Osvita.ua Вища освіта Реферати Політологія Природа, ознаки і функції держави. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Природа, ознаки і функції держави. Реферат

Дослідження показали, що держава виникає, розвивається під впливом цілого ряду факторів і виділення будь-якого одного майже не можливо. Історія держави – складний і багатообразний процес, опосередкований багатьма історичними і регіональними особливостями кожної епохи, специфікою локальних цивілізацій і іншими факторами

В уявленні будь-якої людини держава - це ті органи, установи, організації, що видають закони, встановлюють певний порядок і стежать за його виконанням, а якщо потрібно, то і застосовують силу. Держава визначає все наше життя: встановлює розміри зарплати, стипендії, пенсії, відпустки, цін, податків і та ін. Це побутове, повсякденне, звичайне уявлення про державу. Воно хоч і правильне, але не повне. А суспільство передусім цікавить якою повинна бути держава, а не якою вона вже є. Чому вона побудована так, а не інакше, чи відповідають її функції потребам сьогодення, як зробити її краще і гуманніше?

Відповідь на всі ці питання можна отримати тільки в результаті наукового аналізу держави.

Держава є центральним інститутом політичної системи суспільства. В її діяльності концентрується основний вміст політики.

Саме поняття держава звичайно вживається в двох значеннях. У широкому сенсі - це країна, суспільство, народ, що розташовані на певній території і подаються органами вищої влади. В цьому значенні звичайно говорять про німецьку, англійську, українську держави.

У вузькому, власному значенні термін держава значить організацію, що має верховну владу на певній території.

Держава має ряд ознак, що допомагають виявити її суттєвість.

По-перше, відокремлення публічної влади від суспільства, її розбіжність з організацією усього населення, поява верств професіоналів-управлінців.

По-друге, суверенітет, тобто верховна влада на певній території. На відміну від різноманітних організацій, що володіють певною владою над людьми, держава володіє вищою владою, рішення якої обов'язкові для всіх громадян.

По-третє, держава має територію, чітко обмежену державним кордоном. Закони і повноваження держави розповсюджуються на людей, що проживають на цій території. Держава будується за територіальним принципом.

По-четверте, держава володіє монополією на законне застосування сили і фізичного примушення. Вона може не тільки обмежити свободу людини, але навіть фізично знищити її. Для цього у держави є спеціальні засоби: зброя, армія, поліція, служба безпеки, суд, прокуратура.

По-п'яте, держава має виключне право на видання законів і норм, обов'язкових для усього населення.

По-шосте, державною прерогативою є стягнення податків і зборів, що необхідні для отримання численних державних службовців і матеріального забезпечення державної політики.

Ці ознаки відрізняють державу від інших організацій і об'єднань, але не розкривають її зв'язки з суспільством і фактори, що лежать в основі її виникнення і еволюції.

Які ж причини виникнення держави? Щоб повно і аргументовано відповісти на ці питання, студентам бажано було б звернутися в тому числі і до історичної літератури. Ми ж намагатимемося відповісти на це питання з точки зору різноманітних політологічних підходів.

І так, існує декілька точок зору на питання про причини виникнення держави.

Більшість дослідників сходяться на тому, що держава з'явилася в результаті розкладу родоплемінного ладу, появи верств управлінців – професіоналів та поступового відокремлення в їхніх руках управлінських функцій, ресурсів влади і соціальних привілей під впливом цілого ряду факторів.

Звичайно до таких факторів відносять:

  • розвиток суспільного розподілу праці, виділення управлінської праці в спеціальну галузь. В результаті розвитку усього суспільства і виробництва, появи додаткового продукту, розширення господарських і зовнішніх зв'язків у суспільства з'явилася потреба в підсиленні управлінських функцій і створенні для цього державних органів;
  • виникнення в ході суспільного розвитку приватної власності, класів і експлуатації. Найбільш детально цю точку зору обґрунтовує марксизм, що на перший план в діяльності держави ставить функцію класового пригноблення. Сучасна наука не заперечує важливого впливу виробничих відношень і економічних панівних класів на державу. Але в той час сама його поява і існування не зв'язуються з виникненням приватної власності і появою класів. І те, що спочатку управління здійснювалося безпосередньо всіма членами роду без спеціально уповноважених осіб та установ, пояснюється зовсім не тим, що суспільство було вільне від класів, а незначним обсягом і простотою суспільних відношень. Більш того, немало держав Сходу виникли і існували на базі так званого "азіатського" засобу виробництва, основою якого була суспільна власність і відсутність рабів;
  • завоювання одних народів іншими. Існує точка зору, за якою держава виникає не внаслідок внутрішнього класового розчину, як стверджує марксизм, а в результаті зовнішнього і політичного насильства, що поглиблюють соціальну нерівність і наводять до утворення класів і експлуатації. Автори цієї теорії – Ф. Опенгеймер і Л. Гумплович. Вплив завоювань на утворення і розвиток держави має місце, але його не треба абсолютизувати, упускаючи з виду інші, інколи і більш важливі фактори;
  • демографічні фактори. Передусім зростання чисельності і густоти населення, перехід народів від кочового до осідлого способу життя, упорядкування шлюбних відношень;
  • психологічні фактори. При цьому держава розглядається як плід людського розуму, який було досягнуто під впливом певних потреб і емоцій людини. Деякі вчені вважають, що потужним мотивом створення держави був страх перед агресією з боку інших людей, побоювання за життя, свободу і майно. Інші ставлять на перший план людський розум, що прийшов до висновку про необхідність створення спеціального органу – держави, здатного краще забезпечити природні права людей, ніж їхні традиційні, додержавні форми співжиття;
  • антропологічні фактори. Вони означають, що державна форма організації має коріння в самій суспільній природі людини. Вона виникає в результаті розвитку людської природи і за допомогою права вносить в життя людей справедливі моральні начала.

Дослідження показали, що держава виникає, розвивається під впливом цілого ряду факторів і виділення будь-якого одного майже не можливо.

Історія держави – складний і багатообразний процес, опосередкований багатьма історичними і регіональними особливостями кожної епохи, специфікою локальних цивілізацій і іншими факторами. І тим не менше нам подається можливим виділити декілька основних етапів еволюцію держави.

Перший етап – рання стадія становлення держави, де зберігаються залишки первісної демократії, чергуються республіканські і монархічні форми правління. В суспільстві існує розподіл на вільних і не вільних. При цьому вільні діляться на класи з очевидним бажанням на керуючу верхівку і підлеглі низи, а також напіввільних громадян. Дві функції держави характеризують цей період. Улаштування загальних справ в суспільстві вільних і домінування по відношенню до поневолених.

Другий етап – Середні сторіччя і початок Нового часу (ХVI ст.). Зберігається сильна деспотична влада з домінуванням відношень панування і володіння. Однак до цього часу процес нової політичної організації суспільства зайшов вже достатньо далеко. З'явилося саме поняття "держава", а в науковій літературі – поняття "республіка". В ХVI ст. остаточно визначається поняття держави.

Третій етап – закріплення на Сході монархічних і імперських форм держави, завершення процесу утворення загальнонаціонального ринку, мовної і культурної консолідації більшості країн. Активізація ідеї громадянського розвитку суспільства. Створення і розпад багатонаціональних імперій.

Четвертий (сучасний) етап еволюції держави відзначений розширенням федеративних і конфедеративних процесів, боротьбою за і проти таких об'єднань і появою умов для нової сучасної державності. Ці умови включають: заглиблення демократичного процесу, створення основ громадянського суспільства і правової держави, формування динамічних механізмів стабілізації держави.

Існує також інший підхід до історії розвитку державності.

Якщо розглядати цей процес з точки зору особливостей взаємовідносин держави і особи, втілення в державному устрої раціональності, принципів свободи і прав людини, то можна виділити тільки два глобальних етапи її розвитку: традиційний і конституційний, а також проміжні стадії, що поєднують риси традиційних і конституційних держав.

Традиційні держави виникли і існували здебільшого стихійно, на основі звичаїв і норм, що йдуть корінням в глибоку стародавність. Типовим втіленням такої держави є монархії.

Конституційний етап в розвитку держави зв'язаний з його підпорядкованістю суспільству і громадянам, з конституційної визначеності сфери державного втручання, з правовою регламентацією всієї діяльності держави і створенням гарантій прав людини.

Конституційні держави істотно відрізняються від держав традиційних по засобах формування, внутрішній будівлі і функціям.

Більшість сучасних держав будуються і функціонують на базі конституції.

Конституція – це система зафіксованих в спеціальному документі відносно стабільних правил, що визначають устрій держави, її організацію, засоби політичного воле утворення, прийняття рішень, а також положення особи в державі.

В сучасних демократичних державах конституції звичайно складаються з двох частин. В першій визначаються норми взаємовідносин громадян і держави, права і свободи особи. В другій частині описується характер держави, статус різноманітних властей, правила взаємовідносин парламенту, президента, уряду і суду, а також структура і порядок функціонування органів управління.

Перші конституції були прийняті у 1789р. в США, і у Франції в 1791р. Однак ряд документів, що носять характер конституційних актів, з'явився ще раніше – у 1215, 1628, 1679, 1689 у Великобританії.

Конституція потрібна для регулювання політичного життя впродовж тривалого періоду, але реальна тривалість їхньої чинності в різноманітних країнах не однакова. Наприклад, Франція пізнала вже 16 конституцій, а в США досі діє їхня перша конституція, в яку внесено всього лише 26 поправок. Однак більш ніж 200-річне існування конституції США не означає, що вона не зазнала значних модифікацій в відповідності з вимогою часу. Конституційні новації виявилися тут не стільки в прийнятих поправках, скільки в модифікації тлумачення ряду статей Основного Закону Верховним федеральним судом Америки, що наділений правом прийняття остаточних рішень з інтерпретації закону.

Наявність демократичної конституції – важливий показник конституційності держави лише в тому випадку, якщо вона реально втілена в державній організації і безперечно виконується органами влади, заснуванням і громадянами.


11.02.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!