Osvita.ua Вища освіта Реферати Психологія Психологія: потреби, мотиви, поведінка. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Психологія: потреби, мотиви, поведінка. Реферат

Розкриття сутності поняття мотивації дає можливість зрозуміти, що саме і як забезпечує активність та спрямованість поведінки та які фактори виступають в ролі спонуки та підтримки поведінкової активності на певному рівні

Серед цих факторів на першому місці стоять потреби. Потреби - це переживання необхідності в певних умовах, без яких людина не буде нормально розвиватися, жити (їжа, вода, світло, затишок тощо). Потреби пов’язані з наявністю внутрішнього відчуття незадоволення, "неспокою", з об’єктивним дефіцитом того, що необхідно людині для його усунення.

Потреби не вичерпуються тільки тими, які безпосередньо пов’язані з підтримкою існування людини як біологічного виду. У процесі життєдіяльності, взаємодії з соціальним середовищем потреби не тільки розвиваються, поглиблюються, а й з’являються нові, не пов’язані безпосередньо з тими, що уже є. Це соціальні потреби у спілкуванні, отриманні нової інформації (книги, журнали, телебачення, відвідування театру) тощо.

Біологічні потреби - це первинні потреби, задоволення яких необхідне для виживання людини. Будь-яке порушення балансу води, глюкози, поживних речовин чи якогось іншого необхідного організму компонента автоматично призводить до появи відповідної потреби та виникнення біологічного імпульсу, який штовхає індивіда до її задоволення, тобто виникає певний рівень напруги і необхідно усунути її (є необхідність в чомусь, чогось не вистачає, виникає напруга - треба зробити дії, які б зняли її і повернули людину у стан рівноваги).

Підтримка такого стану рівноваги, в якому організм не відчуває ніяких потреб, називається гомеостазом.

Теорія гомеостазу визначає смисл та суттєві ознаки людської поведінки через прагнення до рівноваги. Виникнення потреб та їх задоволення регулює поведінку людини, стимулюючи чи послаблюючи її. Однак ця теорія може пояснити далеко не всі прояви людської поведінки.

Як, наприклад, можна пояснити те, що абсолютно сита людина спокушається і з’їдає ще шматок пирога або продовжує на вечірці пити, хоча вже давно вгамувала спрагу. Також використовуючи цю модель, важко пояснити пошук людьми гострих відчуттів (екстремальні види спорту тощо), бо згідно з цією теорією треба було лише зменшити подразники, пов’язані з відчуттям болю, спраги тощо.

Рис. 1. Класифікація потреб.

Оскільки до біологічних потреб включений момент динамічної напруги або більш чи менш гострий емоційний тон, то вони виступають у вигляді потягів.

Великий вклад у розвиток теорії потягів зробив З.  Фрейд. Він розрізняв 2 групи потягів (сексуальні та агресивні). Важливо наголосити, що, вважаючи сексуальний потяг основним у розвитку особистості, Фрейд трактував сексуальність досить широко. На його думку, це все, що надає тілесне задоволення. Для маленької дитини - це пестощі, торкання, погладжування тіла, поцілунки, задоволення від ссання, від теплої ванни, багато чого іншого, без чого життя неможливе, що кожна дитина отримує у більшій чи меншій мірі від матері. Інфантильна дитяча сексуальність передує дорослій сексуальності, але повністю не визначає сексуальні переживання дорослого.

За З.  Фрейдом, потяги стають джерелом активності людини, породжують її поведінку. Потяги ніби ведуть за собою людину, приводячи її у стан підвищеної збудливості та підтримуючи активність доти, доки це прагнення не буде задоволено. Вони породжуються організмом, з’являються з його глибин. Об’єкт, на який спрямований потяг, не усвідомлений, тому він видається несуттєвим. Оскільки потяг діє не ззовні, а зсередини організму, "втечею неможливо звільнитися від його дії". В ньому є щось фатальне. З. Фрейд говорить про "долю потягів", котрі визначають "долю людини".

Для нього потяг - це основний стимул людської діяльності, який "підпорядковується принципу насолоди, тобто автоматично регулюється відчуттям задоволення або незадоволення". Можна згадати поведінку американської актриси Шерон Стоун у фільмі "Основний інстинкт".

Але безпосереднє задоволення потягів не завжди можливе. Людині необхідно зважати на принципи реальності, враховувати правила та норми, які існують в соціумі. Коли людина не зважає на це і керується в поведінці принципом задоволення, вона може відчувати покарання у вигляді почуття провини та докору сумління. З. Фрейдом був описаний випадок, коли жінка закохалася у чоловіка рідної сестри. Після раптової смерті сестри, коли начебто всі шляхи для розвитку стосунків були відкриті, вона, навпаки, припинила будь-які стосунки з цим чоловіком.

У такому випадку потяги можуть відтіснятися назад у несвідоме, або трансформуватися і знаходити опосередковане задоволення в різних формах діяльності (наприклад, творча, спортивна), що прийнятні для людини та суспільства. Витіснені із свідомості потяги проявляються у замаскованій символічній формі у сні - у сновидіннях; наяву - обмовка (наприклад, відкриваючи засідання голова оголошує його закритим, то це не проста обмовка, а вияв його небажання обговорювати на цьому засіданні неприємні для нього питання), описках, помилкових діях та забуванні. Коли таких реакцій на незадоволені, витіснені потяги недостатньо, тоді виникає невроз.

Подальший розвиток теорія потягів отримала в роботах неофрейдистів. А.  Адлер на місце домінуючого потягу помістив потяг до влади, який базується на почутті неповноцінності, Е.  Фром - потяг до самостійності, як наслідок цього - неможливість досягти гармонії з суспільною структурою громади.

Не відкидаючи роль потягів у виникненні поведінкової активності, російський психолог В.  С.  Мерлін наполягає та наголошує на специфічному характері прояву людських потягів:

  • Вони майже ніколи не діють ізольовано, самі по собі, і майже завжди пов’язані та взаємодіють з набутими мотивами (сексуальні потяги трансформуються в любов, де об’єкт відіграє величезне значення).
  • Винятком є дії людини, які визначаються тільки потягом, без будь-якого впливу індивідуальних та естетичних спонук. Дуже показовою у цьому відношенні є поведінка людей в екстремальних ситуаціях, пов’язаних із загрозою життю людини. Багато прикладів можна знайти у художній літературі, фільмах тощо, коли одні люди в таких ситуаціях не втрачають людської подоби і свої дії підпорядковують набутим мотивом, а інші - діють виключно під впливом біологічних потреб та потягів.
  • Потяги контролюються в більшій чи меншій мірі свідомістю. Людина - господар своїх потягів, а не їхній раб.
  • Міра контролю над потягами визначається цінностями людини, переконаннями. Здатність володіти та керувати своїми потягами не є вродженою. Вона формується та розвивається починаючи від народження.
  • Потяги можуть зливатися з іншими набутими мотивами в єдиний цілісний мотив, у якому неможливо розрізнити його складові частини. Стародавня індійська формула кохання звучить так: "Потреби душі народжують дружбу, потреби розуму народжують повагу, потреби тіла народжують сексуальне бажання, а все разом породжує любов".

В силу того, як усвідомлюється предмет чи об’єкт задоволення потягу, а не тільки відчувається органічний стан, з якого виходить потяг, потяг переходить у бажання. Потреби суб’єктивно переживаються людиною як потяг, бажання або прагнення.

Цікава концепція ієрархії розвитку потреб представлена у працях А.  Маслоу, який розглядає поведінку не з позиції "гомеостазу", а з позиції постійного процесу знаходження та підтвердження свого потенційного та дійсного призначення в житті. Він вважав, що кожна людина прагне до свого максимального розквіту, діючи в щонайбільшій відповідності зі своїми можливостями та домаганнями.

Автор виділив основні потреби людини:

  • фізіологічні спонуки,
  • потреби у безпеці та захисті,
  • любові,
  • повазі та само-актуалізації чи самореалізації.

Спонуку до самореалізації А.  Маслоу визначає так: "Людина повинна бути тим, чим вона може бути".

Незадоволення базальних потреб породжує, згідно з автором, хвороби, втрати - неврози та психози. Над рівнем основних спонук надбудовуються потреби в істині, добрі, красі, справедливості. Всі вони пов’язані із структурою людського організму і спираються на певне генетичне підґрунтя; їх задоволення необхідне навіть для біологічного існування індивіда. Самореалізація пояснюється А.  Маслоу лише як "ріст зсередини", незалежний від впливу оточуючого середовища.

Автор вважав, що потреба в само-актуалізації виникає у особистості тільки тоді, коли задоволені всі потреби. В більш пізніх роботах вчений доповнює це положення. Якщо колись у минулому, у дитинстві потреби людини в безпеці, любові та повазі були повністю задоволені, то вона стає здатною стійко переносити втрати в цій сфері та актуалізувати себе.

А.  Маслоу виділив психологічні характеристики само-актулізованих людей. Такі люди відчувають як і всі люди почуття сорому, провини, тривоги, але хвилює їх не власна доля. Вони прагнуть не безпеки, не захисту для себе від оточуючих світу, а "повного використання та розвитку своїх талантів, здібностей, потенцій". Характерні риси таких людей - чітке, якісне сприйняття дійсності, здатність вірно розуміти людей, швидко орієнтуватися в між-особових стосунках.

Можливість чітко сприймати та розуміти дійсність пов’язана зі здатністю таких людей вірно розпізнавати шахрайство, нещирість, нечесність. У них виражена спрямованість на суспільство, на людство, а не на себе; власні бажання, страхи, емоції не викривляють розуміння дійсного руху речей. В одній із своїх останніх праць А.  Маслоу припускає, що переваги само-актуалізуючих людей проявляються навіть на сенсорному рівні - вони, наприклад, більш тонко диференціюють кольори.

Само-актуалізовану особистість не лякає нове, невідоме, неструктуроване. Їм характерна творча спрямованість, усвідомлення власного "Я", своїх бажань.

Для таких людей характерне почуття спільності з іншими людьми, симпатія до них. Вони вчаться у кожного, не зважаючи про престиж. Чітко розділяють добре та погане, вони послідовні у своїх вчинках. Їх емоційне життя насичене. Само-актуалізуючі люди здатні до глибоких, повних сексуальних переживань, які вони переживають як диво, як відкриття безкраїх просторів, як перетворення. Цей особливий вид переживань Фрейд називає океанічним почуттям.

На відміну від здорових, само-актуалізованих особистостей, невротична людина, згідно з Маслоу, викривляє реальність, висуваючи неадекватні вимоги до неї, розглядає її через призму своїх страхів, боїться невідомого та нового. Їй характерні слабка само-організованість, відсутність власних твердих поглядів на світ, невпевненість у власних оцінках, яка походить від викривленого сприйняття дійсності. Вони шукають соціального схвалення, особисті невдачі сприймають дуже хворобливо.

На думку Маслоу, людей, які реалізують прагнення до само-актуалізації, всього один відсоток.

Потреби, вроджені чи набуті, - це первісні умови виникнення активності, своєрідний пусковий психологічний механізм, що надає поведінці найбільш загальний напрямок. Потреби впливають на вибір мотивів, які задають конкретне спрямування поведінки особистості та орієнтують її на той чи інший вибір цілі, шляхів, засобів тощо у кожній конкретній ситуації.

Мотиви - це динамічні спонуки активності людини, свідомі чи несвідомі, від яких залежить спрямованість поведінки і які пов’язані з об’єктами, що відповідають певним потребам, але відносно незалежні від них.

Поведінка особистості не завжди спонукається єдиним мотивом, їх може бути декілька. Усвідомлений чи неусвідомлений вибір мотиву в даній ситуації - це вибір спрямованості поведінки, що визначається актуальними потребами, а також можливостями та обмеженнями, які закладені в самій ситуації. Ситуація може сприяти чи перешкоджати реалізації тих чи інших мотивів, а в окремих випадках навіть нав’язувати мотив.

Наприклад, один із студентів підготувався до семінару. Для нього було дуже важливим виступити, показати свої знання, рівень підготовки, з’ясувати нез’ясовані моменти тощо. Але вся група не підготувалася і вирішила уникнути семінару або сказати викладачу, що матеріал був занадто складний, а часу обмаль. Ніхто не встиг опрацювати матеріал. У студента, який підготувався, є вибір. Реалізувати свої мотиви і піти супротив групи або підкоритися волі групи і слідувати за ситуацією.

Мотивами можуть виступати інтереси, ідеали, ціннісні орієнтації, переконання, світогляд.

Потреби, потяги, бажання, прагнення, мотиви, інтереси, ідеали, цінності, ціннісні орієнтації, переконання, світогляд утворюють різноманітні сторони чи моменти спрямованості особистості, котра виступає інтегральним регулятором людської активності.

Розуміння мотиваційної сфери дуже важливе. Саме від неї залежить, що (у психологічному розумінні) являє собою та чи інша дія, який суб’єктивний сенс вона має для даної людини, як відтворює її внутрішній світ.

Мотиви відображають найхарактерніші для людини способи реагування на ті чи інші елементи зовнішньої та внутрішньої (прихованої) сфери існування. Рівень усвідомлення мотивів власної діяльності висвітлює притаманний людині спосіб реагування на окремі явища: спонтанні дії, скеровано організовані дії тощо, дає відповідь на запитання: Що я хочу і чому я це хочу?

Література

  1. Козаков В. А. Психологія діяльності та навчальний менеджмент. — Ч. 1 — К.: 1999. — С. 154—162.
  2. Немов Р. С. Психология: В 3 кн.: Учеб. — М.: 1998. — Кн. 1. — С. 389—431.
  3. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии: В 2 т. — М., 1989. — Т. 2. — С. 107—121.


16.01.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!