Osvita.ua Вища освіта Реферати Психологія Деструктивні взаємини у сім’ї та їхній психологічний аналіз
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Деструктивні взаємини у сім’ї та їхній психологічний аналіз

У рефераті розглянуто теоретичні питання функціонування сім’ї та фактори, що ведуть до розпаду шлюбу на різних етапах життєдіяльності. Подано висновки про особливості взаємин у молодому, середньому та старшому шлюбі

Важливим завданням, що стоять перед дослідниками сім’ї є вивчення джерел напруженості в сімейних стосунках, сімейних конфліктів, психологічних аспектів тих хронічних непогоджень, сварок, які призводять до дезорганізації сімейного життя і, в кінцевому результаті, до розлучення.

В.О.Сисенко виділяє фактори, які лежать в основі сімейних конфліктів і пов’язані з деякими незадоволеними потребами партнерів:

  • потреба в збереженні і підтримці почуття власної гідності. Образи і кривди виникають тоді, коли проявляється зневага до людини, неповажливе, грубе ставлення до неї. В сімейному житті ця потреба може бути задоволена, так як ми любимо тоді і того, хто сам нас любить і цінить;
  • потреба в довірливо-дружніх стосунках і спілкуванні всієї сім’ї. Людина потребує вільного, спонтанного вираження своїх почуттів, емоцій, переживань, своїх думок і роздумів. Для сучасної людини немає нічого важчого, ніж відсутність можливості поділитись. Їй необхідне інтимне, емоційно-позитивне, довірливе спілкування;
  • потреба в сексуальному задоволенні. Якщо в шлюбі не задовольняється сексуальна потреба одного з партнерів, то можливі різні негативні наслідки: зрада, статева холодність жінки, думки про розлучення. Таким чином, стабільність сімейних взаємин ставиться під загрозу.

Люба людина в житті стикається з ситуацією, коли задоволення її бажань і потреб утруднено чи блоковано. Стан дефіциту визначається як депривація. Депривація в сім’ї – це такий стан одного з членів, коли інші члени сім’ї не в змозі (або не хочуть) задовольняти його потреби, що, в свою чергу, викликає стан психологічної напруги і часто може приводити до дуже негативних наслідків як для самого члена сім’ї, так і для його оточення.

В складному комплексі причин, які викликають дезорганізацію сімейних стосунків і розпад сім’ї, значне місце займає сімейна напруженість, яка, в свою чергу, веде до незадоволеності різними аспектами шлюбу. Для того, щоб виявити “піки” подружньої напруженості потрібно зупинитись на соціально-демографічних характеристиках опитуваних.

Аналіз сімейних установок обстежених сімейних пар показав найвищий відсоток неузгодженості таких установок:

  • а) альтернатива між почуттям обов’язку і задоволенням (88%);
  • б) відношення до грошей (84%);
  • в) значимість сексуальної сфери в подружньому житті(76%)
  • г) відношення до кохання романтичного типу (68%);
  • д) відношення до забороненості сексу (60%).

Такі установки , як “ відношення до людей” (52%), “орієнтація на сумісну діяльність” (44%), “відношення до патріархального чи егалітарного устрою сім’ї” (40%) теж викликають занепокоєння в зв’язку з великим відсотком неузгодженості установок між подружжям.

Лише в установках “Відношення до дітей” виявлено узгодженість у 72% опитаних нами подружніх пар. В 28% пар така узгодженість відсутня.

Аналізуючи отримані дані, слід відмітити, що висока неузгодженість установок по названих вище шкалах призводить до появи напруженості в сімейних відносинах (76% опитаних пар). Характеризуючи це подружжя, встановлено, що їм властиві:

  • часті сварки і конфлікти;
  • відчуження і відсутність взаєморозуміння;
  • висока внутрішньосімейна тривожність;
  • неможливість налагодити сприятливі відносини та ін.

Подружні стосунки відзначаються нестабільністю, нестійкістю, запальним характером, підвищеною збудливістю, накопиченням негативних емоцій.

Результати проведеного експериментального дослідження підтвердили робочу гіпотезу про те, що на стійкість шлюбу і стабільність сімейних подружніх відносин негативно впливають такі фактори:

  • сімейна тривожність;
  • конфліктність в сім’ї;
  • напруженість в сім’ї;
  • розходження установок в сімейній парі.

Ці фактори мають дестабілізуючий вплив на сім’ю і слугують основою подружньої орієнтації на розлучення.

Для дослідження психологічних особливостей розпаду шлюбів перед нами було поставлене завдання вияснити, які фактори привели до напруженості конфліктності сім’ї, а в кінцевому результаті до розпаду подружніх відносин.

Як стверджують дослідники сім’ї, психологічна сутність сім’ї заключається в такому розвитку взаємовідносин між її членами, який сприяє виконанню нею соціальних функцій, укріплює її. З метою аналізу сімейного стану та факторів, що спонукають до виникнення тієї чи іншої кризової ситуації, нами було проведене дослідження загального рівня задоволеності шлюбом.

Зі всього процентного складу опитаних свої відносини як абсолютно неблагополучні кваліфікували 48% всіх сімей; 12% оцінили свої відносини як неблагополучні; 26% визнали за швидше неблагополучні; 4% вважають свої подружні відносини перехідними.

Одним із факторів напруженості сімейних відносин є узгодженість психологічних і соціальних ролей подружжя.

В досліджуваних нами подружніх парах найбільша узгодженість припадає на такі ролі:

  • а) “Виховання дітей” – 64% від всіх опитаних сімей,
  • б) “Матеріальне забезпечення” 52%,
  • в) “ Господар-господиня” – 46%.

Найбільша неузгодженість спостерігається по таких ролях:

  • а) “Організація сімейної субкультури” – 88%,
  • б) “Організація дозвілля” – 83%,
  • в) “Емоційний клімат” – 79%.

Неспівпадання ролей виявлено у 64,7% всіх опитаних сімей, узгодженість ролей встановлено у 35,3% сімей респондентів.

Однією з важливих подружніх ролей є роль психотерапевта. В нашому дослідженні неузгодженість її проявлена у 79% опитаних сімей. Невиконання даної ролі партнерами веде до напруженості в сім’ї, погіршення психологічного клімату, орієнтації на розлучення, адже реалізація цієї ролі тісно пов’язана з активністю, направленою на вирішення особистих проблем партнера –вміння вислухати, виразити прийняття, симпатію, допомогти розібратись в проблемі, емоційно підтримати.

Саме по собі виникнення конфліктних ситуацій ще не означає деструктивності сімейних взаємин. Важливу роль відіграє те, як подружжя веде себе в тій чи іншій конфліктній ситуації і який характер взаємодії в конфліктах.

Найчастіше зони конфліктності в опитуваних виникають в сферах:

  • прояв анатомічності одним з подружжя (54%);
  • порушення рольових очікувань (52%);
  • прояв ревнощів (60%).

В складному комплексі проведених досліджень для нас важливо було знати, який характер в цілому носять стосунки тієї чи іншої подружньої пари, як різні негативні фактори впливають на задоволеність шлюбом і визначити наявність можливостей проведення корекційної роботи.

Отримані дані дають можливість умовно виділити чотири групи респондентів:

  • Сім’ї з благополучним психологічним кліматом і конструктивним напрямком розвитку (12%).
  • Сім’ї з неблагополучним психологічним кліматом, але з конструктивним напрямком розвитку (8%).
  • Благополучні сім’ї з деструктивним напрямком розвитку (орієнтацією на розлучення) (36%)
  • Неблагополучні сім’ї з деструктивним розвитком (44%).

Підсумовуючи другу частину нашого дослідження, можна з впевненістю сказати, що на деструктивний розвиток подружніх відносин, не благополучність психологічного клімату як результат орієнтованості на розлучення, найбільш вагомий вплив мають такі фактори:

  • Загальна незадоволеність шлюбом (98%).
  • Конфліктний характер одного з подружжя або наявність проблем, які породжують конфлікти (68%).
  • Неузгодженість ролей в сім’ї (76%).
  • Низький рівень психологічного спілкування між чоловіком і жінкою (76%).

Частіше всього наявність цих дестабілізуючих елементів подружнього життя призводить до ускладнення шлюбних сімейних відносин, психологічного розпаду подружжя, орієнтації чоловіка і жінки на розлучення.

Таким чином, розглядаючи орієнтацію подружжя на розлучення і виходячи з теми і завдань нашого дослідження, ми, перш за все, звертали увагу на психологічні фактори, які привели до розпаду шлюбу в тій чи іншій ситуації. Наявність соціальних факторів, таких як відсутність житла, мала заробітна платня одного з партнерів, незадоволеність роботою, вживання алкоголю, матеріальний розрахунок, віковий фактор могли б компенсуватись здоровими психологічними стосунками.

Проведене дослідження дало можливість оцінити сучасний стан розвитку сім’ї, проаналізувати особливості деструктивних взаємин на різних етапах сім’ї, розробити рекомендації та заходи щодо поліпшення якості функціонування сім’ї в сучасних умовах.

Література

1. Богданович Л.А. Супружеская жизнь: гармония и конфликты. - М., Профиздат, 1990.

2. Витек К. Проблемы супружеского благополучия. - М., “Прогресс”, 1988.

3. Соловьёв Н.Я. Брак и семья сегодня. - Вильнюс: Миктис, 1977.

4. Сысенко В.А. Супружеские конфликты. - М., 1981.

5. Сысенко В.А. Устойчивость брака, проблемы, факторы, условия. - М., Профиздат, 1990.

6. Херсонский Б.Г., Дворяк С.В. Псхология психопрофилактика семейных конфликтов. - К., “Здоровье”, 1991.

7. Социально-психологические основы семейной жизни. - К., 1990.


29.09.2010

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!