Osvita.ua Вища освіта Реферати Психологія Конфлікти в сім’ї: особливості та специфіка. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Конфлікти в сім’ї: особливості та специфіка. Реферат

Особливості шлюбно-сімейних і родинних відносин. Специфіка сімейних конфліктів. Класифікація сімейних конфліктів. Умови стабільності подружніх відносин

Особливості шлюбно-сімейних і родинних відносин

В основі відносин у сім’ї – це почуття любові як вищий рівень емоційно позитивного ставлення людини до людини. Відносини, побудовані на основі почуття любові, характеризує висока вибірковість, глибока зануреність їх суб’єктів, контакт між ними на всіх рівнях (психофізіологічному, психологічному, фізичному).

Проміжні форми почуття любові – закоханість, любовні відносини – нетривалі, легко трансформуються у інші типи відносин. Відносини любові наближуються до дружніх, часто поєднується з ними.

Найбільш загрожує сімейній гармонії перехід від любові до утилітарно-ділових відносин, обмежених виконанням подружніх ролей, яке не приносить задоволення.

Подружні взаємини – сукупність соціально регламентованих відносин між шлюбними партнерами. Вони є частиною сімейних і водночас значно розрізняються за змістом, функціями, структурою від відносин любові. Зміст подружніх взаємовідносин обумовлений значенням шлюбу, який організовує, стабілізує, соціально санкціонує задоволення господарсько-побутових, емоційно-сексуальних, психологічних і батьківських потреб чоловіка і жінки.

У шлюбі партнер має два суперечливих прагнення: до спілкування з іншими і до відсторонення від них. Спілкування тільки один з одним у шлюбі швидко виснажується, набридає, потребує розширення свого кола. Проникнення у внутрішній світ, у його таємниці може відштовхнути, створити бар’єр у взаємо порозумінні, якщо повною мірою виявиться глибина розходжень у поглядах життя, в особистісних цінностях.

Родинні відносини побудовані на спільності походження, зв’язку за народженням.

Число учасників родинних відносин залежить від їх фактичної кількості, близькості проживання, культур, традицій. Наприклад, міській житель підтримує зв’язки із 5 – 10 родичами. Родинні відносини функціонують у різних формах приятелювання, товаришування, дружби. Вони виконують функції піклування про фізичний і соціальний добробут членів родини, захист їх здоров’я, честі, гідності. Проявами родинних відносин є турбота, співучасть, допомога у вирішенні проблем (батьківський, сімейний, синівський обов’язок). Родинні відносини регулюються нормами моралі, релігії, традицій, цивільного і сімейного права.

Специфіка сімейних конфліктів

Сімейні конфлікти є однією з найпоширеніших форм конфліктів. За оцінками фахівців, у 80 – 85% сімей відбуваються конфлікти, а в інших 15 – 20% виникають сварки з різних приводів.

Сімейні конфлікти – це протиборство між членами сім’ї на основі зіткнення протилежно направлених мотивів і поглядів.

Сімейні конфлікти мають свої особливості, врахування яких необхідне при попередженні і подоланні таких конфліктів

Перш за все, сімейні конфлікти відрізняються особливим предметом, специфіка якого обумовлена унікальністю сімейних відносин. Найважливішою особливістю сімейних відносин є те, що їх основний зміст складають як міжособистісні стосунки (любов, кровна спорідненість), так і правові й етичні зобов’язання, обумовлені реалізацією функції сім’ї: репродуктивної, виховної, господарсько-економічної, організація дозвілля і відпочинку), комунікативної і регулятивної.

Сімейні конфлікти відрізняються своїми причинами. Найважливішими з них є:

  • обмеження свободи активності, дій, самовираження членів сім’ї;
  • ненормативна поведінка одного або декількох членів сім’ї (алкоголізм, наркоманія і т. д.);
  • наявність протилежних інтересів, прагнень, обмеженість можливостей для задоволення потреби одного з членів сім’ї (з його точки зору);
  • авторитарний, жорсткий тип взаємостосунків, що склалися в сім’ї;
  • наявність важковирішувальних матеріальних проблем;
  • авторитарне втручання родичів у подружні відносини;
  • сексуальна дисгармонія партнерів у шлюбі й ін.

Пірен М. І. виділяє другі причини конфліктів у сім’ї. Він приводить чинники, які найчастіше призводять до конфліктів: коли ви надто багато чекаєте від партнера (партнерші), роблячи його (її) відповідальними за ваше особисте щастя; неправильно ставитися до сексуальних потреб у подружньому житті; заздрите успіхам партнера (партнерші) у сімейному житті;несерйозно ставитися до його (її) проблем і турбот; зневагою даєте зрозуміти: "ти вже не така велика цінність для мене"; даєте зрозуміти про його (її) зовнішню (внутрішню) непривабливість.

Особливості сімейних конфліктів виявляються в їх динаміці, а також у формах протікання. Динаміка сімейних конфліктів характеризується класичними етапами (виникнення конфліктної ситуації, усвідомлення конфліктної ситуації, відкрите протиборство, розвиток відкритого протиборства, вирішення конфлікту й емоційне переживання конфлікту). Але сімейні конфлікти відрізняються підвищеною емоційністю, швидкістю протікання кожного з етапів, формами протиборства (докори, образи, сварка, сімейний скандал, порушення спілкування і т. п.), а також і способами їх подолання (примирення, досягнення згоди, полагодження відносин на основі взаємних поступок, розлучення й ін.).

Істотною особливістю сімейних конфліктів є і те, що вони можуть мати важкі соціальні наслідки. Нерідко вони закінчуються трагічно. Дуже часто призводять до різних захворювань членів сім’ї. особливо важкі наслідки сімейні конфлікти мають для дітей.

Класифікація сімейних конфліктів

Різноманіття сімейних конфліктів представлено в таблиці №1.

Таблиця №1

п/п

Критерій класифікації

Тип конфлікту

Основна причина

1

Суб’єкти конфлікту

Подружні конфлікти

Весь спектр причин сімейних конфліктів

Конфлікти між батьками і дітьми

Проблеми виховання дітей; ригідність сімейних відносин; вікові кризи дітей; особистісні чинники

Конфлікт родичів

Авторитарне втручання родичів

2

Джерело конфлікту

Ціннісні конфлікти

Наявність протилежних інтересів, цінностей

Позиційні конфлікти

Боротьба за лідерство в сім’ї, незадоволенні потреби у визнанні значущості "Я" одного з членів сім’ї

Сексуальні конфлікти

Психосексуальна несумісність подружжя

Емоційні конфлікти

Незадоволення потреби в позитивних емоціях (відсутність ласки, турботи, уваги і розуміння з боку одного з членів сім’ї)

Господарсько-економічні конфлікти

Протилежність поглядів подружжя на ведення домашнього господарства і участь у цьому процесі кожного з них, а також інших членів сім’ї. важке матеріальне положення сім’ї

3

Поведінка конфліктуючих сторін

Відкриті конфлікти (відкрита розмова в підкреслено коректній формі; взаємні словесні образи; биття посуду і т. п.)

Індивідуально-психологічні особливості членів сім’ї; рівень виховання; зміст причини конфлікту

Приховані конфлікти (демонстративне мовчання; різкі жести і погляди, які свідчать про незгоду, й ін.)

Причини ті ж, що й у попередньому випадку

 

Умови стабільності подружніх відносин

Частота сімейних конфліктів є важливим показником стабільності шлюбу. У нестабільних подружніх відносинах виявляються систематичні зіткнення, сварки, емоційна напруга – явища, що є основою несприятливого прогнозу перспектив збереження і розвитку сім’ї. важливим є з’ясування питання про умови стабільності подружніх відносин, забезпечення яких дозволяє водночас попереджувати сімейні конфлікти.

Умови стабільності подружніх відносин:

  • взаєморозуміння. Навички взаєморозуміння виробляються, наприклад, за допомогою ігрових методів активного спілкування для молодят. Предметом спілкування може бути питання: "На що і чому ти витратив (ла) таку суму грошей?";
  • сумісність різних рівнів – фізіологічна; ділова (спрацьованість); психоемоційна (зацікавленість один одним, співпереживання); ціннісно-орієнтаційна; функціонально-рольова;
  • зацікавленість один одним;
  • привабливість (симпатія), впливає на сприймання партнера у напрямку перебільшеної оцінки позитивних і недооцінки негативних його рис.

Свобода – обов’язок щодо сім’ї як чинник запобігання конфліктам, проте свобода повинна бути усвідомленою необхідністю, якщо особистість обирає для себе сім’ю.

У сім’ї має бути особиста свобода, яка може й повинна поширюватися на кожного члена сім’ї:

  • кожен член сім’ї повинен мати свій життєвий простір;
  • кожен член сім’ї мусить пам’ятати про необхідність поважати іншого;
  • кожен член сім’ї впливає на оточуючих і сам перебуває під їхнім впливом;
  • кожен член сім’ї повинен не ухилятися від сімейного впливу, а навчатися керувати ним;
  • кожен член сім’ї має виконувати певну роль у сім’ї, інакше – сім’я розпадається.

Характеристики партнерів у шлюбі залежать від його успішності. У щасливих шлюбах формуються такі риси характеру партнерів, як емоційна стабільність, згода з оточуючими (низька конфліктність), комунікабельність, достатня довірливість, щирість, вільність вираження почуттів.

У нещасливих шлюбах у подружжя виникають емоційна неврівноваженість, надмірна критичність до інших, прагнення до лідерства, домінування, відчуженість, підозрілість, недовірливість, скупість у вираженні почуттів, думок, планів.

Закономірності шлюбно-сімейних відносин дозволяють прогнозувати перспективу їх розвитку. Позитивні прогнози для перспективи шлюбних відносин мають місце при подібності таких якостей у характері обох партнерів, як комунікабельність, довірливість, самостійність. Негативні прогнози висуваються при подібності таких якостей у характері обох партнерів, як домінантність, емоційна скупість, критичність, замкненість, неврівноваженість.

Е. Богару пов’язав благополуччя сім’ї з трьома типами її функціональної структури.

Таблиця №2

Тип функціональної структури сім’ї

Кількість обстежених сімей у%

Кількість сімей, що визнають шлюб щасливим у%

Влада належить чоловікові

35%

61%

Влада належить жінці

28%

47%

Рівномірний розподіл

37%

87%

 

Поява дитини впливає на відносини чоловіка і жінки, перетворює їх у батька і матір, змінюється режим життя, з’являються нові переживання, перебудовуються ціннісні орієнтації, погляди на життя.

Всі суперечки, сварки, конфлікти в сім’ї ускладнюють виховання. Батьків потрібно спеціально готувати до появи дитини. Задоволеність шлюбом найвища у сім’ях з 1 – 3 дітьми, найнижча – у бездітних. Відповідальність і самостійність у дитини краще формується, якщо в сім’ї домінує партнер тієї ж статі, що і дитина.

Об’єктивними причинами подружньої дисгармонії виступають кризи розвитку сім’ї. Вирізняють кризи закономірні – залежні від тривалості існування сім’ї, які виявляються з більшою чи меншою гостротою у всіх сім’ях. Інший різновид сімейних криз має необов’язковий характер і залежить від індивідуальної історії існування сім’ї. причини таких криз: вікові особливості партнерів, різкі зміни обставин життя, потрясіння (переїзд, хвороба, зменшення бюджету, смерть, народження дитини).

При аналізі сімейних конфліктів, особливо подружніх, важливо враховувати закономірні кризові періоди в розвитку сім’ї. їх періодизація має наступний вигляд.

Перший кризовий період у розвитку сім’ї спостерігається на першому році подружнього життя. В цей період відбувається адаптація подружжя один до одного. Вірогідність розлучень у цей період складає до 30% від загального числа шлюбів.

Другий кризовий період пов’язаний з появою дитини. Народження дитини для багатьох сімей є серйозним випробовуванням. У подружжя з’являються нові нелегкі обов’язки по догляду дитини, її вихованню. У зв’язку з цим у них істотно обмежуються можливості для професійного зростання, для реалізації своїх інтересів. Можливі зіткнення поглядів подружжя і їх батьків з питань виховання дитини. У цей період втома дружини, пов’язана з доглядом за дитиною, може привести до тимчасової дисгармонії сексуальних відносин.

Третій період кризи сім’ї збігається з середнім подружнім віком (10 – 15 років спільного життя), який характеризується насиченістю один одним, появою дефіциту почуттів.

Четвертий період кризи сім’ї настає після 18 – 24 років подружнього життя. Основна причина сімейної кризи в цей період пов’язана з емоційною залежністю дружини, що посилюється переживанням з приводу можливих зрад чоловіка.

Попередження і вирішення сімейних конфліктів

Попередження і вирішення конфліктів у сім’ї слід розглядати як основні види діяльності щодо управління такими конфліктами. Часто при подоланні сімейних конфліктів користуються послугами посередника.

Попередження сімейних конфліктів залежить від всіх членів сім’ї, перш за все, від подружжя. При цьому слід мати на увазі, що деякі дрібні сімейні сварки можуть мати позитивну спрямованість, допомагаючи прийти до згоди зі спірних питань і запобігти більш глибокому конфлікту. Але у більшості випадків сімейних конфліктів допускати не слід.

Основні шляхи попередження сімейних конфліктів залежать від потенційних суб’єктів конфліктної взаємодії (подружжя, батьків, дітей, родичів тощо). З кожного конкретного випадку можна знайти корисні поради в рекомендованій літературі.

Назвемо лише найзагальніші шляхи попередження сімейних конфліктів відповідно до соціальних закономірностей розвитку сім’ї. такими шляхами є:

  • формування психолого-педагогічної культури, знань з основ сімейних відносин (в першу чергу це стосується подружжя);
  • виховання дітей з урахуванням їх індивідуально-психологічних і вікових особливостей, а також емоційних станів;
  • організація сім’ї на засадах рівноправності, формування сімейних традицій, розвиток взаємодопомоги, взаємної відповідальності, довір’я і пошани;
  • формування культури спілкування.

Вирішення сімейних конфліктів може бути забезпечене досягненням згоди із спірних питань. Це найсприятливіший варіант подолання будь-яких сімейних конфліктів. Але є і не конструктивні форми подолання таких конфліктів. Прикладом цього може бути припинення контактів з дітьми чи іншими членами сім’ї, позбавлення батьківських прав і т. п. Такі наслідки важким тягарем лягають на батьків або дітей, викликають у них важкі емоційно-психологічні переживання.

Особливою формою подолання подружніх конфліктів є розлучення. Багато чим розлучення приносить звільнення від проблем, що нагромадилися. Але часто воно задовольняє інтереси тільки однієї із сторін і викликає важкі нервово-психічні переживання в іншої.

Література

  1. Дуткевич Т. В. Конфліктологія з основами психології управління: навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – стор. 105 – 113.
  2. Пірен М. І. онфліктологія: підручник. – К.: МАУП, 2007 – стор. 99 – 100.


21.01.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!