Osvita.ua Вища освіта Реферати Психологія Девіантна поведінка у підлітків. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Девіантна поведінка у підлітків. Реферат

У рефераті подано відомості про взаємозв'язок самооцінки та соціального статусу у підлітків з девіантною поведінкою

Проблема дослідження полягала в тому, щоб вивчити взаємозв'язок самооцінки та соціального статусу у підлітків з девіантною поведінкою.

Як відомо, що підлітки характеризуються нестабільною поведінкою, неврівноваженістю, невмінням себе контролювати і регулювати в між-особових стосунках, самооцінка їх нестабільна і може бути завищеною чи заниженою в залежності від соціального статусу особистості в колективі. А це негативно впливає на розвиток особистості підлітка, його взаємин, психічної діяльності в цілому.

Серед підлітків виділені наступні види порушень поведінки (дослідження психологів-фахівців Київського обласного центру соціальних служб для молоді Кузнєцової Т. В., Молчанової Т. Д.):

  • прогули уроків і окремих днів в школі,
  • втечі з дому,
  • крадіжки (бувають пограбування в вигляді вимагання грошей у слабких),
  • дрібні спекуляції,
  • участь в бійках,
  • конфлікти в родинах,
  • вживання алкоголю, тютюну, наркотиків,
  • зловживання снодійними і транквілізаторами,
  • токсиматичні випадки,
  • девіації сексуальної поведінки,
  • схильність до суїцидальної поведінки тощо.

Це приводить до виникнення девіантної поведінки і деструктивної форми психічного розвитку.

Як показали дослідження Баранова В. В., Відєнєєва І. О., Похлібної І. О., Філонова П. Б., Ейдемілера Е. Г. та інших, що девіантна поведінка підлітка пов'язана з безвідповідальністю, порушенням норм моралі, етики, бажанням досягти цінностей шляхом негативних вчинків тощо.

Психологи пояснюють девіантну поведінку підлітка тим, що він не може задовольнити свої соціально-психологічні потреби у визнанні, довірі, самоствердженні. Значна частина поведінкових порушень здійснюється підлітками в стані низького рівня розвитку психічної діяльності. А оскільки це так, то необхідно сприяти підвищенню рівня розвитку психічної діяльності, психічних процесів, свідомості і самосвідомості, які найбільше проявляються в самооцінці підлітка та його соціальному статусі в колективі однолітків.

В нашому дослідженні була розроблена соціальна модель формування позитивних якостей особистості підлітка в умовах спілкування і взаємодії з дорослими і однолітками. Ця модель основувалась на припущенні про те, що на розвиток якостей особистості підлітка, його самооцінки та соціального статусу здійснює вплив соціальне оточення, зокрема школа, родина, соціум, засоби масової інформації.

Якщо у підлітка з девіантною поведінкою, що виховується в позитивних умовах соціального оточення його самооцінка критична, адекватна, соціальний статус досить високий, то в умовах негативного впливу розвивається неадекватна чи занижений, таким чином, існує взаємозв'язок самооцінки і соціального статусу підлітка, який позначається на формі поведінки підлітка та його взаєминах.

В моделі припустили, що позитивна форма соціального впливу на поведінку девіантного підлітка полягає в тому, щоб перевести зовнішні мовленнєві впливи на особистість підлітка у внутрішні мотиви соціально схваленої поведінки, сприяти активізації розвитку механізмів соціально регламентованої поведінки і стосунків підлітків в соціумі.

Важливою умовою формування саме такої поведінки сприяє провідна діяльність підлітка - інтимно-особистісне спілкування, яке сприяє встановленню гармонійного взаємозв'язку самооцінки підлітка і його соціального статусу, що є важливим показником розвитку самосвідомості, "Я-концепції" підлітка. Але цей вид важливої форми діяльності в підлітковому віці на жаль мало використовується дорослими в практиці і не завжди виконує важливу функцію розвитку внутрішніх механізмів самоконтролю, саморегуляції поведінки підлітка і особистості в цілому.

В нашому дослідженні були поставлені наступні завдання: виявити рівні самооцінки та соціального статусу девіантних підлітків, визначити їх взаємозв'язки і розробити програму корекційної роботи з метою впровадження її в практику роботи шкільного психолога. В дослідженні були використані стандартизовані методики по визначенню коефіцієнту самооцінки, соціального статусу, бесіди для встановлення контактів з девіантними підлітками, спостереження за їх поведінкою тощо.

Проаналізуємо отримані результати. Так, незахищеність особистості девіантного підлітка виявлено лише в 8%, середнього рівня 15%, а більша частина виявила відсутність такої якості особистості в 77% випадків.

Тривожність - виявили високий рівень 40%, середній рівень - 20%, низьку тривожність виявили 40% девіантних підлітків.

Недовіру до себе за стандартизованими методиками виявили лише 22% девіантних підлітків, а 78% виявили самовпевненість, цинічне самоствердження в стосунках з однолітками, почуття неповноцінності притаманно було лише 26% девіантим підліткам, а відсутність цього показника було властиве 74% девіантим підліткам.

Ворожість в стосунках з оточуючими людьми і однолітками високого рівня було виявлено у 20% девіантних підлітків, середнього - у 30% і низького рівня у 5%, тобто не завжди ворожість і агресивність девіантних підлітків може бути спрямовані зовні, а іноді ця спрямованість внутрішня.

Конфліктність девіантних підлітків досить висока і становить 76% випадків, важкість спілкування з оточуючими виражена так: високого рівня у 14% підлітків, середнього - 68% і низького - 38%, що свідчить про те, що дійсно спілкування у девіантних підлітків, примітивне, збіднене, характеризується наявністю бар'єрів, негативним фоном протікання.

Депресивність, як емоційна характеристика особистості у девіантних підлітків виявлена у 34%, а 66% виявили низьку депресивність і навпаки схильність до підвищеного фону емоційних станів, які характеризувались бравадою, насмішкуватістю, вередливістю, афективністю.

Низький рівень самооцінки виявлено у 26% девіантних підлітків, середній, критичний рівень у 28%, завищений рівень самооцінки у 46 девіантних підлітків; соціальну адекватність поведінки виявили лише 16% девіантних підлітків, з високим соціальним статусом виявлено 30% девіантних підлітків, середнім статусом - 25% із низьким соціальним статусом - 45% підлітків.

Все це свідчить про те, що домінують серед підлітків з девіантною поведінкою підлітки, які мають низьку тривожність особистості, низький рівень недовіри до себе, десь середній рівень впевненості, високу конфліктність в між-особових стосунках, низький рівень розвитку навичок спілкування, високу самооцінку і низький соціальний статус їх особистості.

Таким підліткам притаманна висока агресивність, ворожість в стосунках, цинізм, висока ступінь прагнення до домінування, відгородженість від однолітків і інших людей, небажання спілкуватись з великою кількістю людей, порушення правил соціальних норм поведінки, неадекватність емоційних реагувань.

Так, нами були виділені наступні підгрупи підлітків з девіантною поведінкою за такими показниками - самооцінка, соціальний статус їх особистості та їх співвідношення, взаємозв'язок (коефіцієнт кореляції).

Перша підгрупа підлітків, які мають початкові форми девіантної поведінки, в певних ситуаціях соціального спілкування намагаються регулювати свою поведінку, можуть виявляти слухняність, але часто піддаються негативному впливу, поведінка нестабільна, хитлива, самооцінка середнього рівня, соціальний статус середнього рівня чи високого. Таких підлітків було виявлено 19%.

Друга підгрупа девіантних підлітків характеризувалась низькою самооцінкою і соціальним статусом особистості в колективі. Підлітки порушували правила поведінки, самосвідомість і самооцінка була слабо розвинуті, не критичні до себе. Таких підлітків було виявлено 20%.

До третьої підгрупи були віднесені девіантні підлітки, які свідомо і іноді брутально порушували правила поведінки, конфліктували з однолітками, самооцінка їх була завищена, соціальний статус нестабільний в колективі, може бути досить високий, оскільки ці учні негативно впливали на інших, підбивали інших підлітків на погані вчинки. Так було виявлено 30% таких підлітків.

До четвертої підгрупи нами було віднесено 24% девіантних підлітків, які проявляли високу агресивність, озлобленість, але і самооцінка і соціальний статус їх в колективі були досить низькими.

На основі кореляційного аналізу за Спірменом був визначений коефіцієнт рангової кореляції між самооцінкою девіантних підлітків і соціальним статусом в колективі, цей коефіцієнт становив 0,4, що показало на існування позитивного зв'язку між вказаними показниками.

Психокорекційна робота, яка проводилась разом зі шкільним психологом була спрямована на подолання негативної поведінки та формування адекватної самооцінки і позитивних між-особових взаємин з однолітками.

З цією метою широко використовувались методи музико-терапії, лялько-терапії, метод біодрами, малювальна терапія, покращувались умови міжособистісного спілкування учнів в колективі, а також родинна психотерапія (бесіди з батьками, релаксаційний тренінг) тощо.

Результати контрольних зрізів показали ефективність проведених заходів і зниження числа випадків девіантної поведінки, підвищення можливості спілкування з дітьми.

Таким чином, тільки цілеспрямована і систематична психотерапевтична робота з підлітками може виступити гарантом їх здорового способу життя і поведінки і сприятиме гармонійному психічному розвитку їх особистості.

Література

1. Баранов В. В., Похлебна І. О. Дослідження автобіографії девіатного підлітка як один з прийомів виявлення його де соціалізації. - Практична психологія і соціальна робота. - 2001. №9.

2. Божович Л. И. Личность и её формирование в детском возрасте. - М. 1985.

3. Видинеев И. А. Психология девиантного поведения. Учебное пособие. -Х. 1997.

4. Филонов П. Б. Детерминация возникновения и развития отрицательных черт характера лиц с отклоняющимся поведением. В книге: "Психология формирования и развития личности". - М. 1981.

5. Эйдемиллер Э. Г. Семейная психотерапия у подростков. Методические рекомендации. - М. 1980.


21.01.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!