Osvita.ua Вища освіта Реферати Філософія Філософські погляди Платона. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Філософські погляди Платона. Реферат

Платон (427-347до н.е.), учень Сократа, виклав свої погляди на державу, демократію, політичні режими і форми правління у своїй відомій роботі “Держава”. У своїх поглядах на державу Платон виходив з того, що існує ідеальна держава, ідеальний зразок і його багаторазові повторення-перекручування в реальному світі речей

На думку Платона, висловлену ним у трактаті “Держава”, головною основою ідеальної держави є справедливість. Вона полягає в тому, щоб кожному громадянину було відведено особливе заняття, найбільш відповідну його натурі роботу, тобто справедливість є відповідність реальної речі своїй ідеї, адже держава тоді є ідеальним, коли кожен громадянин діє в згоді зі своєю власною сутністю.

А оскільки між людьми існують індивідуальні розходження, Платон пропонує розподіл суспільства на стани: філософів-правителів, воїнів-стражів і ремісників-виробників. Ці стани Платон ототожнює з трьома початками в людській душі, а саме: розумним, лютим і надихаючим.

У підкріплення свого аристократичного ідеалу Платон пропонував вселяти громадянам міфи про те, як бог домісив у душі людей частки металів: у душі тих з них, що здатні правити і тому найбільш коштовні, він домісив золота, у душі їхніх помічників-і срібла, а в душі хліборобів і ремісник - заліза і міді. Якщо ж в останніх народиться дитина з домішкою шляхетних металів, то його переклад у вищі розряди можливий тільки з ініціативи правителів.

Для Платона ідеальна будова держави, де кожен громадянин тотожний у своїх інтересах суспільному цілому, не являє собою ще особистості, що претендує на індивідуальну самоцінність і повну автономію у вчинках. У нього держава і цивільне суспільство представлені в єдиному, цілісному, нерозчленованому понятті.

Для збереження станів Платон пропонує створити особливу систему виховання для нащадків правителів і стражів. В основу цієї системи покладені музичне і гімнастичні мистецтва.

Музичне зміцнює дух і виховує любов до батьківщини, гімнастичне зміцнює тіло і готує громадян до захисту своєї держави. Після закінчення навчання цим дисциплінам виявивших себе найбільш знаючими і доброчесними юнаком починають готувати до діяльності правителів. Вони вивчають мистецтво міркування і ведення споровши, а потім філософію, що вінчає всю систему знань.

Метою держави, що Платон вважав ідеальним, саме і є забезпечення для максимального числа їхніх громадян умов для доброчинного життя.

Платон виділяє наступні форми правління: царський лад (монархія), аристократія, тимократія, олігархія, демократія, тиранія. самим правильним і розумної він вважає царський лад і аристократію. Інші форми правління є послідовним відхиленням від ідеальної держави. Спершу аристократія як влада кращих вироджується в тимократію.

Аристократія - це правління кращих зі схваленням народу. Владою володіє і править той, хто вважається доблесним і мудрої. В основі такої форми правління лежить рівність по народженню. На думку Платона, на роль правителя ідеально підходить лише той, хто добровільно не захоче бути правителем і займатися виправленням чужих пороків. Найменш підходять люди, що керуються честолюбством, грошима, пошаною.

Щоб досягти однодумності і згуртованості двох вищих станів, що утворять разом клас стражів держави, Платон установлює для них спільність майна і бюта. “Насамперед ніхто не повинний володіти ніякою приватною власністю, якщо в тім немає крайньої необхідності.

Потім ні в кого не повинно бути такого чи житла комори, куди не мав би доступу всякий бажаючий”. Стражам забороняється мати родину, для них уводиться спільність дружин і дітей.

Громадянам третього стану дозволялося мати приватну власність, гроші, торгувати на ринках...

Геніально угадавши значення поділу праці в економічному житті суспільства, Платон проте виступав за обмеження господарської активності і збереження аграрно замкнутого, “самодостатнього “ держави.

Виродження аристократії мудрих, за його словами, спричиняє твердження приватної власності і звертання в рабів вільних землевласників із третього стану. Так виникає критсько-спартанськй тип держави, чи тимократия (“ тімі “- честь), панування найсильніших воїнів. Держава з тимократичним правлінням буде вічно воювати.

Наступний вид державного устрою-і олігархія-і з'являється в результаті скупчення багатства в приватних осіб. Цей лад заснований на майновому. Владу захоплюють деякі багаті, тоді як бідняки не беруть участь у керуванні.

Олігархічна держава, що роздирається ворожнечею багатіїв і бідняків, буде постійно воювати саме із собою.

Наступною формою державного правління, є демократія, що логічно випливає з олігархії. Перемога бідняків приводить до встановлення демократії - влади народу. Тут панують свавілля і безнаявність. Нарешті, надмірна воля обертається у свою протилежність - надмірне рабство.

Установлюється тиранія, найгірший вид держави. Влада тиранів тримається на віроломстві і насильстві. Головною причиною зміни усіх форм держави Платон вважала псування людських удач.

Вихід з порочних станів суспільства він зв'язував з поверненням до початку: правління мудрих.

Діалог “Закони” є останнім твором Платона. У ньому він зображує “другий по достоїнству” державний лад, наближаючи його до реальної дійсності грецьких полісів.

Основні відмінності діалогу “Закони” від діалогу “Держава” такі:

  • По-перше, Платон відмовляється від колективної власності філософів і воїнів і встановлює для громадян єдиний порядок користування майном. Земля є власністю держави. Вона поділяється на рівні по родючості ділянки. Кожен громадянин одержує земельний наділ і будинок, якими користається на правах володіння. Всі інші види майна громадяни можуть придбати в приватну власність, але її розміри обмежені.
  • По-друге, розподіл громадян на стани заміняється градацією по майновому цензі. Політичні права громадяни здобувають у залежності від розмірів майна, вписавшись в один з чотирьох класів. Чи розбагатівши зубожівши, вони переходять в інший клас. Усі разом громадяни утворять правлячу верхівку. Крім занять у власному господарстві їм ставиться в обов'язок служба у війську, відправлення тих чи інших державних посад, участь у спільних трапезах, жертвоприносини.
  • По-третє, виробничі потреби землеробства передбачається тепер цілком забезпечити за рахунок рабської праці. Разом з визнанням рабства в Платона з'являється і погане відношення до продуктивної праці. Передбачаючи виступу невільників, Платон радить землевласникам придбати як можна менше рабів однієї національності і не провокувати їхнє невдоволення жорстоким звертанням.
  • По-четверте, Платон докладно описує в діалозі організацію державної влади і закони найкращого ладу.

Ідеальним державним устроєм Платон називає правління, де сполучені початки демократії і монархії. До таких початків відносяться: демократичний принцип арифметичної рівності (вибори по більшості голосів) і монархічний принцип геометричної рівності(вибір по заслугах і достоїнству). Демократичні початки держави знаходять своє вираження в діяльності народних зборів.

Усі виборні державні органи і правителі зобов'язані діяти в точній відповідності з законом.

У діалозі “Закони” Платон писав: “ Я бачу близьку загибель тієї держави, де закон не має сили і знаходиться під чиєюсь владою. Там же, де закон-владика над правителями, а його раби, я вбачаю порятунок держави і всі блага, які тільки можуть даровать державам боги”.

Викладені в діалогах Платона соціально-політичні програми були консервативними.


06.12.2010

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!