Osvita.ua Вища освіта Реферати Психологія Психофізіологія: загальні поняття. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Психофізіологія: загальні поняття. Реферат

Загальне поняття про властивості НС. Властивості НС і загальні здібності. Властивості НС і спеціальні здібності

1. Загальне поняття про властивості НС

Однією з найважливіших проблем диференціальної психології є проблема залежності між індивідуальними варіаціями людської поведінки, з одного боку, та індивідуальними особливостями – з іншого. Індивідуальні відмінності, які обумовлені властивостями НС, не визначають змісту психічного. Вони знаходять свій прояв в формально-динамічних особливостях психіки і поведінки людини (у швидкості, темпі, працездатності).

Згідно Павлова, домінуючу роль у визначенні ознак індивідуальності відіграє ЦНС з її властивостями процесів збудження і гальмування.

Ідея основних властивостей НС як основних параметрів психофізіологічної організації індивідуальності стала одним з найвизначніших досягнень павловської школи. Це дало можливість розгорнути плідну експериментальну роботу всім тим дослідникам, які аналізували індивідуальні відмінності в поведінці і реагуванні.

Згідно Павлова, властивості НС – це вроджені характеристики нервової тканини, які регулюють основні процеси (збудження і гальмування). Він вивчає три властивості процесів збудження і гальмування:

  • силу – слабкість;
  • рухливість – інертність;
  • врівноваженість – неврівноваженість.

(1) Сила нервового процесу – характеризується працездатністю, витривалість НС і означає здатність її переносити тривале, або короткочасне, але сильне збудження або гальмування.

Слабкість нервового процесу – це нездатність нервових клітин витримувати тривале і концентроване збудження або гальмування. При їх дії нервові клітини дуже швидко переходять в стан охоронного гальмування.

Для сильної НС характерний більш чіткий прояв "закону сили", згідно якого при збільшенні інтенсивності подразника збільшується величина реакції – відповіді. Сила НС по відношенню до збудження пов’язана обернено-пропорційною залежністю з чутливістю аналізаторів: при сильній НС спостерігається, як правило, низька чутливість; при слабкій НС – висока.

(2) Рухливість нервових процесів – це здатність їх швидко змінювати один одного (швидкість появи нервового процесу у відповідь не подразнення, швидкість утворення нових умовних рефлексів).

(3) Врівноваженість (баланс) нервових процесів – співвідношення процесів збудження і гальмування. У деяких людей ці два процеси в нормі взаємно-врівноважуються, а у інших рівновага може не спостерігатись – переважає процес збудження чи гальмування.

Згідно Павлова, з великої кількості можливого поєднання цих трьох основних властивостей НС в природі є чотири найбільш виражені типи НС, серед яких є сильні і один слабкий.

 

Нестриманий

Рухливий

Спокійний

Слабкий

Сила

сильний

Сильний

сильний

слабкий

Врівноваженість

Нерівно-важений

врівноважений

врівноважений

нерівно-важений

Рухливість

рухливий

Рухливий

рухливий

рухливий або інертний

Тип темпераменту

холерик

Сангвінік

флегматик

меланхолік

 

Критика:

  • на думку Теплова класифікація типів ВНД стала кроком назад порівняно з оригінальною і дуже плідною ідеєю про основні властивості НС;
  • немає жодних даних про те, що якесь поєднання властивостей НС є типовим, або хоча б переважаючим;
  • немає жодних причин вважати, що таких типових поєднань існує лише чотири, і що основним завданням експериментатора є розділення випробуваних на чотири "типи".

Теплов вважав, що постановка питання про типи передчасна, необхідне детальне дослідження прироби і змісту основних властивостей НС і лише як результат цього – постановка питання про можливі комбінації властивостей НС. Теплов і його учні експериментально виділили ще дві властивості НС:

  • динамічність – легкість генерації нервовою системою процесів збудження і гальмування, зокрема при формуванні тимчасових зв’язків;
  • лабільність – швидкісна характеристика діяльності НС, що визначає швидкість затухання післядії від імпульсу збудження; швидкість появи і затухання нервового процесу.

Життєві прояви рухливості і лабільності нервових процесів пов’язані з індивідуальними відмінностями у швидкості виконання окремих завдань і, ширше, у швидкості навчання.

Пізніше виділена активованість (переважання збудження) – інактивованість (переважання гальмування).

В лабораторії Теплова було систематизовано виділені властивості НС і розроблено дворівневу ієрархію основних властивостей НС, яка включає набір первинних і вторинних властивостей:

  • Первинні властивості: сила НС по відношенню до збудження, сила НС по відношенню до гальмування, рухливість, динамічність, лабільність по відношенню до збудження і гальмування.
  • Вторинна властивість: врівноваженість нервових процесів, яка характеризується відповідністю двох видів витривалості нервової системи – по відношенню до дії збудження і по відношенню до дії гальмування.

На даний час в диференціальній психології склалася 12-мірна класифікація властивостей НС людини (Небиліцин). До неї входять:

  • 8 первинних властивостей (сила, рухливість, динамічність і лабільність по відношенню до збудження і гальмування);
  • 4 вторинні властивості (врівноваженість по цих основних властивостях).

Показано, що дані властивості можуть належати до всієї НС (її загальні властивості) і до окремих аналізаторів (парціальні властивості).

Русалов розвинув ідеї школи Теплова-Небиліцина і запропонував трьохрівневу класифікацію властивостей НС. Вона включає:

  • Загальні, або системні властивості, які охоплюють весь мозок людини і характеризують динаміку його роботи в цілому.
  • Комплексні властивості, які проявляються в особливостях роботи окремих "блоків" мозку (півкуль лобних часток, аналізаторів, анатомічно і функціонально розділених мозкових структур і т. п.).
  • Найпростіші, або елементарні властивості, співвіднесені з роботою окремих нейронів.

Властивості НС, як писав Теплов, "утворюють ґрунт, на якому легше формуються одні форми поведінки, важче – інші". Оскільки основні властивості НС людини досить стійкі, то практичне завдання їх вивчення в зв’язку з проблемою індивідуальних відмінностей полягає не в пошуку їх зміни, а в знаходженні найкращого для кожного типу НС шляху і методу навчання дітей з даним типом НС.

Розвиваючи ідеї Теплова, Небиліцин висловив думку про те, що особливе сполучення основних властивостей нервової системи, тобто кожен її тип, має свої позитивні і негативні сторони. В умовах, наприклад, монотонної роботи кращі результати показують люди зі слабким типом нервової системи, а при переході до роботи, яка пов’язана з великим і раптовим навантаженням, навпаки, люди з сильною нервовою системою.

2. Властивості НС і загальні здібності

Для характеристики спеціально людських типів ВНД Павлов ввів уявлення про три типи:

  • "мислительний";
  • "художній";
  • проміжний "середній".

По Павлову, враження, відчуття і уявлення від оточуючого середовища, як природного, так і соціального, виключаючи слово, – це перша сигнальна система дійсності, спільна у людей з тваринами. Її переважання характерне для "художнього" типу.

Слово склало другу сигнальну систему дійсності, будучи сигналом перших сигналів. Переважання другої сигнальної системи характерне для "мислительного" типу.

Отже, віднесення індивіда до типу "художника", "мислителя" або "середнього" типу відбувається на основі співвідношення першої і другої сигнальної систем.

Такий підхід передбачає сполучення принципово різних способів опису індивідуальних відмінностей:

  • 1) вимірювального;
  • 2) типологічного.

(1) вимірювальний спосіб використовується при вивченні властивостей НС, коли кожен індивід одержує ту чи іншу оцінку ступеня вираженості властивості у відповідності з прийнятою системою вимірювання цієї властивості;

(2) типологічний – базується на класифікації, коли кожного індивіда за сукупністю властивих йому психофізіологічних особливостей відносять до того або іншого типу – наприклад, "художники-мислителі".

В результаті при співставлення властивостей НС і спеціально людських типів ВНД виникає реальна складність, що обумовлена різною понятійною побудовою, яка використовується для характеристики тих і інших. Властивості НС описуються у фізіологічних поняттях, типи ВНД –– у характерологічних.

У зв’язку з цим постало питання про вибір таких показників функціонування НС людини, які могли б поєднувати вимірювальний і типологічний підходи до індивідуальних відмінностей, відповідати завданням вивчення індивідуальних відмінностей на різних рівнях і давали б можливість інтегрувати одержані результати не лише в фізіологічних, але і в характерологічних поняттях.

В якості таких показників були вибрані фізіологічні і характерологічні показники, показники лівої і правої півкулі. Численні дані про функціональну спеціалізацію півкуль головного мозку дозволяють співвіднести концепцію Павлова про дві сигнальні системи з особливостями роботи півкуль і тим своєрідним розподілом ролей, які існують в їх спільній діяльності.

Людей з переважанням функцій лівої півкулі в їх пізнавальній активності можна віднести до "мислителів", з переважанням правої – до "художників". Зареєстровані окремо в лівій і правій півкулях електрофізіологічні показники (наприклад, викликані потенціали) дають вимірювальну оцінку їх роботи.

3. Властивості НС і спеціальні здібності

Диференційно-психофізіологічне вивчення спеціальних здібностей передбачає встановлення специфічних проявів загальних властивостей НС у людей з яскраво вираженими здібностями того чи іншого типу.

Розглянемо мовленнєві здібності. Типологічний підхід до вивчення природних передумов цих здібностей дозволяє провести їх класифікацію і виділити такі їх види, як:

  • комунікативно-мовленнєвий;
  • когнітивно-лінгвістичний.

Встановлено, що розвитку того чи іншого виду мовленнєвих здібностей сприяє певне поєднання інертності, слабкості та інактивованості.

Природні передумови успішного оволодіння мовою у представників комунікативно-мовленнєвого типу – поєднання лабільності і слабкості і активованості НС. А індивідуально типологічні передумови когнітивно-лінгвістичного типу складає поєднання інертності, слабкості та інактивованості.

Інший варіант типологічної класифікації мовленнєвих здібностей представляє виділення раціонального та інтуїтивного способів оволодіння мовою. Встановлено, що перший спосіб більше характерний для людей "мислительного" типу, другий – для "художнього".

Кожен з них пов’язаний з переважанням функцій однієї з півкуль:

  • перший - з переважанням функцій лівої півкулі;
  • другий - правої.

Істотно, що люди з тим чи іншим способом оволодіння мовою можуть досягати високих результатів, але з допомогою різних засобів і стратегій. При цьому виявляється, що традиційна методика викладання мови, яка опирається на раціонально-логічні граматичні способи, ставить в неоднакові умови представників названих типологічних груп, які по-різному схильні до засвоєння мови.

Математичні здібності

При вивченні типологічних передумов математичних здібностей було встановлено, що математичне обдаровані підлітки в більшості випадків мають більш сильну НС, тобто мають більшу працездатність, а також відзначаються підвищеною інертністю.

Музичні здібності

Деякі властивості НС виступають як сприятливі умови прояву музикальності.

Так, індивідуальна вираженість лабільності НС є однією з природних передумов перших проявів музичних здібностей у дітей 6 років. В старшому шкільному віці істотну роль починає відігравати слабкість НС (яка при цьому відзначається підвищеною чутливістю). Напевно, високу чутливість НС можна розглядати як одну з природних передумов музикальності.

Література

1. Русалов В. М. Биологические основы индивидуально-психологических различий. Наука, 1979. с. 48-58.


25.02.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!