Osvita.ua Вища освіта Реферати Психологія Творча активність людини за Г. Гутманом. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Творча активність людини за Г. Гутманом. Реферат

Біологізаторський вихід за межі інтелектуалізму у визначенні творчості наявний у дослідженні Герберта Гутмана "Біологічні корені творчості". Як сферу прояву творчої активності він бере спочатку процес життя, а потім і космічний процес

Творча активність людини має корені в загальному життєвому принципі само-дуплікації, що означає само-творення, само-відтворення, а також подвоєння, розмноження і т. ін.

Людська творчість визначається як вираження біологічної творчості на поведінковому рівні і включає перетворення тілесної організації в організовані розумові процеси (''екстраверсія соми у психіку").

Людська творчість як власне втілення репрезентує вищий рівень вияву принципу само-дуплікації, який почав свій еволюційний шлях з активності молекули ДНК. У цьому процесі само-проекція означає дещо більше, ніж само-дуплікацію. Вона становить само-трансформацію, включаючи також збільшення, розширення. Різні продукти творчості постають як зовнішнє вираження окремих сторін людської природи: знаряддя і машини - тілесної організації, різні прилади - органів чуття і нервової системи, мистецтво - перцептивних образів, музика - емоцій, мова - поняттєвої діяльності, соціальна структура - функціональної структури як цілого.

Включаючи в себе процеси перетворення, кількісні та якісні зміни, творча активність, за Гутманом, є формою само-експансії. Людина не тільки створює свій зовнішній світ у рамках суб'єктивно-образної діяльності, а й утілює ці образи в життєво-реальну форму.

Інтелект людини, породжений єдністю всіх функціональних структур організму, виражає загальну цілісність останнього. Інтелект використовує конструктивні енергії та прагнення організму, які сприяють саморозвиткові цілого. Сфера підсвідомого у цьому процесі виступає як посередник між психікою та сомою. Творчість, таким чином, залежить від системи комунікацій в організмі, починаючи від рівня ДНК-молекули аж до свідомого інтелекту. Створений людиною світ культури, цивілізації тлумачиться Гутманом у цілому як перехід внутрішнього у зовнішнє, як процес екстраверсії, що приводить людину до розширення її самості.

Але Гутман іде ще далі, переносячи поняття творчості на космічні процеси, які керуються принципом періодичності. Циклічний процес відтворює себе знову і знову. Він є основою не тільки живого, а й неживого світу. Цикли життя і смерті, запліднення та плодоносіння тощо пов'язані з циклічними подіями нашої планетної системи. Таким чином, за Гутманом, життя може бути зрозуміле як унікальне використання принципу періодичності, який перетворюється в принцип само-відтворення - основу всіх творчих процесів. Завдяки творчості життя використовує космічні принципи, розгортаючи міріади власних варіацій.

У творчій активності людина екстравертує спот біологічну природу. Пов'язана своєю матеріальною основою з неживим космосом, людина має можливість брати участь в процесах цього космосу. Це і є реалізацією таких відношень, які надають найглибшого значення інсайту, сформульованому Протагором у словах: "Людина є мірою всіх речей".

У теорії само-відтворення Гутман робить спробу показати корені творчості у зв'язку двох сторін людської природи - матеріальної та ідеальної. Ця ідея заслуговує на увагу, проте має бути конкретизованою.

Проте широкий набір філософсько-біологічної, а потім і "космічної" термінології не врятовує теорію Гутмана від порожньої абстрактності. Якщо інтелектуалістична теорія не доходить до проблем власне творчості, то біологічна теорія переступає будь-які пороги творчості, її предмет стає дуже розпливчастим і розпорошується космічним пилом у просторі.

Будь-які спроби розширити предмет творчості до меж еволюційного процесу і тим більше - до меж космічних перетворень є лише термінологічною грою. Невже творчість може бути предметом механіки. астрономії, фізики, хімії, біології і т. д.? Сказати, що утворення води на основі сполучення кисню та водню є творчим процесом, означає не сказати нічого. Релігійні уявлення про створення світу мають більшу рацію, тому що передбачають існування суб'єкта творчості, хай і в містифікованому вигляді.

Справжня мотивація творчого процесу не може бути винайденою ні в рамках ''психології проблеми", ні в біолого-космічній проблематиці. Найглибша мотивація творчості відображає найглибшу суперечність людської природи. В ідеалістичній філософії цю суперечність бачили у протилежності між теоретичним і практичним інтелектом. Насправді це суперечність між світом ідеалізованих відношень та відношень практично-матеріальних.

Людина хоче подолати цю суперечність і не має жодних інших засобів, крім творчого встановлення відповідностей між матеріальним та духовним світом. Розмови про творче мислення або навіть фантазію або інтуїцію, відірвані від реально-практичної сфери, безпідставні. Це ще не творчість, а може й зовсім не творчість.

Певну рацію має відомий дослідник творчості О. Я. Поиомарьов: психологія творчості за кордоном - і насамперед у США - має радше кількісний вираз, ніж якісний.

Література

  1. Абаньяно Н. Введение в экзистенциализм. Санкт-Петербург, 1998.
  2. Абаньяно Н. Мудрость философии и проблемы нашей жизни. Санкт-Петербург, 1998.
  3. Вебер М. Избранное. Образ общества. Москва, 1994.
  4. Вгтдепъбанд В. О Сократе // Лики культуры: Альманах. Москва, 1995. Т. 1.
  5. Гуссерль Э. Картезианские размышления. Москва, 1998.
  6. Гуссерль Э. Философия как строгая наука. Новочеркасск, 1994.
  7. Зиммель Г. Истина и личность // Лики культуры: Альманах. Москва, 1995. Т. 1.
  8. Ортега-и-Гассет X. Дегуманизация искусства. Москва. 1990.
  9. Ортега-и-Гассет X. Избранные труды. Москва. 1997.
  10. Риккерт Г. Введение в трансцендентальную философию. Киев, 1904.
  11. Риккерт Г. Философия истории. Санкт-Петербург, 1908.
  12. Риккерт Г. О системе ценностей//Логос. 1914. Вып. 1. Т. 1.
  13. Самосознание европейской культуры XX века: Мыслители и писатели Запада о месте культуры в современном обществе. Москва, 1991.


16.02.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!