Osvita.ua Вища освіта Реферати Психологія Політична активність українства: етнопсихологічне підґрунтя. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Політична активність українства: етнопсихологічне підґрунтя. Реферат

Психологічні родичі українців. Які риси характеру заважають українцям бути успішнішими? Замість післямови: що робити далі?

Побудова ефективного соціального управління і розвинутого громадянського суспільства в Україні в контексті стимулювання політичної активності її громадян потребує вивчення й аналізу етнопсихологічних особливостей української нації. Зрозуміло, що ця проблема має фундаментальний характер і вимагає комплексного дослідження багатьох чинників: політичних, соціальних, історичних, економічних, соціально-психологічних. Останні особливо важливі, оскільки формально Україна вже інституалізувалася як самостійна держава, але політична нація ще не сформувалась остаточно.

Виховання громадянина і підготовка політичної еліти до виконання своїх управлінських функцій потребують ґрунтовних наукових досліджень цієї проблематики, а надалі - розробки системи практичних заходів, спрямованих на реалізацію стратегічних цілей українського суспільства.

Аспекти становлення української громадянської нації досліджували психологи [3; 4; 8], історики [6]. Але ці дослідження проводилися переважно на загальнотеоретичному рівні без виходу на реальну суспільну практику і тому конкретні соціально-психологічні дослідження свідомих, підсвідомих і без-свідомих компонентів суспільної психології українства [1; 2; 5] мають збагатити нас емпіричними даними для майбутніх теоретичних узагальнень.

Розуміючи актуальність цієї проблеми, редакція газети "Україна молода", Інститут психології імені Г. Костюка Академії педагогічних наук України за підтримки Міжрегіональної Академії управління персоналом провели в квітні 2004 року соціально-психологічне дослідження громадської думки щодо соціально-психологічного підґрунтя політичної та економічної активності українців в контексті державотворення і формування громадянського суспільства.

В опитуванні взяли участь 837 респондентів з усіх регіонів України. Серед них 50,4% чоловіків і 49,6% жінок. Віком до 20 років - 5,4% респондентів, 21–30 років - 20,4%, 31–40 років - 15,7%, 41–50 років - 18,2%, 51–60 років - 16,4%, за 60 років - 24% опитаних. За рівнем освіти 3,8% респондентів вказали на неповну, а 10,8% - на повну середню освіту.

Середню спеціальну освіту (молодший спеціаліст) на час проведення дослідження мали 21,7% опитаних, а базову вищу (бакалавр) - 7,2% респондентів. Про повну вищу освіту (спеціаліст або магістр) зазначили 52,5% опитаних, а про наявність вченого ступеня доктора або кандидата наук - 3,8% респондентів.

Отже, високий освітній рівень опитаних дає змогу зробити висновок про достатню підготовку респондентського масиву та його вміння аналізувати вельми непрості процеси, на які ми просили звернути увагу при проведенні нашого дослідження.

Серед респондентів 13,9% - працівники промисловості, 9,6% - сільського господарства, 8,3% - бізнесових структур, 33,9% - наукових і освітніх установ та закладів культури. Понад 36,5% опитуваних зазначили, що перебувають на заслуженому відпочинку або навчаються у вищих навчальних закладах. Показово, що 29,6% зазначили про проживання у сільській місцевості, а решта - в містах.

Отже, в цілому можна сказати, що респондентський масив цього дослідження наближений до соціально-демографічних параметрів українського суспільства. Це дає підстави робити відповідні наукові висновки.

Ознайомившись із узагальненою характеристикою респондентів, перейдемо до інтегральної думки опитаних.

Психологічні родичі українців

Для того, щоб розібратися у внутрішній структурі національної психіки, дуже важливо дослідити макропсихологічні чинники, зокрема оцінку суспільною свідомістю основних рис характеру народу у порівнянні з рисами характеру інших народів. Саме тому ми і попросили респондентів виокремити народи, які, на їхню думку, є найближчими психологічними родичами українців.

Про такий своєрідний рейтинг народів можна довідатися з табл. 1. При цьому просимо взяти до уваги, що наші експерти могли виокремити кілька рис характеру, тому загальна кількість перевищує 100%.

Інші народи набрали менше одного відсотка. Але це абсолютно не означає, що українці ставляться до них гірше, ніж до народів, які потрапили до цього переліку. Просто вони інші, не кращі і не гірші. Лідерство білорусів, росіян, поляків, болгар і словаків зрозуміле: це слов'янські народи, з якими українці давно живуть поруч і мають багато спільного в усіх сферах суспільного життя. Та й решта пов'язані з українцями давніми культурними, економічними, політичними зв'язками.

Напевно, читачам "України молодої" цікаво було б ознайомитися з результатами аналогічного соціопсихологічного дослідження, проведеного в листопаді 1991 року разом з редакцією газети "Вечірній Київ" [1], яка тоді видавалась накладом 550 тис. примірників і мала загальноукраїнське розповсюдження (табл. 2). Зрозуміло, що відтоді минуло майже тринадцять років, читацькі аудиторії цих двох поважних газет не тотожні, але певну інформацію для порівняння ми отримати можемо.

Дані таблиць 1 і 2 свідчать, що в суспільній психології українців відбулися певні зміни. Зокрема, ближчими психологічно, на думку респондентів, стали до українців білоруси (+19%), поляки (+16,5%), грузини (+9,7%) і чехи (+4,2%).

Натомість віддалилися: словаки (–15), болгари (–13,4%), вірмени (–9,3%), американці (–7,7%), росіяни (–7,5%), угорці (–7,4%), литовці (–6,8%), євреї (–5,5%) і німці (–4,8%).

Причини такої динаміки змін у суспільній свідомості потребують окремого вивчення, тому переходимо до аналізу внутрішніх проблем власне національного характеру українців, покликаючись не на філософсько-неконкретні умовиводи на кшталт: "Українці - працелюбні" або "Українці - ліниві і не можуть дати собі ради", а на інтегральну думку наших експертів-респондентів, яких ми попросили виокремити основні, на їхню думку, риси національного характеру українців, які перешкоджають нам мати успіхи в економіці, політиці, бізнесі.

Перелік народів, наближених до українців за рисами характеру (% до загальної кількості опитаних)

За станом на квітень 2004 р.

№ п/п

Країна

%

1

Білоруси

69,7

2

Росіяни

46,2

3

Поляки

42,6

4

Болгари

37,5

5

Словаки

33

6

Грузини

15,9

7

Чехи

15,2

8

Серби

14,1

9

Молдовани

12,1

10

Італійці

8,1

11

Хорвати

7,6

12

Литовці

6,5

13

Євреї

6,1

14

Німці

5,6

15

Греки

4,3

16

Угорці

4

17

Шведи

4

18

Австрійці

3,8

19

Румуни

3,4

20

Американці

2.9

21

Латиші

2.9

22

Французи

2.9

23

Вірмени

2,5

24.

Казахи

2,2

 

Перелік народів, наближених до українців за рисами характеру (% до загальної кількості опитаних) За станом на листопад 1991 р.

№ п/п

Країна

%

1

Росіяни

53,7

2

Болгари

50,9

3

Білоруси

50,7

4

Словаки

48,2

5

Поляки

26,1

6

Литовці

13,3

7

Вірмени

11,8

8

Євреї

11,6

9

Угорці

11,4

10

Американці

10,6

11

Німці

10,4

12

Молдовани, румуни

8,3

13

Італійці

6,6

14

Греки

6,4

15

Грузини

6,6

16

Французи

4

17

Англійці

1,9

18

Татари

1,2

 

Які риси характеру заважають українцям бути успішнішими?

Це запитання має стратегічне значення. Не змовляючись, респонденти вивели рейтинг рис національного характеру українців (у процентах до загальної кількості опитаних).

Тут є над чим подумати. Із зазначених вище рис позитивними можна вважати довірливість (11,1%), толерантність (6,9%), чесність (2,4%), доброту (1,9%) і доброзичливість (1%). Чомусь респонденти вважають, що успіху це заважає. З цим, звичайно, можна сперечатися, але така думка існує у суспільстві. І якщо вона є, то, у цьому суспільстві не все гаразд.

Цікаво, що жінки вивели відмінний від чоловіків рейтинг рис характеру, які заважають нам у політиці, економіці тощо. Зокрема, вони вказали на:

  • інертність - 43%,
  • меншовартість - 30,4%,
  • невпевненість - 27,5%,
  • національну несвідомість - 26,6%,
  • байдужість - 23,2%,
  • жадібність - 16,9%,
  • заздрість - 14,5%,
  • егоїзм - 14%,
  • толерантність - 13%
  • непорядність - 12,6%.

А чоловіки розставили ці риси характеру так:

  • заздрість - 28,2%,
  • меншовартість - 25,4%,
  • байдужість - 23,5%,
  • інертність - 23,3%,
  • жадібність - 20,4%,
  • невпевненість - 12,9%,
  • довірливість - 12,7%,
  • національна несвідомість - 12,2%,
  • непорядність - 11,7%,
  • покірність - 11,5%.

Показово, що респонденти віком до 20 років виокремили інертність (38,9%), непорядність і невпевненість (27,8%).

Опитувані віком 21–30 років вивели заздрість (34,4%), жадібність (32,2%) і інертність (32,2%). Респонденти від 31 до 40 років назвали інертність (36,1%), меншовартість (34,9%) і байдужість основними психологічними перешкодами в національному характері українців.

Люди 41–50 років основними гальмівними рисами характеру виокремили:

  • інертність (37,7%),
  • жадібність (36,8%),
  • байдужість (30,8%).

А опитані віком від 51 до 60 років:

  • інертність (36,2%),
  • меншовартість і байдужість (по 30,8%).

Понад 60 років:

  • національну несвідомість (32,2%),
  • меншовартість (25,3%),
  • байдужість (21,8%).

Замість післямови: що робити далі?

Ми провели своєрідну соціально-психологічну діагностику основних рис національного характеру, які заважають нам жити краще. На перший погляд, рейтинг негативних рис характеру українців мав би призвести до невтішних висновків на кшталт: "Українці - безнадійні!" Але це зовсім не так! І листопадова (2004 р.) національно-демократична революція продемонструвала всьому світу зростаючу політичну активність українського етносу. По суті ми були і є свідками зародження основ громадянського суспільства в Україні та формування якісно нових параметрів національної свідомості українства.

Необхідно ретельно проаналізувати результати цього дослідження і розробити національну програму реконструкції суспільної та індивідуальної психології українського народу з метою позбавлення негативу, щеплення і розвитку таких рис національного характеру, які б сприяли підвищенню рівня національної свідомості, громадянської, бізнесової та культурної активності, лідерських якостей тощо. Це, до речі, певною мірою узгоджується з даними опитування громадської думки Українського центру економічних та політичних досліджень.

На думку більшості респондентів цього дослідження, українська сім'я повинна прищеплювати дітям любов до праці (85,6%), почуття відповідальності (70,2%), терпимість і повагу до інших людей (58,6%), бережливість (51%), вміння поводитись у суспільстві (47,4%) тощо.

Водночас результати цього опитування громадської думки свідчать про те, що, наприклад, покірність (48%) притаманна українцям більше ніж бунтарство (12%); схильність до підкорення (37%) переважає лідерські якості (19%), пристосуванство (42%) характерніше для національного характеру, ніж твердість переконань (16%).

Життя навчило нас бути обережними. На думку 67,3% опитаних, українці мають бути дуже обережними у стосунках з іншими людьми, і лише 26,7% висловили готовність довіряти людям. Ця надмірна обережність призводить до того, що лише 15,9% українців ризикнули б розпочати власний бізнес за умови виграшу 100 тис. гривень.

Отже, нам є над чим працювати в удосконаленні психології українського суспільства. Ми вже зазначали, що нам потрібна вивірена загальнодержавна програма психологічної реабілітації нації, до розробки якої потрібно залучити, окрім психологів, ще й політологів, соціологів, економістів та управлінців.

Тут має спрацювати і національна ідея (про що наш політикум сперечається вже понад 13 років), і національна економіка (яку потрібно "вписати" у світову економіку, яка бурхливо глобалізується), і національна культура (яку необхідно пропагувати у світі).

І без розвитку лідерських якостей національної еліти всі ці нагальні завдання сучасності залишаться мильними бульбашками із традиційної української філософської опери: "Світ ловив нас і не спіймав!" Звичайно, якщо ми не хочемо бути "невловимими Біллами", які нікому не потрібні у глобальному співтоваристві. А така, до речі, егоїстична тенденція з боку країн-глобалізаторів простежується. Зверніть лише увагу на світові новини CNN чи BBC і вам стане зрозуміло, що нас там і близько не було.

Насамкінець необхідно зазначити, що говорити про лідерські якості (бажані) у поєднанні з реально існуючими інертністю (29,2%), байдужістю (23,4%), комплексами меншовартості (26,9%) і невпевненістю (17,2%) не доводиться.

Перелік рис національного характеру українців, які заважають бути успішними

№ п/п

Країна

%

1

Інертність

29,2

2

Меншовартість

26,9

3

Заздрість

24,1

4

Байдужість

23,4

5

Національна несвідомість

21,4

6

Жадібність

19,4

7

Невпевненість

17,2

8

Непорядність

11,9

9

Покірність

11,1

10

Довірливість

11,1

11

Лінощі

8,5

12

Толерантність

6,9

13

Чесність

2,4

14

Доброта

1,9

15

Доброзичливість

1

 

Тому було б логічним при реконструкції свідомості українського етносу, насамперед, звернути особливу увагу на мотиваційні чинники політичної та економічної діяльності. Вирішувати ці проблеми потрібно комплексно: правовими, соціально-політичними і соціально-психологічними методами.

Це робота мас-медіа, шкіл, суспільних організацій та інших соціальних інституцій. Тільки тоді ми зможемо говорити про цілеспрямовану і науково обґрунтовану роботу для виховання активного громадянина, що є передумовою для реального існування ефективної держави і демократичного стримуючого чинника - громадянського суспільства.

Литература

1. Бебик В. Що ж ми за люди, українці? // Філософська і соціологічна думка. — 1992. — № 6.

2. Бебик В. Як стати популярним, перемогти на виборах і утриматись на політичному Олімпі. — К.: МАУП, 1993.

3. Вовк Х. Студії з української етнографії та антропології. — К.: Мистецтво, 1995.

4. Губко О. Т. Психологія українського народу. — К.: Наукове дослідження.: В 4-х кн. Кн. 1. Психологічний склад праукраїнської народності. — К.: Задруга, 2004.

5. Максименко С. Д. Генетическая психология. — М. – К., 2000.

6. Національні процеси в Україні. Історія і сучасність. Документи і матеріали: У 2 ч. — К.: Вища школа, 1997.

7.  Українська душа (відп. ред. В. Л. Храмова). — К., 1992.

8. Шангіна Л. Народ золотої середини? Ескіз соціально-психологічного автопортрета // Дзеркало тижня. — 2000. — № 9.


13.02.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!