Osvita.ua Вища освіта Реферати Політологія Політичні та правові основи соціалізму за Сен Сімоном, Фур'є, Оуеном. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Політичні та правові основи соціалізму за Сен Сімоном, Фур'є, Оуеном. Реферат

Ідеї соціалізму були розвинуті у творчості таких мислителів XIX ст., як Сен-Сімон, Фур'є та Оуен. Цей період у розвитку соціалізму часто називають "утопічний соціалізм". Термін "утопічний" пов'язаний з тим, що пізніші представники цього напряму вважили, що їхня теорія є справді науковою, звідси і з’являється термін "науковий соціалізм", але, оскільки засаднича базова ідея залишалася незмінною, то, щоб якось відділити ці два етапи, і було введено термін "утопічний"

Загальна характеристика. Розвиток європейського суспільства у XVIII - на початку XIX ст. поряд з беззаперечними успіхами мав і суттєві проблеми. Однією з найгостріших була соціальна. Проголошення і навіть реальне забезпечення правової рівності не усувало, а деякою мірою навіть поглиблювало соціальні суперечності, протистояння між власниками засобів виробництва (буржуазією) та найманими робітниками (пролетаріатом). Стихійні виступи робітників, їхні протести проти пригноблення і злиднів, пошук шляхів до нового соціального ладу, який би забезпечив вирішення соціальних протиріч, стали поштовхом до появи нового напряму в європейській політичній думці XIX ст. - соціалізму.

У цьому напрямі згодом з'являється низка течій, які мають свою специфіку та особливості, але засаднича ідея, тобто соціальна справедливість, завжди залишається стрижневою, так само як для всіх ліберальних течій основою є свобода індивіда. Ідеї соціалізму були розвинуті у творчості таких мислителів XIX ст., як Сен-Сімон, Фур'є та Оуен. Цей період у розвитку соціалізму часто називають "утопічний соціалізм".

Термін "утопічний" пов'язаний з тим, що пізніші представники цього напряму вважили, що їхня теорія є справді науковою, звідси і з’являється термін "науковий соціалізм", але, оскільки засаднича базова ідея залишалася незмінною, то, щоб якось відділити ці два етапи, і було введено термін "утопічний". Хоча, на нашу думку, концепції вказаних мислителів є не менше наукові, ніж будь-яка інша теорія.

Для творчості названих мислителів, як і в цілому для цього напряму політичної думки характерна недооцінка ролі і значення державних і правових інститутів, тому в їхніх працях порівняно мало уваги приділено політиці, державі, праву. Проте їхня творчість і в цілому соціалістичний напрям є важливим явищем у духовному житті Європи XIX ст. і їхні вплив та значення в історії суспільно-політичної та державно-правової думки є надзвичайно великі.

Клод-Анрі де Рувруа Сен-Сімон

Визначним представником французького соціалізму, одним з його основоположників був граф Клод Анді де Рувруа Сен-Сімон (Sen-Simon), 1760-1825, представник одного з найдавніших аристократичних родів Франції. У період Великої французької революції він виступає з пропагандою принципів свободи і політичної рівності, проте, пізніше розчарувавшись в її результатах, оскільки вона аніскільки не полегшила життя переважній більшості народу, він заперечує революційний спосіб перебудови існуючого суспільства. З 1802 р. Сен-Сімон повністю віддається науково-літературній творчості, розробляє концепції справедливого соціального ладу та шляхів його здобуття. Його погляди викладені у таких працях: "Про індустріальну систему" (1821), "Катехізис індустріалів" (1824), "Нове християнство" (1826).

Основою поглядів Сен-Сімона, у тому числі на державу і право, є його концепція історичного прогресу. Суть її полягає у тому, що людство закономірно розвивається по висхідній лінії. Переходячи від однієї стадії до іншої, воно постійно вдосконалюється, тобто кожен етап у розвитку людського суспільства порівняно з попереднім є об'єктивно прогресивним. У зв'язку з цим мислитель зазначав, що золотий вік, який до цього часу вважався явищем минулого, насправді ще попереду.

У розвитку людства він виділяє такі стадії: теологічну, яка охоплює період античності та середньовіччя; метафізичну, до якої належить тогочасне суспільство, і позитивну стадію з таким встановленим суспільним устроєм, коли більшість людей будуть щасливі, маючи максимум засобів і можливостей для задоволення своїх найголовніших потреб. І, відповідно, якщо на першій стадії влада у суспільстві належала священикам і феодалам, на другій - юристам і метафізикам, то на третій вона повинна перейти до вчених і промисловців.

Основою ж історичного прогресу, за Сен-Сімоном, є розвиток знань і моралі. Тому він заперечує роль та значення революційних змін, виступаючи за поступові перетворення, у тому числі у сфері власності та законодавства. Зокрема, він стверджував, що "закон, який встановлює владу і форму правління, не має такого значення і такого впливу на добробут нації, як закон, що встановлює власність та регулює користування нею". В цьому ж аспекті, аналізуючи перехід до нової стадії у розвитку людства, Сен-Сімон зазначав, що "найважливіше питання, яке підлягає вирішенню, - це питання про те, як повинна бути організована власність для найбільшого блага суспільства стосовно свободи і стосовно багатства", оскільки "економічне становище є основа політичних установ".

Пріоритетність економіки зумовлює і той факт, що влада, на думку Сен-Сімона, повинна перейти до рук найбільш талановитих "індустріалів", представників промислового класу. І вся повнота влади у суспільстві повинна була б бути зосереджена в новоствореному парламенті - Раді промисловців, яка й здійснить реорганізацію устрою в інтересах усього суспільства. Ця реорганізація мала б ґрунтуватися на планомірній координації зусиль індивідів, різних соціальних груп, жорсткій централізації та дисципліні, які дадуть змогу з максимальною ефективністю використати обов'язкову для всіх працю на благо нації, усунуть непотрібні затрати енергії і матеріальних засобів.

Ці ж фактори зроблять зайвими такі завдання суспільства і держави, як забезпечення свободи, гарантування особистих прав, підтримка справедливого порядку. Система індустріалізму, яку пропонував Сен-Сімон, мала б максимально обмежити політичне панування і звести політику, діяльність державних органів до простого адміністрування, тобто управління речами і виробничими процесами. Проте треба зазначити, що Сен-Сімон не виступає проти принципу приватної власності - вона, на його думку, може і повинна бути корисна всьому суспільству і при цьому не ставати суспільною.

"Індустріали", або "промисловці", зайнявши панівне становище у суспільстві, "будуть видавати закони, будуть визначати становище, яке повинні займати інші класи стосовно один одного; вони нададуть кожному з них значення відповідно до послуг, наданих промисловості".

Франсуа-Марі-Шарль Фур'є

Другим визначним представником соціалістичного напряму, який також жив і творив у Франції, був Франсуа-Марі-Шарль Фур'є (Fourier), 1772-1837. Так само, як і Сен-Сімон, переконавшись, що Французька революція не стала перемогою ладу "розуму і свободи", Фур'є піддає рішучій критиці тогочасний устрій і формує власну концепцію його удосконалення. Його погляди викладені в кількох працях, найвизначнішою з яких є "Новий індустріальний і суспільний світ" (1828).

Усі проблеми людського суспільства Фур'є пояснював тим, що суспільство досі не зуміло пізнати передбачений Богом істинно справедливий "соціальний кодекс". Цей кодекс базується, на його думку, на визнанні головним і вирішальним фактором суспільного прогресу природних властивостей людини. Отже, вся історія людства є ніщо інше, як тільки сукупність певних закономірних етапів його розвитку, це шлях від соціального "безладдя" та "дисгармонії" до соціальної гармонії та справедливого соціального ладу. Мислитель ділив усю історію людства на такі періоди: дикість, варварство, патріархат і цивілізація. Факторами, які зумовлювали перехід від одного періоду до іншого, були розвиток промисловості та зміна правового становища жінки у суспільстві.

Розглядаючи державно-правові інститути тогочасного суспільства, він відзначає притаманні їм недоліки. Зокрема, Фур'є стверджував, що право є ніщо, коли людина не має матеріальних гарантій для його здійснення. Цікавим є той факт, що Фур'є висуває ідею визначального значення у системі прав людини права на працю, підкресливши, що без цього права всі інші права нічого не варті. Реально усвідомлюючи недоліки сучасного йому суспільства, Фур'є вважав, що тільки мирним шляхом - через співробітництво та порозуміння всіх класів - можливе перетворення нерозумного і несправедливого устрою "цивілізації" в устрій справедливий, де панує "соціальна гармонія", основою якої є дружній союз усіх соціальних груп у рамках виробничих асоціацій, або, за термінологією Фур'є, фаланг.

Фаланга - це землеробсько-промислове об'єднання, яке складається з 1600-1700 членів. Розподіл праці у фаланзі повинен бути здійснений відповідно до індивідуальних нахилів та здібностей кожного. Все виробниче, побутове та культурне життя членів фаланги регулюється відповідно до людських потреб і властивостей. Такий устрій асоціацій, на думку Фур'є, створить найбільш сприятливі умови для творчого змагання між представниками всіх видів фізичної та розумової праці. В результаті праця, яка за "цивілізації" є, звичайно, примусовою, перетвориться для членів фаланги в насолоду, у природну життєву потребу.

У фаланзі також не буде місця відносинам влада-підпорядкування і, відповідно, відпаде потреба в державі як апараті примусової влади. Впровадження такого устрою асоціацій дасть змогу змінити політичний принцип "цивілізації" повинно бути багато бідних, щоб було декілька багатих на принцип - потрібно, щоб бідні користувалися поступово зростаючим добробутом, щоб багаті були щасливі. В ідеалі Фур'є вважав, що такі фаланги, незалежні і самодостатні, мають стати основою організації всього людського суспільства. Разом з тим такі асоціації, на думку мислителя, не заперечують наявності приватної власності та особистої свободи кожного.

Життя фаланги регламентується нормами, прийнятими за загальною згодою. Над фалангами не існує якоїсь центральної влади, яка б могла втручатися в їхнє життя і діяльність. Отже, тут можна спостерігати певні анархістські тенденції, які згодом були розвинуті в окремий напрям політичної думки.

Роберт Оуен

У цей же період соціалістичний напрям починає свій розвиток в Англії. Першим і найбільш яскравим його представником був Роберт Оуен (Owen), 1771-1858. Погляди мислителя викладені в багатьох працях, найвідоміша з яких "Новий погляд на суспільство, або наука про формування характеру" (1814).

Оуен був перший з прихильників соціалізму, хто прагнув втілити свої ідеї в життя. Зокрема, будучи співвласником і керуючим фабрикою у Шотландії, він на початку століття запровадив тут скорочення робочого дня до 10,5 год., замість звичних тоді 13-14 год. Він вперше в світі організував при фабриці дитячий садок і ясла для дітей робітників. У 1824 р. у штаті Індіана (США) Оуен робить спробу організувати "комуністичну колонію" "Нова гармонія". Ця спроба закінчилася крахом, так само як і організація в Лондоні у 1932р. "Ринку обміну товарів", на якому виробники повинні були обмінюватися своїми виробами "на справедливій основі".

Основною причиною соціальних проблем, що існують у суспільстві, Оуен вважав недостатній інтелектуальний розвиток суспільства. І тому, на його думку, досить шляхом пропаганди просвітити суспільство, ознайомити всі його класи з планом розумного, відповідного законам природи соціального устрою, щоб змусити людей покінчити зі своїми "помилками" і усунути "нерозумний" існуючий лад. Разом з тим, на відміну від двох попередніх мислителів, Оуен рішуче критикує і виступає проти приватної власності та економічної нерівності. "Приватна власність була і є причиною незліченних злочинів і бід, які відчуває людина", вона "відчужує людський розум один від одного, служить постійною причиною виникнення ворожнечі у суспільстві, незмінним джерелом обману і шахрайства серед людей".

Оуен вважає, що за справедливого соціального устрою "все, за винятком тільки предметів суто особистого користування, перетвориться у суспільне надбання, а суспільне надбання буде завжди в надлишку для всіх". Проте він також виступає виключно за мирний, просвітницький шлях зміни суспільного устрою, революцію в людській свідомості. У цьому аспекті він значну увагу приділяв правовим механізмам, підкреслюючи, що за допомогою законів, які видаються державою, можна не тільки полегшити ті чи інші сторони життя трудящих, але й здійснити більш широкі реформи в їхніх інтересах.

Оуен був одним з перших, хто висунув ідею "гуманного фабричного законодавства", обмеження робочого дня тощо. На його думку, надзвичайно важливо, щоб революція, яка вже почалася, мала форму виключно мирних і поступових перетворень, уникнула перетворення в насильницький переворот, і вказував на недопустимість здійснення революції темною некультурною масою, бо це неодмінно призведе до актів насильства та соціального хаосу і відкине людство назад, затримає утвердження царства розуму. Такий результат є неминучим, особливо якщо революцію будуть робити зовсім не підготовлені до цього люди, більше того - захоплені ідеєю класової помсти.

Оуен вважав, що перехід до світлого царства розуму здійснюватиметься за участю і допомогою освічених людей та груп людей. Основною складовою, "молекулою" майбутнього ладу в Оуена виступає самодостатня комуна, або "поселення спільності", які об'єднуються у федерації національного масштабу (держави), а згодом - і на міжнародному рівні. Протягом декількох років вони, на думку мислителя, охоплять усю планету. Це дасть змогу ввести єдине законодавство, запровадити єдиний порядок управління.


01.03.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!