементом соціального мікро-середовища, яке значно впливає на формування найважливіших якостей особистості. Першочерговими факторами формування особистості в сім’ї вважаються: ступінь гармонійності подружнього життя батьків, загальне сприйняття дитинства (було воно щасливим чи ні), ставлення батьків до дітей, розподіл сімейних ролей, спосіб життя, який вели батьки. Саме в дитячі роки під впливом батьків закладається програма, що підказує потім, як жити, якого партнера обрати, як будувати з ним стосунки, скільки буде дітей тощо [1].

В юнацькому віці процес формування шлюбно-сімейних настановлень переходить з латентної фази до активної, коли засвоєне в сім’ї та поза нею починає активно перевірятися, уточнюватися, випробовуватися й співставлятися. Період пошуків у юнацькому віці висуває перед молоддю завдання закріпитися в світі дорослих. Сповнені енергії, юнаки і дівчата вже переросли межі батьківської сім’ї. Відтак, вони приміряють різні моделі поведінки, відмовляються від одних, вишукують інші.

Цей вік є одним з найважливіших періодів розвитку особистості; це процес індивідуалізації, що завершується особистісним самовизначенням. Саме нині, коли дійсність ставить молоду людину перед необхідністю вибору подальшого життєвого шляху, актуальною стає проблема смислу життя, сенсожиттєвої спрямованості.

В одному з сучасних досліджень було виявлено двох-факторну структуру життєвої спрямованості студентів. Одна група спрямованостей, до якої увійшли спрямування до особистісного зростання, особистісних прихильностей і служіння суспільству, була віднесена до внутрішньої спрямованості, пов’язаної із задоволенням основних психологічних потреб. До групи зовнішньої спрямованості увійшли спрямування до матеріального успіху, фізичної привабливості і слави. Виявлено, що чим сильніше особистість зорієнтована на внутрішні спрямування, тим кращі в неї показники психічного здоров’я, і, навпаки, чим вище вона оцінює значущість зовнішніх спрямувань, тим нижче її психологічне благополуччя [5].

З’ясовано також, що зовнішні спрямування характерні для людей, чиї матері відзначаються жорстким контролюючим стилем виховання і невисокою емоційною включеністю в життя дитини [5]. Отже, повага до особистості дитини, демократичний стиль виховання є фактором формування внутрішньо-зорієнтованих особистостей.

Цілком зрозуміло, що задоволення базових психологічних потреб обумовлює особистісне зростання і психологічне благополуччя. Якщо сімейне та шкільне оточення забезпечує адекватну реалізацію вказаних потреб, то діти розвиваються психологічно здоровими й асимілюють життєві цінності, котрі в подальшому забезпечать безперервне задоволення базових психологічних потреб та особистісне зростання.

Отже, роль сім’ї і школи у формуванні життєвих настановлень (включаючи шлюбно-сімейні), сенсожиттєвих орієнтацій особистості молоді важко переоцінити.

Як виникають сенсожиттєві спрямування?

На думку В. Чудновського, основою розвитку сенсожиттєвих орієнтацій є сукупність особистісних властивостей, які, взаємодіючи, створюють умови для виникнення таких орієнтацій. У цьому процесі визначну роль відіграють значущі дорослі (батьки, вчителі, психологи), завдання яких полягає в сприянні особистісному зростанню дітей, створенні необхідної психологічної атмосфери, підтримуючого соціального середовища, в особистісному підході до кожної молодої особистості, коли дорослі враховують індивідуально-психологічні та вікові особливості дітей [6].

Встановлено: чим вище оцінюють юнаки і дівчата шкільних вчителів як таких, що підтримують самостійність і особисто включені в життя учнів, тим більшою є їх орієнтація на внутрішні цінності, пов’язані з особистісним зростанням і самореалізацією [5].

Важливим компонентом особистісного підходу, що значно впливає на становлення сенсожиттєвих орієнтацій юнаків, є спрямованість батьків і вчителів на розвиток здібностей дітей, формування в них самостійності, орієнтації не тільки на знання, а й на спосіб їх здобування.

Взагалі, формування у дітей схильності до самостійної праці, яке необхідно розвивати з раннього дитинства, створює оптимальні передумови для виникнення адекватних, реалістичних життєвих домагань та конструктивних сенсожиттєвих орієнтацій.

Необхідною властивістю, що складає фундамент для виникнення сенсожиттєвих орієнтацій, умовою особистісного розвитку, психічного здоров’я особистості є вироблення адекватного ставлення до успіхів і невдач, де успіх розглядається як сходинка до нових досягнень, а невдача – як стимул до активнішої праці.

Крім того, робота дорослих повинна спрямовуватися на розвиток рефлексивності дітей, без якої свідоме вироблення смислів життя, цінностей сімейних взаємостосунків, побудова на їх основі системи конструктивних шлюбно-сімейних домагань, цілей і стратегій їх реалізації неможливі [6].

Емпіричні дослідження шлюбно-сімейних настанов сучасної молоді дають підстави стверджувати, що цінність сім’ї і сімейного способу життя є для юнаків і дівчат досить актуальною.

Згідно з даними, одержаними під час дослідження шлюбно-сімейних домагань молоді, проведеного нами з студентами І – ІІ курсів Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова (опитано 50 осіб), в структурі життєвих домагань шлюбно-сімейні посідають поважне місце, а шлюбно-сімейна самореалізація є для молодих людей необхідною умовою досягнення життєвого успіху.

Сучасне студентство характеризується визнанням цінності сім’ї, прагненням до матеріального благополуччя, але ці життєві домагання поєднуються з цінністю доброго здоров’я і цікавої роботи, що дає змогу зробити висновок про різноплановість життєвих домагань респондентів, про усвідомлення ними важливості здоров’я для досягнення успіху в житті. До речі, життєвий успіх для них означає не тільки добробут, а й задоволення потреби в коханні та самореалізації.

Значна кількість молодих людей пов’язує створення сім’ї з періодом закінчення навчання, з початком трудової діяльності, що свідчить про відповідальне ставлення до створення сім’ї, про прагнення молодих людей до можливості гідно утримувати родину.

Зазначимо, що більшість студентів намагатиметься поєднувати сімейне і професійне життя, віддаючи при цьому перевагу сімейній сфері (44%). Лише 14% опитаних, у разі виникнення труднощів у поєднанні роботи та створення родини, обере роботу. Велика частина студентів (42%) не готова на цьому етапі життя визначити для себе пріоритетну сферу. Серед відповідей на запитання щодо шлюбно-сімейних домагань перші місця за кількістю виборів посіли взаєморозуміння, взаємоповага, кохання, душевна близькість, наявність дітей. Найменшу кількість виборів – можливість спілкування поза межами сім’ї та автономність.

Отже, шлюбно-сімейні настановлення студентів спрямовані на досягнення душевного комфорту, взаємин любові й поваги, народження та виховання дітей. Водночас ці дані демонструють тенденцію до створення сім’ї "закритого типу", що характеризується обмеженням спілкування поза її межами та дуже високим ступенем близькості між її членами всередині.

На думку опитаних студентів, народженню дітей має передувати досягнення матеріального благополуччя, а кар’єрне зростання, професійна реалізація поєднується в часі з одруженням і народженням дітей. Очевидно, що респонденти орієнтуються на самореалізацію і в професійній, і в сімейній сфері, відчуваючи при цьому матеріальну відповідальність за майбутнє сімей.

Половина студентів вже встигла визначитися з тим, яка сім’я для них бажана. Шлюбно-сімейні настановлення 30% опитаних спрямовані на егалітарний рольовий розподіл у сім’ї, 20% – на традиційний. Цікаво, що жінок з егалітарними настановленнями удвічі більше, ніж чоловіків.

Отримані дані свідчать про зміни, що відбуваються в суспільній свідомості. Послаблення матримоніальних стереотипів, індивідуалізація взаємин, особистісна орієнтація ставлять молодих людей перед необхідністю усвідомлення власних бажань, схильностей, настанов. Молоді люди відчувають необхідність реалізовувати себе в різних сферах життєдіяльності, більшість бажає розподіляти обов’язки залежно не від статі, а від особистісних прагнень. У зв’язку з тим, що стереотипний розподіл ролей негативніше відбивається на жінці, чоловіки більш схильні захищати традиційний рольовий розподіл в сім’ї.

Наші дані підтверджуються дослідженням Т. Ларіної, яка встановила, що сучасна молодь спрямована на такі моделі поведінки, що передбачають відповідальність за іншу людину, за взаємини з нею. Більшість опитаних розуміє кохання як умову життя і функціонування сім’ї, народження і виховання дітей [3].

Настановлення на романтичне, "книжне" кохання є негативним для майбутньої сімейної взаємодії. Кохання – необхідна умова створення сім’ї, воно дозволяє найменш болісно пройти всі стадії подружньої адаптації і створити гармонійні стосунки в родині. Короткочасна закоханість є однією з причин, чому шлюби, що беруться внаслідок цього, не завжди тривалі. Але перебільшення значення кохання, коли воно виступає єдиним мотивом укладення шлюбу, призводить до його руйнації і припинення при зустрічі з сімейними труднощами і проблемами.

Іншою причиною негативних наслідків у взаємостосунках молоді, що здається нам основною, є брак у сім’ях позитивних зразків для статево-рольового становлення, чоловічої і жіночої ідентифікації, цінності кохання і сім’ї [1].

У дослідженні В. Савінова показано, що проблемні сім’ї формують настановлення переважно на нездоровий спосіб життя. Молоді люди схильні несвідомо наслідувати погляди батьків, особливості сімейної взаємодії, переносячи їх у власні сім’ї [4].

Особливістю настановлень молоді з проблемних сімей є неусвідомлення наслідків власного способу життя для своїх дітей, оскільки переважна більшість молоді бажає, щоби їхні діти вели здоровий спосіб життя [4].

Крім того, негативний вплив на становлення шлюбних стосунків чинять і такі шлюбно-сімейні настановлення, як постійне очікування активності від іншого (споживацький підхід), жорстка прив’язаність до ідеалу (звідси постійне бажання "переробити" іншого), недовіра до інших (а також до своїх безпосередніх почуттів та емоцій), очікування поведінки в межах чоловічого і жіночого стереотипів, без врахування сучасної тенденції до зміни цих стереотипів тощо [2].

Ще одним негативним фактором є передчасний досвід статевих стосунків, який сформував неадекватне ставлення до них. З’ясовано, що піклування про власне репродуктивне здоров’я проявляється в усвідомленні природи сексу, розумінні значення сексуальних відносин та їх можливих наслідків; в усвідомленні взаємної відповідальності партнерів; бажанні зачати дитину; готовності виконувати подружні обов’язки [4].

Але сучасні школярі нерідко починають дошлюбні статеві стосунки, не маючи елементарних понять ні про шкоду, ні про наслідки раннього статевого життя, ні про його соціальні та кримінальні аспекти. На ціннісні орієнтації у сфері між-статевих стосунків впливає широке розповсюдження еротичних та порнографічних видань і фільмів, надто відвертих сексуальних текстів та зображень. Ці фактори обумовили спотворення настановлень у статевій поведінці сучасної молоді.

Висновки. Сім’я відіграє велику роль у житті окремої особистості і суспільства в цілому. Вона є важливою сферою особистісної самореалізації, завдяки якій задовольняються базові психологічні потреби особистості, без чого стає неможливим її психологічне здоров’я і особистісний розвиток.

Отже, вибір здорового способу життя включає в себе вибір членами сім’ї форми сімейної взаємодії, спрямованої на розвиток особистості кожного, розвиток сім’ї як системи, збереження і відтворення фізичного та психологічного здоров’я членів родини та їх психологічне благополуччя. Шлюбно-сімейні настановлення, входячи в структуру життєвих настановлень особистості, є чинником вибору способу життя, а встановлення і підтримання гармонійних сімейних взаємин є неодмінною складовою здорового способу життя.

Сучасна молодь визнає цінність сім’ї, сімейного способу життя, відповідально ставиться до створення родини, прагне забезпечити матеріальну базу для її існування. Найбільш значущим для студентів є досягнення в сім’ї душевного комфорту, любові та поваги, народження та виховання дітей. Але брак позитивних зразків для статеворольового становлення, чоловічої і жіночої ідентифікації, гармонійної взаємодії всередині сім’ї негативно відбивається на функціонуванні молодих сімей і є чинником розпаду шлюбно-сімейних структур.

На формування шлюбно-сімейних настановлень визначально впливає батьківська сім’я, яка також опосередковує впливи зовнішнього соціального оточення. Саме завдяки батьківській сім’ї і шкільному оточенню дитина має можливість асимілювати такі взірці поведінки та життєві цінності, які в подальшому забезпечать задоволення базових психологічних потреб особистості та її психологічне благополуччя.

Література

1. Кляпець О. Я. Психологічні чинники вибору молодою людиною цивільного шлюбу. Автореф. дис. … канд. психол. Наук, 19.00. 05. – К.: Інститут соціальної та політичної психології, 2004. – 21 с.

2. Коростылева Л. А. Психологические особенности лиц, испытывающих затруднения при вступленнии в брачные отношения (На материалах службы знакомств): Автореф. … канд. психол. наук. 19.00. 01, 19.00. 05 / КГУ им. Т. Г. Шевченко. – К., 1991. – 16 с.

3. Ларіна Т. О. Аутоагресивна поведінка як адаптаційний механізм протидії соціальному оточенню // Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. — К.: 2004. — Т. VI. — Вип. 3. — С. 191–195.

4. Титаренко Т. М. Актуальні соціально-психологічні настанови молоді на здоровий спосіб життя // Вісник Київського міжнародного університету. Серія: пед. науки, психол. науки. — К., 2004.

5. Чирков В. И., Диси Э. Л. Связи между здоровьем студентов и их жизненными стремлениями, восприятием родителей и учителей // Вопросы психологии, 1999, №3. – С. 48 – 57.

6. Чудновский В. Э. Проблема становления смысложизненных ориентаций личности // Психологический журнал, 2004, том 25, №6. – С. 5 – 11.

7. Ryff, C. D., & Keyes, C. L. M. The structure of psychological well-being revisited. // Journal of Personality and Social Psychology, 1995, N. 69. - Р. 719 - 727.

8. www. politik. org. ua


28.02.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!