Osvita.ua Вища освіта Реферати Політологія Історія розвитку політичної думки у США. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Історія розвитку політичної думки у США. Реферат

Сукупність ідей таки діячів американської правової думки як Б. Франклін, Т. Пейн, Т. Джеферсон, О. Гамілтон, Дж. Медісон, Дж. Адамс дала можливість створити американську конституцію, яка і через двісті років залишається ефективною конституцією для демократичної держави

Б. Франклін, Т. Пейн, Т. Джеферсон. Розвиток політичної та правової думки у Сполучених Штатах Америки найбільш інтенсивно проходив у період боротьби за незалежність та вироблення і прийняття Конституції США, тобто у період другої половини XVIII ст. Найбільш яскравих представників політичної та правової думки цього періоду можна об'єднати в дві підгрупи. До першої входять найбільш послідовні прихильники визвольної війни північноамериканських колоній, демократичної республіки, прав і свобод громадян, самостійності штатів та суверенітету народу (Б. Франклін, Т. Пейн, Т. Джеферсон). Другу групу складають централісти-федералісти (Дж. Адамс, О. Гамілтон, Дж. Медісон).

Бенджамін Франклін (Franklin), 1706–1790, — американський вчений-енциклопедист, який ще в 1754 році висуває ідею військово-політичного союзу англійських колоній у Північній Америці. Він один з авторів Статей конфедерації 1781 р., Декларації незалежності та Проекту федеративної конституції. Йому належить ряд робіт з конституціоналізму, зокрема "Історичний нарис конституції і урядової влади Пенсильванії" (1759), та інших політико-правових проблем. Він був одним з перших, хто підкреслив важливість розвитку окремої науки про політику. Саме він став одним із засновників і першим президентом "Товариства політичних досліджень", завданням якого проголошувалося вдосконалення знань про державне управління і розвиток політичної науки у їхній взаємодії.

Томас Пейн (Paine), 1737–1809 — просвітитель, один з найбільш популярних публіцистів періоду американської революції. Йому належать такі праці, як "Права людини" (1791), "Епоха розуму" (1795) та ін. У своїх працях він ставить і обґрунтовує ідею незалежності Америки, підкреслюючи, що справа Америки, в значній мірі, є справою всього людства, оскільки боротьба за незалежність — це боротьба за природні права людини, проти деспотизму й узурпації влади. Важливим в його творчості є ідея розмежування суспільства і державної влади. Пейн підкреслював, що вони відрізняються не тільки за своєю роллю, але й за походженням, оскільки суспільство створюється, виходячи з людських потреб, а уряд — виходячи з людських недоліків.

Суспільство, в будь-якому випадку, — підкреслював він, — є благом, а державна влада, навіть найкраща, є тільки необхідним злом. І якщо б веління совісті були чіткими, визначеними і всіма дотримувалися, то люди не потребували б законодавства і, відповідно, державної влади. Пейн базує свої ідеї, як він сам підкреслював, на "законі природи" і вбачає ціль державної влади у забезпеченні свободи і безпеки громадян. Пейн вважав, що зародження та існування влади базується виключно на згоді тих, ким вона управляє. Всі форми правління він поділяє на два види: правління на основі виборів і представництва та правління на основі спадкового права. Перше — це республіка, друге — монархія та аристократія.

Ці форми відмінні і протилежні, тому що базуються на двох різних засадах: розумі та невігластві. Оскільки державна діяльність вимагає таланту і здібностей, а вони не переходять у спадок, то очевидно, що тільки республіка у повній мірі базується на розумі.

Розглядаючи права людини, Пейн підкреслював, що вони є не тільки властивістю соціального буття людини, це, одночасно, і принцип державної влади. Тільки наявність прав людини уможливлює швидкий прогрес суспільства, і вони є необхідними, як принцип здійснення державної влади, кожній цивілізованій нації. Узагальнюючи американський досвід, Пейн зазначав, що полум'я, запалене від маленької іскри в Америці, тобто ідея прав людини, ідея свободи, буде розповсюджуватися від нації до нації. Людина набуває усвідомлення свої прав у процесі належного забезпечення власних інтересів та потреб, виявляючи кожен раз, що сила і можливості деспотизму кореняться тільки у страхові виявити йому якийсь опір, і тому, щоб "бути вільним, достатньо захотіти цього".

Важливе місце у творчості Пейна посідає ідея свободи думки, боротьба з релігійним догматизмом. Він підкреслював, що право на власну думку є одним з головних прав людини. Той, хто заперечує за іншими це право, перетворюється в раба своєї нинішньої думки, оскільки позбавляє себе права змінити її в майбутньому.

Томас Джеферсон (Jefferson), 1743–1826, — видатний державний і громадський діяч, представник радикальної демократичної течії в американській політичній думці. Найбільш значною його працею є "Замітки про штат Вірджинію" (1785), в якій аналізується державний устрій цього штату, а найбільш відомою є Декларація незалежності (1776). Він також був автором закону про встановлення релігійної свободи (1777).

Перераховуючи в Декларації незалежності "невід'ємні права" людини, Джеферсон слідує за Локом, проте замінює одне з локівської тріади — життя, свобода і власність, — а саме: власність на право стати щасливим, що в його трактуванні означало використання свободи в цілях самовдосконалення і повного розвитку своїх здібностей. В цьому ж документі він обґрунтовує право народу на зміну уряду та форми правління.

"Ми вважаємо самоочевидними наступні істини: всі люди створені рівними; вони наділені їхнім творцем природженими і невідчужуваними правами, до яких належать право на життя, свободу і прагнення до щастя; для забезпечення цих прав люди створюють уряди, які беруть на себе справедливу владу зі згоди тих, ким вони правлять; якщо ж, яка б то не була, форма правління руйнує ці принципи, то право народу полягає у тому, щоб змінити або скинути її і встановити нову державну владу".

А. Гамілтон, Дж. Медісон, Дж. Адамс

Представники групи централістів-федералістів, поділяючи думку демократів про верховенство влади народу, разом з тим, значну увагу приділяють практично-прикладним проблемам державного устрою та правління.

Джон Адамс (Adams), 1735–1826, — автор першої в американській правовій думці фундаментальної праці з питань держави і політичної науки — тритомної монографії "На захист конституцій урядової влади у Сполучених Штатах Америки" (1787–1788), — послідовний противник правління більшості і один з ідеологів сучасного консерватизму. Після завоювання незалежності він виділив питання про державний устрій, як виключно важливе та актуальне, відстоював три незалежні гілки влади (законодавчу, виконавчу і судову), сильну виконавчу владу і так звану систему стримувань і противаг. Його погляди знайшли подальший розвиток у збірнику "Федераліст", одним з авторів якого був і Олександр Гамілтон.

Александр Гамілтон (Hamilton), 1757–1804, — визнаний лідер федералістів, видатний державний діяч, основою політичної творчості якого був захист сильної централізованої влади федерації в інтересах міцності союзу, його зовнішньої та внутрішньої безпеки. Гамілтон поділяв думку Адамса про те, що встановлення системи стримувань і противаг у сфері державної влади є необхідним в силу егоїзму людей, яких треба заставляти до співпраці в ім'я загального блага. Найміцнішою опорою будь-якої держави є інтереси людей. Без їхнього врахування будь-яка конституція перетворюється у пустий звук.

Підкреслюючи важливість розподілу влади, Гамілтон вказував на значимість судової влади, зазначаючи, що, коли основою виконавчої влади є меч, законодавчої — гаманець, то судової — мудрість. Джеймс Медісон (1751–1836) — "батько американської конституції". У своїй концепції, поруч з проблемами розподілу влади, системою стримувань і противаг, він значну увагу приділяв проблемі визнання прав людини, зокрема права на власність, та законодавчому закріпленню і захистові цих прав.

Він підкреслював, що гарантією свободи громадян є загальне виборче право, короткі періоди між виборами, утвердження у громадян почуття справедливості. Власне сукупність ідей названих діячів американської правової думки дала можливість створити американську конституцію, яка і через двісті років залишається ефективною конституцією для демократичної держави.


01.03.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!