Osvita.ua Вища освіта Реферати Психологія Як засуджені сприймають процес покарання. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Як засуджені сприймають процес покарання. Реферат

Управління будь-якими складними системами, а тим паче, особистістю людини, повинно передбачати необхідність існування постійного зворотного зв`язку між об`єктом і суб`єктом впливу

Пропрацювавши в УВП доволі тривалий час, ми можемо стверджувати, що сучасна карна система не створює умов для виконання цього принципу. У ній не існує служб чи підрозділів, обов`язком яких було б постійне та детальне слідкування за позицією широкого кола засуджених щодо впливу, який на них здійснюється.

Ця серйозна вада карної системи призводить до розгляду особи засудженого лише у якості сталого об’єкту традиційно жорсткого впливу. Таке ставлення до неї з філософської точки зору є помилковим і неграмотним, бо нівелює діалектику суб’єкт-об’єктних відносин. Результатом такої концептуальної помилки є негнучкість чинної карної формації, яка на практиці (попри формальні декларації) не диференціює вплив на засуджених.

З цієї логіки випливає актуальність наступного етапу дослідження - аналіз суб’єктивного сприймання спецконтингентом процесу покарання.

Застосувавши спеціально створену анонімну анкету з різними категоріями відповідей (закритими і відкритими), ми прагнули дослідити оціночні позиції спецконтингенту щодо:

  • наявних і бажаних методів виправного впливу;
  • ефективності сучасного пенітенціарного процесу.

Процедура дослідження проводилася, як і у попередніх випадках, на двох репрезентативних групах засуджених, характеристика яких тотожна попереднім. Анкетування здійснювалося індивідуально.

Аналіз результатів опитування показав, що практично всі представники контрольних груп активно висловлюються за обмеження практики тотальної і тривалої соціальної ізоляції, яку вони одностайно вважали несумісною з метою виправлення.

Що стосується найбільш раціональних і бажаних для себе методів пенітенції, то опінії респондентів розділилися, що ілюструє діаграма на рисунку 1.

Рисунок 1. Відношення засуджених до методів виправлення.

Як бачимо, ніхто з респондентів не назвав ізоляцію як таку дієвим засобом реконструкції їх особистості. Відносно невеликою (9-10%) також виявилася кількість засуджених, які вважають процес пенітенції в принципі неможливим ні за яких умов.

Опитані переважно (74-88%) впевнені, що найефективнішим методом позитивної реконструкції особистісних рис може стати постійне мешкання та трудова діяльність людини у нормальному (некримінальному) соціальному середовищі. Частина респондентів (26-50%) надає перевагу комплексним методам впливу (активній роботі психологів, соціальних працівників, представників релігійних конфесій, громадських організацій), а також методам виправлення засуджених працею у звичайному середовищі (43-47% опитаних), під час якої вони б зкомпенсовували спричинену суспільству шкоду.

Відносно невелика частина засуджених (14-31%) вважають, що виправлення може відбуватися у трудовому колективі під впливом авторитетних товаришів по роботі. Важливо відмітити, що переважна більшість засуджених обох груп (91-90%) вказують одночасно на необхідності декількох з вищевказаних методів пенітенціарного впливу.

Суб’єктивна оцінка засудженими ефективності сучасної карної системи, в тому числі у контексті виправлення асоціальної девіантної особистості, переважно різко негативна. 83-81% опитаних вважають, що тривале (понад один рік) перебування в сучасних установах по виконанню покарань не тільки не сприяє формуванню у спецконтингенту соціально корисних моральнісних якостей, а, навпаки, розвиває та закріплює асоціальну спрямованість особистості, є причиною втрати корисних соціальних зв’язків (наприклад, з рідними), руйнування сімейних відносин, деградації професійних та інших нечисленних соціально корисних навичок.

Разом з тим 35-23% засуджених вважають, що нетривала (у межах декількох місяців) і нетотальна соціальна ізоляція може мати певний дисциплінуючий та виправний ефект на осіб, які засуджені вперше. Відносно невелика частина респондентів (3-4%) переконана, що перебування в УВП ніяк не впливає на якості особистості.

Рисунок 2. Відношення засуджених до перебування в УВП.

На основі проведеного аналізу результатів опитування ми можемо зробити висновок про існування певних відмінностей між існуючими вітчизняними методами пенітенції та суб’єктивним сприйманням засудженими їх корисності з точки зору досягнення каяття, реконструкції рис моральності.

Перебування у сучасних установах по виконанню покарання переважна кількість засуджених вважає неприйнятним та шкідливим з мети виправлення. Принципово не виступаючи проти поміркованого застосування соціальної ізоляції, респонденти вважають її другорядною у порівнянні з іншими заходами пенітенціарної практики.

Наведені факти, за суттю, є сигнальними - вони додатково свідчать про слабку ефективність існуючої карної парадигми та недієвість її інструментарію.

Література

1. Беца О. В. Реалізація ідей соціальної реабілітації засуджених у зарубіжній пенітенціарії // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. - К: Київський інститут внутрішніх справ. - 1997. - №1 (2) – С. 36 - 41.

2. Даньшин І., Лисоєд О. До питання про поняття злочинної діяльності // Вісник Академії правових наук України. – 1998. - № 5. – С. 32-36.

3. Іванов В. М. Соціально-психологічні аспекти переходу від системи виконання покарань до пенітенціарної системи // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. - К: Київський інститут внутрішніх справ. –1997. - №1 (2). – С. 16 - 19.

4. Неправительственные организации и доклад Вульфа. Тюрьма и общество // Материалы семинара для персонала учреждений по исполнению наказаний. Славяногорск, 27-29 мая 1999 г. – Донецк: Донецкий Мемориал, Penal Reform International. - 1999. – 22 с.

5. Новые подходы для нового века // Материалы международной конференции по реформе исполнения наказаний. Лондон, 13 - 17 апреля 1999 г. – Донецк. Penal Reform International, Донецкий Мемориал, 1999. – 79 с.

6. Пастушеня А. Н. Основные принципы и средства эффективного применения прогрессивной системы исполнения наказаний. Реформирование пенитенциарной системы // Материалы международной конференции. - Минск: ООО ФилСерв плюс, 1998. - С. 86 – 93.

7. Радов Г. О. Роль та місце пенітенціарної системи в структурі державного управління України // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. - К: Київський інститут внутрішніх справ. - 1997. - №1 (2). – С. 15 - 21.

8. Реформа систем виконання покарань // Матеріали міжнародної конференції з реформи кримінальних покарань, Ройал Холлоуей Коледж, Лондонський університет Егам, Саррей, Велика Британія, 13 -17 квітня 1999 р.). - Донецк: International Centre for Prison Studies, Penal Reform International, Донецкий Мемориал, 1999. – 14 c.

9. Ткачевский Ю. М. Прогрессивная система исполнения уголовных наказаний. – Москва: Зерцало, 1977. – 144 с.

10. Тюремная реформа: поиски и достижения. – Харків (Харківська правозахистна група); Penal Reform International: Фоліо, 1999. – 120 с.

11. Фаренюк С. Я., Корчинський В. О. Організаційно-правові питання реформування кримінально-виконавчої системи // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. - К: Київський інститут внутрішніх справ. - 1998. - №1 (3). – С. 14-18.

12. Филиппов В. В. Реформирование пенитенциарной системы // Материалы международной конференции. - Минск: ООО ФилСерв плюс, 1998. - С. 45-48.


16.01.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!