Osvita.ua Вища освіта Реферати Політологія Питання близькосхідної проблематики. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Питання близькосхідної проблематики. Реферат

Напружені дискусії щодо близькосхідної проблематики на двох світових форумах стали віддзеркаленням того вузла протиріч, що склався сьогодні на Близькому і Середньому Сході. Вони також достатньо виразно виявили основні наміри і прагнення головних гравців у геостратегічному просторі Близькосхідного регіону. Близькому Сходу потрібна нова архітектура безпеки на основі відмови від політики унілатералізму та врахування законних інтересів усіх народів регіону в поєднанні із потребами глобального розвитку людства

Близький Схід упродовж декількох десятиліть має репутацію найбільш конфліктогенного регіону, який постійно перебуває в центрі світової уваги. Та ще фактично ніколи нестабільна ситуація в зоні Близького і Середнього Сходу не загрожувала людству такими непередбачуваними викликами і загрозами, як у наш час. Тому зовсім не випадково аналіз нинішньої ситуації у Близькосхідному регіоні, питання пошуків шляхів виходу з неї опинились у фокусі роботи останніх конференцій таких впливових міжнародних організацій як Всесвітній економічний форум у Давосі та Мюнхенська конференція з питань політики безпеки.

Всесвітній економічний форум та Мюнхенська конференція з питань політики безпеки мають багато спільного. Перша структура — це незалежна міжнародна організація, яка має на меті вдосконалювати стан нинішнього світопорядку через залучення світових лідерів у співпрацю для формування глобального, регіонального та економічного порядку. Всесвітній економічний форум є організацією, яка працює під патронатом Федерального уряду Швейцарії. Мюнхенська конференція була започаткована у 1964 р. як діалог між ФРН та НАТО з метою обміну думками щодо питань політики безпеки. Згодом вона перетворилась на широкомасштабний міжнародний форум, у центрі якого стоять не лише безпекові питання та проблеми НАТО. Конференція стала більш глобальною і охоплює весь спектр міжнародних відносин.

Загальносвітовий, всеохоплюючий, глобальний підхід до формування порядку денного — ось що поєднує форуми в Давосі та Мюнхені. Не випадково голова Конференції, колишній радник канцлера ФРН Г. Коля, президент компанії "Боїнг-Німеччина" Х. Тельчик образно охарактеризував Мюнхенську конференцію з питань безпеки як "Давос" з питань безпекової політики.

Обидва форуми у цьому році присвятили свою увагу аналізу тих тектонічних загальнопланетарних зрушень, які переживає останнім часом планета Земля від загрозливих тенденцій у змінах клімату до не менш загрозливих тенденцій у світовій політиці та політиці безпеки. "Баланс сил, що порушений" така основна тема щорічної конференції Всесвітнього економічного форуму у Давосі (24–28 січня ц. р.). З цією проблемою перегукується порядок денний конференції, присвяченої питанням політики безпеки у Мюнхені (9–11 лютого ц. р.) — "Глобальні кризи — глобальна відповідальність".

У роботі щорічної конференції Всесвітнього економічного форуму 2007 року взяли участь близько 2400 учасників із 90 країн світу, включаючи 24 глави держави чи уряду, 85 міністрів. Майже 50% учасників Давоського форуму керівники понад 1000 найбільших компаній світу, які представляли всі сфери економіки.

Мюнхенська конференція з питань політики безпеки зібрала цього року майже 500 учасників із 40 країн. Серед них канцлер ФРН А. Меркель, Президент РФ В. Путін, Генеральний секретар НАТО Я. де Хооп Схоффер, Верховний представник ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Х. Солана та інші, 16 міністрів закордонних справ та 24 міністри оборони. Цього року Україна була представлена як у Давосі, так і в Мюнхені на найвищому рівні. У роботі конференції Всесвітнього економічного форуму активну участь взяв прем'єр-міністр України В. Янукович, а у роботі Мюнхенської конференції Президент України В. Ющенко.

І на першому, і на другому зібранні проблемам Близького Сходу відводились спеціальні дискусії, окремі доповіді та сесіі, їм присвячували свою увагу провідні політики сучасності А. Мер-кель, Х. Солана, Абдалла II, Ш. Перес, М. Аббас, Ц. Лівні, Р. Гейтс, Р. Хаас, К. Шваб, А. Мусса, А. Гюль, М. Хатамі, Дж. Керрі, Я. де Хооп Схоф-фер, Г. В. Штайнмаєр та інші.

Давос: "Близький Схід волає про мир"

Напередодні цьогорічного саміту Всесвітнього економічного форуму його засновник, професор К. Шваб дав таку образну характеристику сучасного світу: "Нам протистоїть шизофренічний світ. Він стає дедалі складнішим і його щоразу важче зрозуміти. У ньому переплелися добро і зло, багатство і злиденність, зростання й надлишок, перевага й нерівність, немає політики, яка б не стикалась із протидією, немає зростання, яке не має зворотної дії".

Сказане є дуже влучною картиною й сучасної ситуації на Близькому і Середньому Сході, де у тугий вузол пов'язані три локальні конфлікти: арабо-ізраїльський, ліванський та іракський, що можуть перерости не лише у загально регіональний, а й всесвітній конфлікт. Президент Ірану може дозволити собі погрожувати Ізраїлю "стерти" останнього з політичної мапи світу, а з боку такої провідної країни світу як США можна реально очікувати збройної атаки на Іран з усіма непередбачуваними наслідками як для регіону, так і для всього людства. В Іраку мусульмани масово вбивають один одного лише за те, що одні з них суніти, а інші шиїти.

Своєрідним символом нинішньої "шизофренічної" картини сучасного Близькосхідного регіону стала світлина американського кореспондента С. Платта, яку було визнано найкращою за минулий рік найпрестижнішим міжнародним фотоконкурсом World Press Photo. Весела й безтурботна компанія "золотої" молоді ліванської столиці у шикарному кабріолеті проїжджає по щойно зруйнованих ударами ізраїльської авіації кварталах Бейрута. "Де ми є на Близькому Сході, — запитував присутніх учасників диспуту, присвяченого обговоренню ситуації в регіоні її модератор В. Наср, дослідник Центру близькосхідних досліджень американської Ради з питань зовнішньої політики, — на шляху до цивілізації, чи поза таким шляхом?".

Саме аналіз близькосхідної ситуації домінував під час першого дня роботи форуму у Давосі. Учасники дискусії розглянули ситуацію навколо основних больових точок регіону, насамперед іранську та іракську кризи, стан близькосхідного мирного процесу, взаємовідносини між країнами та основними етнічними й етнорелігійними групами регіону, перспективи впровадження демократичних реформ, роль і місце нафтоекономіки у нинішніх геополітичних та геоекономічних процесах на Близькому і Середньому Сході тощо.

У центрі уваги було питання про можливість і загрозу конфлікту між Іраном та США. Абсолютна більшість учасників дискусії висловила переконання, що Близький Схід просто не витримає наслідків другої, після іракської, війни. На переконання Генерального секретаря Ліги арабських держав (ЛАД) А. Мусси, "загроза американської атаки проти Ірану є дуже серйозною і може спровокувати поширення насильства у масштабах усього Близького Сходу".

"Я навіть не можу собі уявити, до яких наслідків це може призвести як щодо країн Перської затоки, так і для всього Середземномор'я", — заявив відомий арабський політик і дипломат. Окрім зростання напруження й насильства, особливо між сунітами та шиїтами у таких країнах як Ірак, Ліван, Бахрейн, Саудівська Аравія, майбутній розвиток американсько-іранської конфронтації може вкрай негативно позначитись на економічному розвитку регіону.

По-перше, може бути підірваним економічне зростання у багатьох арабських країнах, яке триває впродовж останніх трьох років і тим самим завдано серйозного удару економічним основам трансформацій в Арабському світі.

По-друге, різке підвищення або падіння цін на нафту внесе розлад у світову й регіональну економіку. Тому висновок учасників дискусії був одностайним: економічні наслідки можливого американсько-іранського конфлікту будуть "жахливими". Тому єдиним виходом із кризової ситуації, що склалася навколо Іраку, є політичне вирішення проблеми.

Характерно, що через декілька днів після закінчення роботи щорічної конференції у Давосі канцлер Німеччини А. Меркель під час свого близькосхідного турне твердо висловилась за необхідність розв'язання іранської ядерної проблеми лише мирним шляхом. "Ми не повинні просувати воєнний вибір, оскільки воєнного вирішення іранської кризи немає", — чітко заявила А. Меркель у своїй лекції в центрі стратегічних досліджень (Абу-Дабі, Об'єднані Арабські Емірати) 6 лютого 2007 р.

Багато уваги було приділено аналізу способів забезпечення нормалізації ситуації в Іраку, насамперед недопущенню сповзання країни у братовбивчу громадянську війну з її фатальними наслідками для самого існування Іраку як єдиної суверенної країни. Було зазначено, що основними завданнями у справі створення стабільної та єдиної країни є створення сильної та відповідальної центральної влади, реорганізація і серйозне зміцнення збройних сил країни, значна допомога міжнародної спільноти і передусім самого Арабського світу, налагодження плідної співпраці Іраку із сусідніми країнами, насамперед Іраном та Сирією, ефективне використання нафтового потенціалу країни для відновлення та розвитку всіх її регіонів тощо.

Особливе місце у роботі Давоського форуму було відведено обговоренню шляхів розв'язання арабо-ізраїльського конфлікту, як засадничої, вирішальної ланки всього заплутаного ланцюга близькосхідних проблем. У палкій промові короля Йорданії Абдалли II було заявлено, що довготривале ігнорування прав палестинців є "тим ключем розпалення глобальної і регіональної кризи, яка має тенденцію до поглиблення. Без розв'язання ізраїльсько-палестинського конфлікту неможливо досягти стабільності у регіоні".

Обговорення питань близькосхідного мирного процесу відбувалось на тлі певних змін навколо цієї основної проблеми регіону, які дають підстави сподіватись на можливість прориву того тупикового стану, в якому вона перебуває впродовж останнього року. Йдеться про усвідомлення аксіоми, що без змін у ставленні до цього питання з боку американців годі сподіватись на створення міцного об'єднання поміркованих арабських режимів за схемою 6+2 (арабські країни Перської затоки + Єгипет та Йорданія).

Велику роль у цьому зрушенні відіграла позиція керівництва Євросоюзу і особливо А. Меркель, канцлера Німеччини, країни, яка нині головує як у ЄС, так і у "великій вісімці". Саме цій жінці-політику, за свідченням британської газети The Guardian, вдалося особисто переконати американського президента, що врегулювання ситуації в Іраку пов'язане з загальною ситуацією на всьому Близькому Сході. Можна цілком впевнено стверджувати, що тенденція, яка намітилась, була не просто підтримана форумом у Давосі, а зроблено серйозний поштовх до підведення під близькосхідний мирний процес економічної основи.

Віце-прем'єр Ізраїлю Ш. Перес запропонував створити 500-кілометрову "долину миру" спільну економічну зону між Ізраїлем, Палестиною та Йорданією. "Я вірю, що настав час, коли політику повинні робити ми і палестинці, а економіку нашого регіону має розвивати "трійка", тобто йорданці, палестинці та ми", — заявив Ш. Переc під час обговорення ситуації навколо арабо-ізраїльського конфлікту.

Характерно, що й такий фінансист як Дж. Сорос, активний учасник форумів у Давосі, обмірковує, за повідомленням The Financial Times, можливість підтримки нової ініціативи для впливового проекту, спрямованого на надання фінансової підтримки створенню "двох держав для двох народів", тобто створення незалежної демократичної Палестинської держави, яка житиме у мирі і злагоді із сусіднім Ізраїлем.

У заключних рішеннях Давоської конференції Всесвітнього економічного форуму було проголошено про створення спільної ізраїльсько-палестинської бізнесової ради. Її місія полягатиме у підтримці та заохоченні конструктивного співробітництва між ізраїльським та палестинським бізнесом з тим, щоб зміцнювати економічне співробітництво та просувати мирні зусилля, спрямовані на реалізацію "дводержавного" вирішення палестинсько-ізраїльської проблеми. Передбачають, що перша асамблея ради має відбутися під час проведення конференції Всесвітнього економічного форуму з питань Близького Сходу на Мертвому морі у Йорданії.

Зростання ролі і значення Близькосхідного регіону у світовій політиці і економіці привертало велику увагу учасників Давоського саміту і через призму зростання значення ролі Близького і Середнього Сходу в розвитку світової нафтоекономіки. Питання стану й перспектив майбутнього розвитку світової нафтоекономіки або, як стало останнім часом модно її називати петроекономіки (petroeconomics), її впливу на існуючий зсув у балансі світових сил взагалі було серед центральних проблем цьогорічної конференції Всесвітнього економічного форуму.

Наголошувалось, що без забезпечення стабільності у Близькосхідному регіоні неможливо забезпечити стабільність світової економіки загалом і, насамперед, стабільність світового енергетичного балансу, безпеки безперебійної роботи найважливіших світових енерготранспортних артерій, що пов'язані із Близьким Сходом.

Посилення боротьби й суперництва за контроль над вуглеродними ресурсами Близькосхідного регіону між провідними сучасними центрами сили разом із швидким піднесенням нових регіональних лідерів стали серйозною причиною того зсуву у світовому балансі сил, яке відбувається впродовж останнього часу.

На конференції також наголошувалось, що сприятлива економічна кон'юнктура для країн Близькосхідного регіону, яка пов'язана передусім із зростанням цін на енергоносії, має бути ефективно використана цими кранами для диверсифікації своєї економіки та здійснення глибоких системних перетворень. У документах Давоського форуму розглядали три можливі сценарії розвитку Близького Сходу. Найбільш оптимістичний Оазис, який характеризується широкомасштабними реформами та глибокою інтеграцією регіону у світову економіку. Найгірший сценарій Буревій, який супроводжується політичним хаосом й серйозними соціально-економічними та політичними потрясіннями. І нарешті Багатий залив, характерними рисами якого є поступові й обережні реформи, коли не лише нафта та газ є основою розвитку країни.

Мабуть, характерною особливістю нинішнього стану розвитку Близького Сходу є наявність одночасно трьох зазначених сценаріїв, варіантів розвитку: Буревій — Палестина та Ірак, Багатий залив — Єгипет, Йорданія, Саудівська Аравія. І нарешті Оазис, який характерний для об'єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ), особливо перлини емірату Дубаї, частка якого становить 90% від нафтового видобутку ОАЕ. Про впевнений та вражаючий поступ Дубаї свідчить прийнятий на початку 2007 р. Стратегічний план розвитку Дубаї до 2015 р. Його характерною особливістю є диверсифікація ресурсів емірату, значне зниження залежності від нафти. Доля нафти у створенні ВВП не перевищувала 3% в 2006 р., тоді як у 2000 р. її доля становила 10%, а у 1975 р. — 54%. Емірат здійснює багато грандіозних проектів, серед яких знаменитий хмарочос "Вежа Дубаї", заввишки понад 700 м, філіал Лувру та інші.

Мюнхен: "Ширший Близький Схід: новий підхід?"

Якщо на конференції у Давосі проблеми Близькосхідного регіону розглядались, насамперед, у контексті пошуку економічних важелів впливу на нормалізацію ситуації і вирішення комплексу нагальних проблем регіону, то увагу конференції у Мюнхені було привернуто до пошуку нової системи регіональної безпеки на Близькому і Середньому Сході, її інтеграцію у світову систему безпеки, роль і місце трансатлантичної спільноти у вирішенні завдання. У цьому контексті особливе значення мав виступ канцлера ФРН А. Меркель. Його значення полягає у тому, що як лідер країни, яка нині здійснює президентство у Раді Європейського Союзу, А. Меркель обґрунтувала сучасне концептуальне бачення Об'єднаною Європою шляхів вирішення вузлових питань Близького і Середнього Сходу.

Афганістан. Канцлер ФРН зробила наголос на необхідності поєднання суто військових операцій проти Талібану із щоразу більшою допомогою у формуванні політичних структур в Афганістані, збільшенні зусиль для реконструкції країни. Основне завдання — допомогти створити в Афганістані політично стабільну країну.

Палестинсько-ізраїльські відносини. ЄС з повагою сприйняв результати останніх парламентських виборів у Палестині та перемогу Хамасу. Все ж ЄС надалі вимагає від палестинської влади визнати право Ізраїлю на існування та ті кроки, які вже були зроблені у попередні часи задля встановлення миру.

Ірак. Позиція Німеччини та Євросоюзу полягає у підтримці створення демократичної та економічно життєздатної країни, у продовженні виконання своєї навчально-тренувальної місії з підготовки силових структур Іраку, у формуванні сучасної правової системи, підготовці кадрів для національної економіки і освіти.

Іран. Позиція ЄС полягає у недопущенні виробництва Іраном ядерної зброї. Іран повинен довести світовому співтовариству, що його ядерна програма не спрямована на оволодіння ядерною зброєю. Вирішальну роль у пошуку оптимальної моделі розв'язання іранської кризи відіграє Рада безпеки ООН як легітимний орган вирішення схожих міжнародних конфліктів.

А. Меркель дала чітко зрозуміти, що Євросоюз твердо виступає за політичне вирішення іранської проблеми. Верховний Представник Євро-союзу з питань зовнішньої політики та політики безпеки Х. Солана став фактично співдоповідачем А. Меркель в обґрунтуванні європейської позиції щодо основних проблем Близькосхідного регіону. Головний дипломат ЄС особливо наголошував на необхідності продовження діалогу з Іраном, підкреслив як дуже позитивний і конструктивний момент участь у Мюнхенській конференції Секретаря Ради національної безпеки Ірану А. Ларіджані.

З урахуванням того, що Мюнхенська конференція з питань політики безпеки традиційно присвячена насамперед осмисленню ролі трансатлантичної спільноти у вирішенні питань глобальної безпеки, центральне місце серед усіх питань Близького і Середнього Сходу посіла афганська тема.

І це цілком закономірно, адже саме в Афганістані НАТО, США та ЄС зіткнулися з найбільшим викликом для всієї системи трансатлантичної безпеки, особливо після того, як від жовтня 2006 р. НАТО перейняло на себе всю відповідальність за ситуацію в Афганістані. Останнім часом трансатлантична спільнота постала перед необхідністю вирішення в Афганістані значної кількості проблем, пов'язаних із необхідністю мобілізації для афганської місії значно більшої військової сили. Необхідні також чималі витрати для вдосконалення взаємодії між НАТО та ЄС, взаємовідносин між Афганістаном та Пакистаном тощо.

Пасіонарні виступи двох помітних учасників Мюнхенської конференції міністра закордонних справ Ізраїлю Ц. Лівні та Секретаря Ради національної безпеки Ірану А. Лоріджіні стали переконливим свідченням того, наскільки драматично сьогодні розколотий Близький і Середній Схід багатьма розділовими лініями недовіри, взаємних образ, непорозуміння, скільки спільних зусиль потрібно докласти світовому співтовариству спільно з країнами регіону, щоб перетворити його в зону безпеки. Ізраїльський міністр прямо заявила, що відносно Ірану "військова акція має також розглядатися як варіант".

З образою і гіркотою головний іранський представник на переговорах щодо ядерних проблем своєї країни говорив про відсутність з боку США належної поваги та розуміння позиції своєї країни, про намагання примусом, силою нав'язати іранському та іншим народам регіону закордонну модель демократії, переконував, що іранська стратегія безпеки має "суто оборонний характер на противагу ізраїльській". Ця полемічна дуель стала віддзеркаленням того, наскільки небезпечною для стабільності на Близькому Сході є нинішня боротьба між Ізраїлем та Іраном за лідерство в регіоні.

І ще одна характерна риса близькосхідної теми на Мюнхенській конференції 2007 року з питань політики безпеки. Вона переконливо продемонструвала, що святе місце порожнім не буває. На тлі доволі значного зниження авторитету і впливу США на Близькому і Середньому Сході відбувається посилення активності інших провідних центрів сили.

У цьому плані знаменита промова російського президента В. Путі-на, як і його візит до країн Перської затоки, куди він відбув прямо з Мюнхена, засвідчив, що Росія зробила серйозну заяву на позицінування себе як одного з основних геополітичних та геоекономічних гравців у Близькосхідному регіоні. Також була підтверджена тенденція до зростання ролі й впливу Євросоюзу в межах політики трансатлантичної спільноти на Близькому і Середньому Сході.

Близький Схід: українські перспективи

Як вже зазначалося, Україна була представлена на обох форумах найвищими посадовими особами країни Президентом та Прем'єр-міністром, що дало можливість активної участі української сторони в обговоренні більшості актуальних міжнародних проблем, зокрема й близькосхідної. У промові на Мюнхенській конференції Президента України В. Ющенка були, фактично, сформульовані основні принципи сучасної політики України на Близькому і Середньому Сході.

По-перше, було відзначено активні миротворчі та посередницькі зусилля нашої держави на Близькому і Середньому Сході. Йдеться про відрядження українського миротворчого персоналу до Іраку, а також про готовність України до проведення на її території переговорів щодо врегулювання конфлікту на Близькому Сході.

По-друге, Україна підкреслила свою роль та великі потенційні можливості у формуванні загальноєвропейської енергетичної системи, де б вона відігравала значну роль країни-транзитера в Європу газу і нафти з Каспійсько-Центрально-азійського та Близькосхідного регіонів.

По-третє, прагнення України стати повноправною частиною всієї загальноєвропейської системи безпеки, її послідовний європейський та євроатлантичний курс передбачає тісне співробітництво і координацію дій нашої держави з Євро-союзом і у Близькосхідному регіоні. Водночас прем'єр-міністр України В. Янукович під час свого перебування на конференції Всесвітнього економічного форуму в Давосі провів зустрічі з прем'єр-міністрами таких впливових країн Ширшого Близького Сходу як Єгипет та Пакистан А. Назіфом та Ш. Азізом, під час яких розглядались питання майбутнього розвитку українсько-єгипетських та українсько-пакистанських відносин у контексті реалізації Україною своїх стратегічних інтересів у регіоні.

Напружені дискусії щодо близькосхідної проблематики на двох світових форумах стали віддзеркаленням того вузла протиріч, що склався сьогодні на Близькому і Середньому Сході. Вони також достатньо виразно виявили основні наміри і прагнення головних гравців у геостратегічному просторі Близькосхідного регіону. Основний підсумок: Близькому Сходу потрібна нова архітектура безпеки на основі відмови від політики унілатералізму та врахування законних інтересів усіх народів регіону в поєднанні із потребами глобального розвитку людства.


24.02.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!