Osvita.ua Вища освіта Реферати Політологія Політична партія "Народний Рух України". Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Політична партія "Народний Рух України". Реферат

Історія політичної партії Народний Рух України веде свій початок від громадсько-політичного руху, який був заснований на базі численних демократичних угруповань, на основі запропонованих Спілкою письменників України Програми і Статуту

У березні - вересні 1989 року - в більшості областей пройшли установчі конференції.

Установчий з’їзд - 8-10 вересня 1989р. у Києві під назвою "Народний Рух України за перебудову".

У Народному Русі об’єдналися люди різних політичних переконань – від ліберальних комуністів до тих, хто сповідував ідеї інтегрального націоналізму. Домінували настрої національної демократії, що привели до виходу з Руху частини комуністів і національних радикалів.

У перший же рік свого існування Рух організував ряд великих масових заходів, метою яких була боротьба за державну незалежність, відродження української нації, відтворення історії українського народу і державності. Особливу увагу в пропагандистській роботі Рух приділяв вихованню історією.

Найбільшими заходами Руху були: "Живий ланцюг" до дня Злуки ЗУНР та УНР (22.01. 1990), масовий виїзд на Нікопольщину та Запоріжжя до 500-ліття запорізького козацтва (7-12 вересня 1990), великі заходи під Берестечком, Батурином, в Лубнах і Хотині.

Зареєстрований Радою Міністрів 9 лютого 1990 р., цього ж року Рух досяг значних успіхів у виборчій кампанії, що дало змогу створити у Верховній Раді України впливову фракцію "Народна рада" та забезпечити більшість в ряді місцевих рад Західної України. Робота рухівських депутатів в областях і Верховній Раді, масові заходи Руху, активна позиція Руху під час референдумів та інших політичних акцій мали вирішальний вплив на становлення незалежної української держави і забезпечили перемогу незалежної ідеї на референдумі 1 грудня 1991 року.

Після створення в січні 1990р. УРП, а пізніше ДемПУ, Рух існував як неформальна коаліція УРП, ДемПУ, інших невеликих організацій, що керувалися своїми статутами, та власне Руху, що об’єднував людей тільки на засадах програми та Статуту Руху.

ІІ з’їзд Руху відбувся у жовтні 1990 р. До Програми Руху введене положення про головну мету Руху – досягнення незалежності України; з назви виключені слова "за перебудову". Були обрані: голова Руху - Іван Драч, заступники - Мих. Горинь, О. Лавринович; Центральний провід Руху (19 чол.); Секретаріат (гол. - С. Бурлаков), Політрада (голова - Мих. Горинь), Коорд. рада (гол. - М. Поровський); Рада колегій (гол. - І. Заєць), Рада національностей (гол. - О. Бураковський).

Відбулася перша спроба об’єднати навколо Руху новостворені партії – УРП та ДемПУ; для цього був запроваджений інститут асоційованого членства у Русі. Однак ці партії відмовилися від асоційованого членства у Русі. Хитка коаліція партій навколо Руху проіснувала до вересня 1991 року і фактично розпалася в період президентської виборчої кампанії, коли УРП і ДемПУ, проігнорувавши рішення Великої ради Руху, висунули своїх кандидатів на Президента України й розгорнули виборчу боротьбу проти кандидата від Руху В'ячеслава Чорновола.

ІІІ з’їзд відбувся 28 лютого - 1 березня 1992 р. Розколу Руху вдалося запобігти завдяки компромісу між прихильниками В. Чорновола, з одного боку та Івана Драча і Михайла Гориня, з іншого; були обрані співголови - Іван Драч (згодом фактично вийшов із Руху), і Михайло Горинь (у червні 1992р. склав повноваження співголови у зв’язку з обранням його головою УРП), Вячеслав Чорновіл.

Заступники співголів - М. Бойчишин, О. Бураковський, В. Бурлаков (влітку 1992р. склав повноваження), О. Лавринович; Центральний провід: Г. Алтунян, Л. Бірюк, І. Бойчук, О. Бондаренко, В. Дончик, І. Заєць, Ю. Ключковський, Ю. Костенко, С. Одарич, М. Поровський, Л. Танюк, В. Цимбалюк, В. Червоній, В. Черняк, Б. Чорномаз, І. Шовковий. Формально було проголошено про розпад коаліції навколо Руху. УРП і ДемПУ разом з декількома незначними за кількістю людей організаціями проголосили себе послідовними прихильниками президента України Л. Кравчука.

Народний Рух заявив про свою опозицію режиму. Був перереєстрований у січні 1992р. Мін'юстом України в зв’язку з принциповими змінами Програми та Статуту.

ІV з’їзд – грудень 1992 року, розглянуто питання про соціально-політичну ситуацію і завдання Руху. Цей з’їзд зробив вирішальний крок до утвердження Руху як політичної партії. На цьому і наступних з’їздах вносилися зміни до Статуту в напрямку від організаційних засад громадської організації до розбудови партії. Головою Руху обраний В'ячеслав Чорновіл, підтверджені повноваження членів керівництва, обраних на третьому з’їзді (окрім М. Поровського, який склав повноваження). До Центрального проводу до обрані С. Головатий, В. Івасюк, О. Савченко. Частина делегатів зборів, незгодна з політикою В. Чорновола, оголосила про створення Всенародного руху України (ВНРУ).

У зв’язку з прийняттям Закону "Про об’єднання громадян" Мін'юстом України НРУ зареєстровано як партію 1 лютого 1993 року.

V з’їзд відбувся в два етапи - грудень 1993 р. і березень 1994 р. у Києві. Розглянуто передвиборчу платформу та політику Руху у період парламентських, президентських та місцевих виборів.

VI з’їзд відбувся 15-17 грудня 1995 р. в Києві, прийнято нову редакцію Програми і Статуту.

VIІ з’їзд відбувся 28-29 жовтня 1997р. в Києві, обрано новий склад Центрального проводу; затверджено виборчий список, виборчу платформу. На виборах до Верховної Ради України у березні 1998 р. Рух став другою за впливом партією, отримавши 9,4% голосів за партійним списком. Була утворена фракція у Верховній Раді у склад 48 депутатів.

VIІІ з’їзд відбувся 30 травня 1999р. в Києві; число членів Центрального Проводу скорочено до 55. Замість О. Лавриновича заступником Голови НРУ обрано Ю. Костенка.

Період до ІХ-го з’їзду – внутрішньо партійна дискусія щодо керівництва Руху і кандидатури на президентські вибори.

ІХ з’їзд відбувся у два етапи. Перший етап – 12-13 грудня 1999 у Києві; підведено підсумок внутрішньо партійної дискусії, названо можливих кандидатів від Руху на президентських виборах: Геннадія Удовенка та В'ячеслава Чорновола (останній зняв свою кандидатуру з розгляду у січні 1999 р.).

У січні 1999р. частина керівництва Руху на чолі з Ю. Костенком, незгодна з рішеннями першого етапу дев'ятого з’їзду, пішла на розкол Руху, виступивши відкрито проти В. Чорновола. 28 лютого вони організували нестатутне зібрання, оголошене ними "десятим з’їздом", і проголосили Ю. Костенка "головою НРУ".

У ситуації гострої організаційної кризи за ініціативою 13 крайових організацій Руху 7 березня 1999р. у Києві відбувся другий етап дев'ятого з’їзду, який розглянув внутрішньо партійну ситуацію та визначив політику Руху на виборах 1999 року.

З’їзд підтвердив повноваження В. Чорновола як Голови Руху, обрав заступниками Голови В. Коваля, О. Бондаренко та Л. Танюка; внесено зміни до Статуту, обрано Політичну Раду Руху – В. Чорновіл, О. Бондаренко, В. Коваль, Л. Танюк, Р. Василишин, Л. Глухівський, Л. Григорович, Я. Кендзьор, Ю. Ключковський, С. Конєв, М. Косів, Б. Костинюк, М. Кульчинський, О. Чорноволенко, Р. Шмідт; Центральний Провід у складі 49 осіб. З’їзд схвалив підписання угоди про політичний блок Руху з партією "Реформи і порядок" (В. Пинзеник), визначив Г. Удовенка як кандидата від Руху на пост Президента України.

25 березня 1999 р. в автомобільній катастрофі при нез´ясованих обставинах загинув Голова НРУ В'ячеслав Чорновіл. Похорон В. Чорновола 29 березня 1999р. у Києві зібрав понад 200 тис. людей з усіх областей України.

31 березня 1999 р. Центральний Провід Руху обрав виконуючим обов’язки Голови НРУ (до наступного з’їзду) Г. Удовенка. У зв’язку з претензіями Ю. Костенка та його групи на представництво Руху ситуація у Русі стала предметом вивчення у Міністерстві юстиції України. 29 березня 1999 Мін'юст погодив зміни до Статуту Руху, внесені другим етапом ІХ з’їзду Руху, чим визнав безпідставними домагання групи Ю. Костенка. Ця позиція була підтверджена рішеннями Київського обласного суду та Верховного Суду України у зв’язку із скаргами Ю. Костенка. Проведена перереєстрація членів Руху підтвердила підтримку абсолютною більшістю рішень другого етапу ІХ з’їзду (перереєстровано понад 80% членів Руху).

Х з’їзд Руху відбувся 14 травня 1999 р. у Києві і засвідчив завершення організаційної кризи. Головою Руху обраний Г. Удовенко, заступниками Голови – О. Бондаренко, Ю. Ключковський, В. Коваль, М. Косів, Л. Танюк; до складу Політради замість М. Кульчинського обрано голову Союзу Українок Атену Пашко. На з’їзді Г. Удовенко та В. Пинзеник підписали Угоду між НРУ та ПРП про політичний блок та спільного кандидата на президентських виборах. З’їзд офіційно висунув Г. Удовенка кандидатом у Президенти України. Рух має парламентську фракцію в Верховній Раді України.

5-6 травня 2001 року у Києві відбувся ХІ з'їзд НРУ, на якому Головою партії переобрано Геннадія Удовенка. Заступниками Голови Руху стали Лесь Танюк, Вячеслав Коваль, Юрій Ключковський. У новому складі обрано Політичну Раду та Центральний Провід партії.

ХІІ з'їзд Народного Руху України (Київ, 8 грудня 2001 року) прийняв Ухвали "Про утворення виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна"", "Про затвердження виборчого списку Народного Руху України у складі виборчого списку блоку Віктора Ющенка "Наша Україна"", "Про рекомендації Народного Руху України щодо кандидатів у народні депутати України від виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна" в одномандатних виборчих округах".

3 травня 2003 року на ХІІІ з´їзді НРУ Головою партії було обрано Бориса Тарасюка. Заступниками Голови Руху стали Роман Зварич, Юрій Ключковський, В'ячеслав Коваль, Василь Куйбіда, Лесь Танюк. У новому складі обрано Політичну Раду та Центральний Провід НРУ.

ХІV з'їзд Народного Руху України, що відбувся у столиці 20 березня 2004 року, ознаменувався ухваленням рішення щодо утворення виборчого блоку для участі у виборах Президента країни та прийняттям змін та доповнень до Статуту НРУ.

19 лютого 2005 року – XV Всеукраїнські Збори Народного Руху. Присутні 484 делегатів з 490 обраних. З’їзд прийняв Ухвалу про участь Народного Руху України у виборчій кампанії 2006 року. В Ухвалі, зокрема зазначається:

1. Для участі у виборах 2006 року виступити з ініціативою створення виборчого блоку політичних партій, що підтримують Президента України Віктора Ющенка, і стати співзасновником цього блоку разом з партіями - учасниками Коаліції "Сила Народу", іншими політичними силами.

2. Доручити керівництву НРУ продовжити переговори з потенційними учасниками виборчого блоку щодо вироблення умов, принципів і формату його утворення, заснування керівних органів, порядку складання списків кандидатів у народні депутати України, депутатів представницьких органів місцевого самоврядування, розподілу зобов'язань між учасниками блоку в організації і веденні виборчої кампанії з укладанням письмових угод на їх реалізацію та вирішення інших питань виборчої кампанії.

3. Керівництву обласних та районних організацій НРУ забезпечити якісний підбір кандидатів у депутати до представницьких органів місцевого самоврядування та організувати на місцях структури блоку і забезпечити участь у їх роботі активу НРУ, розробку заходів з організації і ведення виборчої кампанії.

4. Надати керівництву НРУ повноваження на продовження консультацій щодо вироблення майбутніх форм консолідації політичних сил – учасників блоку.

Також було ухвалено низку заяв та звернень: Заяву про політичну ситуацію в Україні після президентських виборів; Звернення до Президента України В. А. Ющенка, Звернення до політичних партій і громадських організацій.


01.02.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!