Osvita.ua Вища освіта Реферати Психологія Результат педагогічної діяльності. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Результат педагогічної діяльності. Реферат

Якщо розглядати результат у формально-логічній послідовності розмірковувань, то все нібито зрозуміло

Результат - це втілена мета, яка більше чи менше збігається з відповідним взірцем. Якщо ж цього втілення не досягнуто, немає й результату. А тому всю послідовність дій слід відтворити заново.

Однак на психологічному рівні подекуди буває інакше. Не так уже й важливо - досягнуто мети чи ні, чи отримав втілення в реальному об'єкті взірець. Будь-який продукт активності людини, вдалий чи невдалий, є результатом. Більш того, в педагогічній діяльності він може не повністю збігатися з вихідними намірами вчителя. Адже в будь-якій педагогічній ситуації крім самого вчителя беруть участь інші люди (колеги, учні), які привносять у взаємодію свої цілі, взірці, готовність підкорятись або опиратися зовнішньому тискові. Важко повністю врахувати й усі умови, підібрати з ювелірною точністю потрібні засоби.

І ще один важливий момент. Отримавши в результаті своєї діяльності певний "продукт праці", людина може ставитись до нього по-різному, залежно від рівня своїх домагань. Один задовольняється будь-якою якістю цього "продукту", другий вважатиме результат невдалим, якщо не вдалося досягти цілковитого втілення задуму.

Наведімо приклад.

Учителька третього класу запланувала виховну годину, присвячену значенню листів у житті людини. її мета була цілком доречна: привернути увагу дітей до цього виду людської взаємодії, зацікавити листуванням, допомогти зрозуміти, наскільки важливим може бути вплив листів на життя людини тощо. Вчителька провела ретельну попередню підготовку: відібрала найцікавіші листи О. С. Пушкіна до друзів, підготувала одного хлопчика до виконання ролі поета і навіть знайшла йому спеціальний костюм (циліндр та плащ). Дітям було запропоновано принести листи, які відіграли значну роль у житті їхньої родини. Здавалося б, усе гарантувало успіх.

Проте ось як проходив урок з позиції спостерігача. Маленький "Олександр Сергійович" провів двадцять хвилин у коридорі, поки вчителька вела свою розповідь. Коли він увійшов, діти почали розглядати його циліндр і майже не слухали, що він читає. Не все було гаразд і з розподілом уваги між учнями.

Листи принесли майже всі, проте вчителька зверталася лише до тих, хто сидів за першими партами. Сама вона була надто схвильована, на очах блищали сльози, її хвилювання передавалось учням. Що глибше було реагування, то більше прагнули діти "підключитися до обговорення", зачитати свої листи і то більше обійденими відчували вони себе, коли вчителька ігнорувала їх. Дівчинка, що сиділа за останньою партою, майже весь урок тягнула руку. Вона принесла останній лист від дідуся, який загинув на війні, і дуже хотіла його зачитати, проте на це не вистачило часу. Коли пролунав дзвінок, вона з відчаєм штурхнула стільця. Добре, що хоч тут учителька відреагувала адекватно, не стала соромити "порушницю" за черствість, за те, що її не схвилювали листи, які вони щойно почули.

Отже, незважаючи на ретельну підготовку, вчителька не досягла очікуваного результату, адже більшість дітей замість подальшого розвитку отримали незадоволення або навіть психічні травми. Однак учителька цього навіть не помітила, вважаючи, що провела зразкову виховну годину, повністю досягла поставленої мети.

Загалом можна виділити три рівні готовності вчителя до реалізації такого структурного елемента діяльності, як результат.

1. Його сутність можна умовно відобразити у такому девізі: "Досягти того, що намічено, ціною найменших зусиль або втрат (сил, часу, емоцій)". Якщо це не вдається, спрацьовує система психологічних захистів, які або обґрунтовують результат, що явно не відповідає первинному задуму, як такий, що "цілковито відповідає", або на основі раціоналізації підводять учителя до висновку, що "отриманий результат значно кращий, ніж те, що передбачалося".

2. Девіз цього рівня: "Досягти того, що намічено, за будь-яку ціну". Вчитель не заспокоюється, доки не досягне задуманого (або заданого ззовні) результату. При цьому він може нехтувати побічними ефектами (порушенням міжособистісних стосунків, власним психологічним дискомфортом, навчальним перевантаженням учнів тощо).

3. Головною турботою вчителя є збереження перспективи подальшої взаємодії. Якщо очікуваний результат за певних обставин не може бути досягнутий, учитель піклується про збереження психологічної бази для подальшого повернення до цієї ж проблеми. Оскільки він реалістично оцінює ситуацію, бачить і об'єктивні, і суб'єктивні причини неуспіху, в нього не виникає потреби вдаватися до психологічного захисту, видавати бажане за здійснене. Водночас він доволі критично ставиться до формальних критеріїв своєї діяльності, розуміє їх обмеженість. Віддаючи належне вимогам, що випливають з попередніх рівнів, він у процесі кожної взаємодії шукає те раціональне й емоційне ядро, яке можна використати на перспективу. І якщо вдається зберегти передумови для подальшої взаємодії, він вважає, що ситуація не була безрезультатною.

Література

  1. Исайчева Н. Д. Школа глазами учеников // Вопр. психологии. — 1990. — № 4.
  2. Миллер Р. М. Этика, развитие, мораль // Перспективы. — М., 1989.


25.02.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!