Osvita.ua Вища освіта Реферати Психологія Психологічні погляди Роджерса Карла Ренсона. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Психологічні погляди Роджерса Карла Ренсона. Реферат

Найпопулярніша праця Роджерса - "Становлення особистості". Незважаючи на негативне ставлення колег, книга здобула широку популярність і забезпечила автору чималі гонорари. Тут його ідеї остаточно оформлюються

Карл Ренсон Роджерс народився у 1902 р. в Оук-парку (передмістя Чикаго), штат Іллінойс.

У юнацтві Роджерс виявив цікавість до природи і посів наукову позицію в заняттях сільським господарством, роблячи докладні записи своїх спостережень за рослинами і тваринами.

У 1919 р. він вступив до Вісконсинського університету, сімейної alma mater, і як предмет вивчення вибрав наукове землеробство. Однак на другому курсі він активно зайнявся релігійною діяльністю і відвідував студентську релігійну конференцію. Потім він вирішив готуватися до пасторської діяльності. 1922 р. з-посеред десяти американських студентів коледжу його обрали для поїздки на конференцію Всесвітньої студентської федерації в Пекіні.

Однак його погляди в результаті поїздки на Схід зазнали змін. Усе більше його увагу привертала психологія. Він почав розуміти, що його головної мети - допомагати людям, які потребують духовної підтримки, - можна досягти й поза церквою. Він також переконався, що робота психолога - цілком пристойне заняття, що може забезпечити гідне існування.

Роджерс захотів заочно пройти курс психології у Вісконсинському університеті. Цей курс ґрунтувався переважно на роботах Вільяма Джемса, які Роджерс, за його словами, вважав нуднуватими. Однак це не послабило його інтересу до психології і він закінчив своє навчання в Педагогічному коледжі Колумбійського університету.

Після закінчення університету Роджерс влаштувався на роботу клінічного психолога в Центр допомоги дітям у м. Рочестері (штат Нью-Йорк). Тут він працював 12 років. Його практична діяльність була імпровізаційною. Роджерс не входив до жодної психологічної школи.

Від традиційного підходу, прийнятого в офіційній психотерапії, він перейшов до іншого, який згодом назвав терапією, центрованою на клієнті.

Якщо інші психотерапевти працювали з хворими, з пацієнтами, то Роджерс навмисно ввів термін "клієнта" у свої психологічні роботи. Причому це було не просто грою слів: зі зміною термінів був пов'язаний глобальний перегляд усієї структури психотерапії, адже пацієнт - це хвора людина, яка потребує професійної допомоги лікаря-психіатра, а клієнта, хоча йому необхідно вирішити свої проблеми, розглядають як людину, яка потребує допомоги, яка мала б сама позбутися своїх проблем, але хоче звернутися по допомогу до психолога.

Завданням психолога Карл вважав допомогу людині у вирішенні її проблеми з мінімальною кількістю інструкцій з боку лікаря. Тобто терапія, на думку Роджерса, - це "вивільнення вже наявної здатності в конкретному індивідуумі, а не кваліфікована маніпуляція більш-менш пасивною особистістю". На його думку, будь-яка людина може усвідомити ті фактори, що заважають їй жити, і подолати їх, змінивши себе і своє життя.

Карл Роджерс вважав найголовнішим у структурі особистості "Я"-концепцію, що утворюється в процесі контакту суб'єкта з навколишнім середовищем (насамперед соціальним). Отже, розроблена ним система психотерапії мала усунути дисонанс між реальним досвідом і "Я"-концепцією та сприяти досягненню їхньої відповідності один одному. Він припускав, що довірча бесіда, емпатія, щирий вияв дружнього ставлення до клієнта зменшують, а згодом і цілком знищують ті захисні механізми, що відгороджують особистість від реальності.

За допомогою цього в клієнта формується "внутрішній локус оцінки", який сприяє осмисленню і зміні ним самим своєї "Я"-концепції відповідно до реального життєвого досвіду.

У 1939 p., працюючи в Рочестері, К. Роджерс написав книгу "Клінічна робота з важкою дитиною". її появу зустріли досить схвально, і авторові запропонували посаду професора в університеті Огайо. Згодом він випустив книгу "Консультування і психотерапія", у якій докладно розглянув проблеми психотерапії.

У 1945 р. Роджерс заснував на базі Чиказького університету власний консультативний центр. Працюючи в ньому, К. Роджерс мав змогу спілкуватися з багатьма людьми, які зверталися до нього по допомогу з приводу своїх проблем. На посаді директора центру Роджерс працював до 1957 р.

У 1951 р. він опублікував книгу "Терапія, сфокусована на пацієнті", у якій визначив свої принципи. Його книгу розкритикували інші терапевти, які побачили в ній загрозу для офіційних методів психотерапії.

Роджерс вважав, що проблема, з якою людина приходить на першу бесіду, неминуче трансформується, і згодом вона вже буде іншою проблемою, а до десятого відвідування психотерапевта перетвориться на низку проблем. А насправді за розмаїттям усіх особистих проблем стоїть одне глобальне запитання: "Хто я насправді? Як я зможу вступити в контакт зі своїм сучасним "Я"? Як я можу стати самим собою?"

За Роджерсом, "мета, якої найбільше хоче досягти людина, полягає в тому, щоб стати самою собою". Він вважав, що його завдання полягає у формуванні таких взаємин з клієнтом, у яких він почуватиметься спокійно й безпечно. Поступово з'ясовується, що людина використовує свою волю для того, щоб стати самою собою. Вона відкидає маски та ролі, з якими жила усе життя, ламає звичні стереотипи, прагне знайти щось важливіше, таке, що правдиво характеризувало б її сутність. Людина дізнається, наскільки нереальними виявляються її поведінка і пережиті почуття, що все це - не від щирих реакцій її організму, а є станом, за яким людина ховалася.

Найпопулярніша праця Роджерса - "Становлення особистості". Незважаючи на негативне ставлення колег, книга здобула широку популярність і забезпечила автору чималі гонорари. Тут його ідеї остаточно оформлюються.

З 1963 р. діяльність Роджерса була пов'язана з Центром вивчення особистості. Карл Роджерс помер у 1987 р.

Література

  1. Орбан-Лембрик, Лідія Ернестівна, Соціальна психологія: У 2-х кн.:Підруч. для студ. вузів. Кн. 1. Соціальна психологія особистості і спілкування. - К.: Либідь, 2004. - 576с. - 18.00.
  2. Психологія. - К.: Либідь, 2001. - 560с.
  3. Психологія. - К.: Либідь, 1999. - 558с.
  4. Політична психологія. - К.: ЦУЛ, 2003. - 216с.
  5. Загальна психологія. - К.: Либідь, 2005. - 464с.
  6. Гуманістична психологія. - К.: Університетське вид-во "Пульсари", 2001. - 252 с.
  7. Бондарчук Олена Іванівна Психологія сім'ї. - К.: МАУП, 2001. - 96с.
  8. Морозов С. М., Бондар В. В. Клінічна психологія. - К.: ІПО КНУ ім. Т. Г. Шевченка, 2001. - 116с.
  9. Пащенко, Світлана Юріївна Загальна психологія. - Запоріжжя, 2004. - 32с. - 1.50.
  10. Петро Андрійович Загальна психологія. - К.: Вища школа, 2004.


05.02.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!