Osvita.ua Вища освіта Реферати Філософія Філософська характеристика процесу мислення. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Філософська характеристика процесу мислення. Реферат

Мислення – це процес опосередкованого, предметного відображення (пізнання) загальних, суттєвих властивостей об’єктів та явищ дійсності, відображення взаємозв’язків та відношень, що існують між ними

Мислення починається з проблемної ситуації, для виходу з якої індивід повинен знайти і застосувати нові для себе знання чи дії. Вона включає в себе невідоме (шукане), пізнавальну потребу індивіда, його здібності та досвід. Однак з багатьох причин індивід, оцінюючи ситуацію як проблемну, часто не шукає виходу з неї.

Він вдається до мислення тоді, коли проблемна ситуація перетворюється на задачу - мету, яка дається в певних умовах і в якої можна досягти за рахунок останніх. Інакше кажучи задача - це проблемна ситуація, прийнята індивідом. Тепер вона набуває вигляду відомого і невідомого, зв’язки між якими слід віднайти. Пошук таких зв’язків, тобто розв‘язування задачі і становить процес мислення.

Порівняно з відчуттями і сприйманнями це значно повніший образ світу, який несе в собі ступінь проникнення індивіда в сутність явища дійсності з’ясування їх неявних властивостей. У своїх розвинених формах це раціональна пізнавальна діяльність, шляхом людина здобуває нові абстраговані від чуттєвих даних, знання,будує узагальнений образ світу, створює власну філософію, з рештою, здійснює акти творчості.

Закономірності розвитку мислення, і психіки в цілому, висвітлює аналіз його філо-історіо- та онтогенезу.

Протягом філогенезу, воно надбудовується над стадіями елементарної сенсорної та перцептивної психіки і виконує функції інтелекту. На початкових етапах історіогенезу цей процес має вигляд первісного (міфологічного)мислення й слугує засобом пояснення життя людини. Він виникає під час практичних дій, за допомогою яких, людина реалізує стосунки з природою, започатковує шлях, яким людина прямує від чуттєвого до теоретичного пізнання дійсності. В онтогенезі мислення формується і видозмінюється в міру ускладнення життєвих зв’язків дитини зі світом.

Ще мислення є здатністю людини відображати об’єктивну дійсність у поняттях та судженнях.

Процес мислення характеризується такими особливостями:

1. Процес мислення становить складну єдність. Мислення не пов’язане з мовою, але виражене в мові.

Незважаючи на те, що в онтогенезі відношення мислення і мовлення своєрідні і мінливі, неможливо вивчати процес мислення в дитини поза аналізом розвитку її мовлення.

2. Мислення дорослої людини має узагальнений характер. Про що б людина не думала, над розв’язанням якої б конкретної задачі не працювала, вона завжди думає за допомогою мови, отже, узагальнено.

І.П. Павлов визначаючи слово, як особливий сигнал дійсності, як специфічний подразник, що має узагальнений характер, розкриває і його відношення до мислення,

Він писав про те, що мовні сигнали “є абстрагування від дійсності і припускають узагальнення, що й становить наше зайве спеціально людське, вище мислення, яке створює спочатку загально-людський емпіризм, а нарешті й науку-знаряддя вищого орієнтування людини в навколишньому світі і в собі самій.

Зв’язки між предметами і явищами відображаються звичайно у мовних формах, хоч деякі зв'язки, наприклад просторові і часові, людина може сприймати й безпосередньо.

3. Для мислення характерна проблемність, тобто пошук зв’язків у кожному конкретному випадку, у кожному явищі, яке є об’єктом пізнання. Цей пошук розпочинається звичайно у відповідь на словесний сигнал. Таким сигналом є запитання, з якого розпочинається процес мислення У запитанні формулюється завдання мислення.

При цьому кожне запитання символізує цілком визначений тип зв’язку, розкриття якого в певному конкретному явищі і становить завдання, що постало перед людиною. Запитання: ” Чий м’яч покотився?” - потребує встановити зв’язок лише однієї категорії відношень належності. Запитання: ”Куди м’яч покотився?” - сигналізує також лише один тип зв’язку - напрям, місце Запитання:” Чому м’яч покотився? – зумовлює пошуки причинних зв’язків.

Запитання - одна з найбільш доказових форм єдності мислення і мови. Запитання є сигнал, і він спричиняє відповідь - специфічну для людини орієнтувальну реакцію, пошукову розумову діяльність.

Мислення - це розв’язання певної задачі, сформульованої в запитанні. Пошук відповіді на поставлене запитання надає процесу мислення спрямованого, організованого характеру.

4. Мислення - стрижень будь-якої розумової діяльності людини. Цим розумовий процес навіть дворічної дитини, яка засвоює мову, якісно відрізняється від примітивних форм аналізу і синтезу, доступних вищим тваринам. Пошук шляхів розв’язання тварини здійснюють методами безладних спроб і помилок, спрямованих на досягнення “приманки”, але не на націленість. Сформульована в запитанні потреба пізнати, зрозуміти має в людини усвідомлений характер. Мисляча людина знає, що вона не знає і що хоче взнати. Вона знає, що вона знайшла, розв’язавши поставлену задачу.

Оформлення задачі в запитанні є першим етапом розумового процесу, бо перш ніж розв’язувати задачу, треба розкрити категорію, в межах якої лежать шукані зв’язки. Знайдений розв’язок задачі - це розуміння, тобто встановлення нових знань, яких набула людина.

Звичайно, не тільки діти, а й дорослі і не завжди відразу знаходять правильний розв’язок поставленої задачі.


20.12.2010

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!