Osvita.ua Вища освіта Реферати Психологія Синдром "неспокійної дитини": причини та лікування. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Синдром "неспокійної дитини": причини та лікування. Реферат

На фоні зниження рівня народжуваності кількість дітей з хворобами центральної нервової системи (ЦНС) залишається високою. Це зумовлено покращенням виходжування новонароджених, особливо недоношених

Відмічається зв’язок патології перинатального періоду з рядом захворювань нервової системи, симптоми яких проявляються через тривалий час.

Кожен лікар у своїй практиці постійно зустрічається з такими станами у дітей, які не носять специфічних рис і спостерігаються під час різних захворювань.

Особливе місце серед загальних станів новонароджених займає синдром підвищеної нейро-рефлекторної збудливості, для означення якого використовують терміни "нервова дитина", "церебральна дитина" або синдром "неспокійної дитини". Іноді його поява зумовлена фактом незрілості нервової системи, в інших випадках він є проявом різноманітної патології і входить у симптомокомплекс захворювань різного ґенезу.

Затримка темпів мієлінізації призводить до надлишкового "розлиття" імпульсу під час збудження – генералізації, що веде до втягнення додаткових структур ЦНС при реалізації нервового імпульсу, і формує симптоми пірамідної, екстра-пірамідної і мозочкової недостатності.

Деякі автори відзначають, що синдром підвищеної нейро-рефлекторної збудливості зустрічається майже у половини доношених новонароджених. Згідно інших даних, нею страждає більше третини дітей з гіпоксичними ураженнями головного мозку.

На даний час з приводу підвищеної нейро-рефлекторної збудливості спостерігаються найбільші розходження в російській і західній неонатальній неврології. У Росії підвищена збудливість є патологічним синдромом, на Заході до нього відносяться як до можливо фізіологічного явища, так і патологічного синдрому. Відмежування фізіологічних станів від патологічних нерідко вимагає використання сучасних діагностичних технологій.

Серед причин патології нервової системи, зокрема і формування неспокійної дитини, крім патології вагітності і пологів та захворюваності батьків, має значення також народження дитини від перших пологів та спосіб життя батьків. Це пояснюється тим, що народження другої й наступних дітей відбувається через "підготовлені" первістком шляхи матері. Неправильний спосіб життя дорослих також часто призводить до погіршення здоров’я дітей з кожними наступними пологами.

У синдром підвищеної нейро-рефлекторної збудливості, який виставляють на першому році життя, включають:

  • неспокій протягом дня і під час сну,
  • тремор підборіддя і кінцівок,
  • спонтанний рефлекс Моро, ністагм,
  • підвищені м’язовий тонус і періостальні рефлекси,
  • низький поріг старт-реакцій,
  • стійкі вроджені рефлекси новонароджених.

У дітей, старших року, "неспокійній дитині" неврологи діагностують синдром гіперактивності, до якого відносять наступне:

  • дитина не може грати в тихі, спокійні ігри,
  • бігає, вертиться, намагається кудись залізти в неприпустимих ситуаціях,
  • часто знаходиться в постійному русі, "ніби до нього причепили мотор",
  • не сидить спокійно, коли вимагається,
  • скаче, крутиться, сидячи на місці,
  • здійснює зайві рухи кистями і стопами (безцільна рухова активність),
  • демонструє говірливість.

Все це говорить про дуже делікатні порушення функціонування ЦНС, кожне з яких окремо не є патологічним симптомом і може відмічатися в здорових дітей, але в поєднанні вони "виходять" за межі норми.

Для діагностики підвищеної збудливості необхідні не лише детальний анамнез і уважний огляд, але й певний досвід лікаря. Важливе значення для вірного трактування перелічених симптомів має динамічне спостереження. Допомагає діагностиці електроенцефалографія, в тому числі картування головного мозку, які виявляють порушення неспецифічного характеру.

Поняття "неспокійної дитини" з ростом останньої в неврології зазнає трансформації з підвищеної нейро-рефлекторної збудливості дітей першого року життя у афективно-респіраторні напади, церебрастенічний синдром, порушення поведінки і мінімальну мозкову дисфункцію у більш старшому віці.

Серед населення і деяких лікарів побутує переконання, що це стани, які дитина "переросте". Дійсно, певна частина дітей, знаходячись у сприятливих психо-соціальних умовах, здатна самостійно компенсувати порушення. Професійність бачення даної проблеми передбачає індивідуальність підходу до кожної окремої дитини. Лише повне клініко-параклінічне обстеження дозволяє визначити потребу лікувальних заходів та їх об’єм.

Лікування зазначеної категорії дітей проводиться різними спеціалістами і у різних напрямках. Найбільш необхідними є допомога психологів, психіатрів, логопедів, педагогів. На жаль, слід констатувати, що перелічені спеціалісти починають займатися з дітьми після 5-річного віку. Основний тягар діагностики і терапії лягає на неврологів, до яких батьки і звертаються в першу чергу.

Стратегія підходу до медикаментозного лікування ґрунтується на розумінні розгортання патофізіологічних процесів, коли має значення не лише надлишок процесів збудження, але й недостатність гальмівних процесів у мозку та нездатність кори утримувати динамічну рівновагу між процесами збудження і гальмування.

Фізичні методи впливу включають:

  • режим дня,
  • лікувальну фізкультуру,
  • водні і загартовуючі процедури,
  • достатню фізичну активність
  • перебування на свіжому повітрі.

До факторів психолого-соціального впливу на перший план виступає благополуччя між-особистих взаємин у сім’ї, адекватний педагогічний підхід, допомога психолога дитині і батькам. Об’єм і напрям соціальної адаптації змінюються в міру росту дитини.

Низький рівень життя на Україні призводить до запущеності санітарно-просвітньої роботи, неможливості батьків забезпечити адекватну допомогу дитині та недостатню участь держави у цьому питанні.

Необхідно покращити співпрацю різних спеціалістів для надання адекватної допомоги "неспокійній дитині". Особливо важливим залишається достатнє висвітлення проблеми у засобах масової інформації та фаховій літературі.


16.01.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!