Osvita.ua Вища освіта Реферати Психологія Професійна адаптація психолога. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Професійна адаптація психолога. Реферат

Проблема професійної адаптації набуває все більше значення в процесі підготовки фахівців в вищих навчальних закладах, оскільки в наш час майбутньому фахівцю приходиться працювати в таких установах і сферах виробництва про які він може і не знав в процесі набування даного фаху

Професійна адаптація фахівця - психолога пов'язана з розвитком особистісної самореалізації, залежить від розвитку особистісних якостей, таких, як рівень самооцінки, тривожності, рівня домагань, ціннісних орієнтацій тощо, які впливають на вміння адаптуватись в тому соціумі, середовищі, колективі де буде працювати психолог.

Проблема адаптації різнопланова і багатогранна; так виділяють соціальну, особистісну професійну адаптацію, психофізіологічну. Над проблемою адаптації працювали Г. О. Бал, М. І. Боришевський, В. Панок та інші. Успішність адаптації в соціумі, колективі визначається рівнями розвитку певних психічних якостей, які допомагають фахівцю адаптуватися, почувати себе комфортно і невимушено.

Психічні якості - це певний набір властивостей, які сприяють входженню індивіда в соціум, професійний простір. На нашу думку - це перш за все рівень самооцінки, тривожності, рівень домагань, ціннісної орієнтації на які орієнтується фахівець, виконуючи професійні обов'язки.

В своєму дослідженні ми припустили, що якщо у фахівця-психолога адекватна критична самооцінка, середній рівень тривожності, адекватні домагання і реально осмислені ціннісні орієнтації, то процес професійної адаптації проходить більш спокійно і врівноважено, ніж тоді, коли в фахівця завищена чи занижена самооцінка, високий рівень тривожності, не адекватні домагання, сподівання, то процес професійної адаптації в соціумі, колективі може мати негативні наслідки., розчарування і надто тривалий термін часу.

Виходячи з цього припущення нами були розроблені завдання експериментального дослідження, які було проведено з студентами ІV і V курсів психологічного факультету Слов'янського державного педагогічного університету: визначався коефіцієнт самооцінки рівень їх особистісної тривожності, адаптації, а також були намічені засоби по підвищенню рівня професійної адаптації психологів під час їх психологічних практик.

До написання даної статті нас спонукав приклад з нашим психологом-фахівцем. Назвемо його Володимир М., який отримавши диплом психолога-спеціаліста і влаштувавшись на роботу в школу психологом просидів три місяці в учительській, так і не набравшись сміливості почати самостійно роботу психологом і згодом був вимушений піти із школи, так і не  виявивши своїх знань, вмінь фахівця - психолога. Влаштувався десь на роботі з комп'ютером.

Студенти навчаючись на факультеті і проходячи психологічну практику опікуються викладачами і тому самостійно почати свою професійну діяльність буває дуже непросто, бракує навичок спілкування з людьми.

Для вирішення поставлених завдань нами використовувались наступні методики: соціально-психологічної адаптованості, самооцінки, тривожності, ціннісні орієнтації, адекватність - Я образу тощо.

Аналіз результатів показав, що студенти ІV курсу, яким ще треба навчатись в ВНЗ один рік мають дещо нижчі рівні тривожності, ніж студенти V курсу низьку тривожність мали 40% студентів, високу тривожність серед студентів ІV курсу мали 10% респондентів, а серед V курсу - 15%.

За показниками переживання соціального стресу на ІV курсі мали високі рівні лише 12% студентів, в той час, як на V курсі вже 18% студентів. За показником страх самовираження на ІV курсі високі рівні виявили 15% студентів, то на V курсі такого рівня виявлено у 30% студентів.

А ось за показником страх ситуації перевірки знань вищі показники страху виявили 20% студентів ІV курсу і тільки 15% студентів V курсу, тобто студенти п'ятого курсу більш впевненіші за свої знання, а не за свої особистісні властивості.

Показник - страх невідповідності очікуванням оточуючих знову був більш виражений у студентів V курсу і становив 30%, в той час, як цей підвищений страх був притаманний лише 20% студентів ІV курсу.

Проаналізуємо результати, які були отримані за методикою соціально-психологічної адаптації. Так, загальний рівень адаптаційного процесу на ІV курсі становив: занижений рівень 10% студентів, середній рівень - 30%, високий рівень - 60% студентів; в той час, як на V курсі виявили занижений рівень 50% студентів, середній 30%, високий рівень - 20% студентів.

Дезаптаційні синдроми виявились більш характерними для студентів V курсу і становлять в завищеному рівні 60% студентів. За показником емоційний комфорт підвищений рівень на ІV курсі виявили 40% студентів, в той час як на V курсі цей рівень виявили лише 20% студентів і навпаки в них були вищі рівні емоційного дискомфорту - 56% студентів.

Розглянемо результати по методиці ціннісні орієнтації, так було виявлено, що термінальні цінності, які спрямовані на життєву перспективу людини майже однаково виявлені у студентів і на ІV курсі і на V курсі, а саме:

  • орієнтація на цікаву роботу (8,3 і 7,8);
  • кохання (6,3, і 8,7);
  • матеріальне забезпечення життя (8,5 і 8,7); суспільне визнання (10,0 і 10,0);
  • розвиток особистості (10,5 і 10,2);
  • свободу (8,6 і 8,7);
  • щасливе сімейне життя (6,8 і 6,7);
  • впевненість у собі (8,3 і 7,8).

Інструментальні цінності, які визначають засоби для досягнення цілей життя, мети показали, що також мають майже однакове виявлення, як у студентів ІV курсу, так і V курсу, а саме: самоконтроль (8,8  і 8,9); сміливість у відстоюванні своєї позиції, погляду (11,7 і 11,8); чесність, широта поглядів (9,7 і 9,7).

Що стосується показника самооцінка, то виявлено, що у студентів ІV курсу вона дещо завищена, неадекватна, менш критична, тоді як у студентів V курсу виявлено 48% критичної самооцінки і тільки 18%заниженої самооцінки; лише 34% завищеної самооцінки, тоді коли на ІV курсі було виявлено 50% завищеної самооцінки, 30% критичної і 20% заниженої самооцінки.

З метою розвитку у студентів професійно-адаптаційних процесів була проведена психокорекційна робота, яка включила:

  • тренінги по розвитку комунікативних вмінь,
  • поліпшення психолого-емоційного стану психологічного клімату в студентських групах,
  • заняття скутості, депресивних станів.

Використовувався аутотренінг, вправи по релаксації, артотерапії, аромотерапії. Всі ці заняття приводились в кабінеті психічного розвантаження.

Таким чином, система спеціальної роботи з студентами випускних курсів сприяє розвитку у них вмінь і навичок до особистісного професійного адаптування в соціумі, колективі.

Отримані результати показали наявність можливостей до формування необхідних навичок і розвитку особистісних якостей, що сприяють становленню цього процесу при професійному формуванню особистості студента - психолога.

Література

  1. Бал. Г. О. Види наукової діяльності і предмет практичної психології // Практична психологія: теорія, методи, технологія // -  Київ, 1997р.
  2. Боришевський М. Й. Психологія самосвідомості. Київ, 1985р.
  3. Панок В., Уманець Л. Особистість практикуючого психолога. Основи практичної психології. Київ, 1999р.


21.01.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!